Пригадайте, які факти історії Наддніпрянської України в першій половині XIX ст. свідчили про кризу кріпосницької системи.
- Низька продуктивність праці через відсутність зацікавленості кріпаків у роботі на пана.
- Масове банкрутство й закладання поміщицьких маєтків у державні банки.
- Зубожіння селян через збільшення панщини до 5–6 днів на тиждень та запровадження місячини.
- Гальмування промислового перевороту через дефіцит вільного ринку найманої праці.
- Постійні антикріпосницькі виступи, втечі селян та рух під проводом Устима Кармелюка на Поділлі.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
За навчальним текстом визначте причини ліквідації кріпацтва в Наддніпрянській Україні. Чи можна назвати селянську реформу вимушеним кроком з боку російського самодержавства? Свою думку обґрунтуйте.
Причини скасування кріпацтва:
- Економічна неефективність підневільної праці та гальмування ринкових відносин.
- Брак вільнонайманої робочої сили для фабрик і заводів.
- Поразка Російської імперії у Кримській війні (1853–1856 рр.), що викрила військово-технічну відсталість держави.
- Загроза масштабного селянського бунту.
Реформа була вимушеним кроком. Царський уряд пішов на неї під загрозою втрати імперією статусу великої держави та через наростання соціального вибуху. Це підтверджують слова Олександра II про те, що краще скасувати кріпосне право «зверху», ніж чекати, поки його скасують «знизу».
ПОМІРКУЙМО!
Поміркуйте, які події під час Східної війни могли підштовхнути царя до ліквідації кріпосного права.
Військові поразки армії, падіння Севастополя та масові селянські спалахи — «Київська козаччина» (1855 р.) і «Похід у Таврію за волею» (1856 р.). Селяни масово записувалися в ополчення заради обіцяної волі, а їхня категорична відмова повертатися до підневільного стану після війни загрожувала стабільності імперії.
Скористайтеся е-додатком і проаналізуйте статистичну інформацію щодо чисельності кріпаків в українських губерніях. Визначте, де чисельність кріпаків була найбільшою, а де — найменшою. Із чим це пов’язано, на вашу думку?
Найбільшою частка кріпаків була на Правобережжі (у Подільській губернії — близько 60%), найменшою — на Півдні (у Таврійській губернії — близько 6%).
На Правобережжі здавна домінували великі поміщицькі латифундії, що орієнтувалися на вирощування зерна та цукрових буряків підневільною працею. Південь заселявся значно пізніше — з кінця XVIII століття — вільними переселенцями, козаками та колоністами, тому там із самого початку переважала наймана праця.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Прочитайте документ, визначте, які зміни в становище селянства він вносив.
- Ліквідував особисту залежність селян і дворових людей від поміщиків.
- Надав селянам статус вільних сільських обивателів та базові громадянські права.
- Дозволив вільно торгувати, відкривати промислові, ремісничі й торговельні заклади.
- Надав право записуватися в гільдії, цехи та брати підряди.
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Працюючи з текстом параграфа, доповніть запропоновану авторами схему. Поясніть, чим були зумовлені суперечності у проведенні селянської реформи 1861 р.
Суперечності були зумовлені намаганням влади поєднати непоєднуване: модернізувати економіку й водночас зберегти поміщицьке землеволодіння як головну опору самодержавства. Царський уряд звільнив селян безкоштовно лише від особистого ярма, але змусив платити за землю втридорога, задовольнивши інтереси дворян.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чому, на думку історика, і землевласники, і селяни сприймали реформу із засторогою?
Поміщики боялися втрати феодальної влади над людьми, частини угідь і монополії на аграрні промисли. Селяни ж розраховували отримати повну волю разом із землею без викупу, а натомість отримали урізані наділи й 49 років боргової кабали.
ПОМІРКУЙМО!
1. Висловіть припущення, чи міг відбутися зображений епізод насправді. Свою думку обґрунтуйте.
Ні, епізод вигаданий. Олександр II зачитав Маніфест особисто лише військовим у Михайлівському манежі. Для народу текст оприлюднювали місцеві священники в церквах та урядовці у повітових установах.
2. Чи можна назвати картину пропагандистською?
Так. Полотно створене у 1880 році для звеличення «Царя-Визволителя» та демонстрації штучної єдності монарха з народом в умовах зростання революційних рухів.
НАСЛІДКИ АГРАРНОЇ РЕФОРМИ 1861 Р.
1. Ознайомтеся зі змістом таблиці та поясніть, чим був зумовлений суперечливий характер наслідків реформи. У чому виявилася недалекоглядність російського самодержавства під час проведення реформи?
Суперечливість викликана компромісним характером змін: капіталістичні свободи поєднали із феодальними пережитками. Недалекоглядність полягала в тому, що заради миттєвої вигоди дворян влада прирекла мільйони селян на безземелля та бідність, заклавши підвалини під майбутні революції.
2. Як, на вашу думку, суперечливий характер селянської реформи у подальшому вплинув на розвиток Російської імперії?
Реформа стимулювала зростання промисловості й ринку праці, проте породила гостре аграрне перенаселення та ненависть селян до поміщиків. Це нерозв’язане питання призвело до аграрних бунтів, революції 1905–1907 років і падіння царату в 1917 році.
3. Запропонуйте власний варіант селянської реформи, який дозволив би, на вашу думку, запобігти названим суперечностям.
- Наділення селян усією землею, якою вони фактично володіли, без будь-яких «відрізків».
- Виплата компенсацій дворянам повністю з держбюджету без стягнення відсотків із селян.
- Миттєве надання повної рівності у правах: скасування тимчасовозобов’язаного стану, общини та рекрутчини.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Сучасний малюнок на тему аграрної реформи 1861 р. створено за мотивами карикатури ХІХ ст. «Перехід із кріпацького стану в тимчасовозобов’язаний, тобто у вир». Визначте, хто зображений на сучасному малюнку. Які настрої героїв малюнка намагався зобразити автор?
Зображено селянина-кріпака, дворянина-поміщика та царського урядовця. Селянин перебуває у стані страху, невпевненості та відчаю перед невідомим майбутнім («виром»). Поміщик і чиновник поводяться холоднокровно, владно й байдуже, штовхаючи селянина в боргову кабалу заради збереження власних вигод.
ЗНАЮ МИНУЛЕ — ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ — ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Ліквідація кріпацтва в Наддніпрянській Україні».
- Можу назвати причини і привід до скасування кріпацтва в Наддніпрянській Україні: криза поміщицького господарювання, брак найманої сили для фабрик, страх перед бунтом. Каталізатор (привід) — поразка у Кримській війні (1853–1856 рр.) та спалахи рухів «Київська козаччина» (1855 р.) і «Похід у Таврію за волею» (1856 р.).
- Можу пояснити, як змінився правовий статус селянства внаслідок аграрної реформи: селяни стали вільними людьми, отримали право торгувати, володіти нерухомістю, брати шлюб без дозволу пана, судитися. Збереглися станова меншовартість (тілесні покарання, подушний податок) та тимчасовозобов’язаний стан до викупу наділу.
- Можу визначити позитивні аспекти та суперечності реформи: позитив — ліквідація кріпацтва, виділення землі, формування ринку праці. Суперечності — «відрізки» до третини кращих угідь на користь панів, завищена сума викупу, виплата боргу державі впродовж 49 років.
- Можу визначити наслідки реформи для соціально-економічного розвитку Наддніпрянщини: прискорення модернізації та будівництва залізниць, утвердження ринкових відносин в агросекторі; водночас — збереження поміщицьких латифундій, малоземелля та зубожіння селянства.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. У Російській імперії до 1917 р. реформу 1861 р. називали Великою, а імператора Олександра ІІ — Визволителем. Чи погоджуєтеся ви з такою оцінкою?
Оцінка є однобічною та перебільшеною. Хоча селяни позбулися рабства, що стало цивілізаційним поступом, держава пограбувала їх економічно через механізм «відрізків» та 49-річних викупних платежів. Титул «Визволитель» був частиною імперської пропаганди, оскільки цар діяв вимушено і передусім рятував фінансове становище дворянства.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. Проаналізуйте ілюстрований колаж і визначте, на яких недоліках реформи акцентують увагу автори. Розтлумачте сенс карикатури.
Автори акцентують на гострому безземеллі: 46% найкращих земель залишилися в поміщиків, а багатомільйонне селянство отримало решту в урізаному вигляді. Карикатура журналу «Шершень» демонструє крихітність виділених наділів, де буквально «курці лапою ніде ступити». Це змушувало селян і далі йти в кабалу до поміщика, орендуючи землю на грабіжницьких умовах.