ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте основні проблеми розвитку Російської та Австро-Угорської імперій на початку XX ст. Які обставини загострювали політичну ситуацію в Україні сильніше, ніж в інших регіонах обох імперій?
Головними проблемами обох імперій були збереження монархічного абсолютизму, гостре селянське безземелля, тяжке становище робітників та національне безправ’я поневолених народів.
В Україні ситуацію загострювало поєднання колоніального економічного визиску з жорсткою русифікацією (Емський указ), забороною української мови в школах і судах та розчленуванням українських земель між двома ворогуючими імперіями.
ПОМІРКУЙТЕ
1. Опрацюйте навчальний текст і визначте причини російської революції 1905–1907 рр. На основі цієї інформації сформулюйте цілі українців.
Причини революції:
- Необмежене самодержавство царя та брак політичних свобод.
- Аграрна криза, малоземелля селян і збереження поміщицьких латифундій.
- Нестерпні умови праці робітників і відсутність трудового законодавства.
- Поразка Росії у війні з Японією (1904–1905 рр.).
- Політика національного гноблення народів імперії.
Цілі українців:
- Здобуття національно-територіальної автономії України.
- Ліквідація заборон на українське слово, освіту, пресу та церкву.
- Передача поміщицької землі селянам без викупу.
2. Визначте подію, яка стала приводом до розгортання революційної боротьби.
Приводом став розстріл мирної робітничої демонстрації царськими військами в Санкт-Петербурзі 9 січня 1905 року («Кривава неділя»).
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Які основні вимоги селян? Про що свідчить відсутність в документі національних вимог?
Вимоги селян Сумського повіту: скликання Установчих зборів, вирішення земельного питання на користь селянства, припинення війни, надання політичних свобод, амністія засудженим. Селяни погрожували відмовою сплачувати податки та давати новобранців до війська.
Відсутність національних гасел свідчить про низький рівень національної свідомості тогочасного селянства, яке турбували передусім щоденні матеріальні та соціально-економічні проблеми.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою карти визначте форми революційної боротьби в 1905–1907 рр. Назвіть центри виступів проти самодержавства.
Форми боротьби: масові політичні страйки, збройні повстання робітників, виступи на флоті та в армії, розгроми поміщицьких маєтків і селянські страйки.
Центри виступів:
- Військові повстання: Одеса й Севастополь (повстання на броненосці «Потьомкін» та крейсері «Очаків»), Київ (повстання саперів під проводом Б. Жаданівського).
- Робітничі центри та страйки: Катеринослав, Харків, Миколаїв, Юзівка, Горлівка.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Визначте головні ідеї документа: які зміни в суспільно-політичному устрої він започаткував. Чи можна назвати ці зміни революційними?
Маніфест 17 жовтня 1905 року надав громадянські права (свободу совісті, слова, зібрань, спілок), розширив коло виборців та заснував законодавчу Державну думу.
Ці зміни започаткували перехід від абсолютизму до обмеженої конституційної монархії. Їх можна вважати революційними, оскільки вони вперше легалізували опозиційну пресу, політичні партії та парламентську діяльність.
2. Розгляньте Маніфест з позиції основних груп суспільства Російської імперії: кого він задовольнив, а чиї питання не вирішував. Чи міг з Маніфесту скористатися український національний рух?
Маніфест повністю влаштував ліберальну буржуазію та поміщиків, які припинили боротьбу. Він не задовольнив робітників (не запровадив 8-годинного робочого дня) і селян (земля лишилася в поміщиків).
Український рух скористався моментом: явочним порядком було скасовано Емський указ, почали видаватися перші україномовні газети та журнальні видання, розгорнули роботу товариства «Просвіта».
3. Спрогнозуйте вплив Маніфесту на настрої революційних сил та розвиток революційних подій.
Маніфест розколов протестний табір: помірковані сили перейшли до легальної парламентської боротьби, а ліві радикали (більшовики, есери) взяли курс на збройні повстання. Водночас царський режим згуртував чорносотенні монархічні організації для погромів і терору проти революціонерів.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Опрацюйте матеріали рубрики «Думки істориків» — з’ясуйте, що заважало консолідації та результативності українського руху в умовах революції 1905–1907 рр. Визначте, що вирізняло український рух серед інших національних рухів народів Російської імперії.
Консолідації заважали брак ресурсів, нечисленність інтелігенції, зосередженість у селі та постійні суперечки діячів щодо того, чи діяти самостійно, чи в союзі із загальноросійськими партіями.
Головна відмінність: якщо поляки чи фіни мали тверду консолідовану мету власної автономії, то українцям доводилося боротися не лише проти імперської влади, а й проти ворожості ліберальних російських сил, які заперечували саме право українців на окреме політичне існування.
Уявіть себе діячем / діячкою українського руху в умовах революції 1905–1907 рр. Запропонуйте перелік заходів, які варто вжити для розгортання українського руху до загальноукраїнських масштабів.
- Створювати мережу безкоштовних читалень і шкіл товариства «Просвіта» по селах.
- Видавати дешеву щоденну україномовну періодику для селян і робітників.
- Пов’язувати гасло автономії України із земельною реформою.
- Формувати організовані депутатські групи в Державній думі.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Проаналізуйте основні програмні положення УДРП. Дайте їм власну оцінку.
Програма Української демократично-радикальної партії вимагала автономії України у складі федеративної республіки Росії, обрання українського крайового Сойму з правом видавати місцеві закони та впровадження української мови в школах, судах і адміністрації.
Це була виважена, реалістична програма парламентського типу, орієнтована на мирну федералізацію імперії.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Чому, на вашу думку, було важливо засновувати українські періодичні видання?
Преса знищила інформаційну ізоляцію українців після десятиліть мовних заборон, забезпечила швидке розповсюдження політичних ідей і формування національної свідомості.
2. На основі інформації про долю газети визначте, чи можливим було вирішення питання національних прав українського народу в Російській імперії.
Швидке закриття газети «Хлібороб» після п’яти випусків свідчить, що імперія не планувала визнавати права українців добровільно. Поступки робилися лише під тиском повстань і скасовувалися за першої нагоди.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Чому діяльність Трудової громади негативно сприймалася в урядових колах Російської імперії?
Імперська верхівка вбачала у відкритих вимогах Трудової громади щодо автономії, запровадження мови в школах та конфіскації поміщицької землі пряму загрозу територіальній цілісності держави («сепаратизм») і соціальному ладу.
2. Чи була в тогочасній Україні політична сила, яка б вимагала державної незалежності України?
Так. Повної державної незалежності вимагала створена Миколою Міхновським у 1902 році Українська народна партія (УНП).
Чому, на вашу думку, Маніфест 17 жовтня не став радикальним засобом для розв’язання наявних в імперії проблем? За допомогою додаткових джерел інформації з’ясуйте, хто є головними героями карикатури. За допомогою яких образів автор карикатури зображує царизм та події революції? Карикатура «Царизм топить у крові революцію» (з французького журналу 1908 р.)
Маніфест був вимушеною тактичною поступкою, що не ліквідувала причин кризи: малоземелля селян і національний гніт лишилися без змін.
Героями карикатури є цар Микола II та пригнічений народ (або персоніфікований образ Свободи).
Царизм показано в образі кривавого тирана, який стоїть по коліна в крові страчених повстанців. Події революції передані через море людської крові, що поглинає життя людей, та каральні шибениці столипінської реакції.
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Український національний рух в умовах революції 1905–1907 рр.».
- Можу визначити причини революції 1905–1907 рр. з позиції українців: збереження царату, поміщицькі латифундії, тяжка праця робітників, русифікація та чинність Емського указу 1876 року.
- Можу назвати факти революційної боротьби на українських землях: виступ на броненосці «Потьомкін» (червень 1905 р.), севастопольське повстання крейсера «Очаків» і виступ саперів у Києві на чолі з Б. Жаданівським (листопад 1905 р.), робітниче повстання в Горлівці (грудень 1905 р.).
- Можу пояснити, як події революції вплинули на український рух: започатковано легальну пресу («Хлібороб», «Громадська думка», «Рада»), утворено 35 осередків «Просвіти», сформовано перші українські думські громади, консолідовано сили в партію УДРП.
- Можу назвати цілі українського руху в умовах революції: автономія України, скликання крайового Сойму, українізація освіти й судочинства, справедливий перерозподіл поміщицької землі.
2. Установіть хронологічну послідовність подій революції 1905–1907 рр. в Наддніпрянській Україні. Запропонуйте власний варіант вправи.
Послідовність:
1) Маніфест 17 жовтня (17 жовтня 1905 р.).
2) Заснування першого осередку «Просвіта» в Одесі (30 жовтня 1905 р.).
3) Заснування першої газети українською мовою «Хлібороб» у Лубнах (листопад 1905 р.).
4) Діяльність Української парламентської громади в І Державній думі (квітень — липень 1906 р.).
Власний варіант: Установіть хронологічну черговість подій військових виступів 1905 року:
- Повстання на броненосці «Потьомкін» (червень 1905 р.)
- Повстання на крейсері «Очаків» під проводом П. Шмідта (листопад 1905 р.)
- Виступ київських саперів під проводом Б. Жаданівського (листопад 1905 р.)
- Збройне повстання робітників у Горлівці (грудень 1905 р.)
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
3. Обговоріть у класі обставини проголошення Маніфесту 17 жовтня. Як ви вважаєте, це був вимушений крок Миколи ІІ чи прояв політичної волі до подальшої модернізації держави? Наведіть аргументи на користь своєї позиції, користуючись текстом параграфа.
Проголошення Маніфесту було вимушеним кроком царя через всеросійський жовтневий політичний страйк, який заблокував транспорт і промисловість. Монарх хотів збити революційну хвилю та внести розкол у лави протестувальників. Це підтверджується тим, що цар розпустив І та ІІ Державні думи, як тільки спала революція, відновив цензуру і здійснив державний переворот 3 червня 1907 року.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Уявіть, що Національний банк України оголосив конкурс макетів пам’ятних монет «Український рух у роки революції 1905–1907 рр.». Поміркуйте, які сюжети ви використали б для таких монет. Розробіть дизайн пам’ятної монети на означену тему.
Проєкт пам’ятної монети «Початок парламентської боротьби (1905–1907)»:
- Аверс: Державний герб України, відкрита книга на тлі друкарського верстата, колосся пшениці та перший номер часопису «Хлібороб» 1905 року. Унизу напис — номінал «5 ГРИВЕНЬ» та рік карбування.
- Реверс: У центрі — трибуна парламенту з очільником Української думської громади Іллею Шрагом. По колу розміщено гасло: «ЗА АВТОНОМІЮ УКРАЇНИ ТА РІДНЕ СЛОВО», а в нижній частині — лаврова гілка та напис «1905–1907».