Які етапи українського національного відродження виокремлюють дослідники? За якими ознаками? Назвіть видатних діячів / діячок українського національного відродження на першому — академічному етапі.
Дослідники виокремлюють три етапи:
- Академічний (науковий) — збирання фольклору, вивчення мови, історії та етнографії без політичних вимог.
- Культурницький (літературний) — творення літератури народною мовою, заснування недільних шкіл, діяльність громад.
- Політичний — створення політичних партій, боротьба за автономію чи повну незалежність.
Діячі академічного етапу: Іван Котляревський, Михайло Максимович, Микола Цертелєв, Ізмаїл Срезневський, Дмитро Бантиш-Каменський, Микола Маркевич, а також діячі «Руської трійці» в Галичині — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.
Свідчать документи
1. Про які зміни в поглядах В. Антоновича йдеться в документі? Чому відбулися ці зміни?
Йдеться про відмову від станових привілеїв польської шляхти заради служіння українському селянству. Зміни відбулися через моральне усвідомлення обов’язку перед народом, серед якого він виріс і працею якого жила шляхта.
2. Чию позицію щодо себе окреслює В. Антонович у словах: «Я перевертень…»?
Позицію польської шляхти та польських діячів, які сприйняли його перехід на бік українського народу як національну і станову зраду.
3. Які способи покращення становища народу бачить автор?
Розвиток народної освіти, поліпшення матеріального життя селян та реальну допомогу інтелігенції відповідно до нагальних потреб народу, а не нав’язування йому чужих ідей.
Хлопомани
На основі наведеної інфографіки назвіть методи діяльності хлопоманів.
- Відкриття недільних шкіл для навчання селян грамоті.
- Спілкування українською мовою в побуті та вживанні.
- «Ходіння в народ» під час вакацій для пізнання селянського життя.
- Носіння традиційного українського народного одягу.
- Дослідження фольклору, звичаїв та минулого українців.
2. Заснування громадівського руху
1. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації, які навчальні проєкти були здійснені П. Кулішем і Т. Шевченком.
Пантелеймон Куліш створив та видав у 1857 році «Граматку» — перший український буквар у Наддніпрянщині. Тарас Шевченко у 1861 році видав власним коштом доступний за ціною (3 копійки) «Буквар південноруський» для недільних шкіл для дорослих.
2. Дізнайтеся, що таке «кулішівка» і в чому полягає її історичне значення.
«Кулішівка» — перша українська фонетична абетка («пиши, як чуєш»), створена Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років. Вона спростила навчання грамоти, прибрала непотрібні літери («ъ», «ы», «ѣ», «э») та заклала основу сучасного українського правопису.
3. Поясніть, чому громадівці зосередилися в першу чергу на просвітництві.
У Російській імперії відкрита політична діяльність каралася законом, тому культура й освіта були єдиним легальним полем праці. Крім того, розбудити національну свідомість неосвіченого селянства без початкової школи та рідної мови було неможливо.
4. Чим діяльність громад відрізнялася від попереднього, академічного, етапу українського національного відродження?
Громадівці перейшли від індивідуального збирання старожитностей до практичної праці з широкими масами: організували мережу гуртків, відкривали недільні школи, створили журнал «Основа» та видавали книжки для народу.
Діємо: практичні завдання
На основі тексту підручника, інфографіки, додаткових джерел інформації схарактеризуйте роль журналу «Основа» у розвитку українського національного відродження. Визначте роль зображених історичних діячів / діячок в існуванні журналу.
«Основа» (Санкт-Петербург, 1861–1862 рр.) стала першим українським суспільно-політичним і літературним часописом у Російській імперії. Вона об’єднала українську інтелігенцію та системно відстоювала право українців на окрему мову й культуру.
- Василь Білозерський — офіційний видавець і редактор, який керував роботою редакції.
- Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш) — письменниця, активна діячка громади, авторка оповідань про народне життя, надрукованих у часописі.
Проаналізуйте висловлювання П. Валуєва і фрагмент тексту Валуєвського циркуляра. Поясніть, чому поширення літератури українською мовою самодержавство розцінювало як політичну загрозу.
Царизм боявся, що освіта українською мовою зруйнує міф про «єдиний російський народ», виховає окрему національну ідентичність у мільйонів селян і призведе до вимог автономії чи відокремлення України, особливо під час польського повстання 1863 року.
I. Знаю і систематизую нову інформацію
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Українське національне відродження в 1860-х роках».
Можу пояснити поняття «хлопомани», «громади»:
- «Хлопомани» — рух української інтелігенції польського шляхетського походження на Правобережжі на початку 1860-х років (на чолі з В. Антоновичем), які зреклися шляхетських переваг заради культурного служіння українському народові.
- «Громади» — напівлегальні культурно-просвітницькі об’єднання української інтелігенції у 1860–1890-х роках для розвитку національної освіти й культури.
Можу визначити цілі та методи діяльності хлопоманів, громадівського руху:
- Цілі: просвіта простого народу, захист української мови, пробудження національної самосвідомості.
- Методи: заснування недільних шкіл, видання підручників, збирання етнографії, видавнича робота (журнал «Основа»).
Можу пояснити, чому громадівський рух належить до культурницького етапу національного відродження:
Громадівці не висували прямих вимог автономії чи створення партій, а зосередилися виключно на просвітництві, наукових студіях і розвитку літературної мови.
Можу визначити наслідки видання Валуєвського циркуляру для розвитку українського руху:
Циркуляр 1863 року заборонив видання шкільних підручників і духовної літератури українською мовою («ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може»). Це призвело до закриття недільних шкіл, припинення виходу «Основи» та переходу громад на нелегальне становище.
II. Обговорюємо в групі
2. Ознайомтеся із висловлюваннями П. Валуєва у Валуєвському циркулярі, який проводить паралель між громадівським рухом і польським повстанням 1863 р. Як ви думаєте, який зв’язок вбачало самодержавство у цих подіях?
Імперська влада штучно оголосила український рух «польською інтригою». Самодержавство вважало, що українофільські підручники фінансують польські повстанці, аби відірвати селянство від імперії та підбурити його до спільного антиросійського бунту.
III. Мислю творчо
3. У громадівському русі активну участь брали й жінки. Виконайте творчий проєкт «Жіночі обличчя громадівського руху». У проєкті розкрийте імена та внесок жінок-учасниць у розвиток громадівського руху.
Проєкт: «Жіночі обличчя громадівського руху»
У 1860-х роках українські жінки відіграли визначну роль у переході від кабінетного відродження до активної громадської праці:
- Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш) — письменниця та співорганізаторка культурного середовища петербурзької громади, авторка психологічних оповідань з народного життя.
- Євдокія Гогоцька — київська благодійниця й організаторка, яка відкривала недільні школи для дівчат і згодом профінансувала опозиційну газету «Київський телеграф».
- Христина Алчевська — фундаторка безкоштовної Харківської жіночої недільної школи, педагогиня, яка всупереч заборонам навчала грамоти та популяризувала твори Шевченка серед селянок і робітниць.