Пригадайте, яку сферу життя суспільства позначають словосполученням «повсякденне життя». Які риси притаманні так званим традиційним суспільствам?
Повсякденне життя — це сукупність щоденних умов існування людини: праця, житло, харчування, одяг, родинні та суспільні взаємини, дозвілля й релігійні звичаї.
Риси традиційного суспільства:
- Домінування аграрного сектору та натурального господарства;
- Ручна праця та примітивні знаряддя виробництва;
- Патріархальний уклад і станова структура суспільства;
- Низька соціальна та географічна мобільність;
- Провідна роль релігії, звичаїв і підозріле ставлення до інновацій.
Працюючи з текстом параграфа, доберіть історичні факти, що ілюструють положення схеми.
Історичні факти до схеми:
- Аграрний уклад: переважна більшість населення жила в селах; рівень урбанізації на початку століття становив лише 4–5%, а до 1850 року зріс до 10%.
- Фізична праця: обробіток землі вівся дерев’яним або важким залізним плугом, жито жали серпами, а коні та воли були головною робочою силою.
- Натуральне господарство: житло, меблі, знаряддя праці, тканини для одягу та їжу селяни виготовляли власними силами всередині родини чи громади.
- Сталі структури та патріархат: домінувала велика неподільна родина (15–30 родичів), керована найстаршим чоловіком («головою»).
- Низька мобільність: рух населення обмежувався кріпосним станом і межами повіту; рік підпорядковувався циклу сільгоспробіт.
- Традиціоналізм і забобони: хвороби пояснювали зуроченням або відьмацтвом; замість лікарів зверталися до сільських знахарів і шептунів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Проведіть мінідослідження візуального джерела та складіть опис інтер’єру селянської хати у ХІХ ст.
На малюнку Домініка П’єра Де ля Фліза зображено типове житло Київщини середини XIX ст.:
- Опалення та піч: піч займає головне місце праворуч або ліворуч від входу. Вона слугувала для приготування їжі, обігріву та спання літніх людей.
- Спальне місце та меблі: поруч із піччю влаштований дерев’яний піл (нары) для спання. Уздовж стін установлені масивні лави, у центрі або в кутку — стіл. До сволока підвішено дитячу люльку (колиску).
- Покуть і начиння: на покуті (навскоси від печі) розміщені ікони з рушниками. На мисниках і полицях розставлено глиняний посуд (глечики, макітри, миски).
- Оздоблення: стіни білені вапном або глиною, долівка земляна (глинобитна).
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Визначте в уривку фрагменти, які вказують на централізацію управління містами. Як це впливало на розвиток міст і стан громадянської свідомості містян?
Фрагменти, що вказують на централізацію:
- «…влада міст повинна була отримувати дозвіл від центру навіть на будівництво незначних споруд, їх виправлення чи добудову…»
- «…спорудження здійснювалося за планами, схваленими у центрі.»
- «Магістрати на Лівобережній Україні проіснували до 1866 р., коли розпочалася їх ліквідація…»
Вплив на міста та громадянську свідомість:
Позбавлення міст магдебурзького права й жорсткий бюрократичний контроль гальмували будівництво інфраструктури, обмежували господарську ініціативу городян і перетворювали міщан на пасивних виконавців імперських розпоряджень, блокуючи розвиток місцевого самоврядування.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте зображення Львова в першій половині ХІХ ст. Яку інформацію про місто та його жителів воно дає змогу дізнатися?
Літографія Авґуста Ґатона (1847 р.) свідчить про європейську модернізацію Львова:
- Вулиці бруковані каменем, зведені кількаповерхові кам’яниці класичного стилю, працює вуличне освітлення.
- На дорогах присутній кінний транспорт (екіпажі, карети).
- Городяни вдягнені за тогочасною західноєвропейською модою: чоловіки в циліндрах і фраках, жінки в сукнях із кринолінами та з парасольками, що вказує на активне світське життя міської еліти.
Розгляньте малюнок та визначте, яку інформацію про життя українського селянства зафіксував дослідник Домінік П’єр Де ля Фліз.
Малюнок фіксує традиційне святкове дозвілля селян:
- Спільні танці й гуляння на сільському майдані під живу музику (скрипка).
- Етнографічний стрій: чоловіки носять білі сорочки, широкі штани та смушеві шапки; жінки — вишиванки, плахти, фартухи та вінки зі стрічками.
- Навіть в умовах кріпацтва сільська громада зберігала багаті фольклорні та святкові традиції.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Для уявлення про дитячу моду кінця XVIII — першої половини ХІХ ст. скористайтеся дитячим портретом Гаврила Родзянка, написаним Т. Шевченком у 1840 р. Розгляньте акварель та висловіть припущення, що могло вплинути на такий вибір вбрання для хлопчика. Порівняйте свою гіпотезу з інформацією відеоролика.
Припущення: вибір козацького жупана й шароварів для дворічної дитини зумовлений козацько-старшинським походженням роду Родзянків та захопленням дворянства українською старовиною в епоху романтизму.
Порівняння з фактами: інформація підтверджує здогадку. Одяг хлопчика та козацька люлька в руках мали символічне значення — вони підкреслювали належність до козацького роду й символізували виховання дитини як майбутнього захисника й лицаря.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Повсякденне життя населення України»:
-
Можу назвати факти, які підтверджують традиційний характер повсякдення селян:
Селяни становили понад 90% населення; міста охоплювали лише 4–10%; переважала трипільна система обробітку важким плугом і серпом; воли були головною тягловою силою; у родинах зберігався патріархальний лад, а хвороби лікували народною медициною чи знахарством. -
Можу визначити відмінності в способі життя нижчих верств суспільства й аристократії:
Селяни важко працювали фізично, жили в одноповерхових глиняних або дерев’яних хатах, споживали просту їжу (борщ, каші, картоплю) і носили домотканий одяг. Дворяни мешкали в мурованих маєтках і міських палацах, носили імпортний європейський одяг, влаштовували бали, пили каву й чай, а їхні діти навчалися з приватними гувернерами. -
Можу пояснити, як змінювалися міста в першій половині ХІХ ст.:
У великих центрах (Київ, Одеса, Львів, Харків) з’являлися кам’яні споруди класичного стилю, бруківка, олійне освітлення й міський транспорт. Водночас містечка лишалися напівсільськими, а скасування самоврядування (магістратів) та імперський контроль гальмували розвиток міського господарства. -
Можу описати становище жінок і дітей:
Жінка підпорядковувалася батькові чи чоловікові, але в українському звичаєвому праві мала майнові права на посаг і значний авторитет у хаті. Селянські діти з 6–7 років залучалися до щоденної праці (випас худоби, догляд молодших) і здебільшого лишалися неписьменними через брак шкіл. Діти аристократії здобували домашню освіту, вивчали іноземні мови та правила етикету.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Визначте, про які особливості соціальної, етнічної, професійної структури населення міст України йдеться в цитаті з праці Й. Петровського-Штерна:
- Соціальна структура: населення поділялося на стани. Міщани формували окремий міський стан поряд із дворянством, духівництвом, чиновництвом і селянами.
- Етнічна структура: на Правобережжі міщанський і купецький стани майже повністю складалися з євреїв (92–94% міщан і до 99% купців).
- Професійна структура: міщани переважно працювали у дрібній торгівлі, шинкарстві, оренді або займалися ремеслами (шевці, кравці, пекарі, ковалі, різники, бондарі).
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
3. Уявіть себе громадським діячем / громадською діячкою першої половини ХІХ ст. Права яких груп населення ви взялися б захищати? Які чинники сприяли б або стали на заваді?
Пріоритет: скасування кріпацтва й захист прав селян (особиста свобода, наділення землею, доступ до початкових шкіл).
Сприятливі чинники:
- Поширення ідей європейського Просвітництва та лібералізму;
- Зародження українського національного руху (Кирило-Мефодіївське товариство);
- Економічна неефективність підневільної праці кріпаків.
Перешкоди:
- Жорсткий цензурний та поліцейський режим російського царату;
- Категоричний опір дворян-землевласників;
- Масова неписьменність і безправ’я селянства.
4. За допомогою опції пошуку за зображенням дізнайтеся, який артефакт 20-х років ХІХ ст. представлено на фото. Що вплинуло на його виготовлення? Хто і як міг його використовувати?
Артефакт: бісерний гаманець (монетниця або табакерка) першої третини XIX ст.
Причини появи:
- Поширення стилю бідермаєр із його увагою до домашнього затишку та рукоділля;
- Мода на дрібні вишиті аксесуари з бісеру серед дворянок і міщанок;
- Потреба в ошатному зберіганні металевих монет під час подорожей і візитів.
Використання: заможні містяни й поміщики носили такі гаманці в кишенях фраків і редикюлях для оплати покупок, картярських розрахунків або як пам’ятний подарунок від близьких.
5. За допомогою місцевих музеїв або інтернету створіть та проведіть мініекскурсію «Пам’ятки традиційного побуту моєї малої батьківщини».
Маршрут мініекскурсії «Українська хата Середнього Подніпров’я середини XIX ст.»:
1) Зовнішній вигляд: білена глинобитна хата під чотирисхилою солом’яною стріхою з невеликими вікнами.
2) Піч: серце оселі, білена та іноді розписана, призначена для варіння страв, випікання хліба та сну.
3) Покуть: святий кут навпроти печі з іконами, вишитими рушниками, цілющим зіллям і святковим хлібом.
4) Піл і мисник: дерев’яний настил для відпочинку сім’ї та відкриті полиці біля входу з керамічним посудом (горщики, глечики, полумиски).
5) Ткацький верстат і прядка: знаряддя щоденної жіночої праці для виготовлення конопляного й вовняного полотна.
6) Скриня: розписане сховище дівочого посагу з вишитими сорочками, плахтами, стрічками й коралями.