Назвіть цілі та прояви російської імперської національної політики на українських землях протягом ХІХ ст.
Головна мета — збереження унітарності імперії та повна мовно-культурна асиміляція українців у «єдиний російський народ». Основні прояви: Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р., закриття недільних шкіл і громад, цензурні заборони друку та переслідування діячів культури.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Якими підставами керувалися російські урядовці, обмежуючи національні товариства?
Урядовці спиралися на статтю 6 закону від 4 березня 1906 р., вважаючи створення національних товариств загрозою єдності держави, внутрішній безпеці та спробою відокремлення окраїн.
2. Чому факт зарахування українців до «інородців» М. Грушевський пропонував записати «золотими літерами»?
Офіційна доктрина визнавала українців лише «малоросійською гілкою» росіян. Зарахувавши їх у циркулярі 1910 р. до «інородців», царський уряд юридично визнав існування українців як окремої від росіян нації.
3. Які народи потрапили в циркуляр? Чому саме вони згадані в документі?
Прямо названо українців та євреїв. Влада вбачала в їхніх громадських, просвітницьких і культурних організаціях найбільшу небезпеку для імперського ладу.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Що спричинило зростання російського шовінізму?
Реакція самодержавства на події революції 1905–1907 рр. Влада прагнула мобілізувати консервативні верстви навколо захисту монархії та неподільності імперії за рахунок придушення визвольних рухів поневолених народів.
2. Які російські фейки поширювали російські шовіністи? Які з цих фейків поширює сучасна Росія?
Поширювали міфи про «триєдиний російський народ», «штучність» української мови та таврували визвольний рух як «австрійську інтригу» й «мазепинство». Сучасна Росія транслює ці ж наративи: пропагує тезу про «один народ», заперечує суверенність України та називає її культуру вигаданою ворогами.
Поміркуйте, чому царські урядовці вдалися до переслідувань тих форм національного руху, які працювали з громадськістю.
Преса, театр і читальні «Просвіти» виходили на рівень широких народних мас — селян і робітників. Формування національної самосвідомості в простого народу підривало самі основи колоніального панування імперії.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
На які особливості ставлення до українців з боку російського суспільства вказує автор?
Андреас Каппелер виокремлює три підходи: селян сприймали як колоритних, але нерозвинених «хохлів»; зросійщену інтелігенцію — як звичайних «малоросів»; а свідомих діячів національного руху вороже таврували «мазепинцями» через відмову асимілюватися.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Яку подію заборонено вшановувати українцям? Як про це сказано в документі?
Заборонено святкувати 100-річний ювілей Тараса Шевченка 1914 р. Влада зневажливо назвала свято «так званим шевченківським ювілеєм» та «мазепинськими демонстраціями».
2. Вкажіть у тексті шовіністичні слова-маркери.
Маркери: «зграя негідників, відщепенців», «мазепинські демонстрації», «жидомасонські ідеї», зневажливе взяття в лапки слів «великий» поет і «шевченківський» ювілей.
3. Визначте за уривком із джерела, чи вдалася шовіністам заборона.
Заборона провалилася. У Києві відбулися масові протести зі сміливими гаслами («Геть Росію!»), зупинити які жандармерія не змогла.
2. ПРОЯВИ КСЕНОФОБІЇ. «СПРАВА БЕЙЛІСА»
Пригадайте, що таке «смуга осілості». Як проявлявся імперський антисемітизм у ХІХ ст.?
Смуга осілості — територія західних і південно-західних губерній, за межі якої євреям заборонялося переселятися на постійне проживання. Антисемітизм проявлявся у відсоткових нормах на вступ до навчальних закладів, забороні державної служби, обмеженні землеволодіння та погромах, які толерувала поліція.
1. Чому євреї стали одним із головних об’єктів переслідування російськими шовіністами?
Чорносотенці та влада перетворили євреїв на винних у революційних заворушеннях. Розпалюючи антисемітизм, царат відволікав знедолене населення від соціально-економічних криз імперії.
2. Які факти викриває американська карикатура?
Карикатура показує насильство, погроми й приниження, яким піддавалися євреї в Російській імперії, а також засудження цього варварства міжнародною спільнотою на чолі зі США.
3. Чи була єврейська міграція з Росії тим наслідком, на який очікували російські шовіністи?
Шовіністи досягли витіснення частини населення, але імперія зазнала економічних збитків: утратила тисячі ремісників, фахівців, підприємців і підірвала свій авторитет на міжнародній арені.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Які факти про Російську імперію продемонструвала «Справа Бейліса»?
Процес довів зрощення юстиції з чорносотенцями, фабрикацію звинувачень слідчими та готовність царського уряду використовувати середньовічні наклепи для підтримки антисемітизму.
2. Поміркуйте, чому громадськість виступила на захист М. Бейліса.
Демократична інтелігенція виступила проти свавілля та фальсифікацій влади, розуміючи, що вирок невинному спричинить хвилю кривавих погромів і знищить залишки законності.
3. Який сенс вклав автор у слова М. Бейліса на карикатурі (с. 243)?
Фраза викриває змову: вищі посадовці та цар знали, що вбивство скоїли карні злочинці з банди Чеберяк, але свідомо тягли на лаву підсудних невинного єврея.
3. СТАН УКРАЇНСЬКОГО РУХУ В 1907–1914 рр.
Доберіть із навчального тексту історичні факти, що свідчать про піднесення національної свідомості українців у 1907–1914 рр. Визначте роль Товариства українських поступовців в українському русі. Які факти його історії свідчать про тяглість традицій українського національного відродження протягом ХІХ — початку ХХ ст.?
Факти піднесення: похорон Миколи Лисенка 1912 р. за участі 100 тисяч осіб та масові акції протесту під час забороненого 100-річчя Шевченка 1914 р.
Роль ТУП: організація стала міжпартійним координаційним центром, що об’єднав ліберальні сили, координував діяльність «Просвіт», видавав газету «Рада» та лобіював українські питання в Думі.
Тяглість традицій: лідерами ТУП були фундатори руху М. Грушевський, Є. Чикаленко; організація продовжувала культурницьку роботу громадівців і незмінно домагалася конституційної автономії України.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Які факти можна встановити за фото на с. 245?
Незважаючи на урядові заборони, місцеві культурно-мистецькі осередки (зокрема Роменське музично-драматичне товариство) відкрито збиралися та вшановували 100-річчя Тараса Шевченка в 1914 р.
2. Про які настрої серед київського студентства свідчить листівка?
Студентство було налаштоване радикально проти царату: молодь оголосила загальний університетський страйк і заявила про солідарність із визвольною боротьбою всіх поневолених народів.
3. Про які факти громадської активності свідчить Є. Чикаленко?
Про масові вуличні демонстрації молоді в Києві та взаємну солідарність народів: заарештовані студенти-грузини на допитах оголошували себе українцями на знак шани до Шевченка за поему «Кавказ».
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Розгляньте карикатуру на с. 245. Як вона пояснює, чому представники українських партій не були обрані до Державної думи?
Виборчий закон 3 червня 1907 р. нерівно розподіляв голоси на користь поміщиків і великої буржуазії. Селяни та робітники фактично втратили виборче представництво, що заблокувало прохід національних партій до парламенту.
2. Розгляньте діаграму. Який відсоток депутатів мали українські губернії в Думі? Який відсоток мали проукраїнські депутати? Чому більшість депутатів українських губерній не позиціонували себе як українці?
Губернії України мали 21,7% місць (96 із 442 депутатів), а проукраїнські депутати становили лише 4,5% (20 осіб). Більшість складали російські поміщики, чиновники та чорносотенці, орієнтовані на неподільність імперії.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Які погляди відображав Д. Донцов? Чим вони відрізнялися від програми ТУП?
Донцов обстоював ідею сепаратизму — повного виходу України зі складу Росії. На відміну від нього, ТУП трималося автономістської програми реформування імперії парламентським шляхом.
2. У чому полягала радикальність поглядів Д. Донцова на відносини України з Росією?
Він заперечував можливість будь-якого союзу чи автономії у складі Росії, оголосив імперію головним історичним ворогом і наполягав на необхідності її цілковитого воєнного розгрому.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Наддніпрянська Україна в 1907–1914 рр.»:
- Можу назвати прояви посилення імперських утисків в Наддніпрянщині: ліквідація товариств «Просвіта», закриття україномовної преси («Громадська думка», «Рада»), заборона викладання українською, конфіскація видань і циркуляр 1910 р. про заборону національних організацій.
- Можу пояснити поняття «ксенофобія», «антисемітизм», «шовінізм»: ксенофобія — нетерпимість до чужого; антисемітизм — расова чи релігійна ненависть до євреїв; шовінізм — крайня агресивна форма націоналізму з проповідуванням національної винятковості та пригніченням інших націй.
- Можу визначити прогресивну роль громадськості у «Справі Бейліса»: українські діячі (А. Марголін, В. Короленко, М. Грушевський) об’єднали юристів, пресу й західну спільноту, повністю спростували наклеп слідства та добилися виправдання Бейліса судом присяжних у 1913 р.
- Можу схарактеризувати стан українського руху в 1907–1914 рр.: перехід до нелегальної координації (заснування ТУП 1908 р.), робота в легальних нішах («Просвіти», кооперативи), поширення самостійницьких поглядів (виступ Д. Донцова 1913 р.) та масові акції протесту.
2. Назвіть три основні форми імперських утисків українського національного руху в 1907–1914 рр. і поясніть, як кожна з них впливала на українське суспільство.
1) Закриття «Просвіт» і клубів за циркуляром Столипіна 1910 р. зупинило легальну культурну роботу на селі.
2) Цензурні репресії проти української преси обмежили доступ населення до друкованого слова рідною мовою.
3) Заборона вшанування ювілею Т. Шевченка 1914 р. спровокувала хвилю протестів і радикалізувала студентську молодь.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
3. Чи можна вважати поширення антиукраїнських і антиєврейських настроїв частиною однієї імперської політики? Обґрунтуйте відповідь прикладами з тексту.
Так, це складові єдиної імперської лінії на збереження самодержавства. Столипінський циркуляр 1910 р. зарахував українські та єврейські товариства до ворожих «інородницьких», чорносотенні організації одночасно чинили єврейські погроми та вели боротьбу з «мазепинством», а «Справа Бейліса» була спробою влади придушити демократичний рух за допомогою ксенофобії.
4. Чому саме похорон Миколи Лисенка перетворився на масову акцію протесту? Яке значення мала ця подія для українського руху?
Через заборону мітингів похорон видатного композитора став єдиною можливістю легального зібрання. Акція об’єднала 100 тисяч людей і продемонструвала масову солідарність, перетворившись на маніфестацію національної єдності України.
5. Обговоріть у малих робочих групах (дві-чотири особи) особливості політичного та національно-культурного українського руху у 1907–1914 рр. За результатами роботи спільно укладіть мапу думок.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
6. Ознайомтеся із уривком промови лідера російської партії кадетів П. Мілюкова. Чи справдилися його побоювання щодо ідей Д. Донцова?
Побоювання Мілюкова цілком підтвердилися. Відмова імперії визнати базові права українців штовхнула рух до радикалізації. Ідея незалежності Дмитра Донцова з маргінальної перетворилася на провідну: під час революції 1917–1921 рр. автономістські ілюзії зникли, а самостійність України стала спільною метою мільйонів.