1. Історія на лінії часу
Відповідність дат і подій:
- 1784 р. — В відновлення роботи Львівського університету
- 1833 р. — Д створення гуртка «Руська трійця»
- 1834 р. — А заснування Київського університету св. Володимира
- 1837 р. — Е видання альманаху «Русалка Дністровая»
- 1840 р. — Г перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка
- 1848 р. — Б заснування першої української газети «Зоря Галицька»
Хронологічна послідовність: В → Д → А → Е → Г → Б
2. Картинна галерея
Твори належать до мистецького напряму романтизму з елементами зародження побутового реалізму (інтерес до внутрішнього світу особистості, увага до життя простого народу й щоденного побуту).
Орієнтовний розпорядок дня дітей у першій половині XIX ст.:
-
Дівчина з дворянської родини («Портрет дівчини із собакою» Т. Шевченка):
- Ранок: спокійний підйом, гігієнічні процедури, сімейний сніданок у їдальні.
- День: навчання вдома з гувернантками (французька мова, гра на фортепіано, малювання, Закон Божий, вишивання); прогулянка садибним парком із кімнатною собакою.
- Вечір: вечеря з батьками, читання книжок, бесіди з гостями у вітальні.
-
Селянський хлопчик («Пастушок» В. Штернберга):
- Ранок: підйом на світанку разом із батьками, швидкий сніданок (хліб, вода або молоко), вигін худоби на пасовисько.
- День: випас овець або корів у полі просто неба; обід взятим із дому сухим пайком (хліб, сало, цибуля); майстрування сопілок або плетіння з лози під час нагляду за худобою.
- Вечір: повернення худоби до села на заході сонця, допомога в господарстві (напування худоби, заготівля дров), спільна гаряча вечеря (куліш, борщ) і ранній сон через фізичну втому.
3. Теза — аргумент
-
Теза 1: «Головну роль в українському відродженні на західноукраїнських землях відігравало греко-католицьке духовенство.»
- Священники були найбільш освіченим прошарком українців Галичини та Закарпаття (випускники віденського «Барбареуму» та Львівської семінарії), які захищали рідну мову та права селянства (І. Могильницький, М. Левицький).
- Фундаторами першого національного осередку Галичини — «Руської трійці» — стали саме студенти духовної семінарії: М. Шашкевич, І. Вагилевич та Я. Головацький.
-
Теза 2: «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель був подібним до розвитку Наддніпрянської України.»
- Обидва регіони залишалися аграрними провінціями імперій з домінуванням поміщицького землеволодіння, трипілля та підневільної праці селян (панщина).
- Промисловість лише зароджувалася й зводилася переважно до первинної переробки сільськогосподарської та лісової сировини (ґуральні, цукроварні, тартаки).
-
Теза 3: «Події «Весни народів» створили передумови для здобуття українцями першого досвіду парламентської діяльності.»
- Під час революції 1848–1849 рр. українці Галичини та Буковини вперше обрали своїх представників (44 депутати) до австрійського райхстагу у Відні.
- Українські посли (селяни на чолі з Л. Кобилицею та священники) публічно виступали з трибуни парламенту, домагаючись скасування викупних платежів за землю та адміністративного поділу Галичини на українську й польську частини.