Вправа 217. А. Зіставте подані речення. Зверніть увагу на розділові знаки та сполучники.
У складнопідрядних реченнях частини з’єднані підрядними сполучниками (що, бо), перед якими ставиться кома. У безсполучникових складних реченнях сполучники відсутні, а між частинами ставиться двокрапка.
Б. У якому реченні друга частина розкриває зміст першої, а в якому – указує на причину?
- У першому реченні («Знаю: уранці дощитиме») друга частина розкриває зміст першої (можна підставити сполучник що).
- У другому реченні («Візьми парасольку: дощить») друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій (можна підставити сполучник бо / тому що).
В. Зробіть висновок, за яких умов між частинами безсполучникового складного речення треба ставити двокрапку.
Двокрапку між частинами безсполучникового складного речення ставимо тоді, коли друга частина:
1) розкриває чи доповнює зміст першої (можна підставити що, а саме, і побачив, що);
2) вказує на причину того, про що йдеться в першій частині (можна підставити бо, тому що).
Вправа 218. І. Прочитайте виразно речення. Обґрунтуйте вживання двокрапки.
1. Я знаю: світ росте із доброти (О. Довгий).
Двокрапку ставимо, оскільки друга частина розкриває зміст першої (можна підставити сполучник що).
2. А із синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів (М. Коцюбинський).
Двокрапку ставимо, оскільки друга частина розкриває, уточнює зміст першої (можна підставити а саме).
3. Поглянь: вуалі білосніжні смагляві вишні надягли (Д. Іванов).
Двокрапку ставимо, оскільки перша частина містить дієслово зі значенням сприймання, а друга розкриває те, що сприймається (можна вставити сполуку і побачиш, що).
4. У Вінниці перекрили рух на кількох вулицях: ремонтуватимуть дорожнє покриття.
Двокрапку ставимо, оскільки друга частина вказує на причину дії, названої в першій частині (можна вставити сполучник бо / тому що).
5. На трасі Київ – Харків утворився затор: сталася дорожньо-транспортна пригода.
Двокрапку ставимо, оскільки друга частина пояснює причину виникнення затору (можна вставити сполучник бо / тому що).
6. У Черкасах відкрили новий автобусний маршрут: він з’єднав центр міста з віддаленим районом (З медіа).
Двокрапку ставимо, оскільки друга частина конкретизує й доповнює зміст першої частини (можна підставити а саме або тому що).
ІІ. Перебудуйте усно перше й п’яте речення на складнопідрядні. Визначте вид підрядної частини.
- 1. Я знаю, що світ росте із доброти. — Складнопідрядне речення з підрядною з’ясувальною частиною (знаю що? що світ росте із доброти).
- 5. На трасі Київ – Харків утворився затор, бо сталася дорожньо-транспортна пригода. — Складнопідрядне речення з підрядною обставинною причини (утворився затор з якої причини? чому? бо сталася…).
Вправа 219. І. Прочитайте заголовки новин. Визначте, чи є ці заголовки за будовою безсполучниковими складними реченнями. Поясніть уживання двокрапки.
Обидва заголовки є безсполучниковими складними реченнями, оскільки складаються з двох предикативних частин, поєднаних без сполучників за допомогою інтонації:
1) «Сам удома» в реальності: підліток сплутав рейси в аеропорту й випадково полетів у Мілан — двокрапку вжито, тому що друга частина пояснює та розкриває зміст узагальненої назви з першої частини (а саме).
2) «Ховалася» в далекому космосі: вченим вдалося знайти надзвичайно масивну чорну діру — двокрапку вжито, оскільки друга частина розкриває зміст першої (пояснює, що саме там «ховалося»).
ІІ. Спрогнозуйте, про що, на вашу думку, ітиметься в текстах із наведеними вище заголовками.
- До першого заголовка: про реальну життєву пригоду підлітка, який загубився в аеропорту й полетів не тим авіарейсом без супроводу дорослих.
- До другого заголовка: про наукове відкриття астрономів, які виявили в глибинах Всесвіту нову масивну чорну діру.
ІІІ. Прочитайте текст новини до першого заголовка. Які деталі розкрито в тексті? Чи отримали ви ту інформацію, на яку сподівалися?
У тексті повідомлено вік хлопця (15 років), місце відпочинку (острів Менорка в Іспанії), кінцеву мету польоту (Лондон замість запланованого і помилковий рейс до Мілана), дії батьків і правоохоронців, перевірку камер спостереження. Інформація повністю відповідає очікуванням від заголовка.
ІV. Поясніть уживання двокрапки в реченні останнього абзацу.
У реченні «Вони з’ясували: хлопець мандрує сам» двокрапку поставлено, оскільки друга частина з’ясовує, доповнює зміст дієслова першої частини (можна підставити сполучник що: з’ясували, що хлопець мандрує сам).
V. Знайдіть у тексті щонайменше два складнопідрядні речення, які можна перебудувати на безсполучникові складні. Перебудовані речення запишіть, ставлячи розділові знаки.
1) Під час польоту співробітники авіакомпанії помітили: на борту був пасажир без квитка.
2) Батьки почали бити на сполох: син зник.
3) Офіцери перевірили камери в зоні вильоту та побачили: підлітку вдалося потрапити на рейс до Мілана.
Вправа 220. І. Спишіть речення, ставлячи між їхніми частинами двокрапку, а потім прочитайте виразно.
1) Ігор полки завертає: жаль-бо йому милого брата Всеволода («Слово про похід Ігорів»).
2) Не забувай про мудрих вчителів: вони тебе із отчих рук приймали (Л. Гудзь).
3) І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті (М. Рильський).
4) У компанії уточнили: затримка постачання пов’язана з погодними умовами.
5) На Закарпатті похолодає: синоптики попереджають про заморозки.
6) У Чернівцях пройшов фестиваль вуличної музики: виступили гурти з різних міст України (З медіа).
ІІ. Укажіть речення, яке відповідає такій схемі: [ ]: [ ], [ ].
Цій схемі відповідає 3-тє речення:
І пригадалося йому дитинство: над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.
ІІІ. Підкресліть виділені слова як члени речення.
1) брата (Всеволода — неузгоджене означення, якого саме брата?, виражене власною назвою).
2) приймали (тебе — додаток, кого?).
3) пригадалося (дитинство — підмет, що?).
4) пливе (в висоті — обставина місця, де?).
5) похолодає (На Закарпатті — обставина місця, де?).
6) фестиваль (музики — неузгоджене означення, який фестиваль?).
Вправа 221. КОЛО ДУМОК. Поясніть, чому в поданому реченні перед виділеними словами ставимо не коми, а двокрапку й тире. Прочитайте виразно речення вголос.
Гляну: а небо – як ти (В. Сосюра).
1. Чому перед сполучником «а» ставимо двокрапку?
Двокрапку ставимо між частинами безсполучникового складного речення, оскільки друга частина розкриває зміст першої (гляну і бачу, що…).
2. Чому перед словом «як» ставимо тире?
Тире ставимо між підметом (небо) і складеним іменним присудком (як ти), щоб виділити порівняння та позначити інтонаційну паузу.
Вправа 222. Утворіть з кожної пари простих речень: а) складнопідрядне; б) безсполучникове складне. Поясніть уживання розділових знаків в утворених реченнях.
1. Глядачі поспішали. Пролунав другий дзвінок.
- а) Складнопідрядне речення:
Глядачі поспішали, бо пролунав другий дзвінок.
Пояснення: кому ставимо перед підрядним сполучником причини бо. - б) Безсполучникове складне речення:
Глядачі поспішали: пролунав другий дзвінок.
Пояснення: двокрапку ставимо, оскільки друга частина вказує на причину дії, про яку йдеться в першій (можна підставити сполучник бо).
2. Тепер я розумію. Вистава насправді цікава.
- а) Складнопідрядне речення:
Тепер я розумію, що вистава насправді цікава.
Пояснення: кому ставимо перед з’ясувальним сполучником що. - б) Безсполучникове складне речення:
Тепер я розумію: вистава насправді цікава.
Пояснення: двокрапку ставимо, оскільки друга частина з’ясовує й розкриває зміст першої частини (можна підставити сполучник що).
Вправа 223. Перебудуйте речення на безсполучникові складні. Перебудовані речення запишіть.
1. Денис дізнався, що тренування буде в суботу.
Денис дізнався: тренування буде в суботу.
2. Соломія відчувала, що завтра вранці буде сильна злива.
Соломія відчувала: завтра вранці буде сильна злива.
3. У космосі непросто плакати, бо сльози не течуть униз.
У космосі непросто плакати: сльози не течуть униз.
4. Пшеницю вважають чи не найкориснішим злаком, тому що вона є джерелом мінералів, вітамінів і білків.
Пшеницю вважають чи не найкориснішим злаком: вона є джерелом мінералів, вітамінів і білків.
Вправа 224. ДВА – ЧОТИРИ – УСІ РАЗОМ. Поміркуйте, чи можна в поданих реченнях замість коми поставити двокрапку. Якщо так, то чи зміняться смислові відношення між частинами речень?
1. Кіт стиха муркотів, їжаки їли з його миски.
Поставити двокрапку можна: Кіт стиха муркотів: їжаки їли з його миски.
Зміна смислових відношень: із комою речення передає одночасність подій (перелік); із двокрапкою друга частина вказує на причину дії першої частини (муркотів, бо / тому що їжаки їли з його миски).
2. Степ рясніє, яскраво жовтіє звіробій.
Поставити двокрапку можна: Степ рясніє: яскраво жовтіє звіробій.
Зміна смислових відношень: із комою частини передають одночасні явища (перелік); із двокрапкою друга частина конкретизує й розкриває зміст першої (рясніє, а саме: жовтіє звіробій).
Вправа 225. І. Подивіться новини, перейшовши за QR-кодами або посиланнями. Доберіть заголовок до кожної новини, який за будовою є безсполучниковим складним реченням.
1. Доберіть заголовок до першої новини (сюжет телемарафону «Єдині новини»):
Аграрії прогнозують невтішний рік: урожайність соняшнику суттєво скоротилася через посуху.
2. Доберіть заголовок до другої новини (сюжет «Суспільне Спорт»):
Спортсмени зібралися в Японії: на них чекають унікальні нагороди та незабутня атмосфера.
ІІ. Уявіть себе журналістом / журналісткою і напишіть замітку (3–4 речення) за змістом одного з переглянутих відео (на вибір). Використайте щонайменше одне безсполучникове складне речення.
Замітка «Унікальні нагороди Токіо»
У японській столиці майже все готове до початку світових змагань з легкої атлетики. Офіційним талісманом турніру став енергійний пес породи шиба-іну на ім’я Ріку. Організатори підготували для переможців особливі медалі: вони мають дзеркальну поверхню й виготовлені з перероблених матеріалів. Атмосфера свята обіцяє бути незабутньою для кожного вболівальника.
Вправа 226. Розкажіть про подорож Україною за наведеним маршрутом (5–7 речень). Розповідаючи, використайте безсполучникові складні речення.
Цього літа наша родина вирушила у велику мандрівку Україною. Спочатку ми поїхали на чорноморське узбережжя й відчули: немає нічого кращого за шум хвиль і морське повітря. Потім наш шлях проліг через столицю. У Києві ми піднялися на Майдан Незалежності й дізналися: саме на цій площі творилася новітня історія нашої держави. Наступною зупинкою стала Кам’янець-Подільська фортеця; прогулюючись її мурами, я зрозумів: рідний край зберігає тисячолітню лицарську славу. Наостанок ми дісталися чарівних Карпат і побачили: схили гір укриті віковими смерековими лісами. Цю дивовижну подорож я запам’ятаю на все життя!
Вправа 227. Доповніть усно безсполучникові складні речення. Поясніть використання двокрапки.
1. Я знаю: […].
Я знаю: наполеглива праця обов’язково приведе до успіху.
Пояснення: двокрапку ставимо тому, що друга частина розкриває, з’ясовує зміст першої частини (можна вставити сполучник що).
2. З гори чудовий краєвид: […].
З гори чудовий краєвид: унизу сріблиться широка річка й зеленіють сади.
Пояснення: двокрапку ставимо тому, що друга частина пояснює та конкретизує зміст першої частини (можна вставити сполучення слів а саме).
3. Повертався додому задоволений: […].
Повертався додому задоволений: складний іспит складено на «відмінно».
Пояснення: двокрапку ставимо тому, що друга частина вказує на причину стану, про який ідеться в першій частині (можна вставити сполучник причини бо, тому що).
4. […]: море сильно штормило.
Катери не виходили в море: море сильно штормило.
Пояснення: двокрапку ставимо тому, що друга частина вказує на причину дій, про які йдеться в першій частині (можна вставити сполучник причини бо).
Вправа 228. І. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки та ставлячи дієслова, наведені в дужках, у формі теперішнього часу.
1) Науковці довели: деякі тварини передчувають наближення землетрусів.
2) У тварин є свої способи орієнтування: кажани користуються ультразвуком, птахи — магнітним полем Землі.
3) Ми ходимо по поверхні, а не літаємо у повітрі: гравітація притягує все до центру Землі.
4) Огірки висаджують в теплий ґрунт: це теплолюбний овоч.
5) Айсберги не тонуть в океані: густина льоду менша за густину води.
ІІ. Знайдіть складні слова. У якому з них перша частина іншомовна? Що вона означає (оберіть варіант відповіді)?
- Складні слова: землетрусів (основи земл- + трус-), ультразвуком (основи ультра- + звук-), теплолюбний (основи тепл- + люб-).
- Слово з іншомовною першою частиною: ультразвуком (перша частина — префіксоїд латинського походження ультра-).
- Значення першої частини: надзвичайний, понад норму.
Правильна відповідь: В (надзвичайний).
Вправа 229. СИТУАЦІЯ. Уявіть, що хтось із ваших знайомих не прийшов на міське (селищне) свято до Дня молоді (Дня міста, Нового року тощо), хоча обіцяв. Наступного дня він поцікавився, як усе пройшло. Продовжте усно подане висловлення 4–6 реченнями, із яких два безсполучникові складні з двокрапкою між частинами.
Учора було дуже весело. Стільки цікавого: лазертаг, диск-гольф, паркур, стрільба з лука та лицарські бої! Я спробував лазертаг: це було неймовірно круто. Потім мені зробили фейс-арт, а наприкінці ми кидали фарби Холі. Даремно ти не прийшов: ми всі на тебе чекали. Наступного року обов’язково підемо разом!
Вправа 230. Перебудуйте подані речення на безсполучникові складні й запишіть.
І. Перебудуйте подані речення на безсполучникові складні й запишіть. У яких реченнях ви поставите двокрапку, а в яких – кому?
1) Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить.
2) Десь чую: скрипка в тишині своє згадала і мені розповіла про все казково.
3) Умовк кобзар сумуючи: щось руки не грають.
4) Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статися в цьому світі.
5) Я знав: вперед пливти колись було нелегко й Магеллану.
6) Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б’є.
7) Плине білий човник, вітер ледве дише.
Обґрунтування розділових знаків:
- Двокрапку ставимо в реченнях 1–5, оскільки друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій (можна підставити сполучник бо — речення 1, 3), або розкриває, доповнює зміст першої частини (можна підставити сполучник що — речення 2, 4, 5).
- Кому ставимо в реченнях 6 і 7, оскільки частини позначають одночасність подій та явищ і перелічують їх.
ІІ. Знайдіть речення, у якому є слово з лексичним значенням «сприймати інтуїтивно що-небудь».
Це слово — відчував у 4-му реченні («Протягом усієї минулої зими я відчував: щось має статися в цьому світі»).