1. Прочитавши речення, виконайте завдання.
А. У якому варіанті, на вашу думку, неправильно розставлено розділові знаки?
Неправильно розставлено розділові знаки у третьому варіанті: «Надворі стало темно, через те, що небо заволокло чорною хмарою.»
Б. Перевірте правильність свого вибору, опрацювавши теоретичний матеріал.
Вибір правильний. У складеному підрядному сполучнику (через те що) кому ставлять лише один раз: або перед усім сполучником (…, через те що…), або всередині нього для логічного виокремлення вказівного слова (… через те, що…). Постановка двох ком одночасно є грубою пунктуаційною помилкою.
2. Прочитавши речення, прокоментуйте в них розділові знаки.
1. Стрілянина, якою прорвало враз береги, шматувала повітря (Олесь Гончар).
Підрядна означальна частина стоїть у середині головної частини, тому її виділено з обох боків комами.
2. Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали (нар. тв.).
Кома відокремлює підрядну означальну частину (дерева якого? — щоб на нього птиці не сідали) від головної частини.
3. Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу (О. Довженко).
Підрядна обставинна умови частина стоїть перед головною, тому відокремлюється від неї комою.
4. А там, де сонце торкнулося вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеленим вогнем і стало прозорим (М. Коцюбинський).
Підрядна обставинна місця частина стоїть у середині головної частини і виділяється з обох боків комами.
5. А ви замість того, щоб поскубти цих орлів, мишей ловите (В. Шкляр).
Підрядна частина стоїть усередині головної. Кому поставлено всередині складеного сполучника (замість того, щоб) через логічний наголос на першій частині, а також у кінці підрядної частини (перед мишей).
3. Перепишіть речення та розставте в них розділові знаки.
1. Кожний, кому доводилося зробити добре, повинен пережити якусь особливу радість (Олесь Гончар).
2. Де синії гори, де гори Карпати, туман в полонинах пливе (Д. Луценко).
3. Мати, перед тим як надіти блузку, підперізується чимось полотняним (М. Стельмах).
4. А там, де береза витісняла сосну, усе залите було бенгальським вогнем (М. Коцюбинський).
5. У саду дерева зеленню рясніють, незважаючи на те що жовтень наступив (І. Коваль).
4. Запишіть речення, доповнивши їх підрядною частиною. Поставте розділові знаки.
1. Подумайте, перед тим як зробити відповідальний вибір.
2. Ми працюємо, у міру того як зростають наші щоденні завдання.
3. Дослідники клімату б’ють на сполох, через те що тануть льодовики на полюсах.
4. Вода вийшла з берегів, унаслідок того що в горах пройшли сильні зливи.
5. Їдемо на конкурс, дарма що за вікном іде холодний дощ.
5. Прочитавши речення, прокоментуйте в них розділові знаки.
1. Ви скажіть своєму пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то назад не забираю.
На збігу підрядних сполучників бо і коли кому між ними не ставимо, оскільки в наступній головній частині є співвідносне слово то.
2. Тож підіте і скажіте, що, поки я буду жити, не подумаю довіку зброї чесної зложити (Леся Українка).
На збігу підрядних сполучників що і поки ставимо кому, бо в наступній частині немає слів то або так.
3. Соломія міркувала, що, коли брати в ліву руку, плавні мусять швидко закінчитися (М. Коцюбинський).
На збігу підрядних сполучників що і коли ставимо кому, оскільки в наступній частині немає співвідносного слова то або так.
4. Хлопець довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Л. Первомайський).
Перед протиставним сполучником а кому ставимо, а після нього перед підрядним сполучником коли кома не ставиться ніколи.
5. Рота пробивалася крізь вогонь, і де була найбільша небезпека, там бачили командира (Я. Качура).
Перед сурядним сполучником і кому ставимо. Між і та підрядним сполучним словом де коми немає, бо в наступній частині є співвідносне слово там.
6. Перепишіть речення та розставте в них розділові знаки.
1. Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі і природі (Є. Гуцало).
2. Надію в хаті поважайте, її на видному тримайте, бо де у хаті вона є, туди і щастя забреде (С. Горлач).
3. І якщо пісня вийде в люди, то пломінь серця не згашу (А. Малишко).
4. Мені, мабуть, не надокучить нагадувати, що хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М. Рильський).
5. Друзі весь вечір товклися у дворі, а коли стемніло, усі порозходилися (І. Білик).
7. Прочитавши текст, виконайте завдання.
А. Перекажіть текст (усно).
У давні часи шлюб був обов’язковим життєвим етапом і визначав статус людини в селі. Самітні люди зазнавали осуду й вважалися «небезпечними» для щастя громади. Хлопці мали більше свободи й могли ходити на вечорниці до сусідніх сіл у пошуках пари. Дівчата ж трималися скромніше. Вони демонстрували своє вміння прясти й шити, красиво співали, танцювали, жартували, а іноді навіть ворожили на судженого.
У сучасному світі погляди людей змінилися. Головне місце тепер посідає внутрішній світ людини. Суспільство цінує активну позицію, доброту, толерантність, здоровий спосіб життя та повагу до вибору кожного.
Б. Висловте свої думки про те, як із часом змінилося уявлення українців про роль зовнішньої краси в житті молодої людини (письмово).
Колись в Україні врода була запорукою швидкого заміжжя та поваги в селі. Дівчина мусила мати гарне обличчя і показувати хазяйновитість, щоб знайти пару. Нині погляди молоді стали іншими. Зовнішність залишається приємним плюсом, але вона більше не вирішує долю людини. Тепер на перше місце виходять розум, характер, щирість і працьовитість. Сучасні хлопці й дівчата шукають у партнерові цікаву особистість, надійного друга та підтримку. Краса обличчя може привабити на мить, але повагу й справжнє кохання здобувають вчинками.
8. Розкрийте значення народних висловів.
Хоч із лиця воду пий — про дуже вродливу людину з гарним і привабливим обличчям.
Гола, боса, зате у вінку — про бідну людину, яка дбає лише про зовнішній блиск і показову красу, або про того, хто зберігає гідність у скруті.
Силою не будеш милою — примусом не можна змусити іншу людину полюбити чи поважати себе.
Краса лиця — це половина приданого — приваблива зовнішність допомагає дівчині знайти пару навіть за відсутності багатого посагу.
9. Прочитавши речення, виконайте завдання (розділові знаки пропущено).
А. Перепишіть речення, уставивши пропущені букви е, и.
Б. Розставте розділові знаки.
1. Біля гаю, де вогонь калин гронами налитими багриться, в килимі смарагдових калин, як сльоза, прозориться криниця.
2. Коли весною в крапельках роси я бачу сад в рожево-білих шалях, збагнула я гармонію краси в осінніх заворожених печалях (Д. Луценко).
3. А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою (Панас Мирний).
4. Батьківщино, ти в мене одна, бо хто хоче мати дві батьківщини, той залишається без жодної (В. Земляк).
5. Торік був уродив хліб, та як полили дощі, то позносило з гір половину снопів (І. Нечуй-Левицький).
10. Перепишіть текст, розставляючи розділові знаки.
Освічена людина не завжди має авторитет, а авторитетна не завжди має вищу освіту. Тут потрібно згадати рідкісну серед людей рису — дипломатичність. Про таких щасливців часто кажуть, що це в них від природи. Одразу треба застерегти, що не треба розуміти дипломатичність як пристосуванство чи слизьке підлабузництво, бо це те саме, що плутати праведне з грішним. Це спотворене уявлення про рису, яку закладав і плекав ще Ярослав Мудрий, розвивав Богдан Хмельницький, а вдосконалював Іван Мазепа.
Дипломат — це особа, яка тонко й уміло діє в стосунках із людьми, а тому має авторитет. Отже, першою запорукою авторитету є дипломатичність. Коли маєш справу з різними за характером людьми, мусиш діяти тонко й уміло. І чи не найкращим місцем для завоювання авторитету є школа (І. Осипенко).