Узагальнення з розділів 4 і 5
1. Історія на лінії часу
Відповідність дат і подій:
- 1859 р. — створення Київської (Старої) громади (Д)
- 1861 р. — селянська реформа в Наддніпрянщині (Г)
- 1868 р. — створення культурно-освітнього товариства «Просвіта» (Е)
- 1873 р. — заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (Б)
- 1890 р. — створення першої української політичної партії РУРП (В)
- 1891 р. — початок діяльності Братства тарасівців (А)
Причини і наслідки подій:
1) Створення Київської (Старої) громади (1859 р.):
- Причина: лібералізація суспільного життя та прагнення інтелігенції розгорнути просвітницьку роботу серед народу.
- Наслідок: започаткування організованого громадівського руху, відкриття недільних шкіл, видання україномовних підручників і журналу «Основа».
2) Селянська реформа в Наддніпрянщині (1861 р.):
- Причина: криза феодально-кріпосницької системи та поразка Росії в Кримській війні.
- Наслідок: особисте звільнення селян, надання їм громадянських прав, формування ринку вільнонайманої праці та прискорення індустріалізації.
3) Створення товариства «Просвіта» у Львові (1868 р.):
- Причина: неписьменність українського селянства та загроза польської полонізації й москвофільства в Галичині.
- Наслідок: заснування мережі читалень і бібліотек, видання доступної літератури, піднесення національної свідомості.
4) Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873 р.):
- Причина: потреба легалізувати наукову українознавчу роботу під крилом державної інституції.
- Наслідок: систематичні дослідження історії, етнографії та мови України; владна реакція у формі Емського указу 1876 р.
5) Створення першої політичної партії РУРП (1890 р.):
- Причина: прагнення радикальної галицької молоді (І. Франко, М. Павлик) вийти за межі культурництва й реалізувати соціалістичні та національні ідеї.
- Наслідок: перехід визвольного руху до політичного етапу, перше обґрунтування незалежності в праці «Україна irredenta» Ю. Бачинського (1895 р.).
6) Діяльність Братства тарасівців (1891 р.):
- Причина: реакція молоді на імперські репресії та бездіяльність поміркованих громадівців.
- Наслідок: виникнення першої таємної політичної організації самостійників у Наддніпрянщині з вимогою повної незалежності України.
Синхронні події зі всесвітньої історії:
- 1861 р. — проголошення єдиного Італійського королівства; початок Громадянської війни в США.
- 1868 р. — початок доби модернізації «реставрації Мейдзі» в Японії.
- 1890 р. — відставка канцлера О. фон Бісмарка в Німеччині; ухвалення антитрестівського закону Шермана в США.
2. Логічні зв’язки
Послідовність ланцюжка: 05 → 02 → 04 → 01 → 03
Обґрунтування:
Поразка в Кримській війні (05) продемонструвала відсталість Росії та змусила царизм скасувати кріпацтво (02). Реформа звільнила селян і створила ринок вільнонайманої праці (04). Це забезпечило робочими руками заводи й залізниці, прискоривши індустріальну революцію (01), яка привела до зростання міст і трансформації суспільства (03).
3. Теза – аргумент
1. «Український національний рух у другій половині ХІХ ст. пройшов трансформацію від культурництва до політичного етапу.»
- Аргумент: У 1860–1870-х роках громади обмежувалися культурно-освітньою діяльністю (недільні школи, етнографія, видання літератури), тоді як у 1890-х роках виникли перші політичні організації (РУРП, Братство тарасівців), що висунули програмові вимоги державної незалежності України.
2. «Умови для розвитку українського громадського руху в Російській імперії та Австро-Угорщині відрізнялися.»
- Аргумент: У Росії діяли жорсткі репресивні заборони українського слова (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.), тоді як конституційна Австро-Угорщина забезпечувала легальну парламентську діяльність, створення партій, товариств («Просвіта», НТШ) та преси.
3. «Діяльність української кооперації на західноукраїнських землях сприяла модернізації селянських господарств.»
- Аргумент: Створення кредитних і торговельних спілок («Народна торгівля», «Дністер», «Сільський господар») позбавило селян боргової залежності від лихварів, навчило колективного збуту продукції та відкрило доступ до агротехніки й сортового насіння.
Власний варіант завдання для роботи в групах:
- Теза: «Промисловий розвиток українських земель у другій половині ХІХ ст. мав сировинний характер.»
- Аргументи:
1) Імперські центри викачували вугілля, залізну руду, зерно та нафту, натомість готову високотехнологічну продукцію виробляли за межами України (лише близько 15% підприємств випускали кінцеві товари).
2) Залізничні тарифи навмисно встановлювалися так, щоб заохочувати вивезення сировини й захищати внутрішній російський ринок фабричних виробів.