Пригадайте, у чому полягала суть селянської реформи 1861 р. Якими були її позитивні наслідки і суперечності?
Суть реформи полягала у скасуванні кріпосного права: селяни отримали особисту свободу, громадянські права та можливість купувати майно.
Позитивні наслідки: утворення вільного ринку праці, розвиток ринкових відносин у селі, поштовх для модернізації промисловості.
Суперечності: збереження поміщицького землеволодіння, малоземелля селян, необхідність сплачувати викупні платежі протягом 49 років та тимчасовозобов’язаний стан до укладення викупної угоди.
2. Столипінська аграрна реформа
Опрацюйте навчальний текст і визначте, як вплинула столипінська аграрна реформа на українське селянство.
Реформа дозволила закріпити землю в особисту приватну власність у формі хуторів і відрубів. Підприємливі селяни скуповували наділи через Селянський поземельний банк, впроваджували агротехніку та створювали кооперативи. Водночас посилилося соціальне розшарування: незаможні селяни втрачали землю, наймитували або виїжджали до Сибіру.
Зіставте динаміку заснування індивідуальних господарств у різних районах Російської імперії. Де ці темпи були вищими? Що, на вашу думку, могло впливати на цю динаміку? Опрацюйте матеріал рубрики «Думки істориків» та порівняйте свої міркування з міркуваннями історика.
Найвищими темпи були в Правобережній (50,7%) та Південній Україні (34,2%), що помітно перевищувало показники європейської Росії (24%).
Причина такої динаміки — традиційне для України подвірне, спадкове землекористування та розвинутий індивідуалізм селян. Община тут була штучним або слабким явищем, тому реформа органічно збіглася з прагненням українців до самостійного господарювання.
3. Міграції селянства в умовах столипінської реформи
Визначте переваги і ризики столипінської реформи для селянства. Чи всі селяни змогли скористатися з реформи для поліпшення свого становища?
Переваги: отримання наділів у приватну власність, ліквідація черезсмужжя, можливість отримати банківські кредити та вільні державні землі на сході.
Ризики: швидке розорення малоземельних дворів через брак реманенту й коштів, продаж землі за безцінь і важкі умови виживання на нових територіях Сибіру.
Реформою скористалися переважно заможні й середні господарі. Біднота здебільшого розорилася, а чверть переселенців повернулася на батьківщину без грошей і землі.
Розгляньте фото. Про які умови праці переселенців можна зробити висновки?
Умови були екстремальними: цілинні та лісові ділянки доводилося розчищати вручну сокирами та пилами, корчувати пні без механізованої техніки, живучи в тимчасових куренях або просто неба за відсутності інфраструктури.
Прочитайте висловлювання Столипіна. На основі вивченого матеріалу розтлумачте думку політика. Про які зусилля він мовив? Які із них були прогресивними, на вашу думку, а які — ні? Як ви зрозуміли, кому / чому він намагався допомогти «протриматися»?
Столипін мав на увазі поєднання жорстких репресій для придушення революційного руху та масштабних аграрних перетворень. Прогресивними заходами були запровадження приватної власності на землю, кредитування селян і кооперація. Непрогресивними — воєнно-польові суди, наступ на національні права українців та збереження недоторканості поміщицьких латифундій. Політик прагнув допомогти «протриматися» самодержавному устрою Російської імперії, створивши для царату нову соціальну опору — заможне селянство.
Діємо: практичні завдання
Визначте за картою регіони розселення українців на сході Російської імперії. За допомогою додаткових джерел дізнайтеся, чи існували / існують в межах «сірого» і «зеленого» клинів осередки українського життя протягом XX — початку XXI ст.
Регіони української колонізації: «Сірий клин» (Південно-Західний Сибір і Північний Казахстан) та «Зелений клин» (Далекий Схід: Приамур’я, Примор’я).
Осередки українського життя:
- 1917–1921 рр.: створення українських рад, друк преси, рух за самоврядування і культурну автономію на Далекому Сході та в Сибіру.
- Радянський період: згортання українізації на початку 1930-х рр., масова русифікація та репресії.
- Кінець XX — початок XXI ст.: діяльність товариств «Просвіта», культурних центрів у Казахстані (діє преса та громади) та Сибіру (більшість організацій у РФ ліквідовано сучасною владою).
I. Знаю і систематизую нову інформацію
1. Самооцінювання
Можу визначити причини впровадження аграрної реформи П. Столипіна.
Аграрне перенаселення, малоземелля селян, масові бунти часів революції 1905–1907 рр. та намір влади зберегти поміщицькі землі, сформувавши опертя імперії в особі заможних селян-власників.
Можу описати особливості реформи на українських землях.
Темпи реформи були найвищими в імперії (закріплено в приватну власність 50,7% земель на Правобережжі та 34,2% на Півдні); створено близько 440 тис. хуторів і відрубів; активно розвивався кооперативний рух.
Можу пояснити, як реформа вплинула на українців.
Зросла продуктивність та товарність господарств (Україна забезпечувала до 25% загальноімперського експорту зерна), проте посилилося зубожіння бідноти, що спричинило масову міграцію близько 2 млн українців за Урал.
Можу показати на карті регіони української колонізації внаслідок столипінської реформи.
«Сірий клин» охоплює землі Південно-Західного Сибіру та Північного Казахстану; «Зелений клин» тягнеться вздовж басейну річки Амур та півдня Далекого Сходу до Тихого океану.
II. Обговорюємо в групі
2. Обговоріть у класі результати і наслідки аграрної реформи. Чи вдалося П. Столипіну досягти поставлених цілей та вирішити аграрну проблему в Російській імперії?
Цілей досягнуто не було. Поміщицьке землеволодіння лишилося недоторканим, малоземелля селянської більшості не подолали, а соціальне протистояння на селі лише посилилося. Вбивство Столипіна та початок Першої світової війни 1914 року остаточно згорнули реформу.
3. Проаналізуйте цитату П. Столипіна: «Народи інколи забувають про свої національні коріння…». Як ця цитата відображає шовіністичні погляди діяча?
Цитата свідчить про імперський шовінізм: політик поділяв народи на «сильні» (державотворчі, панівні) та слабкі, які, на його думку, підлягали асиміляції іншими. Звідси випливали заборони українських товариств, преси й зарахування українців до розряду «чужорідців».
4. Чи могли репресії проти національних рухів підросійських народів сприяти стабільності імперської держави?
Ні. Заборона національних культур, утиски мови та закриття «Просвіт» давали лише короткочасний ефект залякування, заганяючи протест у підпілля, що зрештою призвело до швидкого розвалу імперії у 1917 році.
III. Мислю творчо
5. Розгляньте обкладинку видання 1909 р. («Довідкова книжка для ходоків і переселенців»). Висловте припущення щодо того, яка інформація могла міститися у цій «книжці». Які події були причиною появи подібних видань в Російській імперії?
У книжці містилися:
- правила отримання ділянок і пільгових позик Селянського банку;
- обов’язки «ходоків» (делегатів від селянських громад, що заздалегідь обирали наділи);
- географічні відомості про клімат і ґрунти Сибіру й Далекого Сходу;
- розклади руху переселенських потягів, норми перевезення майна та худоби.
Причиною появи посібника стала масова державна політика переселення селян за Урал, започаткована реформою 1906 року з метою розвантажити від земельного голоду європейські губернії.
Дати для запам’ятовування
1906 р. — початок аграрної реформи П. Столипіна.