Пригадайте, якими були причини російсько-турецьких війн кінця XVIII ст.
Головними причинами були боротьба Російської імперії за вихід до Чорного моря та приєднання Південної України й Криму, а також прагнення Османської імперії повернути втрачені території та зберегти панування в регіоні.
1. Причини і театри воєнних дій Східної (Кримської) війни
Дізнайтеся історію Східної (Кримської) війни та визначте, які особливості соціально-економічного розвитку Російської імперії в першій половині ХІХ ст. вплинули на її результат.
Поразку Російської імперії зумовили:
- Панування кріпосництва, що гальмувало індустріалізацію та створення ринку вільної праці.
- Військово-технічне відставання: гладкоствольна зброя та вітрильний флот росіян проти далекобійних нарізних гвинтівок і парових суден коаліції.
- Відсутність мережі залізниць на півдні, через що доставка підкріплень, зброї та харчів возами тривала місяцями.
1. Чому Російська імперія прагнула встановити контроль над чорноморськими протоками?
Контроль над Босфором і Дарданеллами гарантував вільний вихід російського флоту в Середземне море, унеможливлював прохід ворожих кораблів у Чорне море та зміцнював позиції імперії на Балканах.
2. Чому Російська імперія прагнула контролювати православні святині в Палестині? Чи обмежувались ці наміри лише релігійними мотивами?
Контроль над святинями був лише дипломатичним приводом для тиску на Османську імперію та легітимації втручання в її внутрішні справи під прикриттям «захисту одновірців».
Діємо: практичні завдання
Складіть перелік фактів, які свідчили про відсталість Російської імперії як чинник поразки у цій війні. Поміркуйте, який вихід із ситуації мав шукати царський уряд.
Факти відсталості:
- Переважання застарілого вітрильного флоту над паровим.
- Озброєння піхоти піхотними гладкоствольними рушницями з малою дальністю бою.
- Відсутність залізниць до Криму, занепад гужової логістики.
- Неефективна кріпосна економіка та гостра нестача ліків і шпиталів.
Шлях виходу: негайне скасування кріпосного права, форсована індустріалізація, розбудова залізниць, судова та армійська реформи.
2. Війна і населення України
Діємо: практичні завдання
Проаналізуйте історичну карту і складіть розповідь про вплив подій Східної (Кримської) війни на українські землі та їхнє населення.
Українські землі були головним театром воєнних дій (бої на Альмі, 349-денна оборона Севастополя 1854–1855 рр., бомбардування Одеси) та основним тилом російської армії.
Населення несло основний тягар: рекрутські набори, примусові реквізиції худоби, провіанту й фуражу, важку гужову повинність. Це виснажило селянські господарства та породило опір («Київська козаччина» 1855 р., рух «У Таврію за волею» 1856 р.). Для кримських татар наслідком стали безпідставні звинувачення в нелояльності, тиск влади та вимушена еміграція понад 100 тисяч осіб до Османської імперії.
Дізнайтеся, хто з українських жінок був нагороджений медаллю імені Ф. Найтінгейл.
Медаллю імені Флоренс Найтінгейл нагороджено понад 25 українок. Серед них — учасниця Другої світової війни Марія Щербаченко, яка винесла з поля бою 112 поранених, а також медсестри Товариства Червоного Хреста України (Людмила Чернова, Валентина Басова, Наталія Яковлева), які рятували цивільних і військових під час сучасної російської агресії.
3. Наслідки Східної (Кримської) війни
Факт чи фейк? Існує версія, що будівництво першої залізниці в Україні пов’язане зі Східною війною.
Це факт. На початку 1855 р. британські військові проклали Велику Кримську центральну залізницю довжиною 23 км від порту Балаклава до Севастополя для підвезення снарядів і транспортування поранених. Вона з’явилася раніше за регулярні магістралі Львів — Перемишль (1861 р.) та Одеса — Балта (1865 р.).
Запитання і завдання
I. Знаю і систематизую нову інформацію
1. Самооцінювання
- Хронологічні межі та причини війни: 1853–1856 рр. Причини: загострення «східного питання», спроба Росії встановити контроль над чорноморськими протоками й Балканами та опір коаліції (Османська імперія, Велика Британія, Франція, Сардинія).
- Роль воєнних дій на українських теренах: Крим став головним театром війни (битва на р. Альма, оборона Севастополя 1854–1855 рр.), а українські губернії — основним джерелом провіанту, коней, возів і рекрутів.
- Причини поразки Російської імперії: Економічна та технічна криза кріпосництва, відсутність залізниць на півдні, гладкоствольна зброя та вітрильний флот проти далекобійних гвинтівок і пароплавів союзників, дипломатична ізоляція.
- Наслідки для населення українських земель: Розорення господарств, рекрутчина, селянські повстання («Київська козаччина», «У Таврію за волею»), масова еміграція понад 100 тис. кримських татар до Туреччини через репресії царату.
II. Обговорюємо в групі
2. Причини селянських рухів часів війни, аналогії в минулому та загострення селянського питання
Причинами виступів стали зростання повинностей і поширення чуток про звільнення з кріпацтва за службу в ополченні («Київська козаччина») або за переселення до Криму («У Таврію за волею»). Подібне відбувалося у війні 1812 р., коли селян-ополченців після розгрому ворога повернули поміщикам. Селянське питання загострилося через колосальний воєнний визиск: селяни вважали, що власною службою та кров’ю здобули право на волю.
3. Програма реформування Російської імперії для подолання відставання
- Скасування кріпосного права з наділенням селян землею.
- Заміна 25-річної рекрутчини загальним військовим обов’язком зі скороченим строком служби.
- Технічне переозброєння війська нарізною зброєю та будівництво парового флоту.
- Форсоване будівництво мережі залізниць і розвиток вільного підприємництва.
- Запровадження незалежного, гласного суду з присяжними та створення виборного місцевого самоврядування (земств).
III. Мислю творчо
4. Розгляньте карикатуру і поясніть, який зміст вклав у неї автор.
У карикатурі «Запис добровольців у Росії» (1854) французький графік Шарль Верньє викриває брехню царату про всенародний патріотичний підйом. Іронічна фраза офіцера «не штовхатися» контрастує із зображенням зв’язаних і заляканих кріпаків, яких солдати силою й батогами женуть до рекрутського пункту.