Перейти до основного вмісту
Історія• 4 хв читання

Узагальнення з розділу 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

УЗАГАЛЬНЕННЯ З РОЗДІЛУ 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1. АКАДЕМІЧНИЙ Кінець XVIII — 1840-ві рр. Збирання фольклору, дослідження минулого «Енеїда», «Історія Русів» 2. КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ 1820–1840-ві рр. Освітні осередки, гуртки, поширення рідної мови Харківські романтики 3. ПОЛІТИЧНИЙ З 1846–1847 рр. Формування програм, боротьба за автономію Кирило-Мефодіївці

1. Історія на лінії часу

Відповідність дат і подій:

  • 1 (1798 р.) — В (Видання поеми «Енеїда»)
  • 2 (1805 р.) — Г (Заснування Харківського університету)
  • 3 (1825 р.) — Б (Повстання Чернігівського полку)
  • 4 (1828 р.) — Д (Зруйнування Задунайської Січі)
  • 5 (1830 р.) — Е (Початок польського Листопадового повстання)
  • 6 (1846 р.) — А (Створення Кирило-Мефодіївського товариства)

Причини та наслідки подій:

  • 1798 р. — Видання «Енеїди» І. Котляревського.
    Причина: прагнення відтворити козацьку історію та народний побут живою розмовною мовою.
    Наслідок: початок нової української літератури та старт академічного етапу національного відродження.

  • 1805 р. — Заснування Харківського університету.
    Причина: ініціатива Василя Каразіна та фінансова підтримка місцевого дворянства для створення наукового центру.
    Наслідок: Харків став осередком українського відродження, виник гурток харківських романтиків.

  • 1825 р. — Повстання Чернігівського полку.
    Причина: спроба Південного товариства декабристів повалити самодержавство й скасувати кріпацтво через військовий виступ.
    Наслідок: поразка повстання, репресії царату та настання періоду жорсткої миколаївської реакції.

  • 1828 р. — Зруйнування Задунайської Січі.
    Причина: перехід козаків на чолі з отаманом Йосипом Гладким на бік Росії на початку чергової війни з Туреччиною.
    Наслідок: ліквідація Січі османами, переселення частини козаків на Приазов’я та утворення 1832 року Азовського козацького війська.

  • 1830 р. — Польське Листопадове повстання.
    Причина: прагнення відновити незалежність Речі Посполитої в межах кордонів 1772 року.
    Наслідок: придушення виступу російською армією, ліквідація решток автономії на Правобережжі, заборона греко-католицької церкви (1839 р.) та посилена русифікація краю.

  • 1846 р. — Створення Кирило-Мефодіївського товариства.
    Причина: перехід національного руху від збирання фольклору до політичного формулювання мети визволення народу.
    Наслідок: розробка першої політичної програми з ідеєю слов’янської демократичної федерації, розгром організації жандармами у 1847 році.

Синхронні події всесвітньої історії:

  • 1805 р. — Трафальгарська морська битва та битва під Аустерліцом під час наполеонівських воєн.
  • 1830 р. — Липнева революція у Франції.
  • 1848–1849 рр. — хвиля буржуазно-демократичних революцій у Європі («Весна народів»).

2. Уявний діалог опозиціонерів

  • Василь Капніст: Наша головна мета — відновити втрачені автономні права Гетьманщини та повернути козацьке військо. Задля цього необхідно шукати дипломатичну підтримку в монархів Європи (зокрема в Пруссії) та легально тиснути на Петербург.
  • Павло Пестель: Напівзаходи не допоможуть — самодержавство й кріпацтво слід ліквідувати шляхом збройного перевороту та страти царя. Майбутня республіка має бути неподільною й жорстко централізованою, де всі народи увіллються в єдину спільність.
  • Польський шляхтич: Потрібно підняти шляхту на повстання під гаслом «За нашу і вашу свободу!», скинути російське панування та повернути незалежну Польщу в межах 1772 року, зберігши за шляхтою її маєтки на Правобережжі.
  • Микола Костомаров: Революційний терор неприпустимий. Шлях до свободи лежить крізь християнську мораль, скасування кріпацтва та мирне об’єднання слов’янських народів у рівноправну демократичну федерацію з центром у Києві.
  • Тарас Шевченко: Марно чекати ласки від панів чи царя. Тільки загальне збройне повстання всього пригнобленого народу знищить кайдани неволі, імперську тиранію та кріпацтво.

3. Теза — аргумент

1. «У першій половині ХІХ ст. українські землі були об’єктом зовнішньої політики великих держав.»

  • Аргумент 1: У російсько-турецьких війнах (1806–1812, 1828–1829 рр.) Південь України використовувався імперією як сировинний тил і джерело рекрутів, а бойові дії велися в безпосередній близькості до її кордонів.
  • Аргумент 2: Під час наполеонівського вторгнення 1812 року територія України розглядалася воюючими сторонами як стратегічний плацдарм і джерело продовольства, без реальних намірів надати українцям суверенітет.

2. «Розвиток індустріальної революції на українських землях гальмувався системою кріпацтва.»

  • Аргумент 1: Прикріплення селян до поміщицької землі спричиняло дефіцит вільнонайманих робітників, необхідних для фабрично-заводського виробництва.
  • Аргумент 2: Натуральне господарство та зубожіння кріпаків зумовлювали низьку купівельну спроможність населення, звужуючи ринок збуту для промислових товарів.

3. «Українське національне відродження розпочалося з інтересу до історії та фольклорної спадщини українського народу.»

  • Аргумент 1: Публікації збірок народних пісень Михайла Максимовича та поширення трактату «Історія Русів» обґрунтували окремішність української культури від імперської.
  • Аргумент 2: Діяльність харківських романтиків із фіксації народних звичаїв і видання альманахів перетворила народну мову на фундамент нової національної свідомості.

Теги статті:

#9 історія України Щупак#Історія України#Наддніпрянщина#національне відродження#узагальнення
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Історія»↑ Вгору