1. Назвіть соціальні наслідки аграрної реформи 1861 р. 2. Які сфери суспільного життя, на вашу думку, потребували реформування у зв’язку з особистим звільненням мільйонів селян?
1) Головний наслідок — ліквідація особистої залежності селян від поміщиків та надання їм базових громадянських прав (одружуватися без дозволу пана, володіти майном, судитися, вести торгівлю, вступати до навчальних закладів). Водночас селяни залишилися неповноправним станом через тимчасовозобов’язане становище, викупні платежі, відрізки та кругову поруку громади.
2) Звільнення селян вимагало негайного реформування:
- місцевого управління — поміщики втратили адміністративно-поліцейську владу на селі;
- судочинства — виникла потреба в безстановому суді замість поміщицького свавілля;
- фінансів та податків — перехід від кріпосницької системи до ринкової вимагав прозорого бюджету;
- освіти — модернізація економіки потребувала масової грамотності працівників;
- військової справи — неможливо було зберігати 25-річну рекрутчину без кріпосного права.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
1. Опрацюйте в групах матеріали параграфа, проаналізуйте зміст реформ 1860–1870-х років за прикладом схеми, яка розкриває суть і особливості земської реформи 1864 р., на с. 134.
- Фінансова реформа (1862–1866 рр.): запроваджено відкритий державний бюджет, створено єдине Державне казначейство та Державний банк, скасовано відкупну систему на спиртне (введено акциз). Упорядкувала державні фінанси, проте основний тягар прямих податків і надалі несло селянство.
- Судова реформа (1864 р.): суд відокремлено від адміністрації, створено єдину систему судів, запроваджено гласність засідань, змагальність сторін (прокурор та адвокат), інститут присяжних і мирових суддів. Найбільш демократична реформа, хоча для селян лишався окремий волосний суд, а для політичних справ існували особливі судові палати.
- Освітня реформа (1864 р.): створено безстанові початкові народні училища, гімназії поділено на класичні (давали доступ до університетів) і реальні (орієнтовані на вищі технічні заклади), університетам повернено автономію за статутом 1863 р. Доступ до освіти розширився, але зберігалася висока плата за навчання в гімназіях та нерівноправність жінок.
- Реформа цензури (1865 р.): скасовано попередню цензуру для значних за обсягом столичних видань і наукових книг. Для провінційної преси та масових народних книжок попередній нагляд зберігався; запроваджено систему покарань після виходу видання (штрафи, конфіскації, закриття).
- Міська реформа (1870 р.): засновано виборні міські думи (розпорядчий орган) та управи (виконавчий орган) на чолі з головою. Вони опікувалися благоустроєм, транспортом, медициною та освітою. Виборче право обмежувалося майновим цензом, а рішення думи контролював губернатор.
- Військова реформа (1874 р.): ліквідовано рекрутські набори, введено загальну військову повинність для чоловіків від 21 року, скорочено термін служби до 6 років в армії та 7 років на флоті (з освітою — від кількох місяців до 3–4 років), заборонено тілесні покарання. Забезпечила формування навченого військового резерву.
2. Визначте суперечності у проведенні реформ. Поясніть, чим вони були зумовлені. Під час роботи заповніть у зошиті таблицю.
Суперечності виникли через компроміс між необхідністю модернізації держави європейського зразка та прагненням самодержавства зберегти монархічну владу, становий поділ і привілеї дворянства.
Реформи 1860–1870-х років у Наддніпрянській Україні
| Назва реформи | Прогресивні положення | Суперечності |
|---|---|---|
| Фінансова (1862–1866 рр.) | Публічність бюджету, створення Державного казначейства, акцизна система замість відкупів. | Збереження подушного податку для нижчих верств і фінансових привілеїв дворян. |
| Судова (1864 р.) | Безстановість, гласність, рівність перед законом, змагальність (адвокатура), суд присяжних. | Окремий становий волосний суд для селян, майновий ценз для суддів, спеціальні суди для політв’язнів. |
| Земська (1864 р.) | Створення всестанових виборних органів самоврядування, розвиток шкіл, лікарень, доріг. | Куріальна виборча система давала перевагу дворянам; контроль губернатора; на Правобережжі запроваджена лише в 1911 р. |
| Реформа цензури (1865 р.) | Скасування попередньої цензури для столичних книг великого обсягу. | Збереження жорсткого нагляду за українським словом, провінційною пресою та масовими виданнями; посилення каральної цензури. |
| Міська (1870 р.) | Виборні органи самоврядування, швидкий розвиток міської інфраструктури, водогонів, освітлення. | Високий майновий ценз позбавив бідні верстви виборчих прав; обмеження частки нехристиян у думі (до 1/3); нагляд губернатора. |
| Освітня (1864 р.) | Загальнодоступна початкова школа, університетська автономія, створення жіночих гімназій. | Платне навчання в гімназіях та вишах, випускники реальних училищ не приймалися до університетів, вища освіта для жінок лишалася закритою. |
| Військова (1874 р.) | Загальна військова повинність замість 25-річної рекрутчини, пільги для освічених, заборона шпіцрутенів. | Офіцерські посади фактично залишалися монополією дворянства, збереження муштри й безправ’я рядового складу. |
ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864 р. — СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
1. Поясніть значення поняття «земства».
Земства — це виборні повітові й губернські органи місцевого самоврядування в Російській імперії, які керували господарськими справами, будівництвом доріг, шкільною освітою та охороною здоров’я.
2. У чому полягало позитивне значення діяльності земств?
Земства створили дієву мережу безкоштовних сільських лікарень, аптек, початкових шкіл, організували агрономічну й ветеринарну допомогу селянам, будували дороги та розвивали кредитну кооперацію. Їхня робота сформувала новий прошарок інтелігенції (земські лікарі, вчителі) та дала населенню перший досвід самоврядування.
3. Висловіть припущення, чому земська реформа мала обмежений характер.
Влада бачила в самоврядуванні зародок парламентаризму й загрозу абсолютизму, тому позбавила земства будь-яких політичних повноважень, підпорядкувала їх губернатору та закріпила штучну перевагу дворян через станову куріальну систему виборів.
4. Що свідчить про те, що самодержавство побоювалось поширювати земську реформу на всю територію Наддніпрянської України?
На Правобережній Україні реформу відклали до 1911 року. Уряд остерігався польського дворянства, яке домінувало в краї після повстання 1863–1864 рр. і могло використати виборні земства як легальну трибуну для опозиційної чи національно-визвольної діяльності.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Поясніть, чому царський уряд намагався в різний спосіб обмежити свободу земств та участь в їх діяльності селянства. Якими, на вашу думку, могли бути наслідки такої політики?
Царський уряд прагнув зберегти контроль над суспільством і не допустити об’єднання ліберального дворянства з народом проти самодержавства. Наслідками цього стали загальмованість реформ на селі, зневіра селян у можливості законного захисту своїх інтересів і поступова радикалізація суспільства.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Які чинники, на вашу думку, впливали на формування програми навчання в гімназіях?
Програму класичних гімназій визначали європейська гуманітарна традиція (поглиблене вивчення латини, грецької мови, математики для підготовки до університету) та прагнення влади контролювати погляди молоді через Закон Божий і виховання відданості монархії.
2. Чи всі діти могли реалізувати право на навчання в гімназії на практиці?
Ні. Хоча закон декларував доступність гімназій для всіх станів, обов’язкова висока плата за навчання, витрати на форму та підручники робили середню освіту недосяжною для дітей селян і бідних містян.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Які особливості розвитку українських земель у другій половині ХІХ ст. зумовили потребу в розширенні мережі освітніх закладів?
Індустріалізація, поява фабрик, залізниць, вугільно-металургійної бази вимагали грамотних робітників, машиністів і рахівників. Одночасно діяльність земств вимагала маси кваліфікованих фахівців: лікарів, фельдшерів, агрономів, землевпорядників та вчителів.
2. Чи достатньо уваги і ресурсів приділяла цій проблемі Російська імперія? Чому?
Недостатньо. Основні витрати на школи влада скинула на земства, громади й благодійників. Самодержавство витрачало скарбницю на армію та поліцію, побоюючись, що освіта виховає у простих людей критичне мислення та підірве лояльність до імперії.
3. Чому земства сприяли розвиткові освіти? Як ви думаєте, чи завжди імперська влада підтримувала ініціативу земств?
Земці розуміли: безграмотність селян зумовлює бідність і низьку культуру землеробства. Імперська влада нерідко гальмувала ці ініціативи, оскільки підозрювала земських учителів у поширенні вільнодумства, соціалізму та українського руху.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Визначте, чи всі жителі міст мали право голосу на виборах до міської думи.
Право голосу отримували лише чоловіки від 25 років, які володіли нерухомістю, підприємствами або сплачували міські збори. Наймити, робітники та дрібні ремісники були позбавлені виборчих прав.
2. Які ознаки дискримінації можна виявити за документом?
У документі присутні майнова дискримінація (виборче право лише платникам міських податків), вікова (з 25 років), релігійна (частка гласних-нехристиян не повинна перевищувати 33%) та статева (жінки не мали прямого виборчого права).
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Реформи 1860–1870-х років».
- Причини реформ 1860–1870-х років: глибока криза кріпосницької системи, поразка Росії в Кримській війні 1853–1856 рр., яка показала технічну й військову відсталість імперії, загроза масових селянських бунтів.
- Зв’язок між аграрною та іншими реформами: звільнення мільйонів селян зруйнувало поміщицьку владу, що зробило неминучим запровадження безстанового суду, земського самоврядування, загальної військової служби замість рекрутчини та мережі початкових шкіл.
- Позитивні аспекти та суперечності реформ: позитив — перехід до буржуазних правових інститутів (суд присяжних, виборне самоврядування, сучасна армія, публічний бюджет). Суперечності — збереження абсолютизму, станова виборча система, обмеження прав селян та цензурний тиск.
- Вплив реформ на розвиток суспільства: прискорено капіталістичний розвиток, завершено промисловий переворот, розбудовано міську й сільську інфраструктуру, закладено фундамент громадянського суспільства. Проте половинчастість змін зберегла ґрунт для соціальної напруги та революційних криз.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Назвіть реформи, які сприяли: а) розвиткові громадянських компетентностей населення Наддніпрянської України; б) підвищенню освітнього рівня населення України; в) модернізації громадського простору міст і сільської місцевості.
- а) Розвиткові громадянських компетентностей: судова реформа 1864 р. (суд присяжних, відкриті змагальні процеси), земська реформа 1864 р. та міська реформа 1870 р. (досвід виборів і самостійного прийняття рішень громадою).
- б) Підвищенню освітнього рівня: освітня реформа 1864 р., університетський статут 1863 р., а також земська реформа (фінансування й відкриття тисяч земських народних шкіл).
- в) Модернізації простору міст і сіл: міська реформа 1870 р. (водогони, газ, брукування вулиць, транспорт) та земська реформа 1864 р. (будівництво доріг, лікарняних комплексів, дослідних агрономічних пунктів).
3. Об’єднайтеся з однокласниками / однокласницями в групи. Розгляньте схему «Оцінка реформ 1860–1870-х років» і доберіть аргументи на користь кожного із положень схеми.
- Сприяли модернізації суспільства та переходу до аграрно-індустріального типу: ринок найманої праці дав поштовх металургійному комплексу Донбасу й Криворіжжя, розбудові залізничної мережі, створенню комерційних банків та переходу сільського господарства на товарні рейки.
- Сприяли зростанню громадянської активності: через земські збори, міські думи та відкриті судові баталії представники різних верств училися відстоювати права, формувалися земські фахові спільноти.
- Не зачіпали системи самодержавства: цар залишався абсолютним монархом, виборні органи не мали політичної ваги й підпорядковувалися губернаторам, політичні партії та організації перебували під суворою забороною.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Об’єднайтеся у творчі групи художників-карикатуристів і на основі здобутих знань про реформи 1860–1870-х років намалюйте карикатури, які відображатимуть суперечливий характер проведених реформ (проілюструйте одну на вибір).
Опис карикатури: «Двері до освіти за реформою 1864 року»
- Композиція: Будівля університету з широкими парадними сходами та відкритими дверима, на яких висить плакат: «Освіта безстанова і вільна для всіх!».
- Деталі та персонажі:
1) Дворянський син у дорогому мундирі легко проходить крізь відкриті двері, тримаючи в руках диплом класичної гімназії.
2) Дівчина-курсистка з купою підручників натикається перед входом на шлагбаум з написом: «Жінкам вхід заборонено».
3) Селянський хлопець у постолах і сорочці зупиняється біля підніжжя сходів перед високим парканом із табличкою: «Плата за навчання на пів року наперед + знання латини».
4) Випускник реального училища стоїть розгублений перед замкненими боковими дверима університету, куди його не пускають за новим статутом.
- Зміст сатири: Декларація рівності прав на освіту розбивалася об майнові бар’єри, станові переваги та гендерну дискримінацію.