Поміркуйте
1. Назвіть ознаки третього, політичного етапу національного відродження.
Перехід від культурництва до висування вимог автономії чи повної державної незалежності України, заснування нелегальних гуртків, маніфестів та перших політичних партій.
2. Уявіть себе на місці діяча / діячки громадського руху, якою була би ваша реакція на утиски з боку царської влади?
Перехід у підпілля, радикалізація програмних вимог та перенесення видавничої діяльності до Галичини, де панували конституційні свободи Австро-Угорщини.
Читаємо і розуміємо
Таблиця «Суспільні рухи в українських землях у другій половині ХІХ ст.»
| Національна течія | Представники | Цілі діяльності | Форми діяльності |
|---|---|---|---|
| Українська | В. Антонович, М. Драгоманов, Братство тарасівців (І. Липа, М. Міхновський) | Розвиток національної свідомості, федералізм, згодом — державна самостійність України | Видання часописів («Киевский телеграф»), недільні школи, етнографія, створення підпільних організацій |
| Польська | Учасники Січневого повстання 1863–1864 рр., таємні гуртки | Відновлення незалежності Польщі в кордонах 1772 року, повалення царату | Збройне повстання, підпільна пропаганда, агітація у військах |
| Російська | Народники («Земля і воля», «Південні бунтарі»), соціал-демократи | Повалення самодержавства, знищення поміщицького землеволодіння, соціалізм через селянську общину | «Ходіння в народ», терор проти посадовців, нелегальні листівки |
| Кримськотатарська | Ісмаїл Гаспринський, рух джадидизму | Модернізація суспільства, реформа мусульманської освіти, захист національної ідентичності | Газета «Терджиман», мережа новометодних шкіл, підручники |
Зіставлення рухів:
Усі рухи виступали проти імперського гніту й самодержавства. Польський та російський орієнтувалися на збройні методи боротьби (повстання, терор). Кримськотатарський та український починали з просвітництва й збереження мови, проте український наприкінці століття сформував чітку політичну програму здобуття державної незалежності.
Свідчать документи
1. Що об’єднувало членів молодих громад за спогадами С. Єфремова?
Спільні політичні ідеали, особиста щира дружба, взаєморозуміння без слів та відсутність особистих амбіцій і егоїзму в спільній роботі.
2. Якими були відносини між членами громади?
Товариськими, злагодженими, без внутрішніх суперечок. Учасники гармонійно доповнювали один одного заради досягнення спільної мети.
Братство тарасівців
Сутність ідеологій соціалізму і марксизму:
Соціалізм обстоює соціальну справедливість, рівність, захист прав робітників та суспільну власність на засоби виробництва.
Марксизм — радикальна течія соціалізму, яка вважає рушієм історії класову боротьбу, вимагає повалення капіталізму через революцію пролетаріату та встановлення диктатури пролетаріату.
Діємо: практичні завдання
1. Чому Братство тарасівців визначається як політична організація?
Організація першою серед наддніпрянських об’єднань висунула політичні вимоги: ліквідацію самодержавства, національне визволення та державну самостійність України.
2. Чим ідеї Братства відрізнялися від ідей громадівського руху?
Громадівці займалися аполітичною культурно-освітньою діяльністю в межах закону. Тарасівці створили таємну організацію та відкрито задекларували політичну мету — суверенітет України.
3. Фрагменти програми про побудову демократичної та соціально справедливої держави:
- Демократія і рівність: «…ідеалу людського ладу, в якому немає місця нациї пануючий і нациї підвладній, а українська нация в ряд з усякою другою, користуєть ся однаково рівними правами».
- Соціальна справедливість: «…ладу, в якому немає місця нї панови, нї мужикови, нї визискувачеві, нї визискуваному, а є місце цїловкраїнській національній родинї, що складаєтеся з рівних поміж себе правом… національно сьвідомих братів працівників».
4. Які ідеї Братства тарасівців відгукуються сьогодні?
Утвердження державної незалежності, панування української мови в усіх сферах життя, рівноправність націй та побудова справедливого правового суспільства.
I. Знаю і систематизую нову інформацію
1. Самооцінювання
- Час діяльності та учасники Братства тарасівців: 1891–1898 роки. Засноване влітку 1891 року на могилі Т. Шевченка. Учасники: І. Липа, М. Байздренко, М. Базькевич, В. Боровик, Б. Грінченко, М. Міхновський, М. Коцюбинський, В. Самійленко.
- Ознаки політизації українського руху наприкінці ХІХ ст.: Відмова від суто культурницької праці, поява нелегальних політичних груп, гасла автономії та самостійності, видання маніфесту «Profession de foi молодих українців», підготовка до створення політичних партій.
- Програмні засади Братства тарасівців: Самостійна соборна Україна або рівноправна федерація; українська мова в родині, освіті та державних установах; демократичні свободи; справедливий суспільний устрій без визиску.
- Відмінність ідей Братства від громадівського руху: Громадівці орієнтувалися на легальне просвітництво й науку, тоді як тарасівці поставили завданням пряму політичну боротьбу за державну самостійність України.
2. Хронологічна послідовність:
1) Видання журналу «Основа» — 1861–1862 рр.
2) Валуєвський циркуляр — 1863 р.
3) Створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства — 1873 р.
4) Створення Братства тарасівців — 1891 р.
Власний варіант вправи:
1) Заснування Південно-Західного відділу РГТ (1873 р.).
2) Емський указ (1876 р.).
3) Утворення Братства тарасівців (1891 р.).
4) Заснування Революційної української партії (1900 р.).
II. Обговорюємо в групі
3. Факти політизації за діяльністю Молодих громад і Братства тарасівців:
- Молоді громади під впливом О. Кониського відмовилися від аполітичного українофільства та першими почали обговорювати повну політичну незалежність.
- Братство тарасівців оприлюднило програмний маніфест «Profession de foi молодих українців» (1893 р.) із вимогами автономії, свобод і самостійності.
- Діячі Братства (зокрема М. Міхновський) стали ініціаторами створення у 1900 році першої політичної партії Наддніпрянщини — РУП.
4. Роль постаті Тараса Шевченка в розвитку українського руху:
- Творчість Кобзаря була ідейним джерелом безкомпромісного протистояння колоніальному гніту імперії.
- Могила поета в Каневі стала місцем паломництва українських діячів і символом національної єдності.
- Саме біля могили Шевченка 1891 року молоді діячі склали клятву на вірність Україні й заснували Братство тарасівців.
III. Мислю творчо
5. Матеріальні ресурси для фінансування української справи:
Рух фінансувався через внески свідомої інтелігенції та підтримку українських підприємців-меценатів.
- Родина Симиренків: Платон Симиренко профінансував видання «Кобзаря» 1860 року. Василь Симиренко щороку віддавав 10% прибутків на українську культуру, утримував часопис «Київська старовина» і заповів на українські потреби майже 10 млн рублів.
- Євген Чикаленко: Фінансував єдину щоденну україномовну газету «Рада», платив стипендії й гонорари письменникам (М. Коцюбинському, В. Винниченку).
- Єлизавета Скоропадська-Милорадович: Виділила значні кошти на відкриття й діяльність Товариства імені Шевченка у Львові.