Пригадайте, які заходи здійснив російський уряд для скасування української автономії. Як ці заходи змінювали становище різних соціальних груп? Чому політика російського самодержавства викликала появу опозиції?
Царизм ліквідував гетьманство, зруйнував Запорозьку Січ, скасував полковий устрій та закріпачив селян Лівобережжя. Козацька старшина отримала права російського дворянства, але втратила власну державу та політичні права. Покріпачення селян, знищення самоврядування та русифікація підштовхнули патріотичну еліту до спротиву й формування опозиції.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Працюючи з текстом параграфа, систематизуйте історичну інформацію в блок-схемі: замініть питання-підказки на відповіді. Після завершення роботи дайте відповіді на запитання:
| Складова | Зміст |
|---|---|
| Передумови | Ліквідація автономії Гетьманщини, закріпачення селян, поширення ідей Просвітництва, Французької революції та європейського романтизму. |
| Ідеї | Відновлення прав автономії, право українців на самостійний розвиток, відродження народної мови, збереження культурної пам’яті козацтва. |
| Осередки та лідери | Новгород-Сіверський гурток (В. Капніст), Ніжинська гімназія вищих наук (брати Безбородьки), Харківський університет (В. Каразін, І. Срезневський, П. Гулак-Артемовський), Полтава (І. Котляревський). |
| Форми діяльності | Дослідження історії та пошук архівних джерел, запис фольклору й пісень, видання часописів («Український вісник») та книжок («Енеїда», «Історія Русів»). |
1. Чому рушійною силою українського національного відродження стали саме представники аристократії — нащадки козацьких старшинських родів?
Вони мали високий рівень освіти, володіли родинними архівами зі старовинними грамотами та пам’ятали часи Гетьманщини. Доводячи своє дворянство перед імперськими комісіями, вони досліджували історію рідного краю і стали фундаторами руху.
2. За якими ознаками можна визначити, що діячі українського відродження діяли під впливом романтизму?
Вони зосередилися на вивченні народного побуту, записували пісні, думи, казки та вперше використали живу розмовну мову селян для створення високої літератури й поезії.
3. Чим діяльність української течії опозиційного руху відрізнялася від польської та російської течій?
Український рух був зосереджений на культурно-просвітницькій та академічній роботі для пробудження нації. Натомість польська течія готувала збройні повстання заради відновлення Речі Посполитої, а російська (декабристи) — військовий переворот для повалення царизму та реформування імперії.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чим можна, на вашу думку, пояснити явище «малоросійства»? Чи існує воно в сучасній Україні?
«Малоросійство» виникло через бажання української еліти здобути російські дворянські привілеї та зробити імперську кар’єру, поєднуючи побутову любов до рідного краю з політичною покорою імперії. У сучасній Україні це явище виявлялося у відчутті меншовартості та орієнтації на російську культуру, однак сьогодні воно успішно витісняється національною свідомістю.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Про яку з передумов пробудження української національної самосвідомості йдеться в документі?
Про тиск російського самодержавства, покріпачення селянства та збереження живої пам’яті народу про втрачені козацькі вольності.
2. Які ознаки національного самоусвідомлення називає автор документа?
Окрему народну мову, спільну історичну пам’ять, небажання розчинятися в панівному етносі та прагнення до самостійного державного життя в майбутньому.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Чому, на ваш погляд, для вирішення суто українських справ Капніст змушений звертатися до уряду іноземної держави?
Після ліквідації автономії в Російській імперії не залишилося легальних механізмів відновити козацькі права, тому для потенційного повстання була потрібна зовнішня військова та дипломатична опора.
2. Від чого міг залежати успіх місії В. Капніста в Пруссії?
Від того, чи почне Пруссія війну проти Росії, а також від реальної готовності населення України підняти масштабне збройне повстання на допомогу прусським військам.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Визначте, чим оцінка дій московської армії автором «Історії Русів» відрізнялася від офіційної (російської) версії подій. Який вплив наведені в книзі факти справляли на читача першої половини ХІХ ст.? Чому?
Офіційна влада подавала погром як покарання «зрадників», а автор книги викрив його як жорстоку різанину мирного населення та руйнування Батурина. Книга руйнувала міф про братній союз, пробуджувала почуття гідності, гнів проти сваволі царизму й прагнення повернути свободу.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте добірку поштових марок і з’ясуйте, що вони «повідомляють» про життя І. Котляревського та його твір «Енеїда».
Марка 1995 року містить портрет класика з роками його життя (1769–1838) і відзначає його статус батька нової літератури. Марка 2016 року демонструє козацький типаж Енея за ілюстрацією А. Базилевича, нагадуючи, що автор переосмислив античний сюжет на український лад і увічнив козацький дух живою народною мовою.
Поміркуйте, чому в Україні увічнюють пам’ять про історичних діячів / діячок та їхню спадщину в поштових марках і пам’ятних монетах.
Це дієвий інструмент популяризації національної історії, зміцнення громадянської пам’яті та формування позитивного образу держави у світі.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Про яку роль перших діячів українського відродження мовить історик?
Ярослав Грицак наголошує, що діячі-романтики не просто зберігали старе, а фактично конструювали й будували модерну українську націю.
2. Які почуття пробуджувало в українців знайомство з фольклорною та етнографічною спадщиною українського народу?
Гордість за власну культуру, повагу до предків та усвідомлення власної самобутності як окремого європейського народу.
ПОМІРКУЙТЕ
Які особливості академічного етапу національного відродження дозволяють назвати його фольклорно-літературним?
На цьому етапі діячі не вели прямої політичної боротьби, а збирали народні пісні, вивчали пам’ятки минулого, писали перші наукові розвідки та створювали літературні твори народною мовою.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Початок українського національного відродження в Наддніпрянщині. Формування української національної самосвідомості».
Пояснення понять:
- Романтизм — культурний і мистецький напрям кінця XVIII — першої половини XIX ст., зосереджений на народній культурі, вивченні минулого та внутрішньому світі людини.
- Автономія — право території самостійно здійснювати внутрішнє управління в межах єдиної держави.
- Еліта національна — провідна верства суспільства, яка генерує національні цілі та спрямовує народ на їхнє втілення.
- Суспільно-політичний рух — організована діяльність людей, спрямована на реформування чи зміну державного ладу й суспільних відносин.
Факти історії українського національного відродження:
- 1787 р. — проєкт Василя Капніста про відновлення козацьких полків.
- 1791 р. — таємний візит В. Капніста до Берліна в пошуках союзу проти Петербурга.
- 1798 р. — перше видання «Енеїди» І. Котляревського у Петербурзі.
- 1805 р. — відкриття Харківського університету зусиллями Василя Каразіна.
- 1819 р. — фольклорна збірка Миколи Цертелєва («Опыт собрания старинных малороссийских песней»).
- 1827 р. — вихід збірки «Малоросійські пісні» Михайла Максимовича.
- 1846 р. — публікація рукопису «Історія Русів» у Москві.
Українське відродження ґрунтувалося на ідеях романтизму:
Діячі захоплювалися героїкою козацтва, вбачали душу народу в селянській пісні та мові, через що зробили народну творчість основою модерної культури.
Роль нащадків козацької старшини на академічному етапі відродження:
Вони відшукували документи на захист свого дворянства, збирали літописи й фінансували видання перших книжок, створивши документальну та наукову основу національної свідомості.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Чим український національний рух першої третини ХІХ ст. відрізнявся від польського й російського? Чим були зумовлені ці відмінності?
Український рух проходив культурно-дослідницьку фазу (збирання спадщини, формування літературної мови). Польський рух був військово-шляхетським і прагнув силою відновити незалежну державу Річ Посполиту. Російський рух (декабристи) спирався на гвардійське офіцерство, плануючи палацовий переворот заради конституції та скасування кріпацтва в імперії.
Ці відмінності зумовлені тим, що українська старшина переважно русифікувалася й стала частиною дворянства, піддавшись настроям «малоросійства». В Україні ще не сформувалася модерна інтелігенція, тому рух робив лише перші кроки на культурному ґрунті.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. За допомогою опції пошуку за зображенням (наприклад, «Гугл об’єктив») розпізнайте зображення історичних діячів. Розробіть проєкт поштової марки або пам’ятної монети з нагоди найближчого ювілею одного з діячів (на вибір).
На портретах зображені діячі харківського осередку відродження:
- Петро Гулак-Артемовський — письменник, байкар, ректор Харківського університету.
- Василь Каразін — просвітник, учений, засновник Харківського університету.
- Ізмаїл Срезневський — філолог, славіст, лідер харківських романтиків.
Проєкт ювілейної марки «Василь Каразін (1773–1842)»:
- Назва: «Василь Каразін — засновник Харківського університету».
- Композиція: Портрет діяча на тлі першого корпусу університету, креслень винайдених ним парових приладів і книги з написом «Наука та поступ».
- Текст: «Україна / UKRAINA», номінал «U», напис: «Василь Каразін — будівничий української науки».
- Ідея: Вшанування постаті, завдяки якій Харків перетворився на головне інтелектуальне вогнище українського національного відродження.