ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
На основі колажу складіть розповідь про діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Поясніть, як діяльність відділу впливала на українське національне відродження. Сформулюйте 2–3 тези про внесок Відділу в розвиток української науки.
Південно-Західний відділ Російського географічного товариства діяв у Києві впродовж 1873–1876 років. Офіційним головою був меценат Григорій Ґалаґан, а фактичним керманичем — Павло Чубинський (пізніше — Володимир Антонович). Відділ легально згуртував діячів Київської громади: Михайла Драгоманова, Миколу Лисенка, Федора Вовка, Костя Михальчука та інших. Осередок зібрав бібліотеку на понад 1000 томів, заснував етнографічний музей, провів одноденний перепис населення Києва (1874 р.), підготував проведення ІІІ Археологічного з’їзду та випустив два томи наукових «Записок».
Вплив на національне відродження: Відділ дав змогу легально об’єднати інтелектуалів у період дії Валуєвського циркуляру, науково довів самобутність української культури й мови та перевів українофільство з аматорського рівня на фаховий академічний.
Внесок у розвиток науки:
1) Започаткував комплексні дослідження України, поєднавши етнографію, мовознавство, археологію та статистику, ставши прообразом української Академії наук.
2) Здійснив академічну фіксацію народної культури, звичаєвого права, пісень і діалектів.
3) Провів перший одноденний перепис населення Києва 1874 року, зафіксувавши реальний етнічний та мовний склад містян.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Які наслідки для діяльності українського руху мав Емський указ?
Указ заборонив друкувати й ввозити з-за кордону книги українською мовою, ставити вистави, публікувати ноти з українськими текстами. Влада ліквідувала Південно-Західний відділ РГТ і закрила газету «Київський телеграф». Провідних діячів (П. Чубинського, М. Драгоманова) вислали з України, інших звільнили з посад. Український рух перейшов у підпілля або переніс діяльність до Галичини та Європи.
2. Дізнайтеся з додаткових джерел, яке значення має поняття «лінгвоцид». Яке місце в ньому належить Емському указу?
Лінгвоцид — цілеспрямоване системне нищення мови державною владою для асиміляції поневоленого народу. Емський указ 1876 року є класичним прикладом лінгвоциду: він законодавчо заборонив українську мову в науці, освіті, пресі, книгодрукуванні, театрі та богослужінні, зводячи її виключно до рівня побутового діалекту.
3. Який вихід зі скрутного становища ви запропонували б діячам Південно-Західного відділу Російського географічного товариства?
1) Перенести видання українознавчої літератури до підавстрійського Львова.
2) Заснувати закордонний інформаційний центр у Європі (як вчинив М. Драгоманов у Женеві) для ознайомлення світової спільноти зі злочинами самодержавства.
3) Продовжувати наукову роботу в Наддніпрянщині легально через нейтральні російськомовні часописи (приклад — журнал «Київська старовина»).
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте «Карту південноруських наріч і говірок» П. Чубинського і К. Михальчука (1871 р.) та зіставте її із сучасною картою України. Зробіть висновок про відповідність кордонів розселення українців та кордонів сучасної України. Висловіть припущення, чому сучасний державний кордон України не збігається з позначеними на карті П. Чубинського і К. Михальчука кордонами розселення українців у ХІХ ст.
Висновок: Сучасна Україна охоплює основну територію розселення українців, зафіксовану на карті 1871 року. Проте в XIX ст. український етнічний ареал був ширшим: він охоплював Берестейщину (Білорусь), Холмщину, Підляшшя, Надсяння, Лемківщину (Польща), Східну Слобожанщину, Стародубщину, Подоння та Кубань (Росія), а також Придністров’я (Молдова).
Причини розбіжностей:
- Довільне визначення кордонів союзних республік радянською владою у 1920–1950-х роках без урахування етнічного складу.
- Насильницькі депортації середини XX століття (зокрема акція «Вісла» 1947 р.).
- Русифікація, асиміляція та наслідки Голодомору 1932–1933 років на прикордонних українських територіях за межами УРСР.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Які міфи російської імперської ідеології спростовували карти П. Чубинського?
1) Міф про «Новоросію» як російський край: карти довели, що абсолютною більшістю сільського населення південних губерній були українці.
2) Міф про «російський Крим»: дослідження показали, що корінним і переважаючим населенням півострова були кримські татари.
3) Міф про «триєдиний народ»: чітке виділення меж української мови довело існування окремого самостійного народу від Сяну до Кубані.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Павло Чубинський відомий українцям як автор слів національного гімну України. Крім того, детальніші дослідження цієї особистості свідчать, що він належав до справжніх подвижників українського національного відродження. За допомогою відео в е-додатку до підручника та додаткових джерел інформації виконайте творчий мініпроєкт «Павло Чубинський — титан національного відродження», в якому відобразіть різноплановість внеску історичного діяча в українське національне відродження.
Мініпроєкт: «Павло Чубинський — титан національного відродження»
Павло Платонович Чубинський (1839–1884) — вчений-енциклопедист, правник, фольклорист і громадський діяч.
Напрями внеску:
- Автор національного гімну: вірш 1862 року «Ще не вмерла України і слава, і воля» став головним символом боротьби за незалежність.
- Організатор науки: фактичний керівник Південно-Західного відділу РГТ (1873–1876 рр.), що легалізував українські академічні дослідження.
- Етнографічна спадщина: керівник експедиції Правобережжям (1869–1870 рр.), укладач фундаментальних семи томів «Трудов…», відзначених золотими медалями в Петербурзі та Парижі.
- Мовознавча географія: співавтор «Карти південноруських наріч і говірок» (1871 р.), яка картографічно окреслила межі українського народу.
- Громадянська стійкість: зазнав семирічного заслання до Архангельська та вигнання з України за Емським указом через відданість українській справі.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства».
Можу назвати час та діячів Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Відділ діяв у Києві в 1873–1876 роках. Діячі: Григорій Ґалаґан (очільник), Павло Чубинський, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Федір Вовк, Микола Лисенко, Кость Михальчук, Олександр Русов.
Можу визначити особливості діяльності Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
Використання статусу імперської наукової установи для легальної роботи Київської громади. Проведення фундаментальних досліджень: одноденний перепис населення Києва 1874 року, організація ІІІ Археологічного з’їзду, створення етнографічного музею й бібліотеки, видання збірників наукових праць.
Можу пояснити, як Емський указ вплинув на розвиток українського руху.
Указ спричинив розгром інституцій українського руху (закрито Відділ РГТ і газету «Київський телеграф»), заборонив друк і сценічне використання української мови, спричинив хвилю арештів і вислань (П. Чубинський, М. Драгоманов). Рух був змушений частково перейти в підпілля та змістити активність до Галичини.
Можу визначити роль діяльності П. Чубинського, М. Драгоманова в історії українського руху.
П. Чубинський зібрав унікальну етнографічну спадщину, обґрунтував цілісність українського простору та написав гімн. М. Драгоманов вивів українське питання на міжнародний рівень, видавав у Женеві часопис «Громада» та заклав основи українського демократичного соціалізму.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Про які особливості українського руху йдеться в уривку з праці М. Грушевського?
Йдеться про ідейне розмежування серед громадівців у 1870-х роках між культурно-національним та соціально-політичним напрямами:
- Володимир Антонович виступав за зосередження на культурницькій праці та збереженні національної самобутності, відмежовуючись від радикальних загальноросійських рухів.
- Михайло Драгоманов відстоював поєднання національних вимог із боротьбою за політичні свободи, місцеве самоврядування та соціалістичні реформи.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. Виконайте спільний творчий проєкт «Поштові марки “Лідери громадівського руху”». Оберіть кожен / кожна в класі діяча / діячку та розробіть дизайн поштової марки, яка розкривала би роль особи в історії громадівського руху.
Концепція поштової марки: «Володимир Антонович — фундатор української історіографії»
- Центр композиції: портрет Володимира Антоновича за робочим столом з рукописами.
- Тло: контури Червоного корпусу Київського університету Св. Володимира та розгорнуті козацькі літописи.
- Додаткові елементи: трипільська кераміка (символ археологічних студій) і напис: «Володимир Антонович (1834–1908) • Голова Київської громади».
- Оформлення: зубчастий край, номінал марки «U», орнамент із дубового листя.