Вправа 1. Проаналізуйте заголовки статей із нагоди Дня української писемності та мови.
І. Припущення щодо змісту й основної думки публікацій та власні варіанти заголовків:
| Оригінальний заголовок | Зміст та основна думка | Свій заголовок |
|---|---|---|
| «День української мови — щодня!» («Урядовий кур’єр») | Зміст: щоденне використання мови в побуті й роботі. Думка: мова має бути щоденною практикою, а не святом раз на рік. | Мова як щоденний вибір і звичка |
| «Не просто писемність, а свобода» («День») | Зміст: роль рідного слова в боротьбі за незалежність. Думка: мова — це фундамент свободи та національної ідентичності. | Свобода, викарбувана у слові |
| «День української писемності та мови: що почитати, щоб краще відчути мову» («Радіо Свобода») | Зміст: огляд знакових українських творів і словників. Думка: художня література допомагає відчути багатство мови. | Книжки, що закохують у рідне слово |
| «Якщо слово — зброя, то що тоді тлумачний словник?» («Голос України») | Зміст: словники як засіб розширення словникового запасу. Думка: тлумачний словник — надійний арсенал мовця. | Словник — наш стратегічний арсенал |
ІІ. Коментар до висловлень на ілюстраціях:
1. Напис «Українська мова, створена для пісень, що беруть за душу» наголошує на милозвучності, мелодійності та емоційній глибині українського слова, яке торкається найтонших почуттів людини.
2. Порівняння «Українська мова — як мед: солодка, квіткова, корисна для здоров’я» вказує на красу мови (солодка), її природне багатство й розмаїття (квіткова) та цілющу силу для морального духу нації (корисна для здоров’я).
Вправа 2. Прочитайте перелік труднощів, які подолала українська мова на шляху свого розвитку.
І. Що найбільше здивувало (вразило) в наведеному переліку?
У наведеному переліку найбільше вражає жорстокість і системність заборон, що доходили до абсурду: заборона хрестити дітей українськими іменами (1888 р.) та конфіскація букварів (1769 р.). Це свідчить про намір знищити українську ідентичність навіть на приватному й родинному рівнях.
ІІ. Чому влада Російської імперії так наполегливо й послідовно намагалася знищити українську мову?
Влада Російської імперії намагалася знищити українську мову, тому що мова — це стрижень національної самосвідомості. Імперія прагнула русифікувати та асимілювати українців, адже без власної мови народ утрачає відчуття окремішності й перестає боротися за власну державність.
ІІІ. Як ви розумієте напис на шевроні військовослужбовця ЗСУ: «Мова — це твоя зброя»?
Напис на шевроні «МОВА — ЦЕ ТВОЯ ЗБРОЯ» означає, що мова є стратегічним рубежем захисту держави, маркером розпізнавання «свій — чужий» на фронті й у тилу, а також духовним щитом від інформаційної та культурної експансії ворога.
Вправа 3. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Обговоріть висловлення та питання щодо історії й функціонування української мови.
1. Як ви розумієте твердження Ю. Шевельова, що «і найкращий учений не визначить дня її народження»?
Твердження означає, що мова не постає в один момент за чиїмось наказом. Це живий організм, який формується тисячоліттями через повільні фонетичні, граматичні й лексичні зміни на основі племінних діалектів.
2. Чи існує зв’язок між розвитком мови та розвитком суспільства?
Зв’язок між розвитком мови та суспільства є нерозривним. Мова миттєво реагує на всі суспільні зрушення: виникають нові явища, наука й технології — мова збагачується неологізмами й термінами; відходять у минуле реалії — слова переходять до історизмів.
3. Чи впливають медіа на розвиток і функціонування української мови?
Медіа безпосередньо впливають на мовлення суспільства: вони формують мовні тенденції, популяризують літературну норму й нові слова. Водночас неякісні медіа можуть тиражувати суржик і помилки.
4. Як ви розумієте слова Ліни Костенко: «Лиш народи, явлені у слові, достойно можуть жити на землі»?
Рядки Ліни Костенко підкреслюють: лише той народ, який має, цінує й розвиває свою мову та культуру, здобуває повагу світу і право на повноцінне історичне буття.
Вправа 4. Розгляньте колаж і колективно доберіть різні варіанти продовження поданих тверджень.
І. Варіанти продовження тверджень:
-
«Ми хочемо вивчати українську мову…»
- тому що це мова наших предків і нашої землі;
- тому що вона формує нашу національну гідність;
- тому що прагнемо вільно й невимушено мислити рідним словом.
-
«Ми будемо вивчати українську мову…»
- для того щоб грамотно й красиво висловлювати свої думки;
- для того щоб успішно скласти іспити та здобути омріяний фах;
- для того щоб захищати й розвивати український культурний простір.
ІІ. Цікаві факти про українську мову та оцінка їхньої достовірності:
1. Факт: Найбільше слів в українській мові починається на літеру «П», а найменше — на літеру «Ф» (переважно запозичені слова).
- Оцінка достовірності: Факт достовірний, підтверджений академічними словниками української мови.
2. Факт: Вважається, що візантійський історик Пріск Панійський у 448 р. н. е. в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України записав перші відомі місцеві слова: страва та мед. - Оцінка достовірності: Факт частково достовірний. Пріск дійсно зафіксував слова страва (strava) та мед (medos), проте замість зазначеного в деяких джерелах слова кава в оригінальних хроніках ішлося про напій камос (ячмінний квас), оскільки кава з’явилася в Європі лише через багато століть.