Ліро-епос — різновид вірша, що поєднує ознаки епосу й лірики.
Епічна частина — це розлогий вірш-розповідь про героїчні вчинки, а лірична — короткий особистий вірш, у якому виражаються почуття поета. Ліро-епос поєднує ці два елементи, як правило, розповідаючи історію з точки зору одного героя чи оповідача.
Він часто включає такі елементи, як повторення, діалог та інші особливості, які зустрічаються в епосі. Ліро-епос може бути від кількох сотень рядків до тисяч рядків залежно від обсягу оповідання.
Приклади: «Іліада» Гомера та «Втрачений рай» Джона Мільтона.