Побудуйте часову шкалу етносів, які здавна заселяли терени сучасної України.
Кіммерійці були першими, хто заселяв територію України ще у IX–VII століттях до н.е. За ними прийшли скіфи (VII–III ст. до н.е.), а потім античні греки, які заснували колонії на Північному Причорномор’ї (VII ст. до н.е. – IV ст. н.е.). Сармати з’явилися тут у III ст. до н.е. і залишалися до III ст. н.е. У IV–VI ст. н.е. ці землі населяли готи, гуни, алани. Слов’яни почали формуватися на цих теренах в І ст. до н.е. – І ст. н.е., а активно заселяли ці землі у IV–VII ст. н.е. Нарешті, у VI–IX ст. н.е. тут жили східнослов’янські племена: поляни, сіверяни, древляни, дуліби, уличі, тиверці, білі хорвати.
Гра «Так – ні»
- Найдавнішим етносом, який заселяв терени сучасної України, були скіфи. Ні. Найпершими були кіммерійці.
- Зарубинецька культура – це спадок діяльності скіфів. Ні, вона пов’язана з формуванням слов’ян, а не зі скіфами.
- Слов’яни в дохристиянський період поклонялися лише одному богу. Ні, вони були язичниками й вірили в багатьох богів.
- Лада – богиня гармонії в природі, любові в шлюбі. Так, Лада у слов’ян була богинею гармонії та любові.
- У давніх слов’ян ковальство вважали священним заняттям. Ні, священним було землеробство, а ковальство просто важливим ремеслом.
- Перші музичні твори слов’ян пов’язані з календарними обрядами. Так, найдавніші пісні були частиною обрядових свят.
- Золота пектораль – одна з найяскравіших пам’яток сарматів. Ні, це пам’ятка скіфської культури.
- Зарубинецьку культуру відкрив археолог В. Хвойка. Так, її відкрив Вікентій Хвойка у 1899 році.
- Ідоли – пам’ятки слов’янської скульптури. Так, ідоли є релігійними пам’ятками слов’ян.
- Суть стародавньої віри полягала в збереженні та примноженні роду, у родючості землі, плодовитості худоби, в охороні способу життя та цінностей роду. Так, саме це було головним у дохристиянській вірі слов’ян.
1. НЕПРАВИЛЬНИМ є твердження
Г Дажбог – бог дощу, річок і родючості
Дажбог був богом сонця, а не дощу чи річок. Богинею дощу й родючості вважалася Мокоша.
2. У цьому фрагменті НЕМАЄ
Г персоніфікації
У фрагменті є епітети, гіперболи, порівняння, але немає персоніфікації.
3. Визначте героя за його словами.
- «- Якщо ви, перси, не шугнете в небо шуліками… або не зникнете в болоті, мов погані жаби, то кожен отримає в горлянку по такій стрілі!» – це скіфський цар.
- «- Якщо відчуваєш у серці мужність – спинися і поміряємося силою. Мене ще ніхто у світі не перемагав» – це цар Дар’явауш.
- «- Коли переможеш скіфів, тоді й тобі поставимо такі статуї, як фараонові Сесострісу» – це жрець бога Птаха.
- «- Коли людина рятує голову, то перевершує хитрістю навіть саму себе!» – це князь Пугач.
4. Метод Квінтиліана. Дайте відповіді на запитання за оповіданням «Дарунки скіфів».
Хто автор оповідання «Дарунки скіфів»?»
Іван Білик.
Що подарували скіфи персам?»
Скіфи надіслали шуліку, мишу, жабу і стріли.
Навіщо перський цар пішов на Скіфію?»
Дар’явауш вирушив у похід, щоб підкорити останню вільну землю, помститися за давнє панування скіфів у Малій Азії, а ще через особисту образу від жерця в Єгипті, який відмовився ставити йому статую.
Як скіфам удалося перемогти персів?»
Скіфи відступали, спалювали все на своєму шляху, позбавляючи ворога їжі, виснажували його голодом і хворобами, а потім, коли перси були знесилені, підняли інші племена й перемогли у вирішальній битві.
Де відбуваються події твору?»
Події розгортаються на території Скіфії, біля Дунаю, Пруту, Дніпра та Оару.
Чим відзначився скіфський цар?»
Він проявив мудрість у війні, не вступав у відкритий бій, виснажував ворога та надсилав символічні дари з погрозою.
Коли відбуваються події твору?»
У 514–513 роках до н.е., під час походу Дар’явауша на Скіфію.
5. Назвіть усі причини зацікавлення перського царя Скіфією. Яка з них основна? Як вона характеризує Дар’явауша?
Дар’явауш хотів помститися за давнє панування скіфів, а ще його зачепила особиста образа в Єгипті, коли жрець не визнав його рівним фараону. Головна причина – особиста образа, і це показує, що для Дар’явауша слава і визнання були понад усе.
6. Випишіть з оповідання географічні назви, з’ясуйте в інтернеті їхні сучасні відповідники. Знайдіть і покажіть ці географічні об’єкти на карті.
Боспор Фракійський – це сучасний Босфор, Дунай – це Дунай, Пората – Прут, Бористен – Дніпро, Оар – імовірно Південний Буг.
7. Кого скіф назвав «найкращими у світі рабами»? Чому він їх так назвав?
Князь Пугач назвав греків «найкращими у світі рабами», бо вони зрадили скіфів і зберегли міст для втечі персів, щоб не втратити владу.
8. На конкретних прикладах доведіть, що твір «Дарунки скіфів» за жанром – історичне оповідання.
«Дарунки скіфів» – це історичне оповідання, бо описує реальні події – похід Дар’явауша на Скіфію, згадує історичних осіб, а також поєднує факти з художнім вимислом, наприклад, діалоги чи деталі тактики скіфів.
10. Домашнє завдання.
Підготуйтеся до стислого усного переказу оповідання І. Білика «Дарунки скіфів»
Оповідання описує похід Дарія на Скіфію. Перський цар зібрав величезне військо, бо хотів підкорити останню вільну землю і відновити свою честь після образи в Єгипті. Перси переправилися через Дунай, але скіфи не вступали у відкритий бій, а відступали, спалюючи все, щоб ворог залишився без їжі. Перси виснажилися, почали хворіти й голодувати. Дарій вимагав від скіфів покори, але ті надіслали йому символічні дари: мишу, жабу, шуліку і стріли. Гонець пояснив, що якщо перси не сховаються під землю, у воду чи не злетять у небо, то всі загинуть. Зрештою скіфи перемогли, а перси ледве врятувалися, бо греки не зруйнували міст, щоб не втратити владу. В оповіданні відчувається мужність і кмітливість скіфів, а також безславний кінець величезної армії, яка не змогла підкорити вільний народ.
Подумайте й розкажіть
Чи можна скіфів вважати предками слов’ян?
Скіфи не є прямими предками слов’ян. Вони були окремим іраномовним народом, а слов’яни з’явилися пізніше. Хоча слов’яни заселили ті самі землі, прямої спадковості між ними немає.
Який епізод оповідання І. Білика «Дарунки скіфів» вам видався найцікавішим? Чим саме?
Мене найбільше вразив момент із скіфськими дарунками для Дарія: миша, жаба, шуліка і стріли. Це дуже символічно і показує, наскільки скіфи були мудрими й кмітливими, не підкорялися ворогу, а навпаки – попереджали його про небезпеку.
За допомогою чого автору історичного твору вдається перенести читачів у далеке минуле?
Автор створює атмосферу минулого завдяки яскравим описам природи, побуту, військових дій, мови й звичаїв того часу. Це дозволяє відчути себе учасником подій і уявити життя в давню епоху.