Пригадайте, яким бачили майбутнє України представники російської, польської течій суспільно-політичного руху в Україні на початку XIX ст. Чому ці течії не мали єдиної точки зору щодо майбутнього України?
Російські революціонери (декабристи) бачили Україну неподільною частиною унітарної Росії без права на автономію. Польські патріоти прагнули відродити Річ Посполиту в кордонах 1772 року, повертаючи Правобережжя під владу польської шляхти. Спільного бачення не було, оскільки кожен рух виходив виключно з власних імперських або шляхетських інтересів і заперечував суб’єктність української нації.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Який внесок М. Костомарова у формування національної свідомості І. Гирич вважає найважливішим?
Історик вважає найважливішим те, що Костомаров першим науково довів факт існування двох окремих народностей — українців та росіян. Це спростувало імперський міф про «єдиний руський народ» і заклало фундамент для окремого українського націєтворення.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Ознайомтесь зі змістом програмних документів Кирило-Мефодіївського товариства в рубриках «Історичні подробиці» та «Свідчать документи» на с. 61. Визначте за текстами ідейні засади діяльності кирило-мефодіївців. Додайте їх виклад у схему.
Головні ідеї братчиків охоплюють такі напрями:
- Національно-державний: рівноправний союз слов’янських республік зі спільним Сеймом у Києві, де Україна є самостійним членом федерації.
- Соціальний: скасування кріпацтва та скасування станів і привілеїв.
- Політичний: повалення самодержавства, народовладдя та юридична рівність усіх громадян.
- Морально-культурний: норми християнської етики, боротьба за освіту рідною мовою для широких верств.
Визначте, чим погляди кирило-мефодіївців відрізнялися від ідей російського й польського визвольних рухів. Чи можна зарахувати кирило-мефодіївців до українських автономістів? Свої думки аргументуйте.
На відміну від декабристів, кирило-мефодіївці відкинули ідею єдиної імперії та наполягали на добровільній федерації незалежних республік. На відміну від польського руху, братчики виступали проти реставрації шляхетського гніту на українських землях і вимагали повної соціальної рівності.
Кирило-мефодіївців не можна вважати просто автономістами. Вони прагнули не прав автономії всередині Російської імперії, а повного знищення монархічного ладу та створення нової міжнародної демократичної федерації, де Україна виступала б як суверенна республіка.
ПОМІРКУЙТЕ!
Пригадайте визначення поняття «панславізм». Поміркуйте, які чинники могли сприяти популярності цих ідей у середовищі діячів національних рухів. Чи мала, на вашу думку, шанс на реалізація ідея панславізму? Обґрунтуйте свою думку.
Панславізм — суспільно-політичний і культурний рух, спрямований на єднання слов’янських народів.
Популярності ідеї сприяли спільне етномовне коріння слов’ян, вплив романтизму та прагнення бездержавних народів об’єднати сили проти імперій (Османської, Австрійської, Російської).
Шансів на реалізацію проєкт не мав через глибокі релігійні відмінності (православні, католики), різний рівень економіки, взаємні конфлікти (зокрема польсько-російське протистояння) та намагання царату використати панславізм як інструмент власного імперського панування.
СИСТЕМАТИЗУЄМО ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ
Що нового, порівняно з харківським осередком, привнесли братчики в український рух?
Харківський осередок фокусувався на культурницькій діяльності (етнографія, фольклор, мова). Кирило-мефодіївці першими перевели український рух у політичну площину, висунувши чіткі вимоги ліквідації царату, знищення кріпосництва та відновлення української державності.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Опрацюйте матеріали рубрики «Думки істориків», з’ясуйте, у чому полягає історичне значення Кирило-Мефодіївського братства.
- Започаткувало політичний етап національного руху, перейшовши від етнографії до створення політичних програм.
- Запропонувало альтернативу імперіалізму — рівноправну слов’янську федерацію з центром у Києві.
- Ввело українську справу в загальноєвропейський контекст демократичних рухів («Весна народів»).
- Ознаменувало остаточний розрив української інтелігенції з малоросійською імперською свідомістю.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Кирило-Мефодіївське братство».
Можу назвати час і місце створення Кирило-Мефодіївського братства:
Київ, січень 1846 року. Організація діяла при Київському університеті св. Володимира до арештів у березні 1847 року.
Можу зіставити програмні цілі кирило-мефодіївців з іншими національними течіями й організаціями:
Замість унітарної республіки декабристів або відновлення кордонів шляхетської Речі Посполитої братчики висунули ідею рівноправної федерації суверенних слов’янських народів без панування жодної нації.
Можу пояснити роль учасників у діяльності братства:
- Микола Костомаров — автор «Книги буття українського народу», головний ідеолог поміркованого реформістського крила.
- Василь Білозерський — співавтор «Статуту» та «Записки», організатор освітніх ініціатив.
- Микола Гулак — правник, організатор конспіративної роботи та статутних засад.
- Пантелеймон Куліш — популяризатор української культури, автор історичних творів і першого правопису («кулішівки»).
- Тарас Шевченко — лідер радикального революційного крила, чия поезія («Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…») закликала до безкомпромісного знищення самодержавства й кріпацтва.
Можу визначити, чим ідеї братства відрізнялися від ідей початкового етапу українського національного відродження:
Початковий етап обмежувався культурництвом та ностальгією дворян за козацькою автономією. Братчики першими синтезували національне визволення з радикальними соціальними перетвореннями (ліквідація кріпацтва) і вимогами політичної свободи.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Розгляньте пам’ятну монету на честь 175-річчя створення Кирило-Мефодіївського братства. Поясніть, чим зумовлені головні елементи дизайну монети.
- Аверс: розгорнута книга з назвами «Книга буття українського народу» та «Статут Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія» в оточенні рослинного паростка, що символізує пробудження нації та ідейне зерно державності.
- Реверс: портрети провідників трьох крил товариства — М. Костомарова (науково-ідеологічне), Т. Шевченка (радикально-політичне), П. Куліша (культурно-просвітницьке) та печатка з християнсько-визвольним девізом: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас».
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. Уявіть, що ви є сучасником / сучасницею кирило-мефодіївців. На основі здобутих знань про діяльність Кирило-Мефодіївського товариства створіть інфографіку-афішу ймовірної зустрічі студентів з діячами товариства.
ТАЄМНЕ ЗІБРАННЯ: СЛОВО ПРО ВОЛЮ ТА БРАТСТВО
Девіз: «І пізнаєте істину, і істина визволить вас»
- Програма та виступи: 1) Микола Костомаров: Чому майбутнє України — у спілці вільних слов’янських народів. 2) Василь Білозерський: Скасування кріпацтва та народні школи українською мовою. 3) Тарас Шевченко: Читання нових заборонених поем («Сон», «І мертвим, і живим…»).
- Головні питання диспуту:
- Як скасувати кріпосне рабство без кровопролиття?
- Чи можлива рівність станів перед законом у самодержавній імперії?
- Місце і час: Київ, квартира М. Гулака біля університету св. Володимира. Березень 1846 року. Вхід лише за рекомендацією членів товариства.