У ПОШУКАХ ХУДОЖНЬОЇ ЕКСПРЕСІЇ
Які асоціації виникають у тебе при словах «експресіонізм», «фовізм», «сюрреалізм»? Створи хмару слів, правильність якої перевіриш наприкінці уроку.
ЖИВОПИС
Що ж хотів передати світові автор? Який сенс вклав у картину?
Едвард Мунк прагнув відобразити трагічний стан людської душі, охопленої жахом, розпачем і передчуттям катастроф ХХ століття. Сенс полотна полягає у вираженні бунту проти потворності індустріальної цивілізації, демонстрації самотності та цілковитого безсилля людини перед байдужим і ворожим світом.
Передай свої відчуття від картини. У чому її трагізм? Що тебе вразило більше: експресія відчаю людини чи «крик деформованої природи», що звучить мов відлуння людських емоцій?
Трагізм картини «Крик» криється в граничному емоційному напруженні, де межа між реальністю та безумством стирається під тиском внутрішнього болю. Найсильніше вражає саме «крик деформованої природи»: вогняно-криваве небо та спотворені лінії ландшафту багаторазово підсилюють людський розпач, перетворюючи простір навколо на безкінечне візуальне відлуння крику.
Передай власні враження від композицій експресіоністів. Що незвичного у використанні кольору на картинах?
Композиції експресіоністів створюють відчуття тривоги, неспокою та гострої напруги через ламані контури й деформовані пропорції. Незвичність кольору полягає у повній відмові від натурної достовірності на користь емоційної сили: художники використовують насичені, кричущі та неприродні відтінки (наприклад, синіх коней чи червоні дерева), щоб передати духовний стан, а не зовнішній вигляд предметів.
У чому відчувається «музикальність» картин, експресія ритміки й кольорових співзвуч? Зверни увагу на стильові ознаки творів.
«Музикальність» полотен проявляється через ритмічну пульсацію ліній, колірних плям і контрастів, які сприймаються як зоровий еквівалент музичного звучання. Серед стильових ознак виділяються сміливі колірні дисонанси, динамічні повтори форм і підпорядкування всього простору картини єдиному експресивному темпу, що нагадує розгортання музичної теми.
ЗАВДАННЯ
Порівняй скульптурний і живописний портрети Жанни Ебютерн. Що ти можеш розказати про характер цієї жінки? Які художні засоби виразності підкреслюють експресію образів?
Скульптурний і живописний портрети роботи Амедео Модільяні об’єднує спільна пластична мова: сильно видовжений овал обличчя, тонка лінія шиї, мигдалеподібні очі без промальованих зіниць і м’який нахил голови. Характер Жанни постає меланхолійним, мовчазним, зосередженим на внутрішніх переживаннях. Експресію образів підкреслюють лаконізм силуету, узагальнення форм, відмова від другорядних деталей і плавний, дещо відчужений лінійний ритм.
Пригадай представників віденської класичної школи. Чому музику саме цих композиторів вважають класичною?
До віденської класичної школи належать Йозеф Гайдн, Вольфганг Амадей Моцарт і Людвіг ван Бетховен. Їхню музику вважають класичною тому, що вона встановила канонічні форми симфонії, сонати й квартету, вирізняється логічною ясністю, гармонійною врівноваженістю змісту й структури та слугує незмінним взірцем художньої досконалості.
Який з візуальних образів ти вважаєш суголосним музичному? Поясни, чому.
Музиці Арнольда Шенберга, зокрема його вокальному циклу «Місячний П’єро», найбільше відповідають власні експресіоністичні полотна композитора — «Автопортрет» та серія образів П’єро. Атональність і звукові дисонанси перегукуються з похмурим колоритом, спотвореними пропорціями та тривожним, гарячковим поглядом на картинах. Обидва види мистецтва фіксують не зовнішню дійсність, а стан душевного надриву та страху перед невідомим.
Проаналізуй композицію та колорит картин. Чому, на твою думку, характеристика «дикі» прижилася до творчості фовістів?
Полотна фовістів (зокрема Анрі Матісса й Андре Дерена) побудовані на площинній композиції, відсутності традиційної світлотіні та максимальному спрощенні контурів. Колорит тримається на чистих, відкритих, сліпучо-яскравих тонах, які зіштовхуються між собою. Назва «дикі» (les fauves) закріпилася за ними через шок тогочасних критиків: сміливий розрив із класичними канонами світлотіньового моделювання та стихійний натиск кольору сприймалися публікою як первісне варварство.
Порівняй сюрреалістичну картину і ренесансну фреску на відому біблійну тему. Чим відрізняються композиції творів?
У фресці Леонардо да Вінчі «Тайна вечеря» композиція підпорядкована законам строгої лінійної перспективи: подія відбувається в реалістичному інтер’єрі, де погляди й лінії сходяться до Христа, а апостоли сидять за одним спільним столом. На картині Сальвадора Далі простір набуває космічного розмаху: стіни розчиняються у краєвиді затоки, стіл напівпрозорий, композиція вписана в містичну фігуру додекаедра, а над трапезою ширяє велетенський торс, що переводить євангельську подію з площини людської драми у вимір надреального видіння.
ВАРІАНТ 1
Переглянь майстер-клас в е-додатку. Створи аплікацію а-ля Матісс (кольоровий папір, клей, лак). Виріж із паперу флоральні елементи, в яких за допомогою контрасту передай власні емоції. Декоруй візерунком коробку для новорічних подарунків. За бажанням у вільний час опануй техніку декупаж: нанеси свій візерунок на предмети інтер’єру (дзеркало, шкатулку, фоторамку).
ВАРІАНТ 2
Групова робота. Поекспериментуйте з кольорами й передайте за допомогою колірних контрактів, загострених ліній і форм власні емоції в серії експресіоністських або сюрреалістичних зображень на тему сучасної російсько-української війни (гуаш).
ЗАВДАННЯ
Розучіть у класі й заспівайте хором з перкусією, щоб підняти настрій (за бажанням з імпровізованими рухами).
Для виконання завдання розучено пісню «Цей сон, цей сон» у супроводі простих шумових та ритмічних інструментів (маракасів, бубнів, трикутників), які підкреслюють синкопований ритм і створюють живий настрій.
1 Наведи приклади експресіоністичних творів у живописі. Яка тематика превалює на картинах?
Відомі зразки експресіонізму в живописі: «Крик» Едварда Мунка, «Червона вежа в Галле» Ернста Людвіга Кірхнера, «Празька вулиця» Отто Дікса, «Синій кінь» Франца Марка, «Осіннє море» Еміля Нольде. На цих полотнах переважає тема страждання, відчуження людини у ворожому міському середовищі, душевного болю, розпачу та тривожного передчуття війни.
2 Назви основні особливості сюрреалізму в мистецтві.
Сюрреалізм спирається на сферу підсвідомого, сни, видіння та вільні асоціації. Головні риси стилю: парадоксальне поєднання непоєднуваних у реальності речей, деформація простору й часу, предметні метафори, ілюзорна деталізація деталей у вигаданому, нелогічному оточенні.
3 Обери головний засіб виразності художників-фовістів: лінія, колір, форма, фактура.
Головний засіб виразності художників-фовістів — колір.
4 Музика у стилі експресіонізму — яка вона? Склади коротке есе.
Музика експресіонізму звучить як оголений нерв епохи. Вона відмовилася від звичної тональності, гармонійного заспокоєння та співучих мелодій на користь атональності, різких дисонансів і непередбачуваної динаміки. Композитори нововіденської школи на чолі з Арнольдом Шенбергом прагнули виразити крайні психологічні стани: самотність, страх, душевний розпач і жах перед катастрофами ХХ століття. Вони запровадили техніку «мовленнєвого співу» (Sprechgesang) та розщепили музичну лінію на спалахи окремих інструментальних тембрів. Ця музика позбавлена розважальності — це глибоке, драматичне дослідження людського духу в моменти найвищого напруження.
ЗАВДАННЯ (ЗА БАЖАННЯМ)
1 За бажанням поцікався детальніше «серійною технікою», її значенням у сучасній музиці. Самостійно прослухай інструментальні твори композиторів нововіденської школи, в яких ця техніка застосовується.
Серійна техніка (додекафонія) базується на неповторюваній послідовності з 12 звуків хроматичної гами, яка стає основою всього твору. Арнольд Шенберг створив цю систему, щоб організувати атональний простір без підпорядкування головній тоніці. У сучасній академічній музиці цей метод став відправною точкою для серіалізму й багатьох авангардних течій. Прослуховування «Варіацій для оркестру» Шенбера або струнних творів Антона Веберна показує, що така музика має кришталево точну математичну форму, де кожна інтонація несе граничне смислове навантаження.
2 Чи не нагадує картина польського сюрреаліста Яцека Єрка візуальний ребус? Спробуй розгадати її сенс.
Картина Яцека Єрка дійсно побудована за принципом візуального ребуса: цегляна будівля зростає з коріння дерев, а кімнати перетворюються на відкриті книгосховища серед лісового масиву. Сенс твору зчитується як алегорія нерозривності природи й людської культури. Книги символізують накопичену пам’ять і мудрість людства, які не протистоять природі, а живляться від неї, нагадуючи, що штучно створена людиною цивілізація залишається частиною живого дерева життя.
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуй над афоризмами П. Клеє: «Мистецтво не відтворює зриму реальність, воно її творить», «Що жахливіший світ, то абстрактнішим є мистецтво». Запропонуй свої міркування щодо цього, обговори з однолітками.
Перший афоризм Пауля Клеє означає, що художник не повинен просто копіювати видимий світ: справжнє мистецтво створює нові смисли, виявляючи приховану сутність речей через лінії, форми й кольори. Другий вислів пояснює психологічні витоки модернізму: коли реальність наповнюється війнами, жорстокістю й катастрофами, прямолінійне зображення натури втрачає сенс. Митець звертається до абстракції, знаходячи в чистій геометрії та вільній грі кольору духовний прихисток від хаосу буття.
ЗАВДАННЯ
Уяви себе екскурсоводом/екскурсоводкою і проведи мініекскурсію на тему «Жіночі образи: бачення імпресіоніста, фовіста і неоімпресіоніста» за поданими ілюстраціями А. Матісса (1), К. Моне (2) і П. Сіньяка (3).
Вітаю в залі європейського живопису зламу XIX–XX століть! Сьогодні на прикладі трьох шедеврів ми простежимо, як змінювалося бачення жінки від реального світлового враження до вибуху чистих емоцій.
Перед нами полотно Клода Моне (2) — класичний імпресіонізм. Жіночий образ тут нерозривно пов’язаний із пейзажем: фігура ніби розчиняється у вібруючому сонячному світлі й русі повітря. Художника цікавить не стільки характер моделі, скільки миттєве враження від гри променів на тканині сукні.
Зовсім інший підхід бачимо у роботі Поля Сіньяка (3). Це неоімпресіонізм і техніка пуантилізму. Образ формується оптичним змішуванням тисяч дрібних різнокольорових крапок на сітківці нашого ока. Завдяки суворому розрахунку виникає відчуття мерехтливого сяйва та декоративної нерухомості.
Погляньмо на портрет пензля Анрі Матісса (1) — перед нами фовізм. Тут колір повністю звільнений від обов’язку наслідувати природу. Яскраві зелені, жовті та сині площини, обведені пружним темним контуром, передають не зовнішній портрет, а темперамент, енергію та психологічну силу жінки.