Вправа 1. Прочитавши речення, виконайте завдання.
А. У якому реченні виділено сполучник сурядності?
Сполучник сурядності і виділено в першому реченні: «Приходить весна, і душу наповнює музика».
Б. Визначте, яке речення має головну й залежну частини.
Друге речення має головну й залежну частини: «Коли приходить весна, душу наповнює музика». Частина «душу наповнює музика» є головною, а «Коли приходить весна» — залежною (підрядною).
Вправа 2. Прочитавши речення, виконайте завдання.
А. Визначте головну й підрядну частини кожного речення (усно).
1. Музика одна є світовою мовою і не потребує перекладу, бо вона промовляє до душі.
Головна частина: Музика одна є світовою мовою і не потребує перекладу.
Підрядна частина: бо вона промовляє до душі.
2. Якби композитор хотів сказати щось словами, він тоді не писав би музику.
Головна частина: він тоді не писав би музику.
Підрядна частина: Якби композитор хотів сказати щось словами.
3. Музика очищає розум, надихає його та піднімає до рівня, якого б він сам ніколи не досяг.
Головна частина: Музика очищає розум, надихає його та піднімає до рівня.
Підрядна частина: якого б він сам ніколи не досяг.
4. Музика, яка одного разу ввірвалася у вашу душу, стає її частинкою і ніколи не вмирає.
Головна частина: Музика … стає її частинкою і ніколи не вмирає.
Підрядна частина: яка одного разу ввірвалася у вашу душу.
5. Музика може змінити світ хоча б тому, що вона може змінити людину.
Головна частина: Музика може змінити світ хоча б тому.
Підрядна частина: що вона може змінити людину.
Б. Поставте від головної до підрядної частини питання (усно).
1. Музика одна є світовою мовою і не потребує перекладу, (чому? / з якої причини?) бо вона промовляє до душі.
2. Він тоді не писав би музику, (за якої умови?) якби композитор хотів сказати щось словами.
3. Музика очищає розум, надихає його та піднімає до рівня, (якого?) якого б він сам ніколи не досяг.
4. Музика стає її частинкою і ніколи не вмирає, (яка?) яка одного разу ввірвалася у вашу душу.
5. Музика може змінити світ хоча б тому, (чому? / з якої причини?) що вона може змінити людину.
Вправа 3. Прочитавши речення, виконайте завдання.
А. Побудуйте схему до кожного речення.
Б. Підкресліть у схемі сполучні слова (відповідно до синтаксичної ролі: якщо сполучне слово — підмет, то однією рискою, якщо — обставина, то штрихпунктиром тощо).
1. На скрипочці грає, бо веселість має.
Схема: [ ], (бо... ).
(«бо» — підрядний сполучник причини, не є членом речення)
2. Він стільки пісень знає, що й на воловій шкурі не списав би.
Схема: [ ], (що... ).
(«що» — підрядний сполучник міри й ступеня, не є членом речення)
3. Де праця, там і пісня.
Схема: (<span class="underline-dashdot">Де</span>... ), [ там... ].
(«Де» — сполучне слово, займенниковий прислівник, у реченні є обставиною місця)
4. Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне.
Схема: [ ], (як... ).
(«як» — підрядний сполучник часу й умови, не є членом речення)
5. Найдорожча пісня, з якою мати мене колисала.
Схема: [ ], (<span style="text-decoration: underline dashed; text-underline-offset: 4px;">з якою</span>... ).
(«з якою» — сполучне слово, відносний займенник із прийменником, у реченні є непрямим додатком)
6. Хто співає, той журбу проганяє.
Схема: (<span style="text-decoration: underline; text-underline-offset: 4px;">Хто</span>... ), [ той... ].
(«Хто» — сполучне слово, відносний займенник, у реченні є підметом)
7. Де немає співця, послухаєш і горобця.
Схема: (<span class="underline-dashdot">Де</span>... ), [ ].
(«Де» — сполучне слово, займенниковий прислівник, у реченні є обставиною місця)
Вправа 4. Прочитавши речення, виконайте завдання (розділові знаки пропущено).
А. Перепишіть речення та розставте розділові знаки.
Б. Побудуйте схему до кожного речення.
В. Підкресліть у схемі сполучні слова (відповідно до синтаксичної ролі).
1. Найголовніше, щоб не звикала людська душа до тьми (В. Крищенко).
Схема: [ ], (щоб... ).
(«щоб» — сполучник мети/з’ясувальний, не є членом речення)
2. Мені завжди здавалося, що в Греції навіть статуї теплі (Л. Костенко).
Схема: [ ], (що... ).
(«що» — сполучник з’ясувальний, не є членом речення)
3. Усе, що з весни потяглося із землі багатої, стало буять (С. Світова).
Схема: [ Усе, (<span style="text-decoration: underline; text-underline-offset: 4px;">що</span>... ), стало буять ].
(«що» — сполучне слово, займенник, виконує синтаксичну роль підмета)
4. Як мертво й сумно стає восени, коли пташки покидають наші степи та гаї (Я. Жарко).
Схема: [ ], (<span class="underline-dashdot">коли</span>... ).
(«коли» — сполучне слово, прислівник, виконує синтаксичну роль обставини часу)
5. Там, де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори (А. Малишко).
Схема: [ Там, (<span class="underline-dashdot">де</span>... ), над водою гнуться явори ].
(«де» — сполучне слово, прислівник, виконує синтаксичну роль обставини місця)
Вправа 5. Прочитавши текст, виконайте завдання.
А. Випишіть складнопідрядні речення.
Б. Підкресліть у них граматичні основи.
В. Побудуйте схеми до цих речень, поставте в них стрілку від головної частини до підрядної і надпишіть питання (за зразком).
1. Його обробки, що здобули славу в усьому світі, і донині є неперевершеними.
Граматичні основи:
- Головна частина: підмет — обробки, складений іменний присудок — є неперевершеними.
- Підрядна частина: підмет — що (сполучне слово), простий дієслівний присудок — здобули.
Схема: [ Його обробки, (які?) ➔ (що... ), і донині є неперевершеними ].
2. Особливо популярним був і залишається «Щедрик», дивовижна за красою, досконала за мелодією, ювелірна за обробкою деталей мініатюра, яку вважають одним із найвищих досягнень композитора.
Граматичні основи:
- Головна частина: підмет — «Щедрик», однорідні присудки (частини складеного іменного присудка) — був і залишається (популярним).
- Підрядна частина: присудок — вважають (односкладне неозначено-особове).
Схема: [ Особливо популярним був і залишається «Щедрик»... мініатюра ], (яку?) ➔ (яку... ).
3. 1936 року Петро Вільговський здійснив переклад пісні англійською, який дістав назву «Хорал дзвонів».
Граматичні основи:
- Головна частина: підмет — Петро Вільговський, простий дієслівний присудок — здійснив.
- Підрядна частина: підмет — який (сполучне слово), простий дієслівний присудок — дістав.
Схема: [ 1936 року Петро Вільговський здійснив переклад пісні англійською ], (який?) ➔ (який... ).
Вправа 6. Розглянувши ілюстрацію, виконайте завдання.
А. Складіть діалог за ілюстрацією та схемами. Запишіть його. Використайте подані опорні слова.
— Шановна сусідко, вибачте за цей грюкіт, бо я старанно готуюся до іспиту!
— У мого сина вже болить голова, адже це гепання й бахкання чути на увесь будинок.
— Коли викладач у музичній школі дав складне завдання, я мусив негайно відпрацювати цей урок!
— Коли ти починаєш грати пізно ввечері, весь будинок втрачає спокій.
— Якщо ця репетиція негайно не припиниться, я викликаю поліцію!
— Музична школа вимагає сумлінності, але підготовка буде проходити строго у визначений час.
Б. Інсценізуйте найкумедніший діалог у класі.
Для інсценізації розподіліть ролі юного барабанщика та обуреної сусідки. Покажіть емоції персонажів за допомогою жестів та інтонацій.
Вправа 7. Розшифрувавши народний вислів, запишіть його та виконайте завдання.
Калинова сопілка розрадить, коли гірко.
А. Яка частина речення головна, а яка — підрядна?
Головна частина: «Калинова сопілка розрадить».
Підрядна частина: «коли гірко».
Б. Розкажіть про свій улюблений музичний інструмент. Опишіть його (усно).
Мій улюблений музичний інструмент — гітара. Вона має дерев’яний корпус із вузькою талією, довгий гриф і шість струн. Гітара звучить дуже тепло й щиро, тому під неї приємно співати у колі друзів.
Вправа 8. Потренуйтеся грамотно читати чистомовки.
Під час читання чистомовок зверніть увагу на чітку вимову звуків і правильні наголоси:
Каже верба́ вербі́:
— Чом ти, ве́рбо, в журбі́? —
Каже вербі́ верба́:
— Хіба це, ве́рбо, журба́?
Просто листочків нема,
Не за горами зима!
Семен сказав своїм синам:
— Сини, складіть скирту сіна.
Сини склали скирту сіна.
Семен сказав своїм синам:
— Спасибі.
Ніс Гриць пиріг через поріг,
Став на горіх —
Упав на поріг.
Вправа 9. Випишіть складнопідрядні речення та розставте в них розділові знаки. Побудуйте до них схеми.
1. Мамина колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні (Н. Дмитровська).
Схема: [ ... і тоді ], (коли... ).
2. Щоб рибу з’їсти, треба у воду лізти (нар. тв.).
Схема: (Щоб... ), [ ].
3. Я для пісні вікно розчинив, щоб вона залила мою душу весною (В. Сосюра).
Схема: [ ], (щоб... ).
4. Якби я турбувався лиш про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко).
Схема: (Якби... ), [ ].
5. Де б я не був, а все ж думками лечу в Донеччину свою (В. Сосюра).
Схема: (Де б... ), [ а все ж... ].
6. Скільки на море не дивись, воно ніколи не обридне (нар. тв.).
Схема: (Скільки... ), [ ].
7. Тигрицею, яку печуть тавром, ревла земля під кінським копитом (Юрій Клен).
Схема: [ Тигрицею, (<span style="text-decoration: underline dashed; text-underline-offset: 4px;">яку</span>... ), ревла земля під кінським копитом ].
(Примітка: речення 2 підручника є складносурядним, а речення 5 — безсполучниковим, тому їх не виписуємо).