1. Які національні рухи діяли на теренах України в першій половині ХІХ ст.?
У першій половині ХІХ ст. діяли три основні суспільно-політичні рухи:
- Український рух: Новгород-Сіверський гурток, діяльність харківських і київських романтиків, Кирило-Мефодіївське братство.
- Польський рух: таємні шляхетські товариства та Листопадове повстання 1830–1831 рр.
- Російський дворянський рух: декабристи (Південне товариство та Товариство об’єднаних слов’ян).
2. Якими були цілі російських декабристів, польського визвольного руху, українського національного відродження? Що було спільного і відмінного в їхній позиції щодо долі українського народу?
- Декабристи: ліквідація кріпацтва та самодержавства, встановлення республіки або конституційної монархії. Бачили Росію унітарною, заперечуючи право українців на самовизначення.
- Польський рух: відновлення незалежної Речі Посполитої в кордонах 1772 р. Правобережну Україну вважали польською територією.
- Український рух: збереження мови, культури, ліквідація кріпацтва, а в програмі кирило-мефодіївців — створення рівноправної федерації слов’янських республік.
Спільне: антикріпосницька спрямованість і прагнення повалити абсолютизм. Відмінне: поляки й росіяни ігнорували державні права українців, тоді як українські діячі відстоювали право свого народу на національно-культурний та політичний розвиток.
ПОЛЬСЬКЕ СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ
Започаткуйте в зошиті укладання систематизованої таблиці «Суспільні рухи на українських землях у другій половині ХІХ ст.». За підсумками роботи зіставте український, польський, російський, єврейський і кримськотатарський суспільні рухи.
| Національна течія | Представники (організації, діячі) | Цілі діяльності | Форми діяльності |
|---|---|---|---|
| Український рух | Громади, хлопомани (В. Антонович), М. Драгоманов, «Братство тарасівців» (Б. Грінченко, І. Липа) | Збереження культури й мови, протидія русифікації, відкриття шкіл; з 1890-х рр. — боротьба за політичну автономію та самостійність | Заснування недільних шкіл, видання підручників і журналів, етнографічні дослідження, нелегальні гуртки |
| Польський рух | Польська шляхта Правобережжя, учасники Січневого повстання (1863–1864 рр.) | Відновлення Речі Посполитої в кордонах 1772 р. («Історичної Польщі») | Збройне повстання, підпільні комітети, агітація селян («За нашу і вашу свободу») |
| Кримськотатарський рух | Ісмаїл Гаспринський, Шефіка Гаспринська, «Іттіфак ель муслімін», товариство «Ветан» | Модернізація мусульманського суспільства, реформа шкільництва (джадидизм), емансипація жінок; згодом — національна автономія | Преса (газета «Терджиман»), відкриття звукових шкіл (мектебів), публікація світських підручників, підпільні гуртки |
| Єврейський рух | Сіоністи (В. Жаботинський), робітнича партія «Поалей Ціон», соціалістичний «Бунд» | Боротьба з антисемітизмом. Сіонізм: створення єврейської держави в Палестині. «Бунд»: соціалізм і національно-культурна автономія | Світська освіта (іврит та їдиш), сіоністські гуртки, участь робітників у страйках та революційній боротьбі |
| Російський рух | Народники («Земля і воля», «Народна воля»), марксисти («Південноросійський союз робітників») | Повалення царизму, побудова соціалізму через селянську революцію або робітничий переворот | «Ходіння в народ», агітація робітників, страйки, індивідуальний терор народників |
Зіставлення рухів:
Усі течії протистояли самодержавній політиці імперії. Проте польські повстанці прагнули відновити власну державу за рахунок українських земель, а російські революціонери не визнавали окремих прав за неросійськими народами. На противагу їм, український, кримськотатарський та єврейський рухи зосереджувалися на культурному самозбереженні, модернізації освіти своїх народів і поступово перейшли до політичних вимог самоврядування.
Поясніть, чому визвольний рух поляків не знаходив підтримки серед українців.
Українське селянство сприймало польську шляхту як історичного соціального визискувача. Крім того, програма польського повстання передбачала включення Правобережної України до складу Польщі, що прямо суперечило українським інтересам.
КРИМСЬКОТАТАРСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
Подумайте, яку ідею вкладав Ісмаїл Гаспринський у доктрину пантюркізму, спираючись на його слова: «Єдність в мові, думках і справах».
Гаспринський прагнув культурного та духовного згуртування тюрко-мусульманських народів Російської імперії заради їхньої модернізації, подолання освітньої відсталості та спільного захисту громадянських прав через єдину літературну мову і спільну просвіту.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Чому Ісмаїл Гаспринський надавав великого значення видавничій справі?
Періодична преса була головним легальним інструментом ліквідації неписьменності, знайомства мусульман із досягненнями європейської науки та захисту їхніх спільних інтересів перед царською владою.
ПОСТАТЬ В ІСТОРІЇ
Розгляньте фото як історичне джерело. Які ознаки емансипації історичної діячки ви можете відзначити на фото?
Шефіка Гаспринська сфотографована у світському європейському одязі з відкритою зачіскою та без традиційного мусульманського покривала (хіджабу чи чадри), що засвідчувало відхід від патріархальної замкненості та залучення мусульманок до публічного суспільного життя.
Окресліть характерні риси кримськотатарського національного відродження. Чому, на вашу думку, «Терджиман» змогла проіснувати порівняно довго? Яку місію мала виконувати газета «Терджиман» («Перекладач»), відповідно до її назви?
Характерні риси руху: реформа освіти (джадидизм — запровадження звукового методу навчання грамоти), залучення світських знань, розвиток національної преси, відстоювання прав жінок та еволюція від просвітництва до вимог автономії (товариство «Ветан»).
Газета «Терджиман» проіснувала понад 30 років завдяки поміркованій, виваженій тактиці Гаспринського, яка не давала приводів для цензурних заборон, а також широкій популярності серед тюркомовного населення.
Назва «Перекладач» визначала роль газети як культурного містка: вона знайомила російську владу та інтелігенцію з проблемами кримських татар, а кримцям відкривала надбання світської європейської культури та науки.
ЗАРОДЖЕННЯ РОБІТНИЧОГО І СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНОГО РУХІВ
Скористайтеся е-додатком та з’ясуйте, як на розвиток опозиційних рухів в Україні впливав російський опозиційний рух.
Російський рух привніс на українські землі конспіративні структури, досвід страйків і соціал-демократичну теорію. Водночас російські народники та марксисти відкидали окремішність українського визвольного руху, що підштовхнуло українських діячів до відокремлення та створення власних політичних партій.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Суспільні рухи в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.»:
Можу назвати опозиційні течії, що діяли на теренах України в другій половині ХІХ ст.:
Український громадівський рух (хлопомани, Стара громада, «Братство тарасівців»); польський шляхетський рух (Січневе повстання 1863–1864 рр.); кримськотатарський просвітницький рух (джадидизм, товариство «Ветан»); єврейський рух (сіонізм, партія «Бунд»); російське народництво та соціал-демократія; робітничий страйковий рух.
Можу зіставити цілі опозиційних течій суспільного руху:
Поляки боролися за відродження Речі Посполитої з українськими землями; єврейські сіоністи прагнули створення власної держави на історичній батьківщині, а «Бунд» — соціалізму та автономії; українці та кримські татари еволюціонували від мовно-культурного просвітництва до вимог політичної автономії; робітники домагалися 8-годинного робочого дня, підвищення зарплат і ліквідації самодержавства.
Можу схарактеризувати діяльність І. Гаспринського:
Ісмаїл Гаспринський (1851–1914) — кримськотатарський просвітитель і мислитель. Започаткував джадидизм (звуковий метод навчання грамоти), заснував першу загальнотюркську газету «Терджиман» (1883), виступав за світську освіту та емансипацію мусульманських жінок, сформулював принцип прогресу: «Єдність у мові, думках і справах».
Можу пояснити причини активізації робітничого руху:
Швидкий розвиток промисловості внаслідок промислового перевороту створив численний клас найманих робітників. Причинами виступів стали важкі умови праці: 12–16-годинний робочий день, низька зарплата, штрафи, виробничий травматизм, відсутність соціального захисту та заборона профспілок.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. За матеріалами параграфа прокоментуйте та доповніть інфографіку. Об’єднайтеся в мінігрупи та розробіть власні варіанти інфографіки про особливості інших суспільних рухів другої половини ХІХ ст.
Етапи розвитку кримськотатарського руху:
1) Виклики: еміграція понад 150 тис. кримців до Османської імперії після Кримської війни, загроза втрати рідної землі та мовної асиміляції.
2) Просвітницька реформа: джадидизм Гаспринського, нові світські школи, видання газети «Терджиман» (1883).
3) Суспільні зміни: боротьба за жіночу освіту (Шефіка Гаспринська, журнал «Алем-і Нісван»).
4) Політизація: поява ліберальної партії «Іттіфак ель муслімін» (1905) та таємного молодіжного товариства «Ветан» (1908), висунення вимог територіального самоврядування.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. У першому номері «Терджиману» (від 10.04.1883 р.) І. Гаспринський писав: «Випускаючи нашу газету, ми хочемо заявити нашим читачам, що “Терджиман” намагатиметься передусім, з одного боку — давати потрібні та корисні для культурного життя знання, а з іншого — знайомити російське суспільство з нашими національними потребами. Чи буде “Терджиман” відповідати тим вимогам, які він собі ставить, чи ні, хай вирішить майбутнє, тому що зрозуміло: я сам не можу винести вироку». Поміркуйте, чи виконала, на вашу думку, газета свою місію. У чому це виявлялося?
Газета повністю досягла поставленої мети:
- Вона стала загальновизнаним рупором джадидизму, забезпечивши перехід мусульманської освіти від середньовічної схоластики до світських знань.
- Двомовність видання дозволила офіційно й аргументовано доносити проблеми кримськотатарського народу до імперських кіл.
- «Терджиман» підготував нове покоління освіченої кримськотатарської інтелігенції, яка на початку ХХ ст. очолила боротьбу за політичні права й національну державність.