Які причини та наслідки для народів Європи мала «Весна народів»? Які революційні події відбулися в цей час в Австрії?
Причини: криза абсолютизму, відсутність громадянських свобод, феодальні пережитки (панщина) та національне гноблення.
Наслідки: скасування феодальних повинностей, впровадження конституцій, перший досвід парламентаризму й активізація національно-визвольних рухів.
В Австрії у березні 1848 р. вибухнуло повстання у Відні. Імператор пішов на поступки: проголосив конституцію, свободу друку й скликав перший виборний парламент (райхстаг).
ЧИТАЄМО Й РОЗУМІЄМО
Опрацюйте за матеріалами параграфа історію подій «Весни народів» на західноукраїнських теренах. Визначте причини та здобутки революції для українців.
Причини: соціальне безправ’я селян (панщина, сервітути), загроза полонізації в Галичині та мадяризації на Закарпатті, відсутність власної державності.
Здобутки:
- Ліквідація панщини та феодальних повинностей селян.
- Створення першої легальної політичної організації — Головної Руської Ради (ГРР).
- Поява першої україномовної газети «Зоря Галицька».
- Утвердження національної символіки (синьо-жовтий прапор, герб із золотим левом).
- Досвід парламентської діяльності (44 українські депутати в райхстазі).
- Заснування культурних інституцій: товариства «Галицько-Руська матиця», відкриття кафедри української мови у Львівському університеті.
ПОМІРКУЙМО!
Уявіть себе діячем / діячкою українського національного відродження в часи «Весни народів» — поміркуйте, які національні вимоги ви висували б під час революційної боротьби. Які умови сприяли б досягненню поставлених завдань, а які стали б на заваді?
Вимоги: адміністративний поділ Галичини на польську (Західну) та українську (Східну) з наданням останній автономії; запровадження навчання й діловодства українською мовою; розв’язання проблеми сервітутів на користь селян.
Сприятливі умови: послаблення імперської цензури, проголошення виборів до парламенту, прагнення Відня знайти противагу польському руху в особі українців.
Перешкоди: опір польської шляхти, низький рівень освіти селянства, наступ імперської реакції та наступний розпуск парламенту.
ПОМІРКУЙМО!
З програмними документами якої організації Наддніпрянської України близькі погляди В. Подолинського?
Погляди Василя Подолинського («Слово перестороги») близькі до програмних засад Кирило-Мефодіївського товариства («Книга буття українського народу»): ідея створення рівноправної федерації слов’янських республік, ліквідація монархії та кріпацтва.
На основі схеми визначте, які завдання ставила перед собою Головна Руська Рада. Що свідчить про те, що організація прагнула представляти інтереси всіх українців краю?
Завдання ГРР: розвиток освіти й шкільництва, правовий захист селянства, ведення фінансових справ та координація політичних вимог краю.
На всенародне представництво вказує розгалужена мережа з близько 50 місцевих рад, до яких входили представники всіх верств: священники, селяни, міщани, шляхта та інтелігенція.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Як Головна Руська Рада обґрунтовувала права українців?
Рада заявила, що галицькі українці є частиною 15-мільйонного українського народу з єдиною мовою, культурою та спільним державотворчим минулим (Русь, Галицько-Волинське князівство).
2. Які завдання ставила перед собою Головна Руська Рада?
Зрівняння греко-католицького духовенства в правах із римо-католицьким, розвиток рідної мови, впровадження її в школах і державних установах, випуск книжок і часописів.
ПОМІРКУЙМО!
1. У чому полягає значення Собору руських учених для Галичини?
Собор став першим з’їздом українських діячів науки й культури, який накреслив програму розвитку освіти, виступив за впровадження української мови в школах та обґрунтував потребу створення єдиної граматики на народній основі.
2. Чому про виступи учасників Собору писали, що вони «дихали свободою і патріотизмом»?
Діячі вперше відкрито, без тиску цензури, обговорювали проблеми національного життя, проголосивши єдність культури русинів Австрії та підросійської України.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Яким було значення Слов’янського з’їзду для розвитку українського національного руху?
Слов’янський з’їзд у Празі закріпив міжнародне визнання українців як окремої слов’янської нації. Українська делегація змусила поляків підписати компромісну угоду про рівноправність обох народів у Галичині.
2. Які особливості з’їзду та його рішень свідчили про прихильність громадських діячів до демократичних ідей та інституцій?
Рішення базувалися на принципах рівності мов, свободи віросповідання, мирного розв’язання суперечок через загальноімперський парламент та створення виборних органів самоврядування.
ПОМІРКУЙМО!
1. Як народи імперії могли порозумітися в спільному парламенті?
Шляхом діалогу, створення міжнаціональних коаліцій (наприклад, слов’янських фракцій) та спільного голосування за конституційні свободи й аграрні реформи.
2. Які виклики могли постати перед українцями для ефективної роботи в райхстазі?
Брак політичного досвіду, неписьменність більшості селянських депутатів, незнання німецької мови та постійна протидія досвідченої польської шляхетської меншості.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Які факти про революцію та українців наводить Іван Франко? Як він ставиться до згаданих подій? Якими, на вашу думку, були наслідки дій урядових військ для культурної спадщини Львова?
Франко наводить факт бомбардування Львова урядовою артилерією 2 листопада 1848 р. (55 загиблих, пожежа в ратуші, університеті й театрі, згоріло понад 40 тис. томів бібліотеки). Також він підкреслює трагічну суперечність: українські селяни у складі австрійського полку штурмували революційний Відень, поки імперські війська розстрілювали Львів. Франко ставиться до цих подій негативно, розглядаючи їх як трагедію свободи.
Культурна спадщина зазнала непоправних втрат: знищено унікальні середньовічні рукописи, книжкові раритети та історичну забудову міста.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Уявіть, що ви редактор / редакторка першого випуску газети «Зоря Галицька» у травні 1848 р. Які три матеріали ви розмістили б у номері, щоб підтримати національне пробудження українців?
1) Маніфест Головної Руської Ради від 10 травня 1848 р. про єдність галичан із усім українським народом.
2) Цісарський указ про скасування панщини в Галичині та роз’яснення цивільних прав селянства.
3) Заклик до відкриття українських парафіяльних шкіл і навчання рідною мовою.
2. Створіть інфографіку або постер із назвою «Наслідки революції 1848–1849 рр. для українців: здобутки та втрати», узагальнивши зміни в суспільній свідомості, соціальному, політичному та культурному житті західноукраїнських земель.
| Сфера життя | Здобутки революції | Втрати та обмеження |
|---|---|---|
| Суспільна свідомість | Усвідомлення єдності галичан із наддніпрянцями; утвердження синьо-жовтого прапора та герба з левом. | Збереження впливу москвофільства серед консервативної частини духовенства. |
| Соціальна сфера | Ліквідація кріпосних повинностей, надання селянам особистої свободи. | Невирішеність проблеми сервітутів; фінансова кабала викупних платежів за землю. |
| Політичне життя | Створення ГРР, обрання 44 депутатів до райхстагу, формування збройних загонів самооборони. | Розпуск рейхстагу (1849 р.), розпуск ГРР (1851 р.), збереження контролю польської шляхти над Східною Галичиною. |
| Культурне життя | Видання «Зорі Галицької», робота «Галицько-Руської матиці», проведення Собору руських учених, кафедра мови у Львові. | Відновлення цензури після 1849 р., закриття ряду періодичних видань. |
ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Європейська революція 1848–1849 рр. в українських регіонах Австрійської імперії».
Можу пояснити поняття і назви «Весна народів», «Головна Руська Рада», «Зоря Галицька»:
- «Весна народів» — хвиля європейських революцій 1848–1849 рр., спрямована на повалення абсолютизму, ліквідацію феодалізму та здобуття прав поневоленими націями.
- «Головна Руська Рада» — перша українська легальна політична організація в Галичині (травень 1848 – 1851 рр.), яка представляла національні інтереси українців перед урядом.
- «Зоря Галицька» — перший українськомовний друкований часопис, орган ГРР, що видавався у Львові з травня 1848 р.
Можу визначити причини і здобутки «Весни народів» для українців:
- Причини: панщина, сервітутна залежність, наступ полонізації та мадяризації, революційний рух у Відні.
- Здобутки: аграрна реформа (скасування панщини в Галичині у травні, на Буковині — у серпні 1848 р.), легалізація українського національного руху, перша політична організація, перший досвід парламентаризму.
Можу розповісти про діяльність українського руху в умовах «Весни народів»:
- Політична сфера: ГРР утворила мережу з 50 місцевих рад, домагалася поділу Галичини на дві частини, направила делегатів на Слов’янський з’їзд у Празі та до австрійського парламенту.
- Військова сфера: формування Руської національної гвардії та батальйону гірських стрільців.
- Культурна сфера: скликання Собору руських учених, відкриття «Галицько-Руської матиці», створення Народного дому у Львові.
Можу визначити причини поразки «Весни народів» на західноукраїнських землях:
- Перемога імперської реакції, силовий розгін повстань військами (розстріл Львова у листопаді 1848 р.).
- Скасування цісарем конституції та розпуск райхстагу в березні 1849 р.
- Політична нерівність сил: опір польської адміністрації, брак досвіду в українських селянських депутатів.
ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Чому діяльність Головної Руської Ради можна вважати проявом формування української національної ідентичності? Аргументуйте відповідь.
ГРР у відозві від 10 травня 1848 р. чітко заявила про належність галичан до єдиного великого українського народу. Рада утвердила спільні символи (синьо-жовті барви, лев), почала видавати пресу рідною мовою та висунула політичну вимогу автономії для українських земель.
3. Обговоріть, чому створення українських збройних формувань під час революції були важливими для майбутнього українського руху.
Формування Руської національної гвардії та батальйону стрільців засвідчило здатність народу до самоорганізації, дало перший досвід військової служби під національними знаменами та з використанням української командної мови.
4. У чому полягає значення участі українців у виборах до райхстагу для політичного розвитку народу?
Українці вперше отримали трибуну європейського рівня: 44 депутати легально вимагали поділу Галичини, скасування поміщицьких сервітутів та захисту прав селянства (яскравий приклад — виступи Лук’яна Кобилиці).
5. Які суперечності у відносинах національних рухів на західноукраїнських землях проявилися в умовах революції? Як це вплинуло на позиції австрійської влади?
Виник гострий конфлікт між українцями та поляками, які відмовлялися визнавати українців окремим народом і протистояли поділу Галичини. Віденський уряд використав принцип «розділяй і володарюй»: підтримуючи лояльних українців проти бунтівних поляків, він послабив обидва рухи й згодом відновив абсолютистський контроль.
МИСЛЮ ТВОРЧО
6. «Чи є нації “уявленими спільнотами”?»
Так, нації можна вважати «уявленими спільнотами» (за Б. Андерсеном), оскільки члени навіть невеликого етносу ніколи особисто не знатимуть одне одного, проте в їхній свідомості живе спільна ідентичність.
Ця єдність виникає завдяки друкованому слову, спільній мові, історичній пам’яті та символам. Події 1848 р. це доводять: галичани через маніфести та газету «Зоря Галицька» усвідомили себе єдиним народом з українцями Наддніпрянщини, попри те, що жили по різні боки кордону двох ворогуючих імперій.
ЦІ ДАТИ ДОПОМОЖУТЬ ЗРОЗУМІТИ ІСТОРІЮ. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ ЇХ
- 1848 р. — скасування панщини в Галичині; вихід першої українськомовної газети «Зоря Галицька».
- 1848–1851 рр. — діяльність Головної Руської Ради.