ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте, які історичні умови впливали на розвиток української культури в першій половині ХІХ ст. Назвіть найбільш значущі, на вашу думку, культурні досягнення першої половини ХІХ ст. на українських землях.
Розвиток культури визначався розчленуванням українських земель між Російською та Австрійською імперіями, посиленням русифікації й германізації, кризою кріпосництва та поширенням ідей романтизму.
Ключові здобутки доби:
- вихід «Енеїди» Івана Котляревського (1798 р.), що започаткувала нову українську літературу;
- поява «Кобзаря» Тараса Шевченка (1840 р.), який заклав основи сучасної літературної мови;
- альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.) діячів «Руської трійці» в Галичині;
- заснування Харківського (1805 р.) та Київського (1834 р.) університетів.
Ознайомтеся зі схемою «Умови розвитку культури». Працюючи з матеріалом підручника, доберіть приклади із повсякденного та культурного життя українців, що ілюструють наведені положення схеми.
| Положення схеми | Приклади з життя українців |
|---|---|
| Імперське панування | Заборона викладання рідною мовою в школах Наддніпрянщини, русифікація через державних чиновників і церкву, низький рівень письменності (у 1897 р. лише 20% українців були грамотними). |
| Українське національне відродження | Створення Борисом Грінченком 4-томного «Словника української мови», переклад Святого Письма Іваном Пулюєм та Паньком Кулішем, заснування Наталією Кобринською першого жіночого товариства в Галичині. |
| Модернізація | Пуск електричного трамвая в Києві (1892 р.) та Львові (1894 р.), телефонний зв’язок в Одесі (1882 р.), поява водогонів, електричного освітлення та відкриття Київського політехнічного інституту (1898 р.). |
| Традиції меценатства | Фінансування шкіл та лікарень земствами й меценатами, утримання Христиною Алчевською безкоштовної недільної жіночої школи в Харкові, підтримка українських видань родинами Симиренків і Терещенків. |
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте візуальні історичні джерела. Яку інформацію з них можна дізнатися? Зробіть висновки про відмінність рівня життя селянства і містян на початку ХХ ст.
Світлини засвідчують контраст між двома світами:
- Селяни жили в традиційному патріархальному укладі, носили саморобний полотняний одяг, постоли й не мали доступу до побутових вигод.
- Міста швидко осучаснювалися: зводилися багатоповерхові будинки, прокладалися колії трамваїв, з’явилися ліхтарі, телефонні лінії та повітроплавання (дирижаблі над Києвом).
Висновок: модернізація охопила передусім заможні верстви великих міст. Побут села й міських робітничих околиць залишався архаїчним, важким та ізольованим від технічних новинок.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Яку мету переслідував російський уряд, чинячи перепони розвитку української освіти?
Імперська влада намагалася зупинити формування української національної самосвідомості й запобігти політичному сепаратизму. Через тотальну русифікацію шкіл та церкви царат прагнув асимілювати українців, перетворивши їх на лояльних підданих єдиної неподільної держави.
Пригадайте з попередньо вивченого матеріалу, до яких заходів вдавалися діячі українського національного руху, щоб забезпечити право українців на навчання рідною мовою. Якою була реакція влади?
Громадівці відкривали власним коштом недільні школи, писали підручники рідною мовою (зокрема «Буквар південноруський» Тараса Шевченка, «Граматку» Панька Куліша) та подавали клопотання про введення української мови в початкових класах.
Влада відповіла жорсткими репресіями: у 1862 році недільні школи ліквідували, а Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року цілковито заборонили друк навчальних і релігійних книг українською мовою та навчання нею в закладах освіти.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Прочитайте уривок із газети «Південний край» та визначте, про який винахід у ньому йдеться. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, якою була роль українців у винайденні одного з найпопулярніших видів мистецтва сучасності.
В уривку описано появу кінематографа («рухомої фотографії»).
Механік Одеського університету Йосип Тимченко разом із фізиком Миколою Любимовим улітку 1893 року створив стрибковий механізм («равлик») для показу рухомих зображень. У листопаді 1893 року в Одесі він показав перші стрічки («Вершник», «Метальник списа») — на два роки раніше за публічний показ братів Люм’єр у Парижі. Оскільки винахід не запатентували за кордоном, офіційне авторство закріпилося за французами.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Чому жінки прагнули здобути освіту? Як здобуття освіти могло вплинути на зміну статусу жінок у суспільстві?
Освіта давала фах (переважно вчительки, лікарки чи телефоністки), фінансову самостійність та звільняла від цілковитої матеріальної залежності від родини або чоловіка.
Здобувши професію, жінка перетворювалася на економічно незалежну учасницю суспільного життя, отримувала громадську повагу та можливість боротися за виборчі й цивільні права.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Поміркуйте, чим була зумовлена необхідність заснування товариств на захист прав жінок і жіночих організацій наприкінці ХІХ. Чи існували в цей період жіночі феміністичні організації у Західній Європі?
Жінки були позбавлені виборчих прав, доступу до університетів і керування майном. Об’єднання в організації дозволяло спільно відкривати гімназії, засновувати каси взаємодопомоги та друкувати пресу на захист своїх прав.
У Західній Європі (Великій Британії, Франції) та США в цей час активно діяли організації суфражисток, які вимагали політичної рівності та виборчого права для жінок.
Скористайтеся е-додатком і проведіть мінідослідження біографій представлених на фото діячок. Визначте їхню роль у суспільному русі.
- Христина Алчевська — фундаторка народної освіти, майже пів століття за власні кошти утримувала Харківську безкоштовну жіночу недільну школу та уклала посібники для читання народу.
- Софія Русова — теоретикиня педагогіки, засновниця першого в Україні дитячого садка в Києві (1871 р.), викладачка Вищих жіночих курсів і поборниця створення української національної школи.
- Софія Окуневська-Морачевська — перша жінка-лікарка в Австро-Угорщині, яка здобула вищу освіту в Цюриху, вперше в Західній Україні застосувала радіотерапію та викладала на курсах сестер милосердя.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Повсякденне життя. Розвиток освіти і науки. Рух жінок за емансипацію».
- Прояви модернізації повсякденного життя: запуск трамваїв у Києві (1892 р.) та Львові (1894 р.), водогони, електричне світло, телефонізація, поява автомобілів (Одеса, 1891 р.) та демонстрація кіно. Контрастом залишалися бараки робітників і патріархальна бідність сіл.
- Зміни в освітній сфері: відкриття університетів в Одесі (1865 р.) та Чернівцях (1875 р.), політехнічних інститутів у Львові, Харкові, Києві. У Галичині початкова школа стала загальнообов’язковою, але була полонізованою; у Наддніпрянщині через Емський указ 1876 р. діяла сувора заборона навчання українською мовою.
- Головні напрями досліджень: мікробіологія (відкриття фагоцитозу Іллею Мечниковим — Нобелівська премія 1908 р.; перша бактеріологічна станція в Одесі 1886 р.), фізика (дослідження газорозрядних променів Іваном Пулюєм), археологія (відкриття трипільської культури Вікентієм Хвойкою в 1890-х рр.), лінгвістика (словник Бориса Грінченка).
- Причини руху за емансипацію: правова нерівність жінок, заборона навчатися в університетах, потреба мати власний заробіток та опір патріархальному підпорядкуванню.
2. За допомогою карти на с. 264 доповніть інформацію параграфа 3–4 історичними фактами відповідно до змісту тексту.
1) Створено осередки технічної освіти: Харківський технологічний інститут (1885 р.), Київський політехнічний інститут (1898 р.) та Катеринославське вище гірниче училище (1899 р.).
2) У Львові постало Наукове товариство імені Шевченка (1892 р., створене на базі Товариства 1873 р.) — перша українська академічна установа.
3) У Києві засновано Історичне товариство Нестора-Літописця (1872 р.).
4) В Одесі в 1886 році запрацювала бактеріологічна станція під керівництвом Іллі Мечникова та Миколи Гамалії.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
3. Проаналізуйте розвиток руху за емансипацію жінок. Чому його активістками були переважно жінки із заможних родин? Як ви думаєте, чи вплинув рух за емансипацію на початку ХХ ст. на становище жінок загалом?
Жіночий рух поєднував боротьбу за освіту з національним відродженням: діяли жіночі громади, виходили друком альманахи («Перший вінок», 1887 р.).
Активістками ставали здебільшого дворянки та інтелігентки, бо вони мали стартову домашню освіту, фінансову стабільність і вільний час. Селянки й робітниці були повністю зайняті щоденною боротьбою за виживання.
До початку ХХ ст. рух досяг помітних результатів: відкрилися Вищі жіночі курси, жінки масово пішли в освіту й медицину, змінилося суспільне сприйняття ролі жінки, що заклало підґрунтя для надання їм виборчих прав після 1917 року.
4. Поясніть, чому імперська влада не була зацікавлена у розвитку освіти національними мовами, зокрема українською.
Освіта імперською мовою була головним знаряддям уніфікації та контролю над підкореними народами. Національна школа неминуче пробуджувала історичну пам’ять, підносила національну гідність і готувала свідому еліту, яка б очолила рух за відокремлення України від імперії.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
5. Попри значну увагу Національного банку України та Укрпошти до вшанування пам’яті визначних українок / українців, значна частина діячів / діячок не увічнені в їхніх проєктах — монетах і марках. Виконайте творчий проєкт «Ескіз поштової марки на честь видатного культурного діяча / діячки». За основу ескізу візьміть ідею розкриття ролі особистості у розвитку української культури.
Ескіз пам’ятної марки присвячено Наталії Кобринській — письменниці та фундаторці організованого українського жіночого руху.
Зміст ескізу:
- Лівий блок маркує портрет Наталії Кобринської як провідниці українського жіноцтва.
- Правий блок відображає її головні здобутки: створення першої жіночої організації у Станіславові (1884 р.) та друк першого жіночого альманаху «Перший вінок» (1887 р.).
6. Підготуйте віртуальну виставку «Побут жителів України в мистецтві», «Фотографія — джерело для вивчення історії України другої половини ХІХ — початку ХХ ст.». Доберіть необхідні візуальні джерела та підготуйте коментарі до них.
Добірка фотодокументів висвітлює соціальне розшарування українського суспільства на зламі ХІХ–ХХ століть.
1) Світлина «Група селян с. Городець Луцького повіту» (1910 р., фотограф В. Сахаров)
Коментар: Джерело показує традиційне життя волинського села. Одяг із домашнього полотна, кожухи та постоли доводять, що на початку ХХ ст. промислова революція ще не змінила повсякдення більшості селян, чия праця залишалася ручною й виснажливою.
2) Поштова листівка «Вулиця Хрещатик у Києві» (початок ХХ ст.)
Коментар: Фотографія демонструє європейське обличчя модерного українського міста: три-чотириповерхові прибуткові кам’яниці, регулярний рух електричного трамвая, мережу ліхтарів та дротів зв’язку. Це свідчення швидкого зростання комфорту для міських заможних верств.
3) Фотографія «Перший автомобіль у Львові» (1897 р., авто Benz-Victoria)
Коментар: Світлина фіксує переломний момент проникнення нових технологій у міський простір Галичини. Поява перших самохідних машин кардинально змінювала вуличний рух, вимагала запровадження перших правил безпеки та знаменувала настання індустріальної ери.