§ 4. Повні та неповні речення. Односкладні речення (Авраменко)

Зміст

Вправа 1. Прочитавши діалоги в колонках, виконайте завдання.
А. У якій колонці спілкування більш природне й невимушене?
Б. Обґрунтуйте свій вибір.

А. Спілкування більш природне й невимушене в першій (лівій) колонці.

Б. У лівій колонці використано неповні речення. У них пропущено члени речення, які вже відомі з попередніх запитань. Таке мовлення звучить невимушено, динамічно і без зайвих повторів слів. У другій колонці відповіді перевантажені зайвими повторами, тому діалог звучить штучно.

Вправа 2. Прочитавши діалог, доведіть, що виділені речення — неповні (усно).

Речення є неповними, тому що в них пропущено важливі члени речення, які легко відновити з попередніх реплік:

• У реченні «П’ять сантиметрів» пропущено підмет і присудок. Повний зміст: «Довжина річки Амазонки на карті становить п’ять сантиметрів».
• У реченні «Ще і як може!» пропущено підмет та інфінітив. Повний зміст: «Ще і як таке може бути!».

Вправа 3. Випишіть речення у дві колонки: 1) з тире між підметом і присудком; 2) з тире на місці пропущеного члена речення.

1) З тире між підметом і присудком:

• Шасі — висувний пристрій для зльоту та посадки літака.
• Ужгород — обласний центр.
• Любов — це насамперед відповідальність.
• «Інститутка» — повість Марка Вовчка.
• Коровай — то щедрість нив.
• А поле — як море (О. Травневий).

2) З тире на місці пропущеного члена речення:

• Спочатку дерево в корінь росте, а потім — у крону (пропущено присудок росте).
• Обабіч річки — гуцульські села (пропущено присудок розкинулися або стоять).
• Від малих дітей болить голова, а від дорослих — серце (пропущено присудок болить).
• Айстри — у саду (пропущено присудок ростуть або цвітуть).

Ключ: із перших букв речень першої колонки утворюється назва хижого птаха ШУЛІКА, а другої колонки — СОВА.

Вправа 4. Заповніть таблицю прикладами (усно).

Приклади дібрано за матеріалом рубрики «Приклади» на с. 15 підручника:

Вправа 5. Випишіть односкладні речення, указавши в дужках вид кожного з них.

1) Сало… (називне).

2) Його часто називають українським національним продуктом (неозначено-особове).

5) Купуючи сало, передусім звертайте увагу на колір (означено-особове).

7) Вибирайте сало завтовшки 2,5–3,5 сантиметри (означено-особове).

8) Й обов’язково треба спробувати його на смак (безособове).

10) Отже, їжте хліб і сало на здоров’я! (означено-особове).

Речення 3, 4, 6 і 9 є двоскладними, тому їх не виписуємо.

Вправа 6. Запишіть слова у дві колонки: 1) з м’яким знаком; 2) без м’якого знака (на місці пропуску). Поясніть лексичне значення виділеного слова (усно).

1) З м’яким знаком:

• Вишеньці (бо у формі вишенька перед к є ь)
• Іскриться (у дієсловах на -ться)
• Няньчити (буква ь зберігається як виняток)
• Емігрантський (у суфіксі -ськ-)
• Генуезький (у суфіксі -зьк-)
• Рільництво (після л перед наступним приголосним)
• Ельбрус (після л перед твердим приголосним)
• Ткацький (у суфіксі -цьк-)

2) Без м’якого знака:

• Сніжинці (бо в початковій формі сніжинка)
• Уманщина (після н перед щ)
• Промінчик (після н перед шиплячим ч)
• Обурюєшся (після шиплячого ш)
• Оболонський (після н перед суфіксом -ськ-)
• Менше (після н перед шиплячим ш)
• Пекар (у кінці слова після твердого р)
• Красунчик (після н перед шиплячим ч)
• Стежинці (бо в початковій формі стежинка)
• Камінчик (після н перед шиплячим ч)
• Готуєшся (після шиплячого ш)

Ключ: із перших букв слів першої колонки утворюється назва салату ВІНЕГРЕТ.

Лексичне значення виділеного слова:
Емігрантський — прикметник до слів емігрант і еміграція; той, що стосується людей, які виїхали зі своєї батьківщини в іншу країну на постійне проживання.
Рільництво — галузь землеробства, пов’язана з обробітком землі й вирощуванням польових культур.

Вправа 7. Виконайте завдання в тестовій формі.

1. З’ясуйте тип односкладного речення.

• 1 — Г: «За наше жито та ще нас і бито» — безособова форма на -то (бито).
• 2 — Д: «Глибокий яр, засипаний снігом» — головний член виражений іменником у називному відмінку (яр).
• 3 — Б: «Нині Різдво святкують у грудні» — дієслово 3-ї особи множини (святкують), виконавець не названий.
• 4 — В: «Не взявшись за сокиру, хати не збудуєш» — дієслово 2-ї особи однини (не збудуєш) має узагальнене значення народної мудрості.

Відповідність: 1 — Г, 2 — Д, 3 — Б, 4 — В.

2. З’ясуйте тип односкладного речення.

• 1 — Б: «Урожай починають збирати у вересні» — головний член виражений формою 3-ї особи множини (починають збирати).
• 2 — А: «Пробігаємо під розлогими дубами» — головний член у формі 1-ї особи множини (пробігаємо, ми).
• 3 — Г: «Зі степу тягне свіжістю та прохолодою» — безособове дієслово (тягне), дія відбувається без діяча.
• 4 — В: «Дарованому коневі в зуби не дивляться» — народне прислів’я з узагальненим значенням (не дивляться).

Відповідність: 1 — Б, 2 — А, 3 — Г, 4 — В.

3. З’ясуйте тип односкладного речення.

• 1 — Б: «Цей монастир недавно збудували» — головний член у формі множини минулого часу (збудували).
• 2 — Г: «Кращого сонця ніде немає» — головний член виражений заперечним словом немає.
• 3 — А: «За правду, браття, єднаймося щиро» — наказний спосіб 1-ї особи множини (єднаймося, ми).
• 4 — В: «З полови хліба не спечеш» — узагальнено-особове значення народного прислів’я (не спечеш).

Відповідність: 1 — Б, 2 — Г, 3 — А, 4 — В.

Вправа 8. Прочитавши текст, виконайте завдання.

Гра «Так — ні»

1) Головна думка тексту — мотивувати людей читати книжки. — Так. Текст розкриває переваги читання для розвитку інтелекту й життєвого успіху.

2) На думку психолога Євгена Заїки, люди, які в дитинстві читали із захватом, у дорослому віці заробляють на 21 % більше, ніж байдужі до книжки. — Ні. Про 21 % заробітку зазначено у висновках італійських науковців, а не психолога.

3) У тексті акцентовано на тому, що читання книжок призвичаює зосереджувати увагу й ухвалювати правильні рішення. — Так. Цю думку висловив психолог Євген Заїка.

4) Психолог стверджує: людина, яка не оцінила смаку читання в дитинстві, усе одно може стати книголюбом у дорослому віці. — Ні. Психолог стверджує, що така людина вже навряд чи стане книголюбом.

5) Якісна художня та документальна проза навчає на чужих помилках, даючи досвід, якого змалку здобути неможливо. — Так. Про це прямо сказано в третьому абзаці.

6) Читання книжок розвиває навички пошуку потрібної інформації та швидкого її сприйняття. — Так. Твердження повністю відповідає тексту.

7) У тексті є мікротема «користь від читання народних казок». — Ні. У тексті немає згадки про народні казки.

8) Текст написано в розмовно-побутовому стилі. — Ні. Текст належить до науково-популярного / публіцистичного стилю.

Вправа 9. Опишіть рецепт приготування сніданку з продуктів, зображених на ілюстрації. Використайте лише односкладні речення.

Візьміть два свіжі яйця, хліб та олію.
Добре розігрійте пательню на плиті.
Додайте кілька крапель соняшникової олії.
Підсушіть шматочки хліба до хрумкої скоринки.
Обережно розбийте яйця на гарячу пательню.
Смажте страву на повільному вогні протягом трьох хвилин.
Посоліть і поперчіть яєчню за смаком.
Прикрасьте сніданок скибочками помідора та свіжою зеленню.
Подавайте запашну страву гарячою.

Вправа 10. Розшифрувавши речення, запишіть їх і виконайте завдання.

1) Без верби й калини немає України.
Речення односкладне, безособове (головний член — заперечне слово немає).

2) Бери вершину — і матимеш середину.
Складне речення, обидві частини якого є односкладними означено-особовими з узагальненим значенням (присудки: бери, матимеш).

3) Як парость зеленої лози, плекайте мову.
Речення просте, ускладнене порівняльним зворотом, односкладне, означено-особове (присудок: плекайте).

Б. Зміст розшифрованих висловів (усно):

• «Без верби й калини немає України»: верба й калина є давніми національними символами нашої землі, які уособлюють пам’ять роду та нерозривний зв’язок українців зі своєю батьківщиною.
• «Бери вершину — і матимеш середину»: афоризм Григорія Сковороди вчить ставити перед собою найвищі цілі та сумлінно працювати, адже тільки так можна досягти гідного результату в житті.
• «Як парость зеленої лози, плекайте мову»: рядок Максима Рильського закликає щодня оберігати, збагачувати й плекати рідну мову, як ніжну рослину в саду.

Вправа 11. Прочитавши речення, виконайте завдання.
А. Перепишіть речення та підкресліть головні й другорядні члени.
Б. Зазначте в кінці кожного речення його характеристики (за зразком).

1. Зазвичай волосся миють шампунем (розповідне, неокличне, односкладне, неозначено-особове).

2. А чи правильно ви це робите? (питальне, неокличне, двоскладне).

3. Мити його треба щодня або ж через день (розповідне, неокличне, односкладне, безособове).

4. Усе залежить від типу вашого волосся та способу життя (розповідне, неокличне, двоскладне).

5. Довгі пасма перед миттям треба прочесати добре (розповідне, неокличне, односкладне, безособове).

6. Нанесіть шампунь на зволожене волосся і помасажуйте його протягом однієї-двох хвилин (спонукальне, неокличне, односкладне, означено-особове).

7. Ретельно змийте піну теплою водою (спонукальне, неокличне, односкладне, означено-особове).

8. Нізащо не мийте голову холодною або гарячою водою! (спонукальне, окличне, односкладне, означено-особове).

9. Використовуйте тільки теплу (спонукальне, неокличне, односкладне, означено-особове).

10. Вік живи — вік учися! (спонукальне, окличне, складне безсполучникове, частини якого є односкладними узагальнено-особовими).