1. Коли на теренах України розпочалась індустріальна революція? 2. Яка подія стала поштовхом для прискорення індустріальної революції в другій половині ХІХ ст.? 3. Як індустріальна революція впливала на розвиток соціальної структури суспільства?
1) Індустріальна революція на українських землях розпочалася в 30–40-х роках XIX століття з переходу від мануфактур до фабрик із паровими двигунами.
2) Головним поштовхом стало скасування кріпацтва в 1861 році та реформи 1860–1870-х років, які створили ринок вільнонайманої праці й умови для руху капіталу.
3) Сформувалися дві нові верстви — промислова буржуазія та наймані робітники (пролетаріат). Зросла кількість технічної інтелігенції, прискорилося розшарування селянства, а дворянство втратило економічну монополію.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Працюючи з матеріалами параграфа, доповніть інфографіку історичними фактами.
1) Модернізація промисловості: завершення промислового перевороту у 1880-х роках, поява металургійних заводів Джона Г’юза в Юзівці та Брянського товариства в Катеринославі, промисловий видобуток залізної руди Кривбасу (ініціатива Олександра Поля) та нікопольського марганцю (1886 рік).
2) Розвиток транспорту: перша залізниця Одеса — Балта (1865 рік), відкриття Катерининської залізниці (1884 рік) для сполучення вугілля Донбасу з рудою Криворіжжя, пуск річкових пароплавів і поява міських трамваїв.
3) Урбанізація: зростання кількості містян з 1,45 млн (1858 рік) до 3,4 млн осіб (1897 рік), стрімке зростання Одеси, Києва, Харкова, Катеринослава та робітничого селища Юзівка.
4) Модернізація сільського господарства: перетворення цукроваріння на фабричну галузь, застосування сівалок і жаток фірм Ельворті та Грієвза, спеціалізація Півдня на зерні, а Правобережжя — на цукрових буряках, створення хліборобських артілей Миколи Левитського.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте інфографіку «Промислові райони». Зіставте назви промислових районів Наддніпрянської України з відомою вам інформацією про поширення корисних копалин та вирощування сільськогосподарських культур у ХІХ ст. Зробіть висновки щодо впливу природно-географічних умов на індустріальний розвиток України.
| Промисловий район | Природно-географічні умови та ресурси | Спеціалізація та підприємства |
|---|---|---|
| Донецький вугільно-металургійний | Поклади кам’яного та коксівного вугілля Донецького кряжа | Видобуток вугілля, виплавка чавуну і сталі (Юзівський завод) |
| Криворізький залізорудний | Багаті поклади якісної залізної руди Кривбасу | Видобуток залізної руди («Товариство Криворізьких залізних руд») |
| Нікопольський марганцевий | Родовища марганцевої руди біля Нікополя | Видобуток марганцю для якісної виплавки сталі |
| Південно-Західний цукровий | Родючі чорноземи та клімат Лісостепу для буряківництва | Виробництво цукру-піску та рафінаду (заводи Симиренків) |
Природні ресурси визначили чітку регіональну спеціалізацію: поклади вугілля й руди на Сході та Півдні зумовили розвиток важкої промисловості, а родючі ґрунти Правобережжя та Центральної України зробили їх центром цукроваріння й товарного зернового виробництва.
Чому Донецький басейн називали 10-ю бельгійською провінцією?
Через величезні інвестиції бельгійських підприємців, які вклали сотні мільйонів франків у вугільні шахти, металургійні та машинобудівні заводи регіону, контролюючи більшу частину місцевої промисловості.
На основі аналізу тексту параграфа укладіть у зошиті структурно-логічну схему «Суперечності модернізації сільського господарства у пореформені часи».
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Опрацюйте статистичні дані таблиці щодо кількості міського населення. Зробіть висновки про рівень урбанізації в різних регіонах України.
Найвищі темпи зростання показали міста важкої індустрії та цукроваріння Півдня й Сходу: Катеринослав збільшився у 9 разів, Суми — у 10 разів, з нуля виросла Юзівка. Найбільшими містами залишалися Одеса (понад 400 тис.), Київ (близько 250 тис.) та Харків (174 тис.). Традиційні аграрні центри Лівобережжя (Полтава) росли повільно через брак великих заводів.
2. Порівняйте за інформацією в е-додатку частки міського населення на українських землях та в деяких європейських країнах. Чим, на вашу думку, пояснюються нижчі показники в українських губерніях?
Частка містян у Наддніпрянщині становила 13–16%, тоді як у Великій Британії та Німеччині — 60–70%. Це пояснюється домінуванням аграрного сектору, збереженням селянської общини з викупними платежами, сировинною спрямованістю промисловості та масовим переселенням безземельних селян на Далекий Схід замість міст.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проаналізуйте статистичні дані про етнічний склад населення Наддніпрянської України. Спираючись на матеріали параграфа про особливості процесів модернізації, висловіть припущення про сфери зайнятості представників різних етнічних спільнот.
Українці залишалися переважно в сільському господарстві, переробці сировини (цукрові заводи) або працювали чорноробами. Росіяни переважали серед заводських робітників промислових міст, а також серед чиновників та військових. Євреї здебільшого займалися ремеслом, роздрібною та оптовою торгівлею й фінансами в містах смуги осілості. Німці та греки розвивали товарні ферми й морську хлібну торгівлю, а західноєвропейські інженери керували шахтами та комбінатами.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.»
Можу назвати прояви індустріальної революції в Наддніпрянській Україні:
Завершення промислового перевороту у 1880-х роках, поява кам’яновугільної бази на Донбасі, видобуток залізної руди Кривбасу та марганцю Нікополя, розбудова металургійних заводів-гігантів і мережі залізниць.
Можу визначити чинники, що впливали на галузеву структуру промисловості:
Наявність багатющих покладів корисних копалин на Півдні, скасування кріпацтва (ринок праці), залучення іноземного капіталу (Бельгія, Франція) та політика царату, яка закріплювала за Україною роль видобувного сировинного придатку.
Можу назвати прояви модернізації в розвитку сільського господарства, транспорту, міст:
У селі — використання фабричних машин (Ельворті), районна спеціалізація (зерно, буряк) і перші артілі Левитського. На транспорті — відкриття залізниць (Одеса — Балта, Катерининська) і річкове пароплавство. У містах — водогін, електричне освітлення, поява кінного й електричного трамваїв.
Можу пояснити, як вплинула індустріальна революція на соціальну структуру суспільства:
З’явилися промислова буржуазія та робітничий клас, зросла кількість інженерів і техніків. Селяни розкололися на заможних господарів і бідних наймитів, а дворянство втратило колишню економічну першість.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Зіставте карти господарського розвитку українських земель протягом ХІХ ст. — початку ХХ ст. (на форзацах підручника). Прокоментуйте, як вони відображають динаміку господарських змін у Наддніпрянщині. Яка інформація карт була для вас новою?
Карти демонструють перехід від розрізнених мануфактур і чумацьких шляхів до виникнення потужних промислових районів (Донбас, Кривбас, Придніпров’я, Південно-Західний цукровий район). Густа сітка нових залізниць сполучила видобувні басейни з чорноморськими портами та столицями імперії. Новим фактом є колосальна концентрація важкої промисловості саме на Півдні й Сході України.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. Об’єднайтеся в дослідницькі групи за назвами соціальних груп суспільства Наддніпрянської України другої половини ХІХ ст. За допомогою пошукових систем створіть фото / мистецький колаж, який відображатиме життя обраної соціальної групи.
Тема колажу: Промислові робітники (пролетаріат).
Основні елементи експозиції:
1) Фотографії праці біля доменних печей Юзівки та виснажливої роботи шахтарів Донбасу з кайлами в забоях (12–14-годинний робочий день).
2) Зображення робітничих поселень — бараки, землянки та нічліжки без елементарних санітарних умов.
3) Кадри робітничих страйків і заводських прохідних, що засвідчують початок організованої боротьби за трудові права.
4. Об’єднайтеся в дослідницькі мінігрупи. За допомогою інтернет-ресурсів опрацюйте інформацію про представників українських підприємницьких родин другої половини ХІХ ст. Дізнайтеся, як їм вдалося накопичити капітали для заснування власної справи. Доберіть факти, які підтверджують тезу про їхню активну громадянську позицію та підтримку українського руху.
Яхненки й Симиренки починали з чумакування і торгівлі борошном, Терещенки заробили капітал на постачанні хліба армії під час Кримської війни, Харитоненко — на торгівлі бакалією, Алчевський — на банківській справі.
Факти підтримки українського руху:
- Платон Симиренко дав гроші на видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (1860 рік), а Василь Симиренко роками фінансував українську пресу та видання Михайла Драгоманова.
- Олексій і Христина Алчевські утримували українську недільну школу, фінансували харківську «Громаду» та відкрили перший у світі пам’ятник Тарасу Шевченку (1899 рік).
- Терещенки й Харитоненки зводили лікарні, школи, притулки, фінансували гімназії та картинні галереї в Києві, Глухові й Сумах.