Перейти до основного вмісту
Історія• 10 хв читання

§ 25. Утворення перших українських політичних партій

Д
До уроку
Опубліковано: (Оновлено: )

Зміст

Пригадайте, що таке політична партія. У яких країнах виникли перші політичні партії? Про які тенденції політичного розвитку свідчить поява політичних партій? Опрацюйте навчальні матеріали параграфа та проаналізуйте ідейні засади перших політичних партій на західноукраїнських землях. Визначте, що спільного і відмінного в ідеях українських політичних партій. Яка з партій, на вашу думку, найповніше відображала інтереси українців?

Політична партія — це зареєстроване згідно з законом добровільне об’єднання громадян, яке прагне здобути або реалізувати державну владу через участь у виборах. Перші партії сучасного типу виникли у Великій Британії (торі та віги) і США (федералісти та демократи-республіканці).

Поява партій свідчить про демократизацію суспільства, впровадження виборчого права та перехід від вузьких гуртків до масової політичної боротьби.

Спільне в ідеях українських партій Галичини: прагнення захистити права українців, розширення шкільництва рідною мовою, введення загального виборчого права, вимога автономії та згодом — повної соборної незалежності України.

Відмінне полягало в соціально-економічних поглядах:

  • РУРП орієнтувалася на селянство та поміркований соціалізм.
  • УСДП спиралася на марксизм і фабричних робітників.
  • УНДП об’єднувала всі верстви населення на засадах ліберальної демократії та соборності.
  • Консервативні течії орієнтувалися на церкву (КРНС) або союз із Росією (москвофіли з РНП).

Інтереси більшості українців найповніше виражала Українська національно-демократична партія (УНДП), оскільки вона захищала права селянства без радикальних соціальних потрясінь і відстоювала національну єдність.

1. Русько-українська радикальна партія

Поміркуйте, чому українське робітництво часто не наважувалось відкрито боротися за свої права.

Більшість робітників походила з бідного селянства, мала низьку грамотність і не знала законів. Через високе безробіття робітники боялися втратити роботу й заробіток, перебували під тиском поліції та адміністрації й не мали власних профспілок для організованого спротиву.

МОДЕРНЕ УКРАЇНСТВО І ТРАДИЦІЇ

1. Чому соціалістична ідеологія приваблювала молодь?

Молодь приваблювали заклики до соціальної рівності, справедливого розподілу землі та подолання злиднів. Соціалізм тоді сприймався як передове європейське вчення, здатне швидко модернізувати край.

2. Чому саме погляди М. Драгоманова лягли в основу ідеології радикалів?

Михайло Драгоманов особисто підтримував молодих галицьких діячів (І. Франка, М. Павлика) і запропонував практичну програму: поєднання національного визволення із соціальним захистом селян і розвитком народної освіти.

3. На які особливості громадської активності українців вказував І. Франко? Чи актуальні його слова у наш час?

Іван Франко наголошував на байдужості, невірі у власні сили та страху людей відстоювати закони перед владою. Його думка актуальна й сьогодні, оскільки демократична правова держава функціонує лише за активної участі самих громадян.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Ознайомтеся зі змістом програми РУРП. Які з цих програмних положень втілені в сучасному законодавстві України? Які, на вашу думку, є застарілими? Чому?

У чинному законодавстві України закріплено:

  • загальне, рівне, пряме виборче право з таємним голосуванням (для чоловіків і жінок);
  • громадянські свободи (слова, совісті, союзів і зборів);
  • безоплатну середню освіту;
  • місцеве самоврядування;
  • прогресивний прибутковий податок.

Застарілі вимоги: скасування приватної власності на засоби виробництва на користь колективної (сучасна економіка базується на ринку й приватній власності), а також суто регіональні австрійські реалії на кшталт скасування державних монополій на сіль чи лотереї.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Яке значення брошури «Україна irredenta»?

Праця Юліана Бачинського «Україна irredenta» (1895 р.) уперше науково, економічно й політично обґрунтувала потребу створення цілковито незалежної, єдиної Української соборної держави від Сяну по Кавказ.

2. Чому, на вашу думку, саме галицькі соціалісти першими пристали на ідею незалежності України?

Галицькі соціалісти спиралися на марксистську тезу про те, що для розвитку суспільства потрібна власна буржуазія і пролетаріат, які можуть повноцінно розвиватися лише у власній національній державі. Конституційний устрій Австро-Угорщини давав змогу відкрито друкувати такі ідеї, на відміну від Російської імперії.

2. Розвиток багатопартійності

За текстом параграфа з’ясуйте, як змінювалася палітра політичних партій західноукраїнських земель протягом 1890-х років. Довкола яких питань точилися дискусії в середовищі політично активних громадських діячів? Яка з партій, на вашу думку, могла отримати найбільшу підтримку серед населення українських регіонів? Чому?

Упродовж десятиліття рух перейшов від єдиної партії (РУРП, 1890 р.) до системи кількох сил: націонал-демократичної (УНДП, 1899 р.), соціал-демократичної (УСДП, 1899 р.), християнсько-суспільної (КРНС, 1896 р.) та москвофільської (РНП, 1900 р.).

Головні дискусії точилися навколо вибору між автономією в межах Австрії чи самостійною соборною державою, а також щодо пріоритету: класова боротьба чи загальнонаціональна єдність. Найбільшу прихильність здобула УНДП, оскільки спиралася на масове селянство та патріотичну інтелігенцію без ідей класового розколу.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

Ознайомтеся в е-додатку з інформацією про діяльність І. Франка та визначте, яка трансформація його поглядів відображена в уривку з листа.

Уривок фіксує перехід Івана Франка від доктринального соціалізму до усвідомленого націонал-демократизму. Національні інтереси свого народу («бути русином») він поставив вище за вузькі партійні гасла, що призвело до його виходу з РУРП і переходу до УНДП.

1. Чому УСДП була малочисельною?

Партія орієнтувалася винятково на фабрично-заводських робітників, яких в аграрній Галичині було дуже мало, а селяни не підтримували марксистських гасел ліквідації приватної власності на землю.

2. Чому польські соціал-демократи вважали всіх робітників Галичини поляками?

Польські соціалісти розцінювали Галичину як виключно польську провінцію і прагнули монополії в робітничому русі, ігноруючи національні права та самобутність українських робітників.

СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ

1. Чому РНП втрачала популярність?

Руська народна партія втрачала виборців через зростання національної самосвідомості галичан, які прагнули власної державності, а не підпорядкування царській Росії. Сприяла цьому й дискредитація москвофілів через фінансування з Петербурга.

2. Які російські історичні міфи прослідковуються у програмі РНП? Якими поняттями маніпулювали москвофіли?

У програмі присутні імперські міфи про «єдиний неподільний руський народ від Карпат до Камчатки» та спільну «общеруську» мову й культуру. Москвофіли маніпулювали історичною самоназвою галичан «русини», підміняючи її терміном «росіяни», та називали українців «малоросійським племенем».

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Прокоментуйте за схемою історію створення перших політичних партій на українських землях.

У Галичині з трьох суспільно-політичних течій (радикалів, народовців і москвофілів) у 1890-х роках сформувалися повноцінні партії:

  • Соціал-демократичний фланг: виникла РУРП (1890 р.), з якої згодом виокремилася суто робітнича марксистська УСДП (1899 р.).
  • Національно-ліберальний фланг: помірковані радикали та народовці створили масову Українську національно-демократичну партію (УНДП, 1899 р.).
  • Консервативний фланг: сформувалися клерикальний Католицький русько-народний союз (1896 р.) та москвофільська Руська народна партія (1900 р.).
СУСПІЛЬНІ ТЕЧІЇ ГАЛИЧИНИ: НАРОДОВЦІ, РАДИКАЛИ, МОСКВОФІЛИ НАЦІОНАЛ-ЛІБЕРАЛЬНА СОЦІАЛІСТИЧНА КОНСЕРВАТИВНА УНДП (1899 р.) Ю. Романчук, І. Франко, М. Грушевський РУРП (1890) Франко, Павлик, Бачинський УСДП (1899) М. Ганкевич, С. Вітик КРНС (1896) О. Барвінський (християнські дем.) РНП (1900) О. Мончаловський (москвофіли) Результат: перехід українського руху від культурництва до парламентської боротьби за владу

3. Українське представництво в крайових сеймах та австрійському парламенті у Відні

Проаналізуйте інфографіку та дайте відповіді на запитання.

1. За яким принципом відбувався поділ виборців на курії до 1896 р.?

Поділ здійснювався за становим і високим майновим цензом: виборці ділилися на курії великих землевласників, торгово-промислових палат, заможних міщан та сільських громад.

2. Чи демократичною, на вашу думку, була така виборча система?

Система була недемократичною: вага одного голосу поміщика дорівнювала голосам тисяч селян, жінки взагалі не мали виборчих прав, а бідніші верстви були відсіяні податковим цензом.

3. Яка інформація свідчить про поступову демократизацію виборчої системи в Австро-Угорщині?

Виборча реформа 1896 р. ввела 5-ту загальну курію, де право голосу отримали всі чоловіки віком від 24 років без огляду на майновий ценз.

Розгляньте таблиці. Як вони відображають зміни політичних вподобань українських виборців протягом другої половини ХІХ ст.?

Таблиці фіксують дві головні тенденції:

1) За ідеологією: витіснення москвофілів (було 35 послів у 1870–1876 рр., стало 0 у 1895–1901 рр.) українськими силами — народовцями, християнськими суспільниками (13 послів) і радикалами.

2) За фахом: зменшення частки селян і священників (із 44 осіб у 1861 р. до 6 у 1901 р.) та прихід світської професійної інтелігенції — адвокатів, суддів і вчителів. Політичний провід став професійним.

I. Знаю і систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Утворення перших українських політичних партій».

Можу визначити причини формування перших політичних партій в Західній Україні:

  • Вичерпання суто культурницької просвітницької роботи та потреба політичної боротьби в Галицькому сеймі й парламенті Відня;
  • Невдоволення молоді компромісами народовців під час «нової ери» 1890 р.;
  • Поширення модерних європейських ідей соціалізму та автономізму М. Драгоманова;
  • Захист селянських господарств від зубожіння через представництво у владі.

Можу назвати перші політичні партії та їхніх лідерів:

  • РУРП (1890 р.) — Іван Франко, Михайло Павлик, Северин Данилович;
  • УНДП (1899 р.) — Михайло Грушевський, Юліан Романчук, Кость Левицький;
  • УСДП (1899 р.) — Микола Ганкевич, Семен Вітик, Юліан Бачинський;
  • КРНС (1896 р.) — Олександр Барвінський;
  • РНП (1900 р.) — Осип Мончаловський.

Можу пояснити відмінності між цілями перших політичних партій:

  • РУРП прагнула соціалізму, захисту селян і крайової автономії (із 1895 р. — державної самостійності);
  • УНДП ставила за мету консолідацію всієї нації заради соборної незалежної України без класової боротьби;
  • УСДП домагалася прав фабричних робітників на базі марксизму;
  • КРНС спирався на християнські консервативні цінності греко-католицької церкви;
  • РНП обстоювала русофільство та культурно-політичну єдність із Російською імперією.

Можу дати оцінку рівню громадянської відповідальності населення західноукраїнських земель:
Через бідність і неосвіченість виборців адміністрація часто підкуповувала або залякувала селян («хрунівство»). Проте діяльність мережі «Просвіти» та партійної преси швидко підняла політичну грамотність українців наприкінці століття.

II. Обговорюємо в групі

2. Чому в РУРП виникали суперечності щодо питання автономії та незалежності? Як це вплинуло на її програму?

Старші засновники партії дотримувалися драгоманівського федералізму й автономізму в межах Австрії, тоді як радикальна молодь вимагала власної держави. Вихід книги Ю. Бачинського «Україна irredenta» переконав більшість, і на з’їзді 1895 р. вимогу політичної самостійності України офіційно внесли до програми РУРП.

3. Чим відрізнялися програми УНДП та УСДП? Чому УНДП швидко стала найвпливовішою партією серед західноукраїнців?

УНДП відкидала класовий поділ і виступала від імені всього українського народу, зосередившись на національній соборності. УСДП дотримувалася марксистського принципу диктатури робітників. УНДП стала лідером завдяки масовій підтримці селянства та авторитетної інтелігенції, тоді як у робітничої УСДП в Галичині бракувало широкої соціальної бази.

4. Чому деякі українці долучалися до москвофільських або польських політичних об’єднань? Що свідчить про складність національної ідентичності в тогочасній Галичині?

До москвофілів ішли через розчарування австрійською політикою поступок полякам, авторитет сильної православної Російської імперії та прямі грошові субсидії з Петербурга. Із поляками співпрацювали заради кар’єри та чиновницьких посад. Це свідчить про перехідний етап: населення ще визначало себе за конфесією або підданством монарху, а не за чіткою українською національною свідомістю.

5. Прокоментуйте вислів Ярослава Грицака: «Драгоманов вкинув у галицько-русинський рух сильний український вірус, а Франко своїм талантом і своїми творами довів його до масштабів цілої епідемії».

Михайло Драгоманов передав діячам Галичини ідеї європейського поступу й показав нерозривність галичан із підросійськими українцями. Іван Франко перевів ці теоретичні тези в художні твори, публіцистику та масову партійну роботу, охопивши національною ідеєю широкі верстви галицького суспільства.

III. Мислю творчо

6. Напишіть історичний репортаж від імені молодого учасника з’їзду РУРП 1890 р. у Львові. У тексті опишіть атмосферу, учасників, головні ідеї, які вас надихнули.

Народження нашої сили: репортаж зі Львова (жовтень 1890 року)

У залі львівського з’їзду панувала неймовірна напруга та енергія. Поруч сиділи гімназисти, селяни в кожухах і молоді юристи. Перед нами виступали Франко та Павлик. Їхні слова про те, що годі просити милостині в австрійських міністрів чи польських панів, зустрічали бурхливими оплесками.

Ми заснували Русько-українську радикальну партію. Найбільше захоплення викликала рішучість програми: земля повинна належати селянам, кожен має право голосу незалежно від статків, а школа зобов’язана бути рідною мовою. Ми розходилися з чітким планом — нести ці ідеї в кожне село й кожну читальню!

7. Уявіть, що ви є членом однієї з перших українських політичних партій. Розробіть листівку або невеликий маніфест, що закликає населення до підтримки вашої партії, використовуючи ідеї та риторику кінця ХІХ ст.

До всіх русинів-українців краю!

Брати-хлібороби! Скільки ще терпіти здирницькі податки, безправ’я перед старостами та панську сваволю на виборах?

Русько-українська радикальна партія закликає до єдності:

1) Захистимо селянську працю: вимагаємо скасувати податкові грабунки та захистити наділи бідняків!

2) Рівне право голосу кожному: геть станові курії — голос бідного селянина має важити стільки ж, як і голос магната!

3) Українська школа й читальня — у кожну громаду!

4) Повна свобода слова, зборів і самоврядування на своїй землі!

Не продавайте свої голоси хруням за горілку! Записуйтеся до осередків радикалів, читайте народну пресу. В єдності й знанні — наша сила і свобода!

Теги статті:

#9 історія України Щупак#Історія України#Михайло Драгоманов#політичні партії#політична ідеологія#РУРП
Д

До уроку

Освітній портал «До уроку»

← До розділу «Історія»↑ Вгору