Балада «Ой летіла стріла» входить до програми ЗНО з української літератури.
Автор: народ
Жанр: балада.
Літературний рід: ліро-епос.
Тема: побивання матері-удовиці, сестри та коханої за вбитим стрілою козаком.
Ідея балади: висловлення співчуття до загиблого.
Образи: мати-удовиця, сестра, кохана.
Основа твору
Реалістична основа, але використано елемент метаморфози, коли мати, кохана та сестра перетворилися на «зозульок рябеньких». Образ зозулі є символічним, оскільки тільки зозуля «уміє вічно тужити», як і матір. У баладі йдеться про загибель удовиного сина, адже в українському фольклорі це найтрагічніший образ, тому й емоційне напруження максимальне.
Основний мотив твору:
«Ой матінка плаче Поки жити буде,
А сестриця плаче, Поки не забуде;
А миленька плаче, Поки його бачить...»
Образи: мати-удовиця, сестра, кохана.
Сюжет
- Експозиція: діалог про причину смерті вдовиного сина.
- Зав'язка: приліт трьох рябеньких зозуль.
- Кульмінація: оплакування матері, сестри, миленької; смерть героя. Розв'язка: смерть рідної дитини, вічна пам'ять про неї.
Художні засоби:
- Гіпербола:
Де матінка плаче.
Там Дунай розлився;
Де плаче сестриця,
Там слізок криниця, - Метаморфози (перетворення): мати-удовиця, сестра й кохана перетворюються на "зозуль рябеньких", щоб прилетіти до дорогої людини.
- Епітети: синього моря, земля сухенька, зозулі рябенькі.
- Трикратність: "три зозулі", "сіли у трьох різних місцях".
Читати текст балади:
Ой летіла стріла
З-за синього моря.
Ой де ж вона впала?
— На вдовинім полі.Кого ж вона вбила?
— Вдовиного сина.
Немає нікого
Плакати по ньому.Летять три зозуленьки,
І всі три рябенькі:
Одна прилетіла,
В головоньках сіла;Друга прилетіла.
Край серденька сіла;
Третя прилетіла
Та в ніженьках сіла.Що в головках сіла —
То матінка рідна;
Сіла край серденька —
То його миленька;А в ніженьках сіла —
То його сестриця.
Де матінка плаче.
Там Дунай розлився;Де плаче сестриця,
Там слізок криниця;
Де плаче миленька —
Там земля сухенька.Ой матінка плаче.
Поки жити буде;
А сестриця плаче.
Поки не забуде;
А миленька плаче.
Поки його бачить...