Пригадайте, якими були характерні риси розвитку літератури, театру і мистецтва в першій половині ХІХ ст. Якою була роль діячів / діячок культури в українському національному відродженні?
У першій половині ХІХ ст. панував романтизм із глибоким інтересом до фольклору та козацької минувшини. «Енеїда» Івана Котляревського започаткувала нову українську літературу на основі народної мови, а творчість Тараса Шевченка надала національній ідеї виразного безкомпромісного антиімперського змісту. Діячі культури виконали роль будителів: сформували літературну мову, зберегли історичну пам’ять і трансформували українство з етнографічної спільноти в політичну націю.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Продовжуйте працювати зі схемою «Умови розвитку культури» (с. 260). Працюючи з матеріалом підручника, доберіть приклади із повсякденного та культурного життя українців, що ілюструють наведені положення схеми.
| Положення / Умови розвитку | Приклади з життя українців |
|---|---|
| Імперські заборони та цензура | Заборона театральних вистав українською мовою за Емським указом 1876 р. (послаблена у 1881 р.); цензурна заборона опери «Запорожець за Дунаєм» до 1884 р. |
| Модернізація та соціальні зрушення | Відображення життя робітників Борислава у творах Івана Франка; проблеми емансипації та жіночої долі в повістях Ольги Кобилянської («Царівна») і Панаса Мирного («Повія»). |
| Меценатство та громадська ініціатива | Фінансування Київської рисувальної школи Миколи Мурашка цукрозаводчиками Терещенками; матеріальна підтримка українських видань і НТШ Євгеном Чикаленком. |
| Поширення європейських впливів | Розвиток модернізму й психологізму у творах Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника; європейське визнання співачки Соломії Крушельницької. |
| Збереження традицій і фольклору | Збирання та музична обробка українських народних пісень Миколою Лисенком; побутові сюжети вистав «Театру корифеїв». |
ПОМІРКУЙМО!
Зверніть увагу, що досить часто українські літературні діячі / діячки послуговувалися псевдонімами. Якими обставинами це було зумовлено?
Псевдоніми захищали авторів від поліцейських репресій і звільнення з державної служби, де українофільство суворо переслідувалося (Панас Рудченко був чиновником і підписувався як Панас Мирний; Іван Тобілевич — Карпенко-Карий). Також псевдоніми підкреслювали національну позицію (Лариса Косач — Леся Українка) або допомагали жінкам уникнути тогочасних суспільних упереджень щодо жіночої творчості (Марія Вілінська — Марко Вовчок).
Кого з українських письменників ви могли б порівняти з Миколою Лисенком за їхній вклад в українську культуру? Свою відповідь обґрунтуйте.
Миколу Лисенка найточніше порівняти з Тарасом Шевченком або Іваном Франком. Як Шевченко створив підґрунтя нової літератури, так Лисенко заклав основу національної академічної музики: обробив сотні народних пісень, поклав на музику «Кобзар» та написав перші класичні національні опери («Тарас Бульба», «Наталка Полтавка»).
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Ознайомтеся з полотнами видатних українських художників другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Поміркуйте, чи можна використати ці картини як історичні джерела для вивчення епохи. Придумайте назву колекції.
Полотна є повноцінними візуальними історичними джерелами: вони фіксують тогочасний побут, народний одяг, ярмарки, соціальну нерівність та архітектуру сіл і міст. Влучна назва для колекції — «Українське село і місто: образи народної доби».
1. Розгляньте зображення архітектурних пам’яток другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Визначте, користуючись додатковими джерелами інформації, у якому мистецькому стилі вони споруджені. Знайдіть на будівлях характерні елементи стилю мистецтва.
| Пам’ятка | Стиль | Характерні елементи |
|---|---|---|
| Володимирський собор у Києві | Неовізантійський | Хрестово-купольна система, сім бань, масивні напівкруглі арки, монументальні настінні розписи. |
| Будинок з химерами в Києві | Модерн | Пластичні бетонні скульптури міфічних істот і тварин, асиметрія фасадів, нестандартне планування. |
| Оперний театр в Одесі | Необароко (еклектика) | Багатий ліпний декор, колони, аркові лоджії, пишні алегоричні скульптурні групи. |
| Будинок Полтавського земства | Український архітектурний модерн | Трапецієподібні вікна та двері, двосхилий високий черепичний дах, опішнянські майолікові панно, орнаменти вишивки. |
| Будинок товариства «Дністер» у Львові | Український модерн (сецесія) | Хвилясті лінії, фасад із полив’яних орнаментальних кахлів, шпилясті вежки, декоративний кований метал. |
| Львівський оперний театр | Неоренесанс і необароко | Симетричний монументальний портик, колони, ніші зі скульптурами муз, крилаті бронзові фігури. |
| Караїмська кенаса у Києві | Мавританський | Підковоподібні арки, сталактитовий фриз, ліпні мереживні східні арабески. |
2. Який із мистецьких стилів, на вашу думку, пов’язаний із українським національним відродженням?
Український архітектурний модерн (УАМ), започаткований Василем Кричевським під час зведення Полтавського земства (1903–1908 рр.). Цей стиль синтезував європейські інженерні конструкції з мотивами українського бароко та народної дерев’яної архітектури.
За допомогою е-додатка відвідайте Володимирський собор. Дізнайтеся, яка роль храму в сучасній історії України.
У 1988 р. собор став епіцентром урочистостей до 1000-ліття хрещення Русі, що започаткувало духовне відродження. У 1992–2018 рр. він був патріаршим кафедральним собором УПЦ КП та провідним центром боротьби за українську автокефалію, де відбувалися державні богослужіння та прощання з національними діячами.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Література і мистецтво в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.»:
Можу пояснити поняття «реалізм», «український модерн»:
- Реалізм — мистецький напрям другої половини ХІХ ст., націлений на правдиве, соціально точне й критичне зображення повсякденної дійсності та типових характерів.
- Український модерн — самобутня національна течія архітектури початку ХХ ст., яка поєднала форми європейського модерну з традиціями народного будівництва, мотивами козацького бароко та майоліковим орнаментом.
Можу визначити досягнення в розвитку літератури і театру:
- Література: вихід на європейський рівень завдяки соціально-психологічній прозі Панаса Мирного, інтелектуальній драматургії Лесі Українки та модернізму Михайла Коцюбинського й Василя Стефаника.
- Театр: заснування Марком Кропивницьким першої професійної трупи — «Театру корифеїв» (1882 р., Єлисаветград); відкриття першого українського стаціонарного театру Миколою Садовським (1907 р., Київ).
Можу схарактеризувати внесок провідних діячів у розвиток літератури і мистецтва:
- Іван Карпенко-Карий, Михайло Старицький — класики національної драматургії та режисури.
- Марія Заньковецька — видатна трагедійна актриса, перша народна артистка України.
- Микола Лисенко — основоположник української класичної музики, автор опер, солоспівів і збирач фольклору.
- Сергій Васильківський, Микола Пимоненко — живописці, що утвердили український побутовий жанр та пейзаж.
Можу розпізнати художньо-стильові особливості пам’яток українського мистецтва:
- Неовізантизм (Володимирський собор): давньоруські півкруглі арки, багатокупольні склепіння.
- Модерн (Будинок з химерами): скульптурні цементні композиції, пластичні форми, асиметрія.
- Український модерн (Полтавське земство, будинок «Дністер»): трапецієподібні віконні прорізи, керамічний декор, народна орнаментика.
- Еклектика / необароко (Одеська та Львівська опери): пишна ліпнина, скульптурні алегорії на аттиках, портики.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Поміркуйте, що вплинуло на потужний вибух інтересу українських діячів / діячок культури до народних мотивів у творчості.
Головний чинник — колоніальний тиск імперій: в умовах цензурних заборон мови саме селянський фольклор, традиції та звичаї залишалися єдиним незайманим джерелом національної ідентичності. Культурні діячі зверталися до народу, щоб на основі народних мотивів створити професійну культуру європейського рівня та сформувати національну свідомість.
3. Які факти свідчать про тісні взаємовпливи української та європейської культур у період модернізації?
Українські автори синхронно з європейськими перейшли від реалізму до модернізму (психологізм Лесі Українки, новели Василя Стефаника). Українські виконавці здобули визнання за кордоном: Соломія Крушельницька тріумфувала в оперних театрах Парижа, Рима й Мілана. В архітектурі Києва, Одеси та Львова європейські архітектурні напрями збагачувалися місцевими національними мотивами.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Проведіть мінідослідження «Українські культурні діячі / діячки в українському суспільному русі другої половини ХІХ — початку ХХ ст.». У ході дослідження дізнайтеся, яким був внесок діячів / діячок культури в боротьбу за права українського народу.
Діячі культури цього періоду становили ядро суспільно-політичного руху:
- Через заборону відкритих політичних інституцій культура була єдиним легальним майданчиком висловлення позиції.
- Митці брали участь у роботі Громад, засновували недільні школи, фінансували видання українських часописів (Євген Чикаленко).
- Письменники прямо переходили до політики: Іван Франко став співзасновником Русько-української радикальної партії (РУРП, 1890 р.), а Володимир Винниченко — лідером РУП та УСДРП.
Культурна діяльність підготувала суспільство до політичної боротьби за автономію та незалежність.
5. Уявіть себе представником / представницею туристичної фірми. Розробіть маршрут подорожі «Культурні перлини України». Запропонуйте в маршруті пам’ятки, про які не згадано в підручнику.
Маршрут «Шедеври доби модернізації»:
1) Чернівці: Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (архітектор Й. Главка) — візантійсько-романський стиль із буковинською орнаментикою.
2) Львів: Шляхетське казино / Будинок учених (бюро «Фельнер і Гельмер») — зразок витонченого необароко.
3) Київ: Миколаївський костел (архітектор В. Городецький) — шедевр київської неоготики.
4) Харків: Будівля земельного банку (архітектор О. Бекетов) — архітектура класицистичного напряму з елементами ренесансу.
6. За допомогою інформації з інтернету порівняйте епізод із діяльності Київської рисувальної школи з сучасними фото художніх навчальних закладів. Чи змінилися підходи до навчання образотворчому мистецтву за століття? Чому?
На картині М. Пимоненка «Куточок рисувальної школи» зафіксовано класичний академічний метод кінця ХІХ ст.: колективна робота за мольбертами над гіпсовими зліпками та живою натурою з акцентом на анатомію і світлотінь.
Сьогодні базові навички малювання з натури збереглися, проте навчальний процес трансформувався: запроваджено комп’ютерну графіку, 3D-моделювання, графічні планшети та цифровий живопис. Головний фокус змістився з суворого копіювання дійсності на індивідуальне концептуальне бачення та експериментальні техніки.