ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Поширеною тезою серед москвофілів була думка про те, що «краще втопитися в російському морі, ніж у польському болоті». Як можна зрозуміти цю тезу? Про які особливості світогляду москвофілів вона свідчить?
Цей вислів демонструє прагнення москвофілів добровільно зректися власної національної окремішності заради захисту від полонізації. Теза свідчить про їхню зневіру в здатність українців самостійно збудувати власну державу, відсутність модерної національної свідомості та сліпу надію на допомогу царської Росії.
2. Чому ідеї москвофілів не відповідали інтересам українців?
Москвофіли заперечували існування українського народу, вважаючи русинів частиною «єдиного великоруського народу». Штучне «язичіє» було чужим для народу, що заважало поширенню освіти, а орієнтація на царат відволікала людей від боротьби за реальні конституційні й соціальні права в Австро-Угорщині.
3. Які загрози становленню української національної ідеї несла діяльність москвофілів?
Вона розколювала український табір, гальмувала розвиток літературної мови та відкривала простір для проникнення російського імперського впливу в західноукраїнські землі.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Завдяки чому представник Наддніпрянщини Тарас Шевченко став національним пророком усієї України, зокрема й західноукраїнських земель?
Шевченко писав живою народною мовою і висловив спільне для всіх українців прагнення до свободи та гідності. Його ідеї об’єднали наддніпрянців і галичан, зруйнувавши міжконфесійні й територіальні межі імперій.
2. Який вплив мала Наддніпрянщина на збереження національної самобутності Західної України?
Наддніпрянщина передала галичанам соборне бачення України через пам’ять про Гетьманщину та козацтво. Інтелектуальна й фінансова підтримка східних діячів допомогла Західній Україні стримати культурний наступ поляків.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Уважно прочитайте ідейні засади москвофілів і народовців. Визначте три ключові відмінності в їхніх поглядах на український народ та його майбутнє. Що спільного було в поглядах обох суспільних течій?
Відмінності:
1) Погляд на народ: москвофіли бачили русинів частиною «єдиного російського народу», а народовці відстоювали унітарність окремої української нації від Кавказу до Карпат.
2) Мова: москвофіли писали книжним «язичієм» або російською, а народовці розвивали живу народну мову.
3) Орієнтація: москвофіли сподівалися на підтримку Російської імперії, а народовці спиралися на власні сили, підтримку Наддніпрянщини й австрійську конституцію.
Спільне: виникли як опір полонізації після подій 1848 року, діяли через легальні товариства, друкували газети та боролися за тверезість селян.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Що сказано в документі про значення освіти?
Освіта названа головною передумовою свободи. Вона пробуджує гідність у народних масах і допомагає людям усвідомити себе окремою самостійною нацією.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Про які особливості українського руху свідчить історикиня Галина Сварник?
Дослідниця вказує на соборний характер руху. Попри розділеність між двома ворожими імперіями, українські інтелектуали спільно фінансували інституції (НТШ) та творили спільну національну спадщину.
3. МІЖЕТНІЧНІ ВІДНОСИНИ І ПОЛІТИКА «НОВОЇ ЕРИ»
Які етнічні спільноти проживали на західноукраїнських землях? Чим відрізнявся їхній економічний, соціальний і політичний статус?
Тут мешкали українці, поляки, євреї, німці, румуни та угорці:
- Українці становили більшість населення (переважно селяни), страждали від безземелля й не мали повноцінного доступу до влади.
- Поляки володіли великими маєтками, контролювали Галицький сейм, судову систему й місцеву адміністрацію.
- Євреї проживали переважно в містах, займалися ремеслом, торгівлею й орендою.
- Угорці та румуни були політично панівними верствами на Закарпатті та Буковині відповідно.
1. Що зближувало український, польський і єврейський національні рухи?
Усі три рухи діяли в єдиному правовому полі австрійської конституції, брали участь у виборах до парламенту, створювали пресу й захищали права своїх спільнот.
2. Які суперечності існували між українським і польським рухами?
Поляки прагнули відновити єдину Річ Посполиту і вважали Галичину своєю землею. Українці вимагали розділити край на українську (Східну) і польську (Західну) частини, розширити використання рідної мови та заснувати український університет.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання
Терміни:
- Москвофіли (русофіли) — течія галицької інтелігенції середини ХІХ ст., яка пропагувала єдність із Росією та заперечувала самостійність українського народу.
- Народовці (українофіли) — суспільний рух другої половини ХІХ ст., що обстоював окремішність української нації, народну мову та соборність України.
- «Нова ера» — українсько-польська домовленість 1890–1894 рр. за посередництва австрійського уряду, коли українці погодилися на лояльність монархії в обмін на культурні поступи.
Відмінність: москвофіли тяжіли до Росії й мертвого «язичія», тоді як народовці утверджували живу українську мову та спиралися на соборну єдність з українцями Наддніпрянщини.
Діяльність товариств:
- «Просвіта» (1868 р.): відкриття сільських читалень, випуск доступних підручників і книжок, заснування кредитних спілок.
- НТШ (реорганізовано 1892 р.): наукова робота, видання праць з історії та філології, виконання функцій національної академії наук під керівництвом Михайла Грушевського.
Підсумки політики «нової ери»: у Львівському університеті відкрили кафедру історії України (очолив М. Грушевський), запровадили фонетичний правопис у школах, заснували кілька українських гімназій. Угода швидко розпалася через небажання польської шляхти поступатися реальною політичною владою.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Чому народовський рух у Галичині зміцнів раніше, ніж на Буковині та Закарпатті?
Галичина мала сильніший прошарок освіченої інтелігенції та греко-католицького духовенства, успадкувала досвід революції 1848 року і напряму співпрацювала з Києвом. На Буковині переважав румунський вплив, а на Закарпатті після 1867 року розгорнулася тотальна мадяризація.
3. Яким чином вплив діячів Наддніпрянщини допоміг зберегти українську ідентичність у Західній Україні?
Володимир Антонович, Олександр Кониський та інші громадівці перенесли центр видавничої справи до Львова через заборони в Росії (Валуєвський циркуляр, Емський указ). Вони надали фінанси на відкриття Літературного товариства ім. Шевченка та поширювали авторитет Шевченкового слова.
4. Обговоріть, чи можна вважати «нову еру» (1890–1894 рр.) прикладом успішного компромісу між українцями та поляками? Чи міг цей компроміс бути тривалим?
Це був лише короткочасний тактичний успіх: українці закріпили за собою кафедру Грушевського та правопис, проте довговічним союз бути не міг. Стратегічні цілі сторін суперечили одна одній: поляки трималися за панування в краї, а українці домагалися поділу Галичини.
5. Які внутрішні та зовнішні чинники обумовлювали відмінність у швидкості утвердження народовського руху в різних регіонах?
Внутрішні чинники: рівень письменності селян, чисельність інтелігенції та позиція церкви. Зовнішні чинники: ліберальніші закони в австрійській частині імперії (Галичина, Буковина) проти жорсткого мадяризаторського режиму в угорській частині (Закарпаття).
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
6. Інфографіка: головні здобутки та виклики українського руху в другій половині ХІХ ст.
7. Промова на з’їзді «Просвіти»
Шановне товариство!
Безграмотного хлібороба легко ошукати в суді, позбавити землі та змусити забути власне коріння. Освіта для нашого народу — це зброя самозахисту.
Коли ми відкриваємо читальню в селі й навчаємо людей рідною мовою, селянин стає свідомим громадянином. Освічений народ неможливо полонізувати чи перетворити на покірну робочу силу. Праця нашої «Просвіти» згуртовує мільйони українців по обидва боки кордону в одну неподільну націю!