"Майстер корабля" скорочено Ю.Яновський


“Майстер корабля” скорочено  за 15-20 хвилин, що займе читання ви можете згадати сюжет і композицію твору. 

1. Оповідач – чоловік 70-и років. Йому тільки й лишаються що спогади. Тому він вирішив писати не роман якийсь, а саме мемуари. Читачу важко не загубитися  в оповіданні – воно не в хронологічному порядку, а в такому яким його згадає мозок. 

Він – То-Ма-Кі – Товариш Майстер Кіно. Це високе звання для кінематографіста. Він починав в кінематографі ще молодим, разом зі своїми друзями й вони робили перші кроки в кіномистецтві. Зараз він дивиться фільм “Біла пустеля” і радіє тому, чого досягнув кінематограф. Дійсно це надзвичайний фільм, змісту якого оповідач навіть не береться передати – його треба тільки бачити. 
Він має двох синів – Генрі й Майка. Перший є письменником, дійсно дуже хорошим, його твори дуже цінує оповідач. Другий – пілот, літає тепер десь над островом Ява. Дружина його померла і тепер раз на рік оповідач отримує з таємницею ніші урну з її прахом для торжества. Багато думок приходить в голову, тому оповідач починає свою розповідь.

2.Оповідач приїхав до кінофабрики молодим. Він оселився в готелі й перші дні життя в місті (в описі чітко вимальовується образ Одеси 20-х років ХХ ст.) досліджував його. Найбільше він любив море. Годинами гуляв біля нього, заворожений міццю і силою. Його приїзд на кінофабрику мало хто помітив. Він був новим редактором, але не новачком, з кіномистецтвом він був вже добре знайомий. Директор наказав “приструнити” режисерів (а їх тоді було сім) кінофабрики й редактор (оповідач) почав писати конституцію. Написав за тиждень.

3. Молодий редактор пішов на балет. Він раніше не любив його, але спектакль “Йосип Прекрасний”, і головне – героїня, дружина фараона Тайях полонила його серце. Усю вистава він не відводив від неї очей, милувався її грацією та красою. Увесь наступний тиждень він працював над фільмом над першим його сценарієм. Тепер же він сидів на кінофабриці разом з режисером  дивилися й скручували плівку. Це був перший фільм режисера. Тут розмова зайшла за кіно і ролі сценариста та режисера при фільмуванні. Режисер доводив, що у нього є право на своє власне бачення сценарію, тому він прибирав деякі епізоди, а деякі нові додавав. Редактор доводить, що режисер не повинен так робити й слід дотримуватися сценарію. Подумки він зауважує, що завтра частину фільму (через що й почалася суперечка) і так буде вирізано – директор обов'язково  з ним погодиться. Настає вже пізно і час йти додому. Проходячи через знімальні павільйони редактор знайомиться з професором, художником та консультантом по постановці фільмів. Усі разом вони чують суперечку між режисером і оператором. Першому не подобаються декорації, другий  - обіцяє знімати виключно акторів. Професор обурюється, він же  багато часу витратив на ці декорації. Суперечка припиняється спільними зусиллями й герої розходяться. 

4. Оповідач вибирає з чого ж почати свої мемуари, тому вибирає момент написання молодим редактором конституції. Він сидить біля моря. Хоч і холодно, але він не відчуває його, він милується красою моря. Бачить поряд Директора. Він був раніше моряком і служив на крейсері “Ісмет”, якого страшилися усі кораблі, бо вони розставляли міни (тоді якраз йшла війна), але ненавиділи ту роботу, бо необережний рух міг коштувати життя всіх на крейсері. Особливо небезпечно коли  розставляти міни в темряві. Редактора викликають до директора. Він надає згоду на його картину і редактор дуже радий цьому,  пишається собою. І Директор попереджає, що ще попереду багато роботи. Разом сідають і дивляться фільм.

5.  Редактор розповідає про свого найкращого друга Севу. Він художник. Поставив одну невелику комедію яка з успіхом провалилася! Тепер він приїхав в місто і збирається ставити нову картину. Редактор заходить до режисера і застає його з жінкою. Тією жінкою виявляється Тайях і редактор поспішно йде від режисера. Він приходить до Сева. Друзі раді бачити один одного і діляться останніми новинами. Сева таки збирається ставити ще одну картину. Разом вони повертаються в номер режисера і знайомляться з Тайях. Сева та редактор роблять їй компліменти за танець, який вона виконувала під час представлення. Жінка задоволена. Вона відчуває себе особливою поруч з ними. Сева ділиться своїми планами з редактором щодо майбутнього фільму. Тайях сидить між ними.

6. Сева з редактором відправляються у неділю до моря. Вони як юнаки швидко та безтурботно збігають по сходах до моря. Знайомий рибалка бере їх у свій човен і весь день вони обговорюють новий фільм Севи. Редактор хвалить його ідею і підтримує усі починання друга. Вони засмагають і говорять про жінок, в тому числі і про Тайях. Признаються один одному, що люблять її. Але вона втомилася від любові, тому вони вирішують просто бути її добрими друзями. Увечері повертаються додому і в порту зустрічають Тайях. Всі втрьох вони врятували матроса, який принесло море. Він назвався Богданом і втратив свідомість. Його відігріли та влаштували на ніч. Тайях була дуже задоволена такою події. Сівши сказав, що це дуже гарний початок для його фільму. Редактор провів Тайях до номера. Вона запрошувала його їхати з нею в Італію до родичів, але він відмовився.

7. Починаються приготування до знімання фільму Севи. Він шукає корабель, придатний до фільмування. Йому не потрібен звичайний дубок “Тамара”, Він хоче щось краще, щось величніше. Тим часом на кінофабриці відбувається прикрий випадок – під час знімання вмирає дитина. Директор роздратований. Відомий вжедень від’їзду Тайях.

8. Лист Майка татові. Майк не застав батька вдома. Він, щоб зігрітися, спалив одну з книг, що стояла у батька на столі. А ще ненароком розбив один стілець. І щоб заспокоїтися він взявся за читання рукопису (мемуарів). Він зазначає, що думками батько ще дуже молодий. Ледь не молодший за нього. Йому дуже подобається історія про Севу і Тайях. Невже вона – це його мати? Навіть дивно про таке думати. Значить з Севом тато мав ворогувати? Або Тайях помирила їх? Нарешті, море. Воно всюди! Воно є на кожній сторінці й поза ними. Книга просто наповнена морем! І це чудово. А Богдан? Або це не той, якому встановлено пам'ятник на бульварі? Цікаво все-таки чим закінчиться ця історія. Останній розділ Майку особливо сподобався. Нехай тато продовжує писати через те, що написав його. А тепер пора прощатися.

9. Богдан розповідав свою історію. Його витягли після чергового бунту. І дивно, що в цей раз (а бунтував він доволі часто) він повстав проти шлюбу. Богдан працював у румунського рибалки. Його полюбила дочка  рибалки. У кінці Богдан ніколи не відмовлявся від жіночої уваги, тому вони скоро почали проводити час разом. Але потім вона набридла йому. Він сказав, що одружений і взагалі повинен скоро повертатися додому. Тому після цієї розмови вона скинула його з човна. Так його і знайшли редактор з товаришами. А до румунського рибалки він потрапив ось яким чином. Він був у таборі. Сам туди прийшов, знаючи, що всіх табірних відправлять додому. Але перед цим Богдан провів кілька місяців у таборі. Коли їх відправили додому, пливли вони старим бригом. Було дуже нудно і важко. Богдан мав на кораблі власного ворога – безвухого китайця. Крім цього він зауважив, що його з каюти дивиться молода капітанська дочка. Богдан зробив все, щоб сподобатися їй. В кінці вона вийшла до нього. Розговорившись, вона зізналася, що вони пливуть не додому. Богдан зрозумів, що вони пливуть на південь. Матроси на кораблі підняли бунт, за головного був Богдан. Він взяв у заручники капітанську дочку і погрожував капітану, вимагаючи повернути додому. Але під час бунту капітан втік, залишивши дочку. Матроси вже мали повертати додому самостійно, як в їх корабель потрапили з гармати. Бриг почав тонути. Богдан врятувався разом з дівчиною. Кілька днів вони дрейфували в морі. Так його і знайшов румунський рибалка. Дівчина, мабуть, загинула. Лист від Тайях, вона пише, що відчуває себе прекрасно в Італії. Тітка одужала і вони щодня виходять в море на човні. Вона танцювала двічі та отримала чимало подяк і оплесків. Тут вона відчуває рівновагу і спокій, навіть якусь апатію. Вона передає привіт Севові й дуже рада за його фільм. Можливо вони ще побачаться. Бажає редактору успіхів і направляє листівку з Генуї.
10. Великою компанією сиділи в кав’ярні: Сев, редактор, Богдан, господар кав'ярні, рибалка, господар шхуни й три дівчини: Поля, Муха, Стелла. Господар кав'ярні запропонував розповісти про своє минуле. І першим взяв слово Богдан. Почалися розмови про майбутнє корабля для знімання у фільмі Севи. Думали де взяти саме такого, як уявлялося Севові. Кожен висував свої пропозиції. господар кав'ярні приніс каву. Сів та почав зображати картини з фільму. Він представляв морську школу на високому березі. Одного разу хлопці з цієї школи побачили вдалині бухти як один корабель потопив інший. Вони швидко поспішили на допомогу. Першим врятували моряка з дівчиною (тобто, Богдана). Богдан підхоплює розповідь і починає свою (моряка) історію. Він народився,  але матір при родах померла. Все життя він намагався втопитися, і це йому кожен раз не вдавалося. Малим він ледь не потонув в калюжі. Підлітком став моряком. Він дуже страждав від безвухого китайця, тому вирішив бігти з корабля. На Філіппінах він хотів залізти на інший корабель, але його вдарили по голові й він впав у воду. Прокинувся він на кораблі, який йшов на південь. Вони йшли до острова Пао. Нарешті добралися острова… У цей момент господар кав'ярні попередив дівчат, щоб ті забиралися. Прийшла міліція перевіряти документи. У Богдана їх не було, тому його забрали з собою.

11. Лист від Тайях. Пише спочатку з Мілана, а потім з Берліна. Розповідає про одну пригоду, і може довірити тільки йому, оповідачеві. Вона подорожувала на околицях Мілана зі своїм другом, хорошим, але дурним. І ось вона побачила італійця, від якого у неї швидше забилося серце. Вона довго не зводила з нього очей, була у нього протягом всієї екскурсії й він звернув на неї свою увагу. Вона відправила геть свого друга і залишилася зі своїм італійцем. Вони гуляли собором Дуомо і вирішили зустрітися пізніше ввечері. І вона випадково переплутала слова і замість італійського удома сказала українське. Очевидно він подумав, що вона має на увазі зустріч біля собору Дуомо. Вона поїхала на таксі шукати його біля собору, і було занадто пізно. Вони так і не зустрілися. Ця подія надзвичайно схвилювала Тайях. Вона тільки редактору розповість про неї.

12. Редактора викликав до себе директор. Сьогодні приїжджає комісар закордонних справ, а завтра вранці на крейсері – турецький міністр. Буде нарада. Потрібно все зняти й долучити плівку до угоди, що буде укладена. Почалися приготування. Редактор повідомив директору, що вони будуть будувати для фільму Сева власний корабель. Директору ця ідея не сподобалася і він запропонував взяти щось в морської школи, але в них вусі човни були зайняті. Увечері компанія знову зібралася в кав’ярні. Розповідав господар корабля. Коли він був молодим, то любив одну дівчину, дочку контрабандиста. Але одного разу її підстрелили. Вона покликала його до себе і разом вони провели останні миті її життя. Після цього він пішов у монастир. Він був там наймолодшим, тому вся важка робота дісталася йому. Спочатку йому було добре і спокійно, але потім туга взяла його. Він почав думати про втечу й одного разу таки втік морем. Наступною стала розповідати Поля. Коли вона була дівчиною, то любила чоловіка з військовополонених. Вони були разом довго і вона вже хотіла мати від нього дитину. Він зізнався, що у себе на батьківщині сидів у в'язниці, а в полон пішов за власним бажанням. Згодом він почав сумувати за своїм будинком і згодом втік, залишивши Полю ж. Риболовля, послухавши її історію, вилаяв її. Сівши вимагав риболовлю попросити Поле вибачення, але той затявся. За це Сев та господар трамбака побили риболовлю і викинули. Виходивши з кав’ярні редактор з Севом помітили Богдана. Виявилося, що його випустили й на радощах він напився так, що ледве дістався до кав’ярні.

13. Зустріч комісара закордонних справ і турецького міністра пройшла успішно. Редактор керував процесом знімання. Все було знято саме так, як було заплановано. У перерві між фільмуванням він приїхав на кінофабрику, перевірив відзняту плівку, зустрівся з Севом. Той знімав разом з Богданом для свого фільму. Богдан попередив редактора, Сев може бути небезпечним через ревнощі до Тайях. Пізніше, вдень, редактор зустрівся з Тайях і повідомив, що сьогодні весь день зайнятий і буде вільний тільки після десяти. Після цього продовжилися знімання. Увечері редактор повністю був зайнятий монтажем. Нарешті фільм був готовий і редактор особисто доставив його адміністратору кінофабрики. Увечері редактор поїхав до Професора. Він також застерігав його,  Тайях – йому не подобалася ця дівчина і він вважав її вертихвісткою. Професор порадив редактору кілька книг з кораблебудування – йому вони зараз якраз стануть в пригоді. Додому редактор повертався через порт. Він зауважив дві фігури, які йшли за ним. Перша напала на нього з ножем. Він встиг вкусити нападника за руку, і цим тільки ще більше розлютив його. Відчув, що він поранений в бік. Побачив, що друга фігура – то Богдан і він кинувся на нападника.

14. Професор написав широкий опис того, як потрібно робити корабель. Він вказав все до дрібниць. Особливу увагу він приділяв дереву, з якого потрібно було робити корабель. Помічав, що потрібно підібрати деревину, зрубану восени або взимку, але ніяк не навесні – тоді дерева саме пускають сік і стають непридатними для корабля. Професор вказав, що потрібно брати сосну і дуб, трохи додати тисового дерева і бука. Вказав як потрібно робити щогли. Додав, що необхідно зробити з горіхового дерева майстра корабля – сильного вовка, хитрого лиса або сильного ведмедя, того, хто буде вказувати кораблю шлях.

15. Редактор приходить до тями в палаті. Поруч лежить Богдан – він отримав два поранення. Він відразу ж кидає підозри на Сева – мовляв, він приревнував і вирішив попередити конкурента. Редактор все заперечує. Він не вірить, що його найкращий друг здатний на таке. Богдан каже, що це легко можна перевірити. По-перше, нападник – лівша. По-друге, редактор вкусив його за руку, а значить повинен залишитися шрам. Приходять міліціонери й питають чи якісь підозри. Редактор наказує очима Богдану мовчати. Приходить Тайях. Їй прикро через те, що сталося з редактором. Богдан намагається її “вколоти”, Вказати на її вину, але редактор змушує його мовчати. Приходить Сев. Виявляється, що він лівша. Богдан тріумфує. Тепер він не сумнівається, що нападник Сев. Редактор не може в це повірити й втішає себе думкою, що йому майже байдуже. Сев розповідає ще один епізод зі свого фільму. Сев з Тайах в цирку. Дівчина захоплено спостерігає за тваринами й гімнастами. Однак на душі у неї важко. Вона ділиться своїми почуттями з Севом.

16. Будують корабель для знімання. Робота кипить. За всіма стежить Професор. Приходить Тайах і просить дозволу у професора,  спостерігати за будівництвом, побути на кораблі й послухати море. Лист від сина Генрі, письменника. Йому дуже подобається Богдан, він вважає його великим оптимістом. дівчина ж – одна на мільйон. Іншої такої немає. Здається, вона повинна бути з Богданом. Нехай вони в кінці твору візьмуться за руки або поцілуються, так, нехай краще поцілуються. Море у творі неперевершене! Насправді море чути скрізь і це дуже чудово. Особливо подобається Генрі записи Професори по влаштуванню корабля. Вони настільки захопливі! Ну що ж, пора прощатися.

17. Корабель для знімання спущений на воду. Редактор з Богданом не застали цього моменту, але тепер грілися на палубі. До них приєднався Сев. Він радісно вітав друзів. Богдан попрохав принести колоду з горіхового дерева – хотів вирізати з нього майстра корабля. Але за справу взявся Сев. Він вирізав недовго, оскільки згадав, що його чекають на кінофабриці. Незабаром після Сева прийшла Тайях, а Богдан став вирізати майстра корабля. Тайях запитала його що саме він різьбить. Богдан відповів, що хоче мати кращого майстра корабля і почав розповідати історію. Коли він був у острова Пао, то познайомився з молодою яванкою, дочкою вождя. Її звали Баджін. Вона була першим коханням Богдана. Одного разу вони залишилися вдвох, і Богдан почув шурхіт на кораблі свого господаря і пішов перевірити. Виявилося, що безвухий китаєць намагався спалити. Богдан почав битися зі своїм давнім ворогом, але китаєць хитрістю майже заманив його у вогонь. На допомогу прийшла Баджін. Разом вони викинули катайця за борт, а вогонь погасили. Після цієї історії Тайях сказала, що чує дим. Чоловіки вмовляли її, що це тільки здається, враження від історії впливають. Але вона все одно пішла в трюм перевірити. Саме в цей момент прибігла Поля і повідомила, що дізналася про те, що в трюмі закладено гніт, який, догорівши, має спалити весь корабель. Разом жінки знайшли його і погасили. Минуло ще трохи часу. Корабель був готовий. Богдан вирізав з дерева майстра корабля – свою бронзову Баджін. 

18. Святкували завершення корабля. Виголошували тости. Серед загальних веселощів Сев запропонував Тайях вибрати когось одного. Вона не хотіла вибирати і вирішила просто піти. Вона попрощалася з Севом і редактором і пішла. В кінці Сева з редактором піднялися на палубу подихати повітрям. Тут редактор і перевірив у нього на руці шрам. Але ніякого шраму не було. Вони стояли й насолоджувалися вночі, коли почули як хтось вривається на корабель. Це був рибалка, якого побили за лайку Полі. З розмови з його спільником редактор зрозумів, що саме він напав на нього і Богдана. І тепер вони з Севом застали нападників зненацька. Почалася бійка. Редактор бився з одним, а Сев з іншим. Розбили ліхтар і на палубі стало зовсім темно. В кінці нападників було викинути за борт. Прийшов Богдан. Він був веселий. У темряві не помітив побиття Севи і редактора. Він весь час провів з Тайях. Чути було як вони сміялися. Богдан помітив, що розбився ліхтар і поліз в трюм за новим.

19. На цьому оповідач завершує свої мемуари. Осінь і зиму він переносив свої спогади на папір. Тепер літо і йому слід відпочити. До нього приходить син Генрі, щоб дочитати його мемуари. У цей момент з радіотелефону чути Майка, він співає пісню про капітана. Таким чином вся сім'я в зборі.