Пригадайте основні течії суспільно-політичного руху у Наддніпрянщині і Галичині в ХІХ ст. Назвіть відомих діячів українського національного руху.
У Наддніпрянщині діяли культурницька (громадівська), радикально-демократична та народницька течії. У Галичині сформувалися москвофільський, народовський і радикальний напрями. Відомі діячі: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Борис Грінченко, Олександр Кониський, Іван Франко, Михайло Павлик, Юліан Бачинський.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
За текстом визначте чинники, які перешкоджали процесам українського націєтворення. Завдяки чому / кому ці перешкоди вдалося подолати?
Перешкоди: імперські заборони української мови, русифікація міст, слабка участь українців у промисловості й торгівлі, низька грамотність селянства та поширення малоросійської ідентичності. Їх долали завдяки просвітницькій праці інтелігенції, створенню політичних партій, поширенню ідеї соборності та співпраці діячів Наддніпрянщини з Галичиною.
ПОМІРКУЙМО!
1. Подумайте, чому для пробудження почуття належності до нації необхідним є певний рівень освіченості населення.
Освіченість дає змогу вийти за межі побутових інтересів села. Грамотна людина читає книжки та пресу рідною мовою, пізнає спільну історію, усвідомлює єдність народу та його політичні інтереси.
2. Пригадайте, яким був рівень освіченості серед українського населення наприкінці ХІХ ст.
Рівень був дуже низьким через русифікацію та заборону навчання рідною мовою. За переписом 1897 року серед українців Російської імперії грамотними були лише 15–20%, а в селах — приблизно 10–13%.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чому, на вашу думку, подвійна ідентичність є загрозливою для існування нації? Чи існує таке явище в сучасній Україні?
Вона розмиває патріотизм і гальмує державотворення, перетворюючи народ на лояльних провінціалів чужої імперії. У сучасній Україні це явище залишалося у формі радянської ностальгії та проросійських поглядів, але через російську агресію суспільство остаточно утверджує українську державну ідентичність.
Про які загрози формуванню ідеї соборності йдеться в уривку? Як ви розумієте ідею соборності? Яке значення вона має в сучасній Україні?
Загрозою був розкол українців на дві спільноти через кордони двох імперій, конфесійні відмінності (православні та греко-католики) і різний соціальний склад рухів. Соборність — це неподільна духовна, територіальна й державна єдність усіх українських земель. Сьогодні вона є фундаментом незалежності та орієнтиром для звільнення всіх тимчасово окупованих територій.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Систематизуйте інформацію про створення перших політичних партій у вигляді блок-схеми. За підсумками роботи визначте, які політичні сили стояли на позиціях автономізму, а які — на позиціях самостійництва.
Розподіл сил:
- Самостійницька течія: Українська народна партія (УНП), а також РУП на початковому етапі (1900–1902 рр.).
- Автономістська течія: УСДРП, Українська соціал-демократична «Спілка», УДП, УРП (згодом об’єднані в УДРП).
ПОМІРКУЙТЕ
У своїх записах М. Міхновський порушував питання: «Чи можемо зрівняти війну, пошесть… із оцим масовим відступництвом інтелігенції?» Поміркуйте, про яке «відступництво» говорить автор. Чому М. Міхновський вважав, що частина української інтелігенції зраджувала інтереси українського народу?
Міхновський мав на увазі відмову освічених українців від боротьби за власну державність і перехід на службу імперії. Він вважав це зрадою, бо інтелігенція замість проводу нації звела українську ідею до етнографії, пісень і провінційного «малоросійства».
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Як наведене джерело відображає процес політизації українського руху? Чи погоджуєтесь ви з автором? Відповідь аргументуйте.
Документ фіксує перехід від аполітичного українофільства («часи вишиваних сорочок… минули») до безкомпромісної політичної вимоги — створення єдиної самостійної України від Карпат до Кавказу.
Вимога державної незалежності була цілком правильною, адже лише власна держава захищає націю від асиміляції. Водночас надмірно радикальні гасла відштовхували національні меншини та звужували коло союзників.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Перегляньте в е-додатку відео про життєвий шлях Є. Чикаленка. Дізнайтеся, як в його діяльності знайшло відображення наведене в коміксі висловлювання.
Євген Чикаленко діяв за власним правилом «любити Україну до глибини власної кишені». Він власним коштом утримував єдині щоденні україномовні газети «Громадська думка» і «Рада», журнал «Нова громада», фінансував українських письменників, допомагав діячам РУП та оплатив зведення Академічного дому для студентів у Львові.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Зіставте оцінки істориків. Визначте, чому автономістський рух переважав над самостійницьким на початку ХХ ст.
Більшість діячів виховувалися на традиціях драгоманівського федералізму та вірили, що демократизація Росії автоматично принесе Україні свободу. Крім того, суспільство було ще недостатньо організованим для збройної боротьби за повну державність.
2. Уявіть себе діячем / діячкою українського руху початку ХХ ст. — до якої з течій доєдналися б ви, зважаючи на реалії наших днів?
До самостійницької течії Міхновського. Історичний досвід довів, що будь-яка автономія у складі Росії неминуче знищується імперією, а зберегти націю можна лише у власній незалежній державі.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Український соціально-політичний і національний рух на початку ХХ ст. у Наддніпрянщині».
Можу визначити проблеми консолідації української нації:
Розчленування земель між Російською та Австро-Угорською імперіями, релігійні відмінності (православні та греко-католики), русифікація міст, неграмотність більшості селян та малоросійська ідентичність еліти.
Можу простежити процес створення перших політичних партій в Наддніпрянщині:
1897 р. — Загальна українська організація (ЗУО); 1900 р. — Революційна українська партія (РУП); 1902 р. — Українська народна партія (УНП); 1904 р. — Українська демократична партія (УДП) та «Спілка»; 1905 р. — постання УСДРП (з РУП) та об’єднання УДП й УРП в УДРП.
Можу порівняти ідейні засади політичних партій:
УНП виступала за негайне здобуття повної державної незалежності. УСДРП поєднувала марксизм із вимогою автономії України. УДРП стояла на позиціях лібералізму, конституційних реформ та української автономії у федеративній Росії.
Можу обґрунтувати історичне значення брошури М. Міхновського «Самостійна Україна»:
Праця вперше в Наддніпрянщині висунула політичний ідеал повної державної самостійності, окреслила соборні кордони (від Карпат до Кавказу) та започаткувала перехід від етнографічного культурництва до політичної боротьби.
2. Назвіть ідейні течії українського руху та їхніх прибічників. Чи спостерігався «конфлікт поколінь» в утворенні політичних партій?
Самостійницька течія була представлена Миколою Міхновським та УНП; автономістська — соціал-демократами (Микола Порш, Володимир Винниченко) та лібералами (Євген Чикаленко, Борис Грінченко, Сергій Єфремов).
Конфлікт поколінь був виразним: старші діячі з громадівським досвідом трималися поміркованого культурництва та автономізму, а студентська молодь вимагала створення нелегальних партій і відкритої боротьби за владу.
3. Доберіть із матеріалів параграфа історичні факти, які підтверджують тісну взаємодію українського руху Наддніпрянщини та західноукраїнських земель.
Брошура Міхновського «Самостійна Україна» була надрукована у Львові коштом галичан. Програма УДП складалася за зразком галицької УНДП. Михайло Грушевський діяв одночасно у Львові та Києві, формуючи єдиний науковий і культурний простір.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
4. Обговоріть результати роботи над схемою «Утворення перших політичних партій». Які чинники впливали на їх формування?
Вплинули: європейська тенденція переходу до партійної політики, радикалізація молоді, поширення соціал-демократичних ідей та внутрішня дискусія між прихильниками реформ (автономії) і революційного розриву з імперією (самостійності).
5. Обговоріть у класі, що впливало на політизацію українського руху на початку ХХ ст. Які чинники були успадковані від ХІХ ст., а які з’явилися на початку ХХ ст.?
Спадщина ХІХ ст.: досвід підпілля («Братство тарасівців», громади), реакція на Валуєвський та Емський укази, ідеї Драгоманова. Нові чинники початку ХХ ст.: заснування політичних партій, праця «Самостійна Україна», активність студентства та соціальна криза перед революцією 1905 року.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
6. За прикладом рубрики про постать Євгена Чикаленка сформуйте дві-три рубрики про роль в історії двох-трьох діячів / діячок українського руху початку ХХ ст.
Постать в історії: Микола Міхновський
«Державна самостійність є головною умовою існування нації».
Микола Міхновський (1873–1924) — харківський адвокат, ідеолог українського націоналізму. Автор маніфесту «Самостійна Україна» (1900 р.) та засновник Української народної партії (1902 р.), яка першою проголосила мету створення соборної незалежної України.
Постать в історії: Борис Грінченко
«Праця єдина з неволі нас вирве…»
Борис Грінченко (1863–1910) — письменник, лексикограф, співзасновник «Братства тарасівців» і лідер Української радикальної партії. Упорядкував знаменитий чотиритомний «Словарь української мови», що закріпив норми нової літературної мови.
7. Уявіть себе М. Міхновським — підготуйте промову, у якій ви переконуватимете українців щодо необхідності боротьби саме за незалежність України.
Брати-українці! Досить плакати над своєю долею та тішитися піснями у ярмі. Культурництво без меча — це шлях рабів. Жоден царський маніфест і жодна автономія не зроблять нас господарями на власній землі. Автономія у складі імперії — це лише зручніший нашийник. Наш обов’язок перед предками і нащадками — вибороти одну, єдину, неподільну, вільну, самостійну Україну від Карпатів аж по Кавказ. До боротьби, бо право на життя має лише той, хто готовий його захищати!
8. Дізнайтесь більше про життя і діяльність М. Міхновського. Виконайте творчий проєкт «Сторінка діяча в соціальних мережах». Напишіть 3–4 пости для соцмережі, що відображають політичні переконання діяча.
Пост 1: Доба вишиванок без зброї минула. Культурництво рятує мову, але державу будує лише політична боротьба.
Пост 2: Автономія в кордонах Росії — це ілюзія. Не можна просити волі в того, хто тримає тебе в кайданах. Наша мета — повний суверенітет.
Пост 3: Видав у Львові «Самостійну Україну». Кордони майбутньої держави визначено чітко: від Карпатських гір до Кавказу.
Пост 4: Закликаю інтелігенцію скинути комплекс меншовартості, припинити службу петербурзькому престолу та стати на чолі власного народу.