На основі тексту параграфа укладіть аналітичну таблицю / схему / інфографіку «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель: прогресивні явища та суперечності». Запропонуйте власний план для аналізу історичного матеріалу.
План аналізу теми:
1) Наслідки аграрної реформи 1848 року: розшарування селянства.
2) Проблема сервітутів та аграрне перенаселення.
3) Трудова еміграція: причини, географія та наслідки.
4) Український кооперативний рух: самоорганізація та взаємодопомога.
5) Промисловість і транспорт: роль сировинного придатку метрополії.
Аналітична таблиця: Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель
| Сфера розвитку | Прогресивні явища | Суперечності та негативні тенденції |
|---|---|---|
| Аграрні відносини | Скасування панщини та особистої залежності (1848 р.); ринкова модернізація поміщицьких фільварків; поширення товарного землеробства й тваринництва. | Малоземелля та безземелля селян (понад 50% площі лишилося в поміщиків); обтяжливі викупні платежі; гостра судова боротьба за сервітути. |
| Демографія і міграція | Зростання мобільності селян; надходження заробітчанських коштів; формування українських громад у США, Канаді та Бразилії. | Гостре аграрне перенаселення внаслідок демографічного зростання; відтік найактивнішої працездатної молоді за океан; зубожіння краю. |
| Кооперативний рух | Розбудова мережі самодопомоги («Народна торгівля», «Дністер», «Сільський господар»); доступні дешеві кредити; поширення агрознань. | Брак стартового українського капіталу; опір лихварів і приватних торговців; нерівномірне охоплення гірських регіонів. |
| Промисловість і транспорт | Будівництво 2,7 тис. км залізниць; зростання нафтовидобутку в Бориславі, піднесення лісопильної та соляної галузей. | Становище внутрішньої колонії та сировинного додатку; панування іноземного капіталу; розорення місцевого дрібного ремесла австрійським імпортом. |
1. Селянська реформа в Австро-Угорщині та її наслідки
Пригадайте, за яких обставин на західноукраїнських землях було ліквідовано панщину.
Панщину скасовано під час революції «Весна народів» 1848 року. Щоб запобігти селянському повстанню та не допустити об’єднання українських селян із польським визвольним рухом, австрійська влада діяла на випередження. Імператор Фердинанд I ліквідував панщину в Галичині 17 квітня 1848 року, на Буковині — у серпні-вересні 1848 року, а на Закарпатті — остаточно в березні 1853 року.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Про які явища в економіці західноукраїнських земель свідчить діаграма?
Діаграма демонструє різке скорочення селянського землекористування та зміцнення поміщицьких латифундій після 1848 року:
- У Східній Галичині селянська частка землі впала з 48,8% до 41,9%, а поміщицька зросла до 58,1%.
- На Буковині селянські володіння скоротилися з 46% до 30%, тоді як поміщики захопили 70%.
- На Закарпатті селянська земля скоротилася з 44,4% до критичних 10%, а поміщики зосередили 90%.
Це призвело до хронічного малоземелля селян, їхньої економічної кабали та аграрного перенаселення.
2. Чому селяни боролися за вільне використання лісів і пасовиськ через звернення до урядовців та суди?
Умови реформи закріпили ліси й пасовища (сервітути) за поміщиками. Селяни втратили змогу безкоштовно випасати худобу та рубати дрова, за що шляхта вимагала гроші або відробіток. Урядові сервітутні комісії стали на бік панів, тому селяни домагалися справедливості через судові позови та скарги безпосередньо імператорові.
Прокоментуйте схему: поясніть вибір українцями напрямків міграції. Поміркуйте, якими рисами характеру мали володіти люди, які наважувались на міграцію. Дайте оцінку явища міграції українців з позиції інтересів розвитку краю.
Напрямки міграції:
- Внутрішня і сезонна (промислові міста Австрії, цукрові заводи Чехії, збирання врожаю в Бессарабії й Таврії) обиралася задля тимчасового заробітку, сплати податків і порятунку свого господарства.
- Заокеанська трансатлантична (Канада, США, Бразилія, Аргентина) приваблювала безземельних можливістю отримати великі земельні наділи (гомстеди) для остаточного переселення цілими родинами.
Риси характеру:
Рішучість, сміливість, витривалість, працьовитість і готовність до ризику в невідомому середовищі.
Оцінка для розвитку краю:
Еміграція зменшила гостроту соціальної напруги та дала приплив заробітчанських коштів. Проте водночас край втратив найактивнішу й молоду робочу силу, що гальмувало його економічний розвиток.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Визначте, якими причинами пояснювали міграцію українців Східної Галичини. На основі тексту документа схарактеризуйте становище українських переселенців на нових землях.
Причинами міграції були крайня бідність («нужда галицька»), безземелля та прагнення вирватися з поміщицької неволі.
Становище переселенців у Бразилії виявилося трагічним: земля в штаті Парана була кам’янистою й непридатною для рільництва. На кавових плантаціях селяни опинилися в борговій кабалі, страждали від побоїв наглядачів і не мали жодного правового захисту.
2. Розгляньте фото. Які факти про цих людей ви можете назвати? Поміркуйте, які емоції переживали мігранти.
На фото 1910 року в Квебеку — галицькі селянські родини з дітьми в домотканому полотняному одязі з мізерним майном у торбах і вузликах, що свідчить про їхні злидні.
Люди відчували страх перед чужим краєм без знання мови, сум за залишеною домівкою, але водночас надію отримати власну землю й забезпечити майбутнє дітям.
2. Кооперативний рух
Пригадайте з історії Наддніпрянської України значення поняття «кооперація». Хто з історичних діячів Наддніпрянщини був «артільним батьком»? Що спонукало селян до кооперації? Які переваги давала селянству кооперація?
Кооперація — це добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності заради самозахисту й взаємодопомоги.
«Артільний батько» Наддніпрянщини — Микола Левитський.
До кооперації спонукали малоземелля, зубожіння, свавілля лихварів і занижені закупівельні ціни перекупників.
Переваги кооперації: отримання кредитів під помірний відсоток, оптова купівля якісного реманенту та насіння без націнок, вигідний прямий збут продукції на ринку.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
1. Чим вирізнялося просвітництво В. Нагірного?
Практичним економічним характером: він навчав українців практиці самоорганізації, склав «Порадник для крамниць», видавав практичні посібники з будівництва та засновував фахові школи для ремісників і торговців.
2. Чому В. Нагірного називали «батьком галицької кооперації»?
У 1883 році він заснував перший український споживчий кооператив «Народна торгівля», а згодом — страхове товариство «Дністер» і товариство взаємного кредиту «Зоря», започаткувавши масовий кооперативний рух Галичини.
3. Як ви думаєте, що надихало Василя Нагірного на таку активність?
Бажання врятувати свій народ від злиднів і лихварського визиску, а також приклад швейцарських громад, чий досвід він вивчав під час навчання в Цюриху.
Дізнайтеся за допомогою е-додатку про мистецьку спадщину В. Нагірного. З’ясуйте, що впливало на творчі пошуки його як архітектора.
Нагірний спроєктував понад 200 мурованих храмів Галичини та низку громадських споруд (зокрема Народний дім у Борщеві). Його стиль поєднував візантійську традицію, мотиви традиційного українського дерев’яного будівництва та європейський раціоналізм, забезпечуючи створення доступних і міцних парафіяльних церков.
РОЗГЛЯНЬТЕ СХЕМУ
Розгляньте схему. Поясніть вигоду кожного кооперативу для його учасників. Дізнайтеся, які види кооперації поширені в Україні в наш час.
Вигода кооперативів:
- Споживчі: дешеві товари першої потреби без посередницьких націнок.
- Кредитні: позики за низькою процентною ставкою без ризику потрапити до лихваря.
- Збутові: прямий продаж продукції за реальними ринковими цінами.
- Молочарські: промислова переробка молока у масло та сир для вигідного експорту.
- Сільськогосподарські: спільне використання техніки, придбання добрив, агрономічна допомога.
- Страхові: грошові виплати у разі стихійних лих, пожеж і падежу худоби.
Сьогодні в Україні поширені аграрні обслуговуючі кооперативи (зернові, ягідні, молочні), кредитні спілки, споживчі товариства та житлово-будівельні кооперативи.
Чи можна трудову еміграцію та розвиток кооперативного руху назвати моделями боротьби за поліпшення соціально-економічного становища українського селянства? Обговоріть у класі, який спосіб — еміграція чи кооперація — був продуктивнішим саме для розвитку західноукраїнських земель.
Обидва явища були відповіддю селянства на безземелля й злидні: еміграція була спробою врятуватися індивідуально за кордоном, а кооперація — солідарною боротьбою за гідне життя на рідній землі.
Продуктивнішою для краю була кооперація: вона об’єднувала людей, накопичувала український національний капітал, підносила культуру господарювання та створювала базу для національного відродження. Еміграція знекровлювала край, забираючи найбільш діяльних працівників.
3. Формування модерної промисловості
Пригадайте, що гальмувало індустріальний розвиток західноукраїнських земель у першій половині ХІХ ст. Визначте за прочитаним, чи змінилася ситуація в другій половині ХІХ ст.
У першій половині XIX ст. розвиток гальмували кріпосництво, брак ринку вільної праці, відсутність інвестицій та імперська митна політика Відня.
У другій половині XIX ст. ситуація суттєво не змінилася: попри будівництво залізниць і зростання видобутку нафти, лісу та солі, регіон залишився сировинним придатком і ринком збуту для західноавстрійських і чеських фабрик.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Порівняйте показники споживання основних продуктів у Галичині з показниками інших європейських країн. Які висновки можна зробити щодо рівня життя населення Галичини в 1880-х роках на основі цих даних? Як це співвідноситься з економічними проблемами та явищами, згаданими в підручнику?
| Продукт | Англія | Франція | Бельгія | Німеччина | Угорщина | Галичина |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Зерно (кг) | 200 | 284 | 235 | 200 | 182 | 114 |
| Картопля (кг) | 180 | 255 | 310 | 300 | 100 | 310 |
| М’ясо (кг) | 50 | 34 | 35 | 33 | 24 | 10 |
| Молоко (л) | 200 | 144 | 168 | 184 | 185 | 120 |
| Пиво (л) | 125 | 22 | 145 | 90 | 4 | 10 |
| Горілка (л) | 2,5 | 4 | 5 | 8,5 | — | 7 |
| Цукор (кг) | 30 | 10 | 7 | 7 | — | 2 |
| Кава (г) | 500 | 1500 | 4200 | 2300 | — | 160 |
| Чай (г) | 2000 | — | 10 | 30 | — | 40 |
Висновки щодо рівня життя:
Рівень життя був найнижчим у Європі, населення хронічно недоїдало. Галичанин споживав зерна (114 кг) та м’яса (10 кг) у рази менше за західноєвропейця, замінюючи поживні продукти картоплею (310 кг). Споживання цукру, кави та чаю мало залишковий характер. Натомість показник споживання горілки сягав 7 л.
Співвідношення з проблемами краю:
Дані свідчать про тотальне зубожіння селян («галицьку нужду»), їхнє безземелля та використання поміщиками пропінації — монопольного права на виготовлення й продаж спиртного для збагачення на алкоголізації села.
Знаю минуле — осмислюю сьогодення — прогнозую майбутнє
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських регіонів»:
Можу пояснити поняття «трудова міграція», «кооперативи»:
- Трудова міграція — переміщення працездатного населення в інші регіони чи за кордон у пошуках роботи та заробітку через безробіття й малоземелля вдома.
- Кооперативи — добровільні об’єднання людей для спільного ведення господарства, взаємного кредитування або торгівлі без посередників.
Можу визначити суперечності економічного розвитку західноукраїнських земель:
Визволення селян у 1848 р. та розбудова залізниць супроводжувалися консервацією поміщицького землеволодіння, занепадом місцевої мануфактури під тиском австрійського імпорту та перетворенням краю на сировинний додаток імперії.
Можу пояснити причини трудової міграції жителів краю:
Малоземелля й безземелля селян, демографічний вибух, високі податки, лихварські борги та брак робочих місць через слабкість місцевої фабричної промисловості.
Можу розкрити історичне значення кооперативного руху:
Кооперація захистила селянство від боргової кабали й лихварства, підвищила рівень господарювання, сформувала національний капітал та стала практичною школою самоорганізації й єдності українців.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Проаналізуйте зображення як історичне джерело. Які факти з історії можна встановити за цим повідомленням? Поміркуйте, чому цей напрямок міграції був популярним серед українців.
Факти з оголошення «Руської агенції» у Чернівцях:
1) Еміграція на початку XX ст. мала масовий і відкритий характер та обслуговувалася легальними приватними конторами.
2) Агенції цілеспрямовано працювали з українським населенням краю, видаючи оголошення українською мовою.
3) Провідним напрямком заокеанського виїзду були Канада та США.
Північноамериканський вектор був привабливим завдяки гарантованій роздачі безкоштовних або дешевих земельних ділянок (гомстедів), наявності робочих місць на шахтах і заводах та гарантіям громадянських прав і свобод.