АРХІТЕКТУРА
Розгляньте зображення архітектурних споруд модернізму (с. 105). Назвіть характерні особливості кожної будівлі та визначте напрям, до якого вона належить.
У підручнику на с. 99 (у завданні помилково вказано с. 105) подано чотири визначні споруди українського архітектурного модернізму:
1) Національний палац мистецтв «Україна» (Київ, 1965–1970 рр.) належить до модернізму (раціоналізм / радянський модернізм). Будівля має трапецієподібну форму та стриманий функціональний вигляд. Фасад із вертикальними пілонами та суцільним склінням гармонійно поєднує монументальність об’єму з відчуттям легкості та відкритості простору.
2) Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (Київ, 1989 р.) створена в стилістиці бруталізму. Вертикальний корпус книгосховища нагадує розгорнуту книгу чи велетенську геометричну стелу. Характерними рисами є потужні залізобетонні конструкції, масивні глухі площини стін і чітка пластика об’ємів.
3) Будівля Дніпровського державного цирку (Дніпро, 1975–1980 рр.) тяжіє до структурного експресіонізму в радянському модернізмі. Її головна особливість — купол зі складчастого залізобетону, що зовні нагадує класичне циркове шапіто або розгорнуте віяло. Завдяки вітражному склінню нижнього ярусу у вечірній час споруда ефектно підсвічується зсередини.
4) Головний корпус Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (Харків, 1930–1932 рр., відбудований у 1953–1963 рр.) первісно споруджувався в стилі конструктивізму як Будинок Проєктів. Для нього характерна динамічна просторова композиція з корпусів різної висоти та великі площі скління. Під час повоєнної реконструкції будівлю доповнили рисами неокласицизму, проте її масштабна геометрична основа збереглася.
СКУЛЬПТУРА
Розгляньте зображення незвичайних скульптурних творів О. Архипенка. Визначте, до якого напряму чи течії мистецтва вони належать. Розкажіть про свої враження від робіт скульптора.
Твори Олександра Архипенка «П’єро-карусель» (1913 р.) та «Жіноча постать» (1914 р.) належать до кубізму та кубофутуризму, а також до винайденого майстром авторського напряму — «скульптуро-малярства».
Роботи вражають сміливим відходом від академічної анатомії. Митець розкладає людське тіло на геометричні площини й уперше у світовій скульптурі використовує порожнечу та наскрізні отвори як самостійний композиційний елемент. Яскраві кольори в поєднанні з різними матеріалами наповнюють фігури внутрішнім рухом і перетворюють їх на експресивні просторові символи.
ЖИВОПИС
Які ще картини, подібні за задумом, існують у світовій скарбниці мистецтва?
Ідея лаконічного монохромного або геометричного живопису, споріднена з «Чорним квадратом» Казимира Малевича, відома в роботах інших художників різних епох:
- Альфонс Алле ще наприкінці XIX століття створив серію жартівливих монохромів, серед яких чорний прямокутник «Битва негрів у глибокій печері темної ночі» (1897 р.) та біле полотно «Перше причастя хлоротичних дівчат під час снігопаду» (1883 р.).
- Роберт Раушенберг у відомій серії «Білі картини» (1951 р.) досліджував чистий білий колір, який відображає світло, тіні та рух глядачів у галерейному просторі.
- Ів Кляйн уславився синіми монохромами, виконаними його фірмовим запатентованим ультрамариновим пігментом («Proposition Monochrome», 1957 р.).
- Ад Рейнхардт створив серію «Кінцеві картини» або «Чорні картини» (1960–1966 рр.), де на перший погляд абсолютно чорна поверхня насправді складається з ледь помітних відтінків темних кольорів.
1. Назвіть характерні риси супрематизму, втілені в цьому образі.
У полотні Казимира Малевича «Жінка з граблями» (1930–1931 рр.) втілено такі риси супрематизму:
- Постать жінки та елементи довкілля зведені до простих геометричних форм: циліндрів, конусів, трапецій, овалів і прямих смуг.
- Образ позбавлений індивідуальних портретних рис: замість обличчя використано чистий білий овал, що перетворює постать на узагальнений символ селянки.
- Зображення трактоване абсолютно площинно, без реалістичної світлотіні чи глибини простору.
2. У чому, на вашу думку, полягають особливості композиції та колірної палітри твору?
Композиція вибудувана чітко, симетрично та монументально. Постать жінки розташована строго по центру й нагадує традиційну ікону або архаїчного ідола. Тло поділене на рівні горизонтальні смуги, які ритмічно позначають ріллю, горизонт і небо, врівноважуючи вертикальний рух фігури.
Колірна палітра базується на протиставленні локальних і чистих кольорів: контрасті білого, чорного, насиченого червоного, синього й жовтого. Кожен колір існує як самостійна площина, створюючи напружену декоративність та особливу енергетику твору.
ЖИВОПИС
3. Опишіть свої враження від картини.
Картина «Жінка з граблями» приваблює дивовижною монументальністю та лаконізмом. Завдяки чітким формам і насиченим кольорам автор створює не просто портрет сільської трудівниці, а величний образ земної сили та стійкості. Відсутність рис обличчя робить персонажа позачасовим, підкреслюючи драматичну долю та нерозривний зв’язок українського селянства з рідною землею.
КУБОФУТУРИЗМ
Розгляньте репродукції картин О. Богомазова (с. 108–109). Яка з них вам найбільше сподобалась? Охарактеризуйте основні засоби виразності цього твору. Доберіть музику для його озвучення.
Найбільше запам’ятовується картина Олександра Богомазова «Трамвай» (1914 р.).
Головними засобами виразності полотна є динамічні геометричні площини, нахилені діагоналі та пересічні лінії, які ніби деформують простір і передають вібрацію міського середовища. Контраст глибоких синьо-фіолетових і теплих спалахуючих відтінків створює відчуття електричного сяйва, скреготу металу та стрімкого руху техніки.
Для озвучення цієї картини підходить оркестрова п’єса Артура Онеґґера «Пасифік 231» або футуристичні твори Михайла Матюшина з їхніми механічними ритмами, індустріальними шумами та наростаючою швидкістю.
Який настрій створює ця музика?
Симфонія № 3 Бориса Лятошинського викликає тривожний, глибоко драматичний і навіть трагедійний настрій, співзвучний суворій боротьбі людини з руйнівними силами війни. Разом із тим у фіналі виразно звучать героїчні, вольові мотиви, які вселяють надію на перемогу, душевну стійкість і життєствердну силу людського духу.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
• Чим вирізняється українська архітектура модернізму?
Українська архітектура модернізму органічно поєднала тогочасні світові інновації з пошуками національної самобутності [98]. Її головні напрями — конструктивізм і бруталізм — втілилися в лаконічних об’ємно-просторових композиціях, використанні масивних залізобетонних конструкцій без зайвого декору, великих площинах суцільного скління, терасах і відкритих галереях [98].
• Кого з вітчизняних скульпторів називають митцем світового масштабу? Поясніть, чому.
Митцем світового рівня є Олександр Архипенко [99]. Він докорінно змінив пластичне мистецтво XX століття, довівши, що наскрізні отвори й порожній простір можуть бути повноцінними виразними формами [99, 100]. Архипенко вперше використав контррельєфи, повернув у скульптуру активний колір і започаткував «скульптуро-малярство», майстерно комбінуючи метал, дерево та скло [100].
• Які течії живопису отримали розвиток в Україні у XX ст.?
В Україні у XX столітті утвердилися такі яскраві авангардні течії, як супрематизм, кубофутуризм, а також самобутнє монументальне малярство [3, 5, 6].
• Назвіть новаторські ідеї К. Малевича. У чому полягає особливість живопису супрематизму?
Головна новаторська ідея Казимира Малевича полягала в утвердженні чистого кольору та абстрактної форми над реальним предметним світом [4]. Супрематизм вирізняється абсолютною безпредметністю, геометризмом і побудовою просторових композицій за допомогою найпростіших кольорових елементів: квадратів, прямокутників, кіл і ліній [4].
• Кого з художників називали «українським Пікассо»? Що характерне для його творів?
«Українським Пікассо» називали видатного авангардиста Олександра Богомазова [5]. Для його творчості характерні кубофутуристичний поділ форми, чіткий ритм напружених ліній та експресивний колорит із домінуванням синьо-фіолетових кольорів [5].
• Хто такі «бойчукісти»? Який внесок у вітчизняне мистецтво вони зробили?
«Бойчукісти» — це учні та однодумці художника й теоретика Михайла Бойчука, які заснували національну школу монументального живопису [6]. Їхній внесок полягав у гармонійному синтезі композиційних принципів візантійського малярства, фресок раннього італійського Відродження та українського народного мистецтва, що породило стриманий, монументальний і глибоко самобутній стиль [6].