ПРИГАДАЙТЕ
Пригадайте, які умови впливали на розвиток української культури в першій половині XIX ст. Які процеси називають українським національним відродженням?
Розвиток культури гальмували імперський поділ українських земель між Росією та Австрією, посилення русифікації й онімечення, дія кріпацтва та цензури. Водночас поштовхом для розвитку стали ідеї європейського романтизму, які викликали зацікавлення фольклором, історією та побутом рідного народу.
Українське національне відродження — це процес усвідомлення українцями своєї окремішності як нації, формування єдиної літературної мови, дослідження власної спадщини та розгортання боротьби за культурну автономію й державну самостійність.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Проведіть мінідослідження біографій представлених в інфографіці видатних письменників та доберіть факти, що свідчать про їхню активну участь у процесах українського національного відродження та громадському житті.
| Представник | Участь у національному відродженні та громадському житті |
|---|---|
| Іван Котляревський | Зачинатель нової української літератури: створив перший твір живою народною мовою — поему «Енеїда» (1798 р.). Керував Полтавським театром, започаткував національну драматургію п’єсами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник». |
| Григорій Квітка-Основ’яненко | Основоположник нової української прози (повість «Маруся»). Створив професійний театр у Харкові, ініціював відкриття Харківської губернської бібліотеки та Інституту шляхетних дівчат. |
| Петро Гулак-Артемовський | Поет і байкар, ректор Харківського університету. Через жанр байки («Пан та Собака») утверджував українське художнє слово та викривав кріпосницькі порядки. |
| Пантелеймон Куліш | Діяч Кирило-Мефодіївського братства, розробник фонетичного правопису («кулішівки»), автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Перекладав українською мовою Біблію та твори світової класики. |
| Тарас Шевченко | Член Кирило-Мефодіївського братства, автор поетичної збірки «Кобзар» (1840 р.). Сформував ідеологію безкомпромісного національного визволення, остаточно закріпив народну мову як основу літературного стандарту. |
2. За допомогою додаткових джерел доповніть перелік видатних письменників / письменниць першої половини ХІХ ст.
- Євген Гребінка — байкар і поет, видавець альманаху «Ластівка», сприяв викупу Шевченка з кріпацтва.
- Ганна Барвінок (Олександра Білозерська-Куліш) — письменниця, започаткувала українську жіночу психологічну прозу про побут селянства.
- Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький — засновники «Руської трійці», автори альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.), від якого почалося відродження в Галичині.
- Левко Боровиковський — поет-романтик, майстер народних балад та переспівів.
- Віктор Забіла та Михайло Петренко — поети-романтики, автори популярних ліричних пісень («Небо», «Гуде вітер вельми в полі»).
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Прочитайте цитати сучасних українських дослідників та визначте, у який спосіб письменники першої половини ХІХ ст. виявляли опозиційність до імперського панування у своїй творчості. Чия позиція — І. Котляревського чи Т. Шевченка — була більш рішучою? Чому?
Котляревський демонстрував опозиційність через бурлеск і приховану іронію: козацький побут троянців в «Енеїді» виступав противагою імперським порядкам. Шевченко відкинув інакомовність і прямо звинувачував російський царат у тиранії, закликаючи до ліквідації кріпацтва та самодержавства.
Позиція Тараса Шевченка була більш рішучою. Замість лояльного висміювання вад системи в межах дозволеного, він прямо проголосив право українського народу на повну свободу та збройне повалення імперського ярма.
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуйте, чому Тараса Григоровича Шевченка в народі також прозвали Кобзарем. Чи випадково він обрав назву «Кобзар» для своєї першої поетичної збірки?
Назва збірки та народне прізвисько митця не випадкові. Народні кобзарі століттями берегли пам’ять про козацьку волю та висловлювали почуття простих людей. Шевченко взяв на себе роль такого ж речника нації: його поезія будила історичну пам’ять і кликала до боротьби за людську гідність.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте і порівняйте пам’ятки архітектури першої половини ХІХ ст. Визначте, які елементи будівель є подібними. За якими ознаками їх зараховують до пам’яток архітектури класицизму? Яка з будівель відрізняється від інших? Чим?
Будинок дворянського зібрання, Київський університет та Павільйон Флори мають спільні риси класицизму: сувору осьову симетрію, колони античних ордерів, портики та трикутні фронтони без надмірного декору.
З-поміж них вирізняється Михайлівська церква в Городищі. Вона зведена у стилі неоготики: має видовжені стрільчасті вікна, арки, високі шпилі та контрфорси, що наслідують європейське середньовіччя.
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуйте, що впливало на вибір Тарасом Шевченком сюжетів для живописної творчості. Як його твори відобразили світогляд митця?
На вибір тем впливали власний досвід неволі, захоплення героїчним козацьким минулим та прагнення захистити знедолених. У картині «Катерина» Шевченко засудив соціальну наругу над простою селянкою, а в серії офортів «Живописна Україна» свідомо фіксував архітектурні пам’ятки, звичаї та природу, щоб зберегти національну спадщину для нащадків.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Нова українська література та мистецтво»
- Можу назвати літературно-мистецькі пам’ятки доби:
- Література: «Енеїда» (1798 р.) та «Наталка Полтавка» (1819 р.) І. Котляревського; «Маруся» (1834 р.) Г. Квітки-Основ’яненка; альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.); «Кобзар» (1840 р.) Т. Шевченка.
- Архітектура: будівля Київського університету святого Володимира (В. Беретті), пам’ятник Дюку де Рішельє в Одесі (І. Мартос), Михайлівська церква в Городищі (Дж. Торічеллі).
- Живопис: полотно «Катерина» (1842 р.) та офорти «Живописна Україна» (1844 р.) Т. Шевченка.
- Можу визначити відображення суспільного розвитку в мистецтві:
- Посилення соціального й національного гніту викликало протест проти кріпацтва в літературі. Поширення ідей романтизму стимулювало збирання фольклору та інтерес до козацьких часів, а розбудова міст утвердила класицизм в архітектурі.
- Можу розрізнити пам’ятки архітектури класицизму:
- Будівлі класицизму відрізняються симетричним фасадом, колонами (портиками) та строгими трикутними фронтонами, тоді як інші стилі (зокрема неоготика) мають асиметрію, шпилі та стрільчасті склепіння.
- Можу довести значення культури в національному відродженні:
- Література новою українською мовою перетворила її з простонародної говірки на інструмент суспільної думки, а творчість Шевченка об’єднала українців навколо ідеї національної свободи.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Розгляньте фото однієї зі сторінок «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 р. Хто і чому, на вашу думку, в ті часи міг закреслити слова «Україно», «гуляй, буйний», «козацькії» в поемі «Тарасова ніч»?
Слова викреслили цензори Російської імперії. Терміни «Україна» та «козацькії» нагадували про часи Гетьманщини та суперечили догмі про «триєдиний російський народ». Заклик «гуляй, буйний» влада сприймала як підбурювання до непокори царату та селянських бунтів.
3. Які причини спонукали частину української еліти на західноукраїнських землях створювати свої літературні твори та публіцистику польською або німецькою мовами?
Офіційне діловодство та освіта в Австрійській імперії велись німецькою, а в коронному краї Галичині панувала польська шляхта. Написання праць цими мовами дозволяло освіченим українцям виходити на європейську аудиторію та доносити українське питання до імперського уряду у Відні.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
4. Уявіть, що діячі культури першої половини ХІХ ст. є активними користувачами сучасних соціальних мереж. Виконайте від імені одного із них мініпроєкт «Сторінка діяча в соціальних мережах»:
- Нікнейм: @ivan_kotliarevsky
- Біо: Драматург, офіцер, керівник Полтавського театру. Довів, що народна мова варта великої літератури.
- Теми постів: 1) Бекстейдж постановки «Наталки Полтавки» та пошук народних мелодій. 2) Чому троянці заговорили українською: історія створення «Енеїди».
- Зразок допису:
«Втомився чути, що наше слово — лише для домашніх розмов. “Енеїда” довела: українською звучить усе — від жартів до героїчного епосу. Мої парубки-троянці ще покажуть характер! Читали вже нові строфи?»
5. Підготуйте і проведіть віртуальну мініекскурсію до однієї із пам’яток культури України першої половини ХІХ ст.
- Пам’ятка: Головний («Червоний») корпус Київського університету.
- Місце: Київ, вул. Володимирська, 60.
- Автор: Вікентій Беретті (будівництво завершив його син Олександр у 1843 р.).
- Особливості: Взірець монументального класицизму. Будівля має форму прямокутника з внутрішнім двором. Головний фасад прикрашає портик із восьми колон іонічного ордера з трикутним фронтоном. Контраст червоних стін і чорних чавунних баз колон повторює кольори стрічки ордена Володимира.