3.4. Рядкові величини

Зміст

ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

1. Що таке рядок? Наведіть приклади.

Рядок — це послідовність символів (літер, цифр, розділових знаків та іншого), взята в одинарні чи подвійні лапки. Приклади: «м», «км», «байт», «Я — учениця 9 класу».

2. Яка величина вважається величиною рядкового типу?

Величина, значенням якої є рядок, вважається величиною рядкового типу (рядковою величиною).

3. Які ви знаєте операції, що можна виконувати над рядками? Наведіть приклади їх застосування.

Над рядками можна виконувати операції об’єднання (конкатенації), дублювання, видобування зрізу та порівняння.

• Об’єднання (+): 'Іванна' + 'Васильченко' дає результат 'ІваннаВасильченко'.
• Дублювання (*): '9-А'*2 дає результат '9-А9-А'.
• Видобування зрізу ([i:j:step]): якщо a = 'інформатика', то a[0:3] дає результат 'інф'.
• Порівняння (==, >, <): 'марка' < 'маска' повертає True, оскільки порівнюються коди символів.

4. Які ви знаєте функції, що можна виконувати над рядками? Наведіть приклади їх застосування.

Над рядками можна виконувати функції len(), int(), float() та str().

• len(): визначає довжину рядка. Наприклад, якщо a = 'Інформатика', то len(a) дорівнює 11.
• int() та float(): перетворюють рядкове подання числа у відповідний числовий тип.
• str(): перетворює число у його рядкове подання.

5. Які ви знаєте методи, що можна виконувати над рядками? Наведіть приклади їх застосування.

Методи опрацювання рядків наведені у таблиці:

ОБГОВОРІТЬ І ЗРОБІТЬ ВИСНОВКИ

1. Чим опрацювання рядків схоже і чим відрізняється від опрацювання списків?

Опрацювання рядків схоже на опрацювання списків тим, що рядок можна розглядати як список символів, до яких застосовуються аналогічні індекси (включаючи від’ємні) та зрізи. Відмінність полягає в тому, що у мові програмування Python символи рядка не можна змінювати командою присвоювання, тоді як елементи списку можна змінювати.

2. Чим рядок цифр відрізняється від числа?

Рядок цифр є послідовністю символів, над якою можна виконувати рядкові операції (наприклад, об’єднання або зрізи), але не можна виконувати математичні операції без попереднього перетворення в числовий тип. Число — це величина, над якою можна виконувати математичні обчислення (додавання, множення тощо), але до якої не можна застосовувати рядкові методи, такі як upper() або split().

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Нехай a = ‘Ми – учні 9 класу’. Запишіть у зошит результати виконання команд: а) b = a[2:6]; б) b = a[1:8:2]; в) b = a[4:]; г) b = a[:3]; д) b = a[9:5:-1]; е) b = a[::2]; ж) b = a[::-1]; з) b = a[-4:-1].

а) b = ‘ – у’
б) b = ‘и–ун’
в) b = ‘– учні 9 класу’
г) b = ‘Ми ‘
д) b = ‘ 9 к’
е) b = ‘М –ун 9клау’
ж) b = ‘усалк 9 ічнуе – иМ’
з) b = ‘лас’

2. Створіть проєкт, у якому вводиться рядок і в ньому всі цифри замінюються на слово «чотири». Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.2.

# Файл: завдання 3.4.2.py
s = input('Введіть рядок: ')
for i in '0123456789':
    s = s.replace(i, 'чотири')
print(s)

3. Створіть проєкт, у якому вводиться натуральне чотирицифрове число і в результаті отримується його сума цифр. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.3.

# Файл: завдання 3.4.3.py
n = input('Введіть чотирицифрове число: ')
suma = int(n[0]) + int(n[1]) + int(n[2]) + int(n[3])
print('Сума цифр:', suma)

4. Створіть проєкт, у якому вводиться натуральне число і в результаті отримується перевернуте число. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.4.

# Файл: завдання 3.4.4.py
n = input('Введіть натуральне число: ')
print(n[::-1])

5. Створіть проєкт, у якому вводиться натуральне число, більше за 9, і в результаті отримується запис числа, у якому обмінені місцями перша і остання цифри. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.5.

# Файл: завдання 3.4.5.py
n = input('Введіть число більше за 9: ')
new_n = n[-1] + n[1:-1] + n[0]
print(new_n)

6. Створіть проєкт, у якому вводиться прізвище, ім’я та по батькові певної людини і виводяться прізвище та ініціали. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.6.

# Файл: завдання 3.4.6.py
pi_p = input('Введіть прізвище, ім'я та по батькові: ')
data = pi_p.split()
prizvyshche = data[0]
imia = data[1]
po_batkovi = data[2]
print(prizvyshche, imia[0] + '.', po_batkovi[0] + '.')

7. Дано рядок, у якому слова розділені або одним пропуском, або розділовим знаком (кома, крапка, знак оклику) з одним пропуском після них. Створіть проєкт, у якому визначається кількість слів у цьому рядку. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.7.

# Файл: завдання 3.4.7.py
s = input('Введіть рядок: ')
s = s.replace(',', '').replace('.', '').replace('!', '')
words = s.split()
print(len(words))

8. Дано рядок, у якому слова розділені або одним пропуском, або розділовим знаком (кома, крапка, знак оклику) з одним пропуском після них. Створіть проєкт, у якому всі ці слова виводяться по одному в кожному рядку без розділових знаків. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.8.

# Файл: завдання 3.4.8.py
s = input('Введіть рядок: ')
s = s.replace(',', '').replace('.', '').replace('!', '')
words = s.split()
for word in words:
    print(word)

9. Дано рядок, у якому слова розділені одним або кількома пропусками. Створіть проєкт, у якому видаляються всі зайві пропуски. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.9.

# Файл: завдання 3.4.9.py
s = input('Введіть рядок: ')
words = s.split()
result = ' '.join(words)
print(result)

10. Дано слово. Створіть проєкт, у якому визначається, чи є це слово паліндромом. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.10.

# Файл: завдання 3.4.10.py
word = input('Введіть слово: ')
if word == word[::-1]:
    print('Слово є паліндромом')
else:
    print('Слово не є паліндромом')

11. Дано рядок, у якому слова розділені пропусками. Створіть проєкт для визначення, чи є цей рядок паліндромом, не враховуючи пропусків. Прикладом такого паліндрома є «я несу гусеня». Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем завдання 3.4.11.

# Файл: завдання 3.4.11.py
s = input('Введіть рядок: ')
s_clean = s.replace(' ', '')
if s_clean == s_clean[::-1]:
    print('Це паліндром')
else:
    print('Це не паліндром')

Практична робота No 5. «Опрацювання рядків»

Задача 1. Дано рядок, у якому слова відокремлені одне від іншого одним пропуском. Створіть проєкт для визначення найбільшої довжини слова в цьому рядку. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем практична 5-1.

# Файл: практична 5-1.py
s = input('Введіть рядок: ')
words = s.split(' ')
max_len = 0
for word in words:
    if len(word) > max_len:
        max_len = len(word)
print(max_len)

Задача 2. Дано рядок, у якому слова відокремлені одне від іншого пропусками. Створіть проєкт для визначення найбільшої кількості пропусків, що розташовані поспіль. Збережіть проєкт у вашій папці у файлі з іменем практична 5-2.

# Файл: практична 5-2.py
s = input('Введіть рядок: ')
max_spaces = 0
current_spaces = 0
for char in s:
    if char == ' ':
        current_spaces += 1
        if current_spaces > max_spaces:
            max_spaces = current_spaces
    else:
        current_spaces = 0
print(max_spaces)

ГОТУЄМОСЬ ДО ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Чим груповий проєкт відрізняється від індивідуального?

Груповий проєкт створюється групою людей, а індивідуальний — однією особою. У груповому проєкті роботу розподіляють між учасниками, кожен з яких створює та тестує свою частину (модуль) окремо, після чого всі частини об’єднують у єдиний проєкт.

2. Як зробити так, щоб результати виконання одного проєкту можна було б у подальшому використати в інших проєктах?

Результати виконання проєкту можна використовувати в інших проєктах завдяки повторному використанню коду через створення модулів. Якщо модулі добре спроєктовані, їх можна використовувати в різних частинах того самого проєкту або в інших проєктах, що економить час і зусилля.