1. Прочитавши речення в колонках, виконайте завдання.
А. З’ясуйте вид складних речень кожної колонки.
У лівій колонці подано складнопідрядні речення. Їхні частини з’єднані за допомогою підрядних сполучників (бо, що).
У правій колонці подано безсполучникові складні речення. Частини поєднані без сполучників, лише за допомогою інтонації пояснення та змісту.
Б. Поміркуйте, від чого залежить розділовий знак у складному безсполучниковому реченні.
Розділовий знак у безсполучниковому складному реченні залежить від смислових відношень між його частинами та від інтонації. Двокрапку ставимо тоді, коли друга частина вказує на причину дії в першій або пояснює, уточнює чи конкретизує її зміст.
2. Прочитавши речення, визначте, за яким правилом стоїть двокрапка (усно).
1) Добре бідному: у нього від багатства голова не болить (нар. тв.).
Двокрапка стоїть, тому що друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій частині. Між частинами можна поставити сполучник бо.
2) День обіцяє бути погожим: на небі ні хмариночки, ні плямочки (Панас Мирний).
Двокрапка стоїть, оскільки друга частина розкриває та конкретизує зміст першої частини. Можна підставити а саме.
3) Я навіть подумав: «Пахне нещастям» (В. Шевчук).
Двокрапка стоїть, оскільки друга частина доповнює присудок першої частини (подумав) і розкриває зміст думки. Можна підставити сполучник що.
4) Найтепліший спогад із дитинства: мама вишиває рушники (В. Кордонець).
Двокрапка стоїть, бо друга частина конкретизує й розкриває зміст іменника першої частини (спогад). Можна підставити а саме.
5) Мертві вороги небезпечніші за живих: вони невразливі (В. Канівець).
Двокрапка вказує на причину того, про що йдеться в першій частині. Між частинами можна вставити сполучник бо.
6) Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні (С. Черкасенко).
Двокрапка стоїть, тому що друга частина пояснює, у чому полягає незвичайність яру. Можна підставити а саме або бо.
7) Ще чарівнішою стала українська земля тепер: міріади зірок у небі зливаються з морем вогнів на землі (М. Рудь).
Двокрапка розділяє частини, оскільки друга частина конкретизує та розкриває твердження першої частини. Можна підставити а саме.
3. Прочитавши речення, виконайте завдання (розділові знаки пропущено).
1. Гаснуть у плавнях летючі комети, тихо вмирає на заході ніч.
2. Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі.
3. Вітер ущух, спека спала, небо стало прозоро-голубим.
4. Пригріло сонечко, обсохла земля, потягло орача в поле.
5. І не треба долі дорікати: всіх не може обігріть вона.
6. Був теплий день, світилася весна.
7. І досі сниться: під горою між вербами та над водою біленька хаточка.
4. Прочитавши текст, знайдіть безсполучникові складні речення та прокоментуйте вживання розділових знаків (усно).
1) «Часто буває так: люди, потрапивши в аварію або захворівши, вважають себе приреченими на життя в чотирьох стінах.»
Двокрапка стоїть між частинами безсполучникового складного речення. Друга частина пояснює та розкриває зміст вказівного слова так із першої частини.
2) «Хтось опускає руки, хтось прагне заповнити своє життя новими враженнями, хоче працювати нарівні з іншими.»
Частини речення розділені комою, оскільки вони передають одночасні події.
3) «У лікуванні Гуттман робив ставку на спорт: він організував у шпиталі змагання зі стрільби з лука між пацієнтами.»
Двокрапка ставиться між частинами, оскільки друга частина пояснює та конкретизує зміст першої (розкриває, у чому саме полягала ставка на спорт).
4) «Спочатку в спортивних змаганнях брали участь лише люди із захворюваннями хребта, згодом стали виборювати першість спортсмени з іншими недугами.»
Частини речення відокремлені комою, тому що вони виражають часову послідовність явищ.
5. Прочитавши текст, поясніть уживання двокрапки в безсполучникових складних реченнях (усно).
1) «Згодом спортивна еліта була, м’яко кажучи, здивована: львівська шпажистка виборола золоту медаль Олімпійських ігор 2012 року.»
Двокрапка вказує на причину подиву (можна підставити сполучник бо).
2) «Журналісти давно дали Яні прізвисько Міс Один Укол: дівчина чимало поєдинків завершувала з різницею в один укол.»
Двокрапка стоїть, оскільки друга частина пояснює причину виникнення прізвиська (можна підставити бо).
3) «Так було й у Лондоні: «золотий» укол вона завдала в додатковий час.»
Двокрапка ставиться, бо друга частина конкретизує й розкриває значення вказівного слова так.
4) «Постійно в голові крутиться думка: одна помилка може стати фатальною та призвести до поразки.»
Двокрапка розділяє частини, оскільки друга частина розкриває зміст іменника думка.
6. Виконайте завдання в тестовій формі.
1. Після фрагмента речення «Щоранку я бігаю на свіжому повітрі …» треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати
Відповідь: В (це сприяє загартуванню організму).
Пояснення: У реченні «Щоранку я бігаю на свіжому повітрі: це сприяє загартуванню організму» друга частина вказує на причину дії з першої частини (можна вставити сполучник бо).
2. Після фрагмента речення «Щодня потрібно випивати не менше двох літрів води …» треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати
Відповідь: А (організм протягом доби зневоднюється).
Пояснення: Друга частина пояснює причину потреби в рідині (можна підставити сполучник бо).
3. Після фрагмента речення «На морі з’являється срібляста доріжка …» треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати
Відповідь: Б (щойно із-за хмари визирнув місяць).
Пояснення: Друга частина пояснює причину виникнення доріжки на воді (можна підставити сполучник бо).
7. Прочитавши прислів’я, виконайте завдання.
«Бережи час: його й за гроші не купиш.»
А. Поясніть, за яким правилом у цьому реченні стоїть двокрапка.
Двокрапка стоїть між частинами безсполучникового складного речення, оскільки друга частина вказує на причину поради, висловленої в першій частині. Між частинами можна підставити підрядний сполучник бо або тому що.
Б. Придумайте й запишіть такі продовження до поданих фрагментів, щоб вийшли безсполучникові складні речення.
Цінуйте свободу: вона відкриває людині простір для розвитку та щастя.
Дружіть із фізкультурою: регулярні тренування зміцнюють тіло й дарують бадьорість.
І діти, і дорослі знають: щира усмішка завжди допомагає порозумітися.
8. Прочитавши вірш, виконайте завдання (цифри в дужках позначають номер речення).
А. Гра «Так — ні».
1) Перше речення безсполучникове складне. — Так.
2) Друге речення просте. — Так.
3) Третє речення складнопідрядне. — Ні.
4) Виділені слова (речення 1, 3) є частками. — Так.
5) Третє речення треба читати з інтонацією переліку. — Так.
6) Четверте речення складається з трьох частин (граматичних основ). — Так.
Б. Напишіть есе, узявши за тему четверте речення вірша.
Рядок Ліни Костенко «Щоб обезкровити людину, достатньо слів — не треба ран» спонукає замислитися над силою щоденного спілкування. Зброя залишає сліди на тілі, проте жорстокі вислови завдають не менш відчутних ударів просто в серце.
Словом можна підбадьорити й подарувати надію у скрутну хвилину. Водночас несправедливий докір, висміювання чи постійна зневага здатні зруйнувати впевненість у собі. Людина опускає руки, втрачає радість життя і замикається у власних переживаннях. Тілесні ушкодження загоюються швидше, а наслідки образ можуть турбувати роками.
Кожен із нас повинен уважно добирати слова у спілкуванні з іншими. Чуйність і повага до людей зберігають душевні сили та захищають від непотрібного болю.
9. Розшифрувавши поетичні рядки М. Годованця, виконайте завдання.
А. Запишіть речення та розставте в ньому розділові знаки.
Сова ніяк заснуть не може: цикада співами тривожить.
Пояснення: Між частинами безсполучникового складного речення ставимо двокрапку, оскільки друга частина вказує на причину стану, описаного в першій частині (можна підставити сполучник бо).
Б. Знайдіть в інтернеті відомості про цикаду. Підготуйте коротке повідомлення про цю комаху (усно).
Цикада — це незвичайна комаха, відома своїм гучним стрекотінням у спекотні літні дні. Звуки видають самці за допомогою особливих перетинок на черевці, які називають цимбалами. Ці звукові сигнали допомагають їм приваблювати самок та відлякувати ворогів. Більшу частину свого життя личинки цикад проводять під землею і живляться соком коріння дерев. Дорослі комахи живуть на гілках рослин лише кілька тижнів і вражають людей своєю невтомною мелодією.
10. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.
| Неправильно | Правильно |
|---|---|
| академічна гребля | академічне веслування |
| стрибки із шестом | стрибки із жердиною |
| найперший у скачках | перший у перегонах |
11. Прочитавши речення, виконайте завдання (розділові знаки пропущено).
1. У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках.
2. Я вірю: нам прийдешні роки відкриють шлях у неземні дива.
3. Небо прорізали вогняні стріли, ударив грім, на дорогах знявся вихор, закрутився клубком і помчався в жита.
4. Знову сіється сніг, у полях за селом тчуться та тчуться сувої, тонучи в сяйливій млі.
5. Не забувай: добре ім’я цінніше за найбільше багатство.
6. Без милосердя і справедливість у світі звелася б до одного: око за око, зуб за зуб.
7. Дощ поступово затихає, навколо світлішає.
12. Опишіть світлину. Використайте не менше двох безсполучникових складних речень (письмово).
На світлині Б. Фреліша «Лисенята» ми бачимо двох маленьких рудих звірят серед соковитої зеленої трави. Малюки вибралися зі своєї схованки й уважно знайомляться з навколишнім світом.
У лісі панує спокій: двоє рудих пухнастиків насторожено прислухаються до кожного звуку. Одне лисеня сміливо підвелося на лапки, друге обережно притиснулося до землі. Звірята мають виразні допитливі оченята: їх вабить лісова галявина. Вони тримаються разом і відкривають для себе нове життя.