1. Що показано на політичній карті?
Політична карта показує, як світ поділений на країни, де проходять їхні кордони та де знаходяться столиці.
2. Які способи карто-графічного зображення застосовують для показу на політичній карті країн, їхніх кордонів, столиць та інших міст?
Щоб зобразити країни, їхні території розфарбовують різними кольорами. Кордони показують лініями, а міста, зокрема столиці, позначають спеціальними значками, наприклад, кружечками (пунсонами).
3. Які існують форми правління держав (з уроків історії)?
З уроків історії ми знаємо дві основні форми правління: республіку та монархію. Республіки поділяються на президентські, парламентські та змішані, а монархії — на конституційні та абсолютні.
Завдання 1
1. З’ясуйте різницю між поняттями «територія», «країна», «держава».
Ці поняття, хоч і схожі, мають суттєві відмінності, які криються в ступені освоєння та політичній незалежності.
- Територія — це, по суті, просто ділянка земної поверхні зі своїми межами, природними умовами та ресурсами.
- Країна — це вже заселена людьми територія з чітко визначеними кордонами. Вона може бути як незалежною, так і залежною.
- Держава — це найвищий рівень організації. Це незалежне (суверенне) політичне утворення, що має повну владу на своїй території. Ключова риса держави — її суверенітет.
2. Поясніть: а) які території не є одночасно країнами; б) чи можна вважати країною залежну територію (колонію); в) чи усі держави є одночасно країнами.
а) Які території не є одночасно країнами? Території без постійного населення, як-от Антарктида, не є країнами. Адже ключова ознака країни — це саме заселеність.
б) Чи можна вважати країною залежну територію (колонію)? Так, цілком. Країна — це заселена територія, і її статус (незалежна чи залежна) цього не змінює. На сьогодні у світі існує понад 40 таких залежних територій.
в) Чи усі держави є одночасно країнами? Безумовно, так. Будь-яка держава за визначенням є суверенною країною.
Завдання 2
1. ООН виділяє 5 регіонів світу, які відрізняються за історичним минулим та рівнем сучасного економічного розвитку. Межі регіонів не збігаються з межами материків. За малюнком назвіть ці регіони.
ООН поділяє світ на 5 великих регіонів, що відрізняються історією та економікою, причому їхні межі не завжди збігаються з материками. Це Європа, Азія, Америка, Океанія та Африка.
2. За діаграмою розставте регіони світу за кількістю в них держав, починаючи з найбільшого.
Ось як розподілилися регіони за кількістю держав, від найбільшого до найменшого:
- Африка — 54 держави.
- Азія — 47 держав.
- Європа — 44 держави.
- Америка — 35 держав.
- Океанія — 14 держав.
3. Назвіть приклади найбільших за площею держав світу з різних регіонів.
Ось кілька гігантів за площею з різних куточків світу:
- Азія: Китай, Індія.
- Америка: Канада, США, Бразилія.
- Африка: Алжир, Демократична Республіка Конго.
- Європа: Франція, Україна.
- Океанія: Австралія.
Завдання 3
1. З'ясуйте за малюнком, які території та акваторії є складниками території держави.
Територія держави — це не лише суша. До неї входять:
- Суходіл у межах кордонів, а також внутрішні води, надра під землею та повітряний простір над ними.
- Територіальні води — це смуга моря або океану шириною 22,2 км (12 морських миль) від берега.
- "Плавучі" та "літаючі" території: кораблі та літаки під прапором держави, навіть якщо вони у відкритому морі чи міжнародному повітряному просторі.
2. Поміркуйте, чи можна вважати морську економічну зону частиною території держави.
Ні, морська економічна зона не є територією держави. Вона знаходиться за межами державного кордону. Хоча країна має виключне право видобувати там ресурси, вона не має повного суверенітету — іноземні судна та літаки можуть вільно її перетинати. Це радше зона економічних інтересів, а не повноцінна територія.
3. Україна володіє в Антарктиді полярною станцією «Академік Вернадський». Поясніть, чи належить ця територія в Антарктиді до території нашої держави.
Ні, ця територія не належить Україні. Антарктида — це міжнародна територія, і жодна держава не може володіти її частиною. Тому, хоча на станції «Академік Вернадський» працюють наші вчені й майорить український прапор, сама земля під нею не є українською. Це наша наукова присутність, але не територіальна власність.
4. Підготуйте проект на тему «Гельсінські угоди – програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи» та презентуйте його однокласникам.
Це чудова ідея для проєкту, особливо зараз. Гельсінські угоди 1975 року — це, по суті, фундамент сучасної європейської безпеки, адже вони закріпили недоторканність кордонів та територіальну цілісність. Для свого проєкту я б зосередився на тому, хто саме підписав ці угоди, які ключові принципи вони встановили, і як їхнє дотримання (чи порушення) впливає на мир у Європі сьогодні.
Завдання 4
1. Назвіть за малюнком основні складники державного ладу. Що передбачає кожен із них?
Державний лад складається з трьох ключових елементів:
- Форма правління: визначає, хто і як керує державою (наприклад, президент, парламент).
- Форма державного устрою: показує, як організована влада на території країни (чи є регіони самостійними).
- Адміністративно-територіальний поділ: це те, як країна поділена на менші одиниці (області, штати, провінції) для зручності управління.
2. Поясніть, чим відрізняється республіка від монархії. Яка із цих форм правління виникла історично першою?
Головна різниця між республікою та монархією — у джерелі влади. У республіці владу обирає народ (через парламент, президента). У монархії ж влада належить одній людині — монарху — і найчастіше передається у спадок. Історично першою з'явилася монархія.
3. Поміркуйте, чи можна у наш час вважати республіканську форму правління більш демократичною, ніж монархічну. Проілюструйте це прикладами країн сучасного світу.
На перший погляд, республіка здається більш демократичною, адже там владу обирають. Але все не так просто. Існують демократичні монархії, наприклад, Велика Британія чи Іспанія, де монарх — це скоріше символ, а реально країною керує обраний парламент. І водночас є абсолютні монархії, як Саудівська Аравія, де демократією і не пахне. Тому, на мою думку, рівень демократії залежить не від назви ("республіка" чи "монархія"), а від того, чи має народ реальний вплив на владу.
4. Порівняйте унітарну та федеративну форми державного устрою. Наведіть приклади різних за формою державного устрою країн з різних регіонів світу.
Головна відмінність між унітарною та федеративною державою — у самостійності її регіонів.
- Унітарна держава — це єдине ціле, де всіма територіями керує центральна влада і діють єдині закони. Таких країн більшість.
- Федеративна держава — це, по суті, союз регіонів (штатів, земель), які мають значну самостійність, власні закони та органи влади, що діють поряд із загальнодержавними.
- Приклади:
- Федерації: США, Німеччина, Індія, Нігерія, Австралія.
- Унітарні: Україна, Франція, Японія, Єгипет.
5. Що вам відомо про державний лад в Україні?
Державний лад нашої країни такий:
- Форма правління: ми живемо у змішаній (парламентсько-президентській) республіці.
- Державний устрій: Україна є унітарною державою, тобто єдиною і неподільною.
- Адміністративно-територіальний поділ: територія поділена на 24 області, Автономну Республіку Крим та два міста зі спеціальним статусом — нашу столицю Київ та Севастополь.
ОЦІНЮЄМО СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ
1. Яку карту називають політичною? Назвіть її основні елементи.
Політична карта показує поділ світу на країни з нанесенням чинних кордонів; її елементи: території, країни, держави, столиці та міста.
2. Як ви розумієте різницю понять «територія», «країна», «держава»?
Територія — частина земної поверхні з межами та природними умовами; країна — заселена територія з кордонами (може бути залежною або незалежною); держава — суверенне політичне утворення з повнотою влади на своїй території.
3. Назвіть та порівняйте різні форми правління та державного устрою країн світу.
Форми правління:
- Республіка — верховна влада належить виборним органам (парламенту, уряду). Влада обирається народом.
- Монархія — верховна влада належить одній особі (монарху) і, як правило, передається у спадок.
Форми державного устрою:
- Унітарна держава — має єдині для всієї країни закони та органи влади, які керують усіма територіями з центру.
- Федеративна держава — складається з окремих самоврядних територіальних одиниць (штатів, земель, провінцій), які мають власні органи влади і закони поряд із загальнодержавними.
4. Що вважається територією держави? Поясніть на конкретних прикладах, чи мають вплив на значущість держави на політичній арені її розміри та географічне положення.
Територія держави охоплює: суходіл у межах кордону (внутрішні води, надра, повітряний простір), територіальні води до 12 морських миль (22,2 км), а також кораблі й літаки під її прапором у відкритому морі/повітрі; виключна морська економічна зона до 200 миль (≈370 км) не входить до території, дає лише економічні права.
Великі/вигідно розташовані держави мають більше ресурсів, виходи до морів і транспортні шляхи, що підсилює роль у світі (приклад: США, Бразилія, Індія; порівняно з невеликими безморськими державами)
5. Деякі частини нашої планети (як то Антарктида, відкриті моря, деякі канали й протоки, глибоководні частини Океану) та космічний простір мають статус міжнародних територій. Поясніть, із чим це пов’язано.
Ці частини мають статус міжнародних територій, бо вони не належать жодній державі, щоб уникнути конфліктів і забезпечити спільне використання всіма країнами.
6. Аргументуйте, чому в цивілізованому світі принцип територіальної цілісності та недоторканості країн є основою міжнародного права. Поміркуйте, які існують заходи протидії агресивній політиці окремих країн з боку світової громадськості.
Принцип територіальної цілісності та недоторканості є основою, бо він запобігає насильницькому захопленню територій і забезпечує мирне врегулювання суперечок, як закріплено в Гельсінських угодах 1975 року. Заходи протидії: санкції від ООН, дипломатичний тиск, миротворчі операції та міжнародні суди.