1. Найменше уваги в оповіданні Р. Іванченко «Ярославни» приділено
Відповідь: Г Анастасії
В оповіданні найменше уваги приділено Анастасії, про яку згадується лише коротко. Найбільше розповідається про Єлизавету та Анну.
2. Увідповідніть героїню з країною, королевою якої вона стала
1 Анна — Г Франція
2 Єлизавета — Б Норвегія
3 Анастасія — А Угорщина
3. Увідповідніть кожне слово з його лексичним значенням
1 амвон — Д підвищення в церкві перед царськими вратами, з якого виголошують проповіді
2 гривна — Г металева прикраса у формі обруча, яку носили на шиї
3 гридь — В нижча верства княжої дружини (у Русі)
4 праща — А стародавня ручна зброя для метання каменя
4. Пригадайте такі позасюжетні елементи, як пейзаж, інтер’єр, портрет. Знайдіть приклади цих елементів у тексті твору й зачитайте їх. Яку роль вони відіграють в оповіданні?
Пейзаж: “Над верховіттями, помітив ще здаля, здіймалися золоті бані храмів, ніби шоломи не бачених раніше могутніх руських богатирів”; “На крутих берегах річок та озер, від самого Новгорода Великого, біліють палаци й церкви, височать муровані та дерев’яні вежі укріплених градів”.
Інтер’єр: “У храмі — повно людей, від їхнього дихання задушно й парко. Барвами веселки переливається мозаїка Богородиці… Ноги ковзають по дзеркальній поверхні підлоги із сірого й білого мармуру. Мармурові колони гінко піднесли на своїх плечах склепіння центральної бані”.
Портрет: “князь Ярослав Мудрий, зі спокійними, лагідними очима, з пишною, довгою, уже сивіючою бородою”; “молодий, високий, огрядний священник. Світло-сині очі під крутими надбрів’ями, над високим чолом в’юнке русяве волосся”.
Ці елементи створюють атмосферу величі Київської Русі та допомагають читачеві зануритися в епоху.
5. Знайдіть і прочитайте епізод, у якому сказано, що Анна з повагою ставиться і до християнської, і до язичницької віри.
“Анна всміхається: хай пишуть чорноризці своє, а люди нехай моляться всім богам, у яких вони вірують і яких шанують”.
6. Як іноземці сприймали Київ і членів родини Ярослава Мудрого? Дайте відповідь цитатами з оповідання.
- «Інгвар озирається: навколо буяє земний рай. Навіщо шукати ще його на тому світі?».
- «А що, і не знайдеться! …І таких чарівних князівен нам теж не знайти».
- «Недаремно київський княжий двір славився освіченими людьми — у всіх землях, при всіх дворах».
- «Він, єпископ Готьє, не відмовився б правити церковну службу в такому соборі».
7. Кому належить викладена нижче думка? Прокоментуйте її. Кого позначено виділеним займенником?
«Чи зрозуміють вони, що не лише силою зброї можна зміцнювати й примножувати багатства своєї держави? Але й миром, науками, книгами, бо в них вища мудрість і вища сила народу».
Ця думка належить князю Ярославу Мудрому. Займенник «вони» позначає його синів-княжичів. Князь розмірковує, чи усвідомлять нащадки, що справжня сила держави полягає в освіті та культурі, а не лише у військовій могутності.
8. За допомогою яких засобів авторці вдалося передати в оповіданні давній колорит Русі?
Авторка використовує історичну лексику (гридь, гривна, праща), описи архітектури (Софійський собор), зображення звичаїв, згадки історичних осіб (Ярослав Мудрий) та деталі побуту (розшиті одяги).
9. Проведіть віртуальну екскурсію, об’єктами якої є історичні персонажі й споруди, що використані в цих параграфах як ілюстративний матеріал (усно).
Це усне завдання, що виконується на уроці. Учні розповідають про Софію Київську, Золоті ворота, Десятинну церкву та історичних постатей.
🏠 10. Домашнє завдання.
1. Поділивши оповідання Р. Іванченко «Ярославни» на частини за змістом, складіть і запишіть його план.
- Прибуття варязьких послів до Києва.
- Враження Інгвара від величі міста.
- Відвідування Десятинної церкви.
- Хода княжої родини до Софійського собору.
- Проповідь Іларіона та роздуми Ярослава.
- Від’їзд Єлизавети до Норвегії.
- Прощання Анни з рідним краєм.
- Прибуття французького єпископа Готьє.
- Життя та правління Анни у Франції.
- Епілог: історичний слід дочок Ярослава.
2. Підготуйтеся до стислого усного переказу оповідання Р. Іванченко «Ярославни» за планом.
Варязький посол Інгвар прибуває до Києва сватати князівну Єлизавету і вражений красою міста. Під час служби в Софійському соборі князь Ярослав розмірковує про майбутнє держави та долю своїх дітей. Єлизавета погоджується на шлюб і виїжджає до Норвегії. Згодом Анна вирушає до Франції, де стає королевою і поширює освіту, взявши з собою книги. Твір підкреслює духовний спадок, який Ярославни залишили в Європі.
3. Підготуйте коротке повідомлення про заслуги князя Ярослава, завдяки яким народ нарік його Мудрим.
- Остаточно розгромив печенігів.
- Заснував школи, поширював освіченість.
- Збудував Софійський собор у Києві та заснував при ньому бібліотеку.
- Створив перший звід законів — «Руську Правду».
- Проводив «шлюбну дипломатію», поріднившись із королівськими дворами Європи, за що отримав прізвисько «тесть Європи».
🤔 Подумайте й розкажіть
Чим стародавній Київ вражав тодішніх іноземців?
Стародавній Київ вражав іноземців величчю та розвитком. Вони дивувалися золотим баням храмів, мурованим вежам та палацам. «На крутих берегах річок та озер… біліють палаци й церкви». Особливо захоплювала архітектура храмів, як-от Софійський собор, та високий рівень освіченості київського двору: «недаремно київський княжий двір славився освіченими людьми — у всіх землях, при всіх дворах».
Роль якого персонажа ви зіграли б у кінофільмі за оповіданням Р. Іванченко «Ярославни»?
Я б зіграв роль Інгвара. Через його погляд читач бачить велич Київської Русі. Він розумний дипломат, свідок важливих історичних подій, чия місія завершується успіхом.
Про яку з дочок Ярослава Мудрого ви хотіли б дізнатися більше?
Найбільше цікавить Анна Ярославна. Вона прожила яскраве життя, ставши не лише королевою Франції, а й регентшею при синові після смерті чоловіка. Її діяльність сприяла культурному обміну між Руссю та Європою.