Пригадайте
Пригадайте, коли Російська імперія упровадила кріпацтво на українських землях.
Кріпацтво запроваджено Катериною II у 1783 році на Лівобережжі та Слобожанщині, а в 1796 році указом Павла I остаточно закріплено на Правобережній і Південній Україні.
Чим відрізняються натуральне і ринкове господарство?
Натуральне господарство виробляє продукцію суто для власного споживання виробника, тоді як ринкове (товарне) націлене на регулярний продаж товарів задля отримання прибутку.
Які процеси називаються «індустріальною революцією»?
Це перехід від ручної ремісничо-мануфактурної праці до фабрично-заводського машинного виробництва, що супроводжується формуванням верств найманих робітників та буржуазії.
Свідчать документи
1. Як, за свідченням автора, змінилося становище селянства під російським пануванням?
Колись заможні селяни перетворилися на злидарів: держава відібрала кращі землі під казенні потреби, а постійна військова муштра позбавила їх змоги обробляти власні наділи.
2. Які ознаки неефективного господарювання у військових поселеннях називає автор?
Примусова немотивована праця, засів надмірних казенних площ без урахування реальних сил селян і загибель приватних урожаїв, через що люди звозили на токи одну солому.
Діємо: практичні завдання
1. Покажіть на карті першого форзаца райони сільськогосподарської спеціалізації.
- Північ і північний захід (Полісся, Волинь, Чернігівщина): жито, овес, картопля, льон.
- Лісостеп і Правобережжя: озима пшениця, цукрові буряки.
- Степовий Південь (Причорномор’я, Приазов’я): експортне товарне зерно, тонкорунне вівчарство.
- Південне узбережжя, Крим, Закарпаття: промислове виноградарство й садівництво.
2. Користуючись знаннями про природно-географічні умови України, поясніть, які чинники впливали на сільськогосподарську спеціалізацію регіонів.
Клімат, родючість ґрунтів і логістика. Багаті чорноземи Лісостепу сприяли бурякоцукровому виробництву, посушливий Південь підходив для овець і пшениці з виходом до чорноморських портів, а вологі піщані ґрунти Полісся — для льону та картоплі.
Дізнайтеся в е-додатку історію становлення бізнесу Яхненків і Симиренків. Які якості, на вашу думку, знадобилися цим родинам для успішного розвитку справи?
Підприємливість, сміливість ризикнути заробленим для викупу з кріпацтва, далекоглядність у впровадженні парових технологій та родинна згуртованість.
1. Проаналізуйте діаграму. Які міста розвивалися найбільш динамічно? Чому?
Найшвидше зріс Херсон (більш ніж учетверо), а також Київ, Харків та Житомир (у 2,5–3 рази). Причини: розквіт чорноморської хлібної торгівлі, розширення ярмарків і поява перших промислових підприємств.
2. Як у гербах українських міст відображено російське панування?
Розміщенням імперського двоголового орла у верхній частині гербових щитів (Житомир, Кам’янець-Подільський, Херсон), що символізувало пряме підпорядкування царській владі.
Думки істориків
1. Які сприятливі для економічного розвитку Наддніпрянської України чинники називає Ярослав Грицак?
Великі території, родючі чорноземи, багаті надра, високу чисельність населення, а на Півдні — концентрацію вільнонайманих робітників із козацькими традиціями господарювання.
2. Що, на думку історика, обмежувало можливості економічного зростання українських земель?
Кріпацтво, яке блокувало появу вільного ринку праці, та зосередження заводів у руках поміщиків і держави, що вбивало вільну ринкову конкуренцію.
Діємо: практичні завдання
1. Зіставте становище селян доби Гетьманщини та наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. Які висновки можна зробити?
За Гетьманщини селяни були особисто вільними й мали право переходу та володіння землею. Під імперською владою їх позбавили громадянських прав і перетворили на спадкову власність поміщиків. Російське панування стало причиною тотального закріпачення.
2. Які форми боротьби селян за свої права в них згадуються?
Мирні судові процеси (подання позовів і скарг до Сенату) та відкриті силові бунти (відмова від панщини, втечі, підпали маєтків).
3. Які історичні традиції українства відображені у судових процесах проти закріпачення?
Традиція правового самозахисту за Литовськими статутами та козацьким правом, а також прагнення селян довести своє вільне козацьке походження через суд.
4. Наскільки великими, на вашу думку, були шанси селян у «мирний спосіб» домогтися свого захисту? Як це могло вплинути на настрої селянства?
Шанси були мізерними: закони забороняли кріпакам скаржитися на панів під загрозою каторги, а суди відстоювали інтереси дворян. Це породило розпач і радикалізувало селян, спонукаючи до збройного опору.
Факт чи фейк?
В історичній пам’яті на постать У. Кармалюка існують протилежні погляди… Визначте, якої думки притримується історик В. Дячок… Кому, на вашу думку, було вигідно ідеалізувати постать У. Кармалюка?
В. Дячок розглядає Кармалюка як кримінального ватажка. Аргумент історика — судова статистика: у 1813–1822 роках із 35 злочинів 24 було вчинено проти селян, а у 1825–1835 роках селяни склали 31 випадок потерпілих із 74.
Розбіжність із народними переказами виникла через психологічну потребу покріпачених людей вірити у шляхетного оборонця. Ідеалізація Кармалюка була вигідна радянській пропаганді для ілюстрації так званої «класової антифеодальної боротьби».
I. Знаю і систематизую нову інформацію
1. Самооцінювання.
- Поняття:
- Військові поселення — система організації військ, за якої служба поєднувалася з обов’язковою сільськогосподарською працею задля зменшення витрат скарбниці.
- Чумацтво — торговельно-візницький промисел доставки солоної риби, солі та хліба валками возів із південних морів до міст України та Європи.
- Індустріальна революція — перехід від мануфактур до механізованих фабрик із використанням парових машин (в Україні розпочалася в 1830-х роках).
- Порто-франко — право безмитного ввезення та вивезення товарів у порту Одеси впродовж 1819–1859 років.
- Причини селянських рухів: Посилення панщини до 4–6 днів, запровадження урочної системи, скорочення селянських наділів і казармений режим у військових поселеннях.
- Факти початку індустріальної революції: Поява механізованих цукрових заводів Яхненків і Симиренка, пуск першого пароплава на Дніпрі (1823 р.), заснування машинобудівних заводів на Правобережжі та видобуток кам’яного вугілля в Донбасі.
- Господарський розвиток за картою: Правобережжя та Лісостеп спеціалізувалися на бурякоцукровому комплексі, Степовий Південь експортував збіжжя та шерсть через чорноморські порти, Схід розбудовував металургію і вугільні шахти, а на Поліссі домінували лісопромисел, жито й льон.
II. Обговорюємо в групі
2. Чому кріпосницька система заважала економічному розвиткові українських земель?
Примусова праця була непродуктивною. Кріпацтво позбавляло фабрики вільнонайманих робітників, а бідність покріпаченого села стримувала формування місткого внутрішнього ринку.
3. Якими були причини і наслідки чумацтва для українського суспільства?
Причини: нестача солі й риби в містах, зростання попиту на зерно за кордоном та малоземелля селян, які шукали заробітків.
Наслідки: первісне накопичення грошового капіталу (купецькі родини виростали з чумаків), зв’язування українських губерній у єдиний ринок і збагачення народної культури.
4. За допомогою додаткових джерел з’ясуйте, у чому подібність і відмінність між боротьбою Устима Кармалюка і повстанням у Чугуєві.
- Спільне: Протест проти закріпачення й сваволі влади, жорстоке придушення регулярною імперською армією.
- Відмінне: Чугуївське повстання (1819 р.) — відкритий збройний бунт військових поселенців із чіткою вимогою скасувати поселення; рух Кармалюка на Поділлі (1813–1835 рр.) — партизансько-розбійницькі рейди невеликих загонів із нападами на поміщицькі та селянські двори.
5. Проаналізуйте історичну карту на першому форзаці «Господарство українських земель у першій половині ХІХ ст.» та доповніть інформаційну таблицю.
| Що дізнався(-лась) із параграфа | Що додатково дізнався(-лась) із карти |
|---|---|
| Початок індустріальної революції у 1830-х роках. Розвиток цукроваріння, видобуток вугілля Донбасу, зростання значення чорноморських портів і чумацтва. | Цукрові заводи концентрувалися на Черкащині й Поділлі; металургійні центри — на Луганщині; суднобудування — у Миколаєві. Головні чумацькі шляхи (Чорний, Муравський) сходилися до Криму; ключові ярмарки діяли в Києві (Контрактовий), Полтаві та Харкові. |
6. Як ви вважаєте, чому у фольклорній традиції ватажків соціальних виступів часто героїзують? Наскільки це відповідає дійсності?
Кріпаки прагнули вірити в захисника, що карає панів за несправедливість. У реальності ватажки керувалися наживою, а жертвами нападів часто ставали незаможні односельці, шинкарі та ремісники.
III. Мислю творчо
7. Уявіть, що ви є підприємцем початку ХІХ ст. на українських землях. Розробіть бізнес-план для створення нового підприємства…
- Галузь і регіон: Цукровий завод у Київській губернії (родючі бурякові ґрунти, наявність лісу для котлів, торговельні зв’язки з Києвом).
- Робоча сила: Вільнонаймані робітники. Вони мають вищу кваліфікацію та зацікавленість порівняно з підневільними кріпаками.
- Можливості: Зростання цін на цукор усередині імперії та в Європі, висока дохідність.
- Виклики: Дорожнеча парових двигунів через відсутність залізниць, сезонність поставок сировини.
8. Створіть мініпроєкт «Мій рідний край у добу індустріальної революції»…
Регіон: Київщина та Правобережний Лісостеп.
У першій половині XIX ст. цей регіон перетворився на центр цукроваріння. Фірма братів Яхненків і Симиренка збудувала парові цукрові заводи та механічні майстерні в Городищі.
Підприємства забезпечили селянам заробітки без поміщицького свавілля, сформували перші робітничі поселення з лікарнями та училищами й прискорили розпад кріпосницьких порядків.