Пригадайте особливості економічного розвитку України у другій половині ХІХ ст. Що в економіці України свідчило про її однобічний розвиток?
У другій половині ХІХ ст. в Україні завершився промисловий переворот, сформувалися великі індустріальні центри (Донбас, Кривбас) та розбудувалася залізнична мережа.
Про однобічний розвиток свідчили:
- Сировинна орієнтація: розвиток видобувної галузі (вугілля, залізна руда) та первинної металургії за слабкого розвитку власного машинобудування й легкої промисловості.
- Підпорядкованість центру: податкова політика та залізничні тарифи визначалися Петербургом і слугували потребам імперії, а не українського ринку.
- Панування іноземного капіталу у важкій індустрії, звідки прибутки вивозилися за кордон.
ПОМІРКУЙМО
Подумайте, чому модернізація в Наддніпрянській Україні не давала позитивних результатів.
Модернізація не покращувала життя більшості населення через кілька факторів:
- Вона охоплювала переважно важку та видобувну індустрію задля військових потреб імперії, оминаючи аграрний сектор, де жило понад 80% українців.
- Зберігалися феодальні пережитки: поміщицьке землеволодіння, селянська громада, гостре малоземелля селян.
- Самодержавство гальмувало громадянські права, розвиток ринкової конкуренції та початкової освіти для формування кваліфікованих робітників.
Чим модернізаційні процеси в Україні відрізнялися від модернізації у країнах Західної Європи? Яка основна ідея запропонованого мему?
- На Заході модернізація відбувалася природно («знизу») завдяки приватній ініціативі, ринковій конкуренції та утвердженню демократичних свобод. В Україні вона впроваджувалася примусово («згори») державою для військових цілей.
- На Заході розвивалися всі сфери — економіка, право, громадянське суспільство, наука; в Україні процес звівся до промислового видобутку за збереження політичного безправ’я та станового ладу.
Ідея мему: технічні досягнення (будівництво заводів і залізниць) не є повноцінною модернізацією, якщо вони не супроводжуються політичними свободами, розвитком освіти та захистом прав людей.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Які галузі і чому переважали в структурі промислового виробництва Наддніпрянської України?
Переважали гірничо-металургійна індустрія (45,9%) та харчова галузь (36,2%). Гірництво й металургію форсовано розвивав царський уряд як сировинно-паливну базу для імперії. Харчова промисловість (цукрова, борошномельна, горілчана) базувалася на потужному аграрному потенціалі українських чорноземів.
2. Якою, на вашу думку, мала бути оптимальна структура промислового виробництва?
Оптимальною була б структура з високою часткою кінцевої переробки продукції: розвинене вітчизняне машинобудування, хімічна та легка промисловість. Це дозволило б наситити ринок власними товарами споживання та не залежати від імпорту готової продукції.
Проаналізуйте таблицю. Що свідчить про наздоганяючу модель російської модернізації? Як це впливало на українців?
Ознаки наздоганяючої модернізації:
- Пізній старт (активна фаза припала лише на кінець ХІХ ст.).
- Здійснення реформ зверху державою за рахунок іноземних інвестицій та позик, а не ініціативи підприємців.
- Пріоритет мілітарних цілей за збереження самодержавства, неписьменності більшості населення й відсталого аграрного сектору.
Вплив на українців: надра України нещадно експлуатувалися, прибутки вивозилися за межі краю, а більшість населення залишалася малоземельними бідними селянами без можливості впливати на політику.
Як діаграма характеризує розвиток промисловості на західноукраїнських землях? Чи сприяла така структура промисловості, коли переважали дрібні і кустарні підприємства, модернізації промислового виробництва, упровадженню технічних інновацій?
Діаграма фіксує переважання кустарного виробництва: підприємства з 1 робітником становили 63,76%, з 2–5 працівниками — 33,5%, а великі заводи (понад 100 осіб) складали менше 0,4%.
Така структура не сприяла модернізації: дрібні ремісники та власники майстерень не мали коштів для купівлі парових двигунів, верстатів і впровадження науково-технічних інновацій.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Повість «Борислав сміється»
Прочитайте в е-додатку уривок з повісті І. Франка «Борислав сміється» і прокоментуйте інформацію про становище українського робітництва. Який вихід ви запропонували б робітникам для зміни тогочасної ситуації?
Уривок свідчить про вкрай тяжке й безправне становище робітників нафтових промислів: виснажлива багаточасова праця, низька плата, антисанітарія, відсутність охорони праці та високий травматизм.
Вихід для робітників: створення професійних спілок і страйкових кас взаємодопомоги, організація страйків для боротьби за 8-годинний робочий день і гідну оплату, а також обрання своїх представників до парламенту (галицького сейму й рейхсрату) для ухвалення трудового законодавства.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Поміркуйте, чому промисловість Західної України розвивалася нерівномірно.
Австро-Угорщина розглядала край як ринок збуту для фабрик західних провінцій (Австрії, Чехії) і сировинний придаток. Влада підтримувала лише видобуток нафти, солі та заготівлю лісу, гальмуючи машинобудування й легку індустрію.
2. Які були передумови того, що промисловість контролювалася іноземним капіталом?
Наявність багатих родовищ (нафта, озокерит), дешева робоча сила з розорених селян і брак власного українського капіталу дозволили австрійським, британським, німецьким та французьким інвесторам швидко скупити підприємства задля надприбутків.
3. Чому головний центр нафтової галузі Борислав часто називали «галицьким пеклом»?
Місто потопало в нафтовому багні, повітря було отруєне випарами, постійно ставалися пожежі й вибухи. Робітники працювали в небезпечних колодязях і ямах по 12–16 годин на добу без елементарних засобів безпеки.
4. Дізнайтеся, в якому стані зараз перебувають нафтові родовища в Галичині. Що до цього спричинилося?
Родовища майже вичерпані, видобуток незначний і ведеться за допомогою глибинних насосів («качалок»). Причини: понад століття хижацького викачування нафти іноземними компаніями без турботи про раціональне збереження родовищ і природне вичерпання запасів.
5. Які елементи на фото символізують нафтовий бум у Галичині?
Густо розташовані дерев’яні бурові вишки, вирубані карпатські схили та суцільна забудова природного ландшафту промисловими бараками.
ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ
Поміркуйте, які ризики для учасників ринкової економіки несе монополізація.
- Споживачі зазнають збитків через штучно завищені монопольні ціни та відсутність якісного вибору товарів.
- Дрібні й середні підприємці розорюються через неможливість конкурувати з монополіями і витісняються з ринку.
- Економіка загалом втрачає стимул до інновацій через відсутність конкурентної боротьби.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Проаналізуйте текст угоди — які вигоди для учасників вона несла.
Угода розподіляла квоти на виготовлення залізничних рейок між учасниками, усувала конкуренцію, гарантувала фабрикантам держзамовлення за фіксованими високими цінами та захищала їх від збитків під час економічної кризи.
2. Для кого з учасників угода була найбільш вигідною? Що впливало на ці вигоди?
Найбільш вигідною вона була для Новоросійського (29,5%) та Брянського (25%) товариств, які контролювали понад половину ринку. На це впливали виробнича потужність заводів, сучасне оснащення та впливові зв’язки їхніх власників в урядових колах.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. За картою на форзаці 2 підручника визначте, в яких регіонах на українських землях на початку XX ст. існували промислові монополії. Укажіть райони розміщення іноземного капіталу.
Монополії:
- Донбас і Придніпров’я: синдикати важкої індустрії «Продамет» (металопрокат), «Продаруд» (залізна руда), «Продвугілля» (вугілля).
- Правобережжя та Лівобережжя: цукровий синдикат.
- Східна Галичина (Прикарпаття): нафтові монопольні об’єднання (Борислав, Дрогобич).
Іноземний капітал:
- Донбас і Кривбас: французькі, бельгійські, німецькі та британські інвестиції у шахти та металургійні комбінати.
- Прикарпаття: австро-угорські, німецькі, англійські, бельгійські компанії в нафтовидобутку й лісопильній галузі.
2. Розгляньте наслідки утворення монополій на схемі нижче. Чи є серед них позитивні? Для кого?
Позитивні наслідки були вигідні передусім власникам монополій (магнатам та інвесторам), які отримували надприбутки й контролювали збут. Для виробництва позитивом була здатність акумулювати великі кошти для масштабного оновлення обладнання.
ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ
1. Як страйк міг спонукати підприємців піти на поступки робітникам?
Зупинка заводу означала зрив замовлень, штрафи за невиконання контрактів, простій дорогого обладнання та прямі щоденні збитки власника, що змушувало його сідати за стіл переговорів.
2. Які чинники могли звести страйк робітників нанівець?
- Брак грошей у страйкових касах: через голод робітники поверталися до праці.
- Залучення штрейкбрехерів (робочої сили з розорених селян).
- Застосування сили поліцією чи армією (арешти ватажків, депортації).
- Оголошення локаутів (масових звільнень) і занесення страйкарів до «чорних списків».
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За картою на форзаці 2 визначте райони сільськогосподарської спеціалізації на українських землях.
- Степовий Південь: товарне зернове господарство (пшениця, ячмінь на експорт), вівчарство, виноградарство (Крим).
- Правобережжя та Лівобережний лісостеп: цукрові буряки, зернові, картопля, тютюнництво.
- Полісся: льонарство, хмелярство, молочно-м’ясне тваринництво.
- Західна Україна (Галичина, Буковина, Закарпаття): тваринництво, посіви зернових і картоплі; у Закарпатті — виноградарство й садівництво.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Особливості соціально-економічного розвитку»:
-
Можу пояснити поняття «монополія», «страйк», «регіональна спеціалізація».
Монополія — це об’єднання підприємств, що контролює ринок, ціни й виробництво певної продукції, ліквідуючи конкуренцію.
Страйк — організоване колективне припинення роботи найманими працівниками з вимогою покращення умов праці чи підвищення заробітної плати.
Регіональна спеціалізація — переважання в конкретному регіоні певних галузей господарства відповідно до його природних ресурсів і географічного розташування. -
Можу порівняти модернізацію в Україні із моделлю Західної Європи.
У Західній Європі модернізація йшла органічно «знизу» завдяки вільному підприємництву, лібералізму, зростанню освіти й розширенню прав громадян. В Україні вона впроваджувалася царатом «згори» ривками для потреб армії, мала сировинний характер і відбувалася на тлі політичного безправ’я та збереження поміщицького землеволодіння. -
Можу визначити причини і наслідки монополізації.
Причини: економічна криза 1900–1903 рр. (яка знищила слабких виробників), висока концентрація виробництва, потреба утримати ціни на метал та вугілля.
Наслідки: створення синдикатів («Продамет», «Продвугілля»), встановлення монопольних цін, придушення дрібного підприємництва, посилення визиску робітників і зростання страйкового руху. -
Можу визначити прогресивні явища та проблеми в розвитку аграрної сфери.
Прогресивні явища: зростання товарного виробництва, використання техніки (сівалки заводу Ельворті) у великих маєтках, розвиток кооперативного руху.
Проблеми: домінування поміщицького землеволодіння, селянське безземелля й малоземелля, низька агрокультура в бідняцьких господарствах, аграрне перенаселення та масова трудова еміграція.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. На думку австрійського історика А. Каппелера, модернізація України послаблювала український рух, оскільки більший доступ до її реалізації мали ті верстви суспільства, серед яких етнічні українці становили меншість. Чи погоджуєтесь ви із цією думкою? Який вплив справила модернізація на українське націєтворення?
Думка слушна: капітал і міста контролювали неукраїнці (росіяни, поляки, євреї, іноземці), а українські селяни, переїжджаючи на заводи, потрапляли в русифіковане або полонізоване міське середовище.
Водночас модернізація заклала матеріальну основу нації: залізниці з’єднали розрізнені регіони в спільний ринок, поширилася грамотність, сформувалася українська інтелігенція, а кооперативний рух навчив селян самоорганізації та солідарності.
3. За допомогою опції пошуку за зображенням (наприклад, «Гугл об’єктив») дізнайтеся, де розташована будівля з написами. Чому їх називають написами-привидами? Яку інформацію про життя українських міст початку ХХ ст. «повідомляють» ці написи?
Написи-привиди — це старі рекламні вивіски початку ХХ ст., які збереглися під шарами штукатурки на фасадах історичних будинків (у Львові, Чернівцях, Дрогобичі). Їх називають «привидами», бо вони проступають крізь час із давно зниклих закладів.
Вони повідомляють про багатомовність і багатокультурність тодішніх міст (написи українською, польською, їдишем, німецькою), бурхливий розвиток торгівлі, кав’ярень, аптек та побутових послуг.