Назвіть значні культурні та освітні центри на українських землях за Ранньомодерної доби. На основі вивченого раніше матеріалу висловіть припущення, як встановлення панування імперій Габсбургів та Російської імперії могло вплинути на розвиток української культури.
Головними осередками були Острог, Київ (Києво-Могилянська академія), Львів, а також Чернігівський, Харківський та Переяславський колегіуми. Входження до складу Російської та Австрійської імперій призвело до ліквідації автономних установ, запровадження цензури, витіснення української мови з офіційної та освітньої сфер, а також до русифікації, онімечення й полонізації.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте історичну карту та з її допомогою доберіть історичні факти, що ілюструють історичні умови розвитку української культури в першій половині XIX ст.
- Поділ українських земель між двома імперіями — Російською та Австрійською, що зумовило різні правові та культурні умови.
- Формування мережі вищої та середньої освіти: відкриття Харківського (1805 р.) та Київського (1834 р.) університетів, Кременецького (1805 р.) та Рішельєвського (1817 р.) ліцеїв, Ніжинської гімназії вищих наук (1820 р.).
- Поява наукових і громадських осередків: Астрономічна обсерваторія та Філотехнічне товариство в Харкові, Тимчасова комісія для розбору давніх актів у Києві (1843 р.), гурток «Руська трійця» у Львові (альманах «Русалка Дністровая», 1837 р.).
РОЗВИТОК ОСВІТИ
1. Поміркуйте, чому відкриття університету викликало інтерес у жителів тогочасного Харкова.
Університет перетворював провінційний Харків на головний інтелектуальний та економічний центр регіону. Це давало змогу здобувати вищу освіту й будувати кар’єру на місці, без тривалих і дорогих поїздок до Москви чи Петербурга.
2. Чи всі зображені на полотні люди, на вашу думку, мали би змогу забезпечити навчання своїх дітей в університеті?
Ні. Освіта мала становий та майновий характер. Навчатися в університетах могли переважно діти дворян, чиновників і багатого купецтва. Селяни та міська біднота не мали коштів на оплату навчання, проживання і підручників, а також стикалися з юридичними обмеженнями.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Визначте, яку роль у відкритті Харківського університету відіграли представники українських родин.
Українська еліта взяла на себе організаційну та фінансову підтримку. Дворяни Слобожанщини (роди Квіток, Шидловських, Ковалевських) на чолі з В. Каразіним зібрали 1 мільйон карбованців, а міський діяч Г. Урюпин організував збір коштів серед харківських міщан і купців.
2. Про які джерела фінансування університету йдеться у свідченнях історика?
- Пожертви місцевого слобідсько-українського дворянства (1 мільйон карбованців).
- Добровільні внески харківських громадян: купців і міщан (40–50 тисяч карбованців).
ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА
1. Чим відрізнялися історії створення університетів у Харкові й Києві?
Харківський університет виник за громадської ініціативи В. Каразіна коштом місцевих благодійників. Київський засновано за прямим наказом імператора з політичною метою — зменшити польський вплив на Правобережжі після поразки Польського повстання 1830–1831 рр., для чого до Києва перевели викладачів і бібліотеку ліквідованого Кременецького ліцею.
2. Чи вдалося урядові Російської імперії досягти політичних цілей щодо відкриття Київського університету? Свою думку обґрунтуйте історичними фактами.
Лише частково. Польський вплив було послаблено, а навчання русифіковано, проте заклад не став опорою монархії. Навпаки, він перетворився на центр українського національного руху: саме тут викладали М. Максимович і М. Костомаров, працював Т. Шевченко та діяло Кирило-Мефодіївське братство.
3. З додаткових джерел доберіть інформацію на підтвердження тези про те, що Київський університет став осередком українського національного відродження.
- Першим ректором призначили Михайла Максимовича — історика, природознавця та дослідника українського фольклору.
- При університеті діяла Тимчасова комісія для розбору давніх актів, співробітником якої був Тарас Шевченко.
- У стінах закладу виникла перша українська політична організація — Кирило-Мефодіївське братство (1845–1847 рр.).
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
На яку проблему навчання українців звертала увагу діячка?
Олена Пчілка вказувала на тотальну русифікацію шкіл і повну відсутність підручників українською мовою, через що діти з перших днів навчання були відірвані від рідної культури.
1. Зіставте освітні можливості українців Наддніпрянщини і західноукраїнських земель. Що в них спільного і відмінного? Під владою якої з імперій освітні можливості українців були кращими?
Спільне: станова нерівність, низьке охоплення селян початковою освітою (на Галичині у 1840-х рр. вчилося лише 14% дітей), урядова політика денаціоналізації.
Відмінне: на Наддніпрянщині українську мову повністю заборонили в школах, а Києво-Могилянську академію закрили. В Австрійській імперії за шкільною реформою 1774 р. у початкових класах дозволялося навчатися рідною мовою, а під час «Весни народів» 1848 р. у Львівському університеті відкрили кафедру української мови та літератури.
Можливості були дещо кращими в Австрійській імперії завдяки підтримці греко-католицького духовенства та здобуткам 1848–1849 років.
2. Якими, на вашу думку, були наслідки низького рівня охоплення українців освітою?
Масова неписьменність закріплювала бідність селян, гальмувала економічний розвиток, знижувала соціальну мобільність і робила населення вразливим до імперської асиміляції (русифікації на сході, полонізації та онімечення на заході).
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Умови розвитку культури. Освіта і наука».
Можу назвати видатних діячів освіти і науки першої половини ХІХ ст.:
- Василь Каразін — просвітник, ініціатор заснування Харківського університету.
- Михайло Максимович — ботанік, фольклорист, перший ректор Київського університету.
- Михайло Остроградський — математик і фізик світового рівня.
- Тимофій Осиповський — математик і ректор Харківського університету.
- Микола Маркевич, Дмитро Бантиш-Каменський — автори перших узагальнювальних праць з історії України.
Можу підтвердити фактами вплив історичних умов на розвиток культури:
- Політичний тиск імперій: закриття Києво-Могилянської академії (1817 р.), ліквідація Волинського ліцею (1831 р.), цензура на друк книг народною мовою.
- Модернізація економіки: поява фахових училищ (морехідних, садівничих, технічних), створення Харківського філотехнічного товариства (1811 р.).
- Романтизм: пробудження інтересу інтелігенції до народної пісні, історії та звичаїв.
Можу визначити чинники відкриття Харківського і Київського університетів:
- Харківський (1805 р.): ініціатива українського дворянства та міщанства, потреба краю у власних фахівцях.
- Київський (1834 р.): урядове прагнення царизму витіснити польський вплив на Правобережжі після повстання 1830–1831 рр.
Можу довести, що наукові дослідження відображали процеси модернізації та національного відродження:
- Модернізація: прикладні дослідження математика М. Остроградського, розвиток астрономії, агрономії та видання фахових журналів.
- Національне відродження: збирання фольклору (збірки М. Максимовича 1827 та 1834 рр.), фундаментальні праці з історії України Д. Бантиша-Каменського (1822 р.) та М. Маркевича (1842–1843 рр.).
2. Скористайтеся е-додатком й перевірте, чи вдалося правильно підібрати історичні факти до схеми на с. 105. Що нового ви дізналися, працюючи з е-додатком?
Факти збігаються з трьома основними напрямами: тиск імперської влади, поширення ідей Просвітництва та запити модернізації господарства. Додаток деталізує інформацію про жорстке обмеження автономії університетів з боку царського міністерства та спроби заснування недільних шкіл на Галичині.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
3. Підтвердіть або спростуйте тезу: «У першій половині ХІХ ст. доступ жінок до освіти був обмеженим».
Теза є правильною. Державні гімназії, повітові училища й університети навчали лише чоловіків. Жінки здобували здебільшого домашню початкову освіту. Створений 1838 року Київський інститут шляхетних дівчат мав становий характер і давав дівчатам-дворянкам лише елементарні знання з наголосом на рукоділлі та етикеті. Доступу до університетів жінки не мали взагалі.
4. Об’єднайтеся в групи. Визначте і впишіть у таблицю позитивні і негативні тенденції, явища, процеси в розвитку освіти і науки України першої половини ХІХ ст.
| Позитивні тенденції | Негативні тенденції |
|---|---|
| Заснування університетів у Харкові (1805 р.) та Києві (1834 р.), діяльність ліцеїв. | Станова та майнова нерівність; недоступність освіти для більшості селян. |
| Початок наукового дослідження української мови, історії та фольклору. | Повна русифікація шкіл Наддніпрянщини; німецька та польська мови в Галичині. |
| Створення перших спеціалізованих технічних і ремісничих шкіл. | Ліквідація Києво-Могилянської академії (1817 р.) та Кременецького ліцею (1831 р.). |
| Діяльність наукових товариств (Харківське філотехнічне товариство). | Вкрай низький рівень грамотності дорослого населення. |
5. Чому у цей період не було українських науковиць у сучасному розумінні (із науковими ступенями й офіційними науковими посадами)?
Закони обох імперій забороняли жінкам вступати до університетів. Без вищої освіти вони не мали права захищати дисертації, здобувати вчені ступені (кандидата, магістра, доктора наук) чи обіймати посади викладачів і професорів.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
6. Уявіть себе громадським діячем / громадською діячкою першої половини ХІХ ст. Ви виступаєте з ініціативою відкриття навчального закладу у вашому місті / селі. Підготуйте текст листа / промови, який допоможе змотивувати меценатів пожертвувати кошти на відкриття закладу.
Шановні панове! Добробут і багатство нашого краю напряму залежать від знань і вмінь його мешканців. Землеробство, ремесла й торгівля не можуть розвиватися у темряві неуцтва. Держава не збудує школу без нашої власної волі, як це свого часу довела Слобожанщина, згуртувавшись навколо створення Харківського університету. Закликаю кожного з вас пожертвувати частку статків на відкриття училища для нашого юнацтва. Цей внесок збереже ваші імена у пам’яті нащадків та закладе основу гідного майбутнього нашої громади.
7. Уявіть себе працівником / працівницею туристичної фірми. Розробіть маршрут та рекламний буклет / постер екскурсії «Культурно-просвітницькі центри на українських землях».
Маршрут екскурсії:
1) Харків — Харківський університет (1805 р.) та перші наукові товариства.
2) Ніжин — Гімназія вищих наук (1820 р.), центр класичної гуманітарної освіти.
3) Київ — Університет святого Володимира (1834 р.), осередок Кирило-Мефодіївського братства.
4) Кременець — Волинський ліцей («Волинські Афіни»), видатний освітній осередок Правобережжя.
5) Львів — Львівський університет, середовище діяльності «Руської трійці» та кафедри української мови.
6) Одеса — Рішельєвський ліцей (1817 р.), інтелектуальний центр Південної України.
Рекламний буклет:
«Шляхами інтелектуального відродження: мандрівка університетами та ліцеями XIX століття! Відкрийте для себе велич корпусів Харкова й Києва, романтику Кременецького ліцею та атмосферу вільних ідей Львова й Одеси. Дізнайтеся, як творилася українська наука всупереч імперським заборонам!»