ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, коли і за яких обставин частина українських земель увійшла до складу володінь Габсбургів.
Закарпаття відійшло Габсбургам ще у XVII ст. разом із землями Угорського королівства. Східну Галичину захоплено 1772 р. внаслідок першого поділу Речі Посполитої. Буковину Австрія приєднала 1774 р. (офіційно закріплено 1775 р.), скориставшись поразкою Османської імперії у війні проти Росії.
Працюючи з матеріалами параграфа, зіставте політику Габсбургів на західноукраїнських землях із політикою Російської імперії в Наддніпрянщині. Визначте спільне і відмінне в становищі українських земель.
| Лінія порівняння | Імперія Габсбургів | Російська імперія |
|---|---|---|
| Спільне | Околиця імперії, сировинний придаток, домінування неукраїнської верхівки, відсутність автономії. | Околиця імперії, сировинний придаток, домінування російського чиновництва, відсутність автономії. |
| Адміністративний устрій | Королівство Галичини і Володимирії (поділ на округи); Закарпаття підпорядковане Угорщині (комітати). | Поділ на губернії та генерал-губернаторства; повна ліквідація решток козацького самоврядування. |
| Становище селян | Скасування особистої залежності Йосифом II (1780-ті рр.), обмеження панщини до 3 днів на тиждень. | Юридичне закріпачення селян (1783 р.), зростання панщини до 4–6 днів на тиждень. |
| Церква та освіта | Визнання рівноправності греко-католицької церкви, відкриття семінарій та Руського інституту у Львові. | Підпорядкування церкви Святійшому Синоду, русифікація шкіл, заборона освіти українською мовою. |
ЗАВДАННЯ ДО РОБОТИ З КАРТОЮ
1. Покажіть на карті українські землі у складі імперії Габсбургів, території розселення етнографічних груп українців.
До володінь Габсбургів входили Східна Галичина (від Збруча до Сяну, центр — Львів), Північна Буковина (між Дністром і Прутом, центр — Чернівці) та Закарпаття (долина Тиси, центри — Ужгород, Мукачево). Етнографічні групи розселялися в Карпатах: лемки — на крайньому заході в Бескидах, бойки — між річками Сян, Стрий та Лімниця, гуцули — на Покутті й Буковині вздовж басейнів Черемоша й Прута.
2. За картою «Етнічний склад населення українських земель на початку ХІХ ст.» на с. 20 схарактеризуйте етнічний склад населення західноукраїнських земель.
Українці (русини) складали абсолютну більшість сільського населення в усіх трьох регіонах. У містах Східної Галичини переважали поляки та євреї, на Буковині — румуни, німці та євреї, а на Закарпатті панівне становище у владі та містах займали угорці.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Скористайтеся е-додатком до підручника та дізнайтеся про особливості життя і побуту етнографічних груп українців на західноукраїнських теренах.
Гуцули спеціалізувалися на відгінному скотарстві (вівчарстві), лісорубстві та сплаві лісу (бокораші); жили у замкнених садибах-граждах і славилися різьбленням та ткацтвом. Бойки займалися землеробством і розведенням тяглової худоби, будували ступінчасті тризрубні дерев’яні храми. Лемки орали гірські тераси, займалися вівчарством, ремеслами та дрібною торгівлею.
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте з курсу 8 класу, що таке реформи «освіченого абсолютизму». Хто і з якою метою їх проводив?
Це політика монархів другої половини XVIII ст. (в Австрії — Марії-Терезії та Йосифа II), яка поєднувала абсолютну владу з ідеями Просвітництва. Мета: модернізація держави зверху, підпорядкування церкви державі, уніфікація законів і стимулювання економіки для запобігання народним бунтам.
ІЗ ПОСІБНИКА «ЧАС НАРОДІВ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХІХ СТ.» ПРО ОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
1. Про які прояви дискримінації щодо українців йдеться в уривку?
Про обов’язкове ведення усього діловодства та судочинства німецькою мовою згідно з патентом 1785 р., що майже повністю закрило українцям доступ до державної служби.
2. Чому, на вашу думку, перевага в управлінні надавалася службовцям немісцевого походження?
Австрійці-чиновники були особисто віддані центральному уряду у Відні, не мали зв’язків із місцевою шляхтою та неухильно виконували імперські закони.
3. Якими, на вашу думку, могли бути наслідки такої політики?
Українців було усунуто від управління рідним краєм, а формування світської інтелігенції сповільнилося. Провідну роль захисників прав русинів на тривалий час перебрало на себе греко-католицьке духовенство.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Як ви зрозуміли значення поняття «австрофільство»?
Австрофільство — це лояльність українців Галичини до австрійської монархії Габсбургів, зумовлена її захистом від свавілля польської шляхти та реформами на користь селян і церкви.
2. Про що йдеться в уривку: причини, перебіг чи наслідки йосифінських реформ?
В уривку йдеться про наслідки реформ — формування віри селян і духовенства в справедливість імператора та утвердження «австрорусинства».
3. Про які історичні передумови поширення австрофільських настроїв серед українців йдеться в уривку з посібника?
Передумовами стали контраст австрійського правопорядку з хаосом шляхетської Речі Посполитої, скасування особистої кріпосної залежності селян та зрівняння греко-католиків у правах із римо-католиками.
РОЗГЛЯД СХЕМИ
Розгляньте схему та висловіть думку, чому австрійський уряд звертав увагу на розвиток освітньої мережі на західноукраїнських землях. Висловіть припущення, які наслідки для розвитку краю могли мати освітні реформи.
Відень розвивав освіту заради підготовки грамотних платників податків і лояльних чиновників та священників. Створення семінарій («Барбареум») і Руського інституту при Львівському університеті (1787 р.) виховало перше покоління української інтелігенції з-поміж греко-католицького духовенства, яке започаткувало національне відродження краю.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі імперії Габсбургів»:
Можу показати на карті західноукраїнські землі під владою імперії Габсбургів.
Східна Галичина та Буковина належали до Коронного краю «Королівство Галичини і Володимирії» зі столицею у Львові. Закарпаття підпорядковувалося Угорському королівству і ділилося на чотири комітати (Уж, Берег, Угоча, Мараморош).
Можу розповісти про етнічний склад населення західноукраїнських земель.
Українське селянство становило більшість населення краю. Панівною верхівкою були поляки (в Галичині), угорці (на Закарпатті) та румуни (на півдні Буковини). У містах значну частку складали євреї та німці.
Можу визначити зміст і значення йосифінських реформ для розвитку краю.
Йосиф II ліквідував особисту залежність селян, обмежив панщину 3 днями, урівняв у правах греко-католицьку церкву й відкрив початкові народні школи. Це послабило шляхту та стимулювало культурний поступ українців.
Можу зіставити становище українців під владою Габсбургів та Російської імперії.
В Австрії українці отримали правовий захист держави та релігійну рівність, тоді як у Росії козацьку автономію знищили, селян закріпачили, а мову піддали русифікації.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Обговоріть ставлення населення західноукраїнських земель до влади династії Габсбургів. Визначте схожість і відмінність із ставленням наддніпрянських українців до Російської імперії.
Західні українці ставилися до Відня лояльно (австрофільство), бо цісар обмежив свавілля польських панів. Натомість у Наддніпрянщині до Петербурга ставилися з пересторогою через ліквідацію Гетьманщини та закріпачення. Спільним для обох народів була наївна віра селян у «доброго монарха», проте в Австрії вона мала під собою реальні соціальні поступки реформ.
3. На основі розуміння становища українців під владою імперії Габсбургів спрогнозуйте тенденції подальшого розвитку західноукраїнських земель у ХІХ ст.
Розвиватиметься культурне й політичне суперництво українців проти польського та угорського домінування, очолюване греко-католицьким духовенством, яке переросте у вимоги поділу Галичини на українську та польську частини під час «Весни народів» 1848 року.
4. Поміркуйте, навіщо австрійські службовці сприяли формуванню міфу «про доброго цісаря». Чи були підстави в місцевого населення його підтримувати?
Уряд культивував цей міф за принципом «розділяй і володарюй», спираючись на лояльність селян проти антиавстрійської польської шляхти. Підстави для підтримки були: реформи Габсбургів справді полегшили селянське життя та врятували уніатську церкву від дискримінації.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
5. Уявіть діалог австрійських імператорів Марії-Терезії та Йосифа ІІ. На основі здобутих знань про приєднання західноукраїнських земель до складу володінь Габсбургів запропонуйте варіант відповіді Йосифа ІІ на запитання його матері.
МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ: «Сину, ці землі дуже відстали в розвитку. Що будемо робити?»
ЙОСИФ II: «Ми наведемо тут порядок за допомогою імперських законів. Обмежимо сваволю шляхти: звільнимо селян від особистої залежності, а панщину скоротимо до трьох днів, щоб вони платили податки до скарбниці, а не панам. Зрівняємо уніатів у правах із католиками, відкриємо семінарії та народні школи, а керувати краєм поставимо освічених чиновників, які знають німецьку мову».