1. Прочитавши речення, виконайте завдання.
Традиційно у вінок уплітали барвінок, … , … та … .
А. Упишіть на місці крапок слова, що позначають зображені на світлині квіти.
Традиційно у вінок уплітали барвінок, маки, волошки та ромашки.
Б. Завершіть правило: Однорідні члени речення відповідають на те саме запитання та залежать від … .
Однорідні члени речення відповідають на те саме запитання та залежать від одного й того самого слова в реченні.
2. Заповніть таблицю прикладами (усно).
| Правило (схема) | Приклад |
|---|---|
| О, О, О | У степах живуть лисиці, борсуки, зайці. |
| О, О і О | Для приготування млинців треба купити яйця, борошно й молоко. |
| О, і О, і О | На свято прийшли і дорослі, і діти, і молодь. (власний приклад) |
| О і О, О і О, О і О | Чайки та баклани, мартини й альбатроси, пінгвіни та гагари пристосовані до життя в морському середовищі. |
| О, а О | Синтаксис простого речення вивчають не в сьомому, а у восьмому класі. |
| не тільки О, а й О | У змаганнях узяли участь як учні, так і їхні батьки. |
| О — О | Вітер в гаї не гуляє — вночі спочиває. |
3. Перепишіть речення та розставте розділові знаки.
1. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю.
2. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду (Леся Українка).
3. Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (Олесь Гончар).
4. Навколо тільки дрімучий тютюн, та мак, та соняшники (О. Довженко).
5. Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В. Сосюра).
6. Світить сонце, та не гріє (Т. Шевченко).
7. Не вітер — буря над землею в замети клала білий сніг (Л. Первомайський).
4. Виконайте завдання в тестовій формі.
Доберіть до схеми речення, що їй відповідає.
Відповідність: 1 — В, 2 — А, 3 — Г.
(Варіант Б є зайвим, бо в реченні «Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить у віконнім склі» є лише однорідні присудки без узагальнювального слова).
Пояснення:
- 1 — В: «На все осінь щедра: на кавуни, на дощі, на холодні роси» — узагальнювальне слово на все стоїть перед однорідними додатками, тому після нього ставимо двокрапку.
- 2 — А: «На вулицях, навколо стадіону, обабіч дороги — усюди росли молоді осокори» — однорідні обставини стоять перед узагальнювальним словом усюди, тому перед ним ставимо тире.
- 3 — Г: «Тут усе: повітря, тиша, дерева — сповнене якоїсь загадкової сили» — узагальнювальне слово усе стоїть перед однорідними підметами, а після них речення триває далі, тому після узагальнювального слова ставимо двокрапку, а після однорідних членів — тире.
5. Складіть із наведеними сполуками речення. Запишіть їх і розставте розділові знаки.
1. Назустріч нам ішов високий усміхнений хлопець.
(Кому між означеннями не ставимо, бо вони неоднорідні: характеризують предмет за різними ознаками — зростом і виразом обличчя).
2. До фінішу стрімко бігла струнка швидка дівчина.
(Кому не ставимо, бо означення неоднорідні: називають статуру та швидкість руху).
3. Ми зупинилися перепочити біля сумного, самотнього дуба.
(Кому між означеннями ставимо, бо це однорідні епітети, які передають спільний емоційний настрій).
4. На галявині ми збирали червоні, сині ягідки.
(Кому ставимо, бо означення однорідні та перелічують різні кольори).
5. Бабуся взяла плетений із лози маленький кошик і рушила до саду.
(Кому не ставимо, бо поширене означення у формі дієприкметникового звороту стоїть перед непоширеним прикметником).
6. До річки вела вузька, поросла травою стежка.
(Кому ставимо, оскільки після непоширеного означення «вузька» стоїть поширене означення — дієприкметниковий зворот «поросла травою»).
6. Розшифрувавши народний вислів, запишіть його та виконайте завдання.
Народний вислів: Місяць світить, та не гріє.
А. Розставте розділові знаки.
Місяць світить, та не гріє.
(Кому ставимо перед протиставним сполучником «та» у значенні «але» між однорідними присудками).
Б. Поміркуйте, чому місяць світить, але, на відміну від сонця, не гріє (у науковому стилі; усно).
Місяць є кам’янистим супутником Землі й не має власних термоядерних джерел енергії. Сонце випромінює світло і тепло через реакції ядерного синтезу. Місяць лише відбиває сонячні промені. Частка відбитого світла надто мала, тому вона не несе відчутного тепла й не зігріває земну поверхню.
7. Прочитавши речення, виконайте завдання (розділові знаки пропущено).
А. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви й знявши риску.
Б. Розставте розділові знаки.
1. І гори, і долини, і поля, і сади, і ставок, і хати були залиті й обмиті чистим, прозорчастим, білим, як срібло, світлом (І. Нечуй-Левицький).
2. Виноград ріс густими невисокими кущами, листя було чорно-зелене, соковите, буйне (П. Загребельний).
3. Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь: у дубовій, вербовій корі, у старих пеньках, у дуплах, у болотяній воді, на поколупаних стінах (О. Довженко).
4. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі й спускають на землю мокрі коси (М. Коцюбинський).
5. На високих жовтогарячих тополях іскрилось осіннє сонце (Я. Баш).
6. Вирветься крик чи іржання, та й знову у шумі зіллється (П. Тичина).
7. Запахла осінь в’ялим тютюном, та яблуками, та тонким туманом (М. Рильський).