Території розселення українців у ХІХ ст. та їх поділ між імперіями:
- Етнічні межі розселення: суцільний масив від Карпат (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття) до Кубані й Подоння на сході, Чорного й Азовського морів на півдні.
- У складі Російської імперії (Наддніпрянщина — 9 губерній у 3 генерал-губернаторствах):
- Київське (Правобережжя): Київська, Волинська, Подільська губернії.
- Малоросійське (Лівобережжя та Слобожанщина): Чернігівська, Полтавська, Харківська губернії.
- Новоросійсько-Бессарабське (Південь): Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії.
- У складі Австро-Угорщини (Західна Україна):
- Східна Галичина (Королівство Галичини і Володимирії, центр — Львів).
- Північна Буковина (окремий коронний край, центр — Чернівці).
- Закарпаття (підпорядковане Угорському королівству, поділ на комітати).
1. Особливості соціально-економічного розвитку
Завдання 1. Дві імперії — два шляхи
| Характеристика | Наддніпрянська Україна | Західна Україна |
|---|---|---|
| Основна економічна спеціалізація | Товарне зерно, цукроваріння, видобуток вугілля і руди, чорна металургія | Сільське господарство, первинна переробка нафти, солі, лісозаготівля |
| Час ліквідації кріпацтва | 1861 рік | 1848 рік (Галичина, Буковина; Закарпаття — 1853) |
| Особливості промисловості | Швидкий промисловий переворот, великі заводи, залізниці, іноземний капітал | Повільний розвиток, дрібні кустарні промисли, вивезення сировини без обробки |
| Головні галузі | Вугільна (Донбас), залізорудна (Кривбас), металургія, цукрова | Нафтова (Борислав), озокеритна, лісопильна, солеваріння |
| Ставлення імперії | Паливна й металургійна база, ринок збуту для російських фабрик | Внутрішня колонія, аграрний придаток і джерело дешевої робочої сили |
Завдання 2. Візуальне джерело
Блок 1. Первинний аналіз
1) Фото 1 («Колісний цех»): заводське приміщення, робітники біля верстатів із ремінними передачами, заготовки й колеса. Робітники в міському робочому одязі (фартухи, жилети, кашкети).
Фото 2 («Парова молотарка»): обмолот хліба в полі. Селяни й селянки у світлому полотняному одязі та хустках, парова машина (локомобіль), з’єднана пасом із механічною молотаркою, снопи й солома.
2) Колісний цех виробляв і ремонтував колеса для возів, техніки чи вагонів. Майданчик із паровою молотаркою здійснював швидкий механізований обмолот зерна.
3) Фото 1 — важка промисловість і металообробка; Фото 2 — сільське господарство (механізація польових робіт).
Блок 2. Порівняльний аналіз
1) Спільне: важка фізична праця, шум рухомих механізмів, пил, висока травмонебезпечність.
Відмінне: у цеху — робота в закритому приміщенні з чітким фабричним графіком; біля молотарки — просто неба, залежно від погоди та сезону.
2) Зображено витіснення ручної сили паровою енергією та трансмісійними механізмами, що замінили роботу ціпами та сокирами.
3) Переваги: стрімке зростання продуктивності, здешевлення продукції, прискорення польових робіт.
Недоліки: вивільнення селянських рук (аграрне перенаселення, безробіття), тривалий робочий день, виробничий травматизм.
Блок 3. Історичний контекст
1) Ні, техніка була поширена нерівномірно. Парові машини купували переважно заможні поміщики Півдня і Правобережжя, а великі цехи діяли у промислових містах Наддніпрянщини. У бідних господарствах Галичини та Лівобережжя панували ручні знаряддя.
2) Промисловий пролетаріат і сільськогосподарські батраки (наймити). Вони були особисто вільними, але продавали робочу силу за заробітну плату, не маючи власних засобів виробництва.
3) Дослідницькі запитання:
- Які заводи виготовляли ці машини (наприклад, заводи Ельворті чи Гельферіх-Саде)?
- Якою була тривалість робочого дня та зарплата робітників цеху порівняно з батраками на молотарці?
4) Світлини демонструють адаптацію українців до вимог індустріалізації та поєднання технологічного прориву з соціальною незахищеністю робітників.
2. Українське національне відродження
Завдання 3. Діячі на фото 1903 р. (відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві):
- Михайло Коцюбинський — письменник-модерніст («Тіні забутих предків»), член «Братства тарасівців».
- Василь Стефаник — галицький майстер експресіоністичної новели («Камінний хрест»), політик.
- Олена Пчілка — письменниця, видавчиня, громадська діячка, співзасновниця «Першого вінка».
- Леся Українка — поетеса, драматургиня («Лісова пісня»), діячка національного руху.
- Михайло Старицький — драматург, режисер, співзасновник «театру корифеїв».
- Гнат Хоткевич — письменник, музикознавець, бандурист, режисер.
- Володимир Самійленко — поет-сатирик, перекладач, діяч «Братства тарасівців».
Зустріч наддніпрянських і галицьких діячів символізувала соборність української культури.
3. Культурні здобутки українського народу
Завдання 4. Нумізматична колекція
Класифікація ювілейних і пам’ятних монет:
1) За сферою діяльності:
- Література й мистецтво: І. Котляревський, Т. Шевченко, М. Лисенко, Л. Українка, С. Крушельницька.
- Наука й освіта: М. Остроградський, В. Каразін, І. Мечников, І. Пулюй.
- Політика й історія: М. Драгоманов, В. Антонович, М. Грушевський.
2) За регіоном:
- Наддніпрянщина: Т. Шевченко, М. Лисенко, І. Котляревський.
- Західна Україна: М. Шашкевич, І. Франко, А. Шептицький.
3) За історичними подіями: заснування університетів (Харківського, Київського, Чернівецького) або організацій (Кирило-Мефодіївське товариство, «Просвіта», НТШ).
Обґрунтування: класифікація показує багатогранність націєтворення та єдиний культурний простір України. Держава карбує монети задля збереження історичної пам’яті.
4. Дух епохи в творах і фільмах
Завдання 5. Книжкова полиця
- А — Іван Котляревський, «Енеїда» — зачинає нову українську літературу на народній мовній основі.
- Б — Тарас Шевченко, «Кобзар» — ідейна основа національного визвольного руху.
- В — Марко Вовчок, «Народні оповідання» / «Інститутка» — антикріпосницька тематика та становище жінки.
- Г — Іван Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім’я» — побут і психологія пореформеного українського села після 1861 року.
- Д — Михайло Коцюбинський, «Тіні забутих предків» — звичаї, вірування й дух Гуцульщини початку ХХ ст.
- Е — Леся Українка, «Лісова пісня» — філософська драма про боротьбу високої духовності з буденщиною.
Завдання 6. Кіноафіша
- А — «Запорожець за Дунаєм» (екранізація першої національної опери С. Гулака-Артемовського про повернення козаків на Батьківщину).
- Б — «Наталка Полтавка» (музичний фільм за І. Котляревським про життя та побут наддніпрянців XIX ст.).
- В — «Сто тисяч» (сатира за п’єсою І. Карпенка-Карого на селянську жадобу до землі в епоху капіталізму).
- Г — «Камінний хрест» (фільм Л. Осики за В. Стефаником про трагедію еміграції галичан до Канади).