Пригадайте, що впливало на розвиток українського національного руху на західноукраїнських землях у ХІХ ст. В якому з регіонів краю український рух був найбільш розвиненим та впливовим?
На рух впливали діяльність «Руської трійці», реформи «Весни народів» 1848–1849 рр., створення Головної руської ради, конституція Австрії 1867 р. та протистояння москвофілів і народовців. Найвпливовішим рух був у Східній Галичині завдяки мережі «Просвіти», НТШ та першим партіям.
Дослідіть, як змінився характер українського руху в Західній Україні на початку ХХ ст. Самостійно розробіть критерії порівняння стану українського національного руху в Наддніпрянщині та Західній Україні на початку ХХ ст. Проведіть порівняльний аналіз та зробіть власні висновки за досягнутими результатами.
Рух очолила світська інтелігенція, він став масовим і перейшов до вимог політичної автономії, розширення виборчих прав, відкриття українського університету та самостійності України.
| Критерій | Західна Україна | Наддніпрянська Україна |
|---|---|---|
| Правові умови | Конституційні свободи Австро-Угорщини, легальні партії та преса | Самодержавство Росії, Емський указ, цензура, після 1907 р. — посилення реакції |
| Парламентська боротьба | Постійна діяльність у Віденському парламенті та Галицькому сеймі | Короткочасна участь лише в І та ІІ Державних думах (1906–1907 рр.) |
| Масові організації | Мережа патріотично-спортивних товариств («Сокіл», «Січ», «Пласт»), кооперативи | Напівлегальні осередки «Просвіти» та клуби під наглядом поліції |
Західна Україна користувалася легальними політичними інституціями й виконувала роль «українського П’ємонту».
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. На які відмінності в становищі українського руху в Галичині та Наддніпрянській Україні вказує діяч? Поясніть, чим були зумовлені ці відмінності.
Євген Чикаленко відзначає значно більшу свободу та організованість руху в Галичині. Це зумовлено конституційним устроєм Австро-Угорщини, що гарантував право на об’єднання, пресу й освіту, на відміну від самодержавної Росії із заборонами мови та репресіями.
2. Пригадайте з курсу всесвітньої історії, що таке П’ємонт. Чому українські діячі могли порівнювати Галичину з П’ємонтом?
П’ємонт — регіон на півночі Італії, який очолив боротьбу за національне об’єднання країни в ХІХ ст. Галичину порівнювали з ним, оскільки вона мала легальні культурні й політичні інституції та стала центром згуртування всього українства.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Визначте, які надії покладалися на митрополита Андрея на початку його служіння. Чи вдалося йому їх виправдати?
Від Андрея Шептицького чекали подолання москвофільства серед священників, піднесення культури й захисту прав українців. Митрополит виправдав ці надії: українізував церковне життя, заснував Національний музей, підтримував освітні та громадські організації й відстоював автономію Галичини.
1. Створення нових громадських організацій
1. Розгляньте фото. Про що свідчить зовнішній вигляд «соколів»?
Однострої, дисциплінований стрій та спорядження свідчать про високу організацію, фізичний гарт і згуртованість молоді.
2. Поміркуйте, що приваблювало молодь в організації «Сокіл».
Спортивні змагання, гімнастика, мандрівки, атмосфера патріотичної єдності та можливість дієво готуватися до національного визволення.
Як афоризм Івана Боберського символізує діяльність товариств?
Гасло «Злукою і роботою здобуває нарід свободу» доводить, що незалежність досягається лише національною єдністю, дисципліною та щоденною систематичною працею.
Поясніть, що впливало на зростання чисельності товариств «Сокіл» і «Січ». Чому напрями підготовки членів товариств були актуальними?
Впливали патріотичне піднесення молоді, потреба в спорті й дозвіллі та авторитет керівників (І. Боберський, К. Трильовський). Руханка, пожежна й санітарна справа та вишколи готували дисципліноване покоління для захисту національних прав напередодні світової війни.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. За допомогою додаткових джерел з’ясуйте особливості скаутських організацій.
Скаутинг базується на самовихованні в малих групах (гуртках), походах і таборах на природі, практичних випробуваннях (пробах), дотриманні присяги та служінні суспільству.
2. Як назви товариств «Січ» та «Пласт» символізують ідею єдності України?
«Січ» і козаки-пластуни походять із Наддніпрянщини та Запорожжя. Їх використання в Галичині пов’язувало краї спільною козацькою історією та стверджувало ідею соборності.
3. Про що свідчить зовнішній вигляд пластуна О. Яремовича?
Практичний однострій, альпеншток та похідне спорядження свідчать про готовність до таборування, мандрівок, фізичних випробувань і взаємодопомоги.
2. Активізація українського руху
Які політичні партії утворилися в Західній Україні наприкінці ХІХ ст.? Які політичні цілі вони ставили перед собою?
- РУРП (1890 р.) — відстоювала інтереси селянства, соціалізм та політичну самостійність України (з 1895 р.).
- УНДП (1899 р.) — боролася за національну автономію краю, соборність і незалежність України.
- УСДП (1899 р.) — виступала за захист прав робітників, соціалістичні перетворення та незалежну демократичну республіку.
1. Чому ідеї української держави набували популярності в середовищі селян?
Партії допомагали селянам організовувати страйки проти поміщиків та кооперативи. Селяни переконувалися, що малоземелля та бідність можна подолати лише у власній державі.
2. Визначте причини того, що під час страйку польська пропаганда попереджала: «Українці хочуть витіснити нас зі спадкових земель!»
Польські поміщики намагалися перевести економічний конфлікт (вимогу підвищення платні за роботу) у міжнаціональний, щоб обґрунтувати введення військ і захистити своє майно.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чому громадськість зарубіжних країн зацікавилася питанням прав українців?
Через публічні акції протесту студентів та виступи європейських авторитетів, зокрема норвезького письменника Б’єрнстьєрне Б’єрнсона, який засудив утиски культури та мови українців з боку польської адміністрації.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Про яке ставлення австрійської влади до українського руху свідчить документ?
Уряд ігнорував звернення українців, діючи в інтересах польської більшості в парламенті.
2. Чому, на вашу думку, австрійці надавали перевагу польській спільноті?
Польська шляхта повністю керувала Галичиною та гарантувала Відню голоси за урядові закони й бюджет.
3. Як, на вашу думку, варто було діяти австрійській владі в цій ситуації?
Забезпечити конституційну рівноправність: відкрити український університет та припинити свавілля польської адміністрації й поліції.
1. Чому для українських студентів було важливо навчатися українською мовою?
Це гарантувало підготовку власної національної інтелігенції, розвиток української науки та захищало від полонізації.
2. До яких акцій громадського тиску на владу вдалися українські студенти?
Проводили віча (1901 р.), зверталися через депутатів до парламенту, влаштували масовий сецесійний бойкот (440 студентів залишили Львівський університет і поїхали вчитись у Відень, Прагу, Краків).
3. Як описує українсько-польські сутички в університеті українська преса?
З гнівом засуджує насильство поліції й польських боївок, повідомляє про поранення та вбивство студента Адама Коцка 1 липня 1910 року.
4. Як події проілюструвала австрійська преса?
Віденський тижневик «Das Interessante Blatt» помістив гравюру барикад і збройних сутичок в університеті, показавши гостроту конфлікту в монархії.
Поясніть, чому, попри непросте становище українців під владою Австро-Угорщини, західноукраїнський рух виявив готовність підтримати саме австро-угорську монархію, а не Росію.
Австро-Угорщина забезпечувала базові права, пресу й парламентське представництво. Росія натомість повністю заперечувала існування українців як окремого народу та нищила національну культуру.
3. Українське представництво в Галицькому сеймі та австрійському парламенті у Відні
Що таке загальне виборче право? Чому воно було більш справедливим, ніж куріальна система?
Це право голосу для всіх дорослих громадян (в Австрії з 1907 р. — для чоловіків від 24 років) за принципом «один виборець — один голос». Куріальна система ділила населення за багатством, де голос одного шляхтича важив більше за голоси сотень селян.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Зіставте чисельність населення та представництво західноукраїнських земель у парламенті. Поясніть причини наявних відмінностей.
Українці становили понад 42% населення краю, але один український депутат обирався від 109 тис. осіб, тоді як польський — від 66 тис. Причиною став штучний наріз виборчих округів: у селах з українцями створювали величезні дільниці, а в польських містах — малі, щоб урізати українське представництво.
2. Чому в Австро-Угорщині словосполучення «галицькі вибори» стало синонімом численних порушень і нечесних виборів?
Через фальсифікації списків, залякування, підкуп селян горілкою й насильство поліції, апогеєм якого стало вбивство селянина Марка Каганця жандармами у 1908 р.
1. Яка частка депутатів Галицького сейму представляла українців? Які причини таких показників?
Лише 13–15% (34 мандати зі 161 у 1911 р.). Причини: збереження застарілої куріальної системи в сеймі та виборчий терор польської адміністрації.
2. Як діаграма відображає зміну симпатій виборців? Чи можна ці зміни назвати обнадійливими?
Москвофіли зазнали краху (втратили мандати з 9 до 1), а позиції народовців та радикалів зміцніли (зросли до 33 місць). Це свідчило про зростання національної свідомості народу.
Які риси виборчих перегонів висміює карикатура? Які наслідки для суспільних процесів мали зображені явища?
Висміює підкуп виборців, обман і зловживання владою. Ці махінації поглиблювали міжнаціональну ворожнечу та штовхали суспільство до протестів і страйків.
Порівняйте національний склад населення Буковини і розподіл місць у Буковинському сеймі. Наскільки, на вашу думку, демократичним і справедливим відповідно до національного складу населення краю було виборче законодавство?
Українці складали 38,4% населення і мали 27% місць (17 депутатів), а румуни складали 34,4% і отримали 36,5% (23 депутати). Завдяки «Буковинському компромісу» 1910 р. система була значно справедливішою, ніж у Галичині, хоча привілейовані курії великих землевласників дещо завищували частку румунів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю і систематизую нову інформацію
1. Самооцінювання.
- Ознаки піднесення українського руху: масовий селянський страйк 1902 р. (понад 100 тис. учасників), створення товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», виборча реформа 1907 р., боротьба за український університет та зростання впливу народовців над москвофілами.
- Осередки руху: товариство «Сокіл» (1894 р., гімнастика, мандрівки, очільник І. Боберський); організація «Січ» (1900 р., пожежно-спортивна робота на селі, лідер К. Трильовський); організація «Пласт» (1911 р., скаутський рух, О. Тисовський, П. Франко).
- Протиріччя між національними спільнотами краю: українсько-польське протистояння в Галичині за землю, виборчі права й університет; боротьба українців із румунською верхівкою на Буковині за церкву й сейм; опір угорській асиміляції (мадяризації) на Закарпатті.
- Порівняння з Наддніпрянщиною: у Західній Україні діяв конституційний режим Австро-Угорщини, були легальні партії, преса й сеймова трибуна. У Наддніпрянщині панувало царське самодержавство, діяли заборони мови, а будь-які національні організації переслідувалися поліцією.
II. Обговорюємо в групі
2. Чому саме молодь була основною силою в розвитку спортивно-патріотичних організацій? Які цінності формували ці товариства?
Молодь є найбільш енергійною, відкритою до спорту й ідейної праці верствою. Товариства формували братерство, патріотизм, дисципліну, чесність і готовність стати на захист інтересів народу.
3. Визначте роль українського руху в Західній Україні та Наддніпрянській Україні на початку ХХ ст. Які форми боротьби та самоорганізації використовували українці в обох регіонах?
Рух захищав права народу та наближав соборність України. У Західній Україні застосовували легальні сеймові дебати, пресу, страйки, віча, бойкот університету та вишколи. У Наддніпрянщині поєднували підпільну діяльність і страйки з роботою в Думі та осередках «Просвіти» (1905–1907 рр.).
4. Обговоріть причини того, що ідея створення українського університету у Львові викликала такий широкий резонанс як в Україні, так і в Європі.
Університет формував національну наукову й культурну еліту. Заборона його створення порушувала право мільйонів українців на освіту, а загибель студента Адама Коцка від рук польських бойовиків привернула увагу західноєвропейської спільноти.
III. Мислю творчо
5. Знайдіть найближчий осередок сучасної організації «Пласту» та з’ясуйте, які зміни сталися в її діяльності за понад сто років. Які традиції збережено?
Осередки (станиці) діють у більшості міст України (Київ, Львів, Тернопіль, Харків тощо). Зміни: використання інтернет-технологій, сучасного спорядження, волонтерство та допомога ЗСУ під час війни. Збережені традиції: Трьох Головних Обов’язків пластуна, пластовий закон, однострій, таборування в наметах, відзнаки та складання присяги.
6. На основі інформації про українсько-польські відносини у Галичині створіть короткий діалог між українським і польським депутатами.
Український депутат: Ми вимагаємо справедливості: нарізка округів фальшується, а нашій молоді закривають шлях до українського університету у Львові. Ми корінний народ Галичини і маємо право вчитися своєю мовою.
Польський депутат: Галичина століттями розвивалася завдяки польській культурі й шляхті. Ми не віддамо Львівський університет і не дозволимо підірвати державний устрій королівства Галичини.
Український депутат: Куріальні привілеї та фальсифікації відійшли в минуле. Народ прокинувся, і боротьба за наші права не зупиниться, доки ми не здобудемо повної рівності.