Пригадайте особливості академічного етапу українського національного відродження в Наддніпрянській Україні.
Академічний етап полягав у збиранні фольклору, вивченні історії та живої народної мови без висування політичних вимог. Головним результатом стало наукове обґрунтування самобутності українців через перші літературні та етнографічні праці («Енеїда» Івана Котляревського, збірки пісень Михайла Максимовича).
Працюючи з текстом параграфа, доберіть історичні факти, що підтверджують тези схеми.
- Реформи імператорів Марії Терезії та Йосифа II: урівняння греко-католицької церкви в правах із римо-католицькою та імператорський дозвіл 1818 року на навчання рідною мовою в початкових школах.
- Просвітництво духівництва: створення 1816 року освітнього товариства священників у Перемишлі під проводом Михайла Левицького та Івана Могильницького, відкриття майже 400 початкових парафіяльних шкіл, видання граматик і читанок.
- Формування інтелігенції: культурний осередок єпископа Івана Снігурського у Перемишлі в 1820–1830-х роках та перенесення центру руху до Львова у середовище семінаристів («Руська трійця»).
ПОМІРКУЙТЕ
Чому, на вашу думку, українські просвітники дбали про освіту рідною мовою саме дітей?
Рідномовне навчання змалку формувало міцну національну ідентичність і ставало надійним щитом проти онімечування, полонізації та мадяризації. До того ж діти значно швидше засвоювали знання зрозумілою материнською мовою.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. Висловіть припущення, якою була реакція поляків Галичини на перші прояви українського національного відродження. Чим вона була зумовлена?
Польська шляхта сприйняла українське відродження вороже. Поляки вважали Галичину власною історичною територією, тому вбачали в емансипації українців загрозу своєму соціально-політичному пануванню.
2. Яке значення для творення українського національного руху в XIX ст. мав польський національний рух?
Польський рух слугував практичним зразком організації боротьби за самобутність, показавши семінаристам дієві методи відстоювання мовних прав і національної честі.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
1. Про що свідчить інспектор?
Інспектор засвідчує високий рівень порядку та організації в школах Закарпаття, а також відзначає ґрунтовну освіченість учителів, які закінчили гімназії та володіли українською, угорською, латинською та німецькою мовами.
2. Відомо, що в 1806 р. Харківський університет запросив на вакантні посади викладачів дев’ять осіб із Закарпаття. Як ви думаєте, чому?
Закарпатські педагоги мали європейську університетську освіту, знали іноземні мови та латину і водночас спілкувалися спорідненою руською (українською) мовою, що полегшувало викладання у щойно відкритому університеті.
1. Якщо українське культурне відродження в Галичині конкурувало з польськими культурними впливами, то з якими впливами конкурувало відродження в Закарпатті?
На Закарпатті рух стримував угорський наступ (політику мадяризації), а також насадження латини в освіті й діловодстві.
2. Прочитайте вірш О. Духновича. Чому він складний для сприйняття?
Твір переобтяжений церковнослов’янізмами, архаїзмами та русизмами («єсмь», «воздух», «честний»), які формували штучне «язичіє» і кардинально різнилися від живої розмовної мови народу.
3. Чому деякі релігійні діячі вважали, що мова русинів має творитися на основі церковнослов’янської мови? Чому ця думка не знайшла підтримки серед народу?
Консервативне духовенство вважало церковнослов’янську мову священною та престижною базою для книжництва. Проте звичайні селяни не розуміли мертвої штучної книжної лексики, бо користувалися живою народною говіркою.
Чому термін «руський» є синонімом «український»?
Слово «руський» походить від назви Київської держави Русь і служило давнім автохтонним етнонімом українців до поширення терміна «український». Мешканці Галичини та Закарпаття використовували назву «русини», відмежовуючи себе як від поляків чи угорців, так і від росіян («московитів»).
ПОМІРКУЙТЕ
Поміркуйте, чому діячі українського національного відродження під час підготовки просвітницьких видань часто зверталися до героїчних епізодів історії України.
Епізоди княжої доби та козаччини демонстрували наявність власної давньої державності й військової доблесті, що повертало народу віру у власні сили та руйнувало імперські міфи про бездержавність українців.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Прочитайте текст передмови та визначте, які факти про український національний рух можна за ним установити.
Уривок фіксує перехід від занепаду до активного відродження культури через записування пісень, дум і казок, а також свідчить про перші спроби видання літератури народною мовою за підтримки патріотичних меценатів (Миколи Верещинського).
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
1. У чому І. Франко бачив значення видання «Русалки Дністрової» для творення української нації?
Іван Франко наголошував, що альманах маніфестував спільність культури галичан та наддніпрянців, об’єднавши розірваний кордонами український народ єдиною літературною мовою.
2. Чому І. Франко схарактеризував «Русалку Дністровую» як явище революційне?
Видання сміливо відкинуло архаїчне церковне «язичіє» на користь живої мови селян, змінило правопис на фонетичний і висунуло ідею самобутності поневоленого селянського люду проти імперських порядків.
Скористайтеся е-додатком та узагальніть свої знання про роль історичних діячів початкового етапу національного відродження в Західній Україні.
- Михайло Левицький та Іван Могильницький: створили Товариство священників у Перемишлі (1816 р.), заснували сотні початкових шкіл і видали перші шкільні підручники й граматики народною мовою.
- Андрій Бачинський, Михайло Лучкай, Олександр Духнович: закарпатські будителі, які розвивали шкільництво, складали наукові граматики («Граматика слов’яно-руська») та писали патріотичні вірші («Я русин був, єсьм і буду»).
- Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький: лідери «Руської трійці», які видали в Буді альманах «Русалка Дністровая» (1837 р.), увівши народну мову в літературний обіг Галичини.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях».
- Чинники національного відродження: реформи Відня кінця XVIII ст. (освітні та релігійні), вплив ідей Просвітництва і слов’янських рухів, наявність автохтонної селянської культури та збереження греко-католицького обряду.
- Роль греко-католицького духовенства: священники були єдиною освіченою елітою серед українців регіону; маючи родини, вони тісно контактували з селянами та обстоювали їхні культурні інтереси.
- Лідери відродження: Михайло Левицький та Іван Могильницький розбудували мережу шкіл у Перемишлі; єпископ Андрій Бачинський та Михайло Лучкай захищали русинські права на Закарпатті; Шашкевич, Вагилевич і Головацький здійснили літературний прорив.
- Історичне значення «Руської трійці»: видання «Русалки Дністрової» (1837 р.) утвердило народну розмовну мову в літературі, обґрунтувало соборність українських земель по обидва боки Збруча та започаткувало нову добу західноукраїнського руху.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Як політика Габсбургів і національні рухи в Європі вплинули на розвиток українського національного руху на західноукраїнських землях? Порівняйте з подібними процесами в інших частинах Європи.
Австрійський уряд послабив тиск шляхти, ліквідував особисту залежність селян і відкрив доступ греко-католикам до гімназій та університетів. Європейський романтизм стимулював інтерес до етнографії. Аналогічно діяли чеські, словацькі та сербські «будителі», які також починали боротьбу проти асиміляції зі створення національних граматик і збирання фольклору.
3. Зіставте мету, методи та форми діяльності «Руської трійці» та культурно-просвітницьких осередків у Наддніпрянській Україні того часу.
Мета була спільною: довести окремішність української нації та утвердити народну мову через збирання фольклору й видання книг. Відмінність крилася в середовищі: у Наддніпрянщині осередками стали університети (Харків) та дворянські маєтки, де діяли світські інтелігенти, а в Галичині провідниками виступили вихованці львівської духовної семінарії, які запроваджували народну мову навіть у церковні проповіді.
4. Порівняйте роль церкви в громадському житті західноукраїнських земель і Наддніпрянщини. Якою була особливість суспільної ролі греко-католицької церкви?
У Наддніпрянщині Російська православна церква була підпорядкована Синоду й виконувала роль імперського апарату русифікації. У Галичині греко-католицька церква, маючи автономію та зв’язок із Римом і Віднем, стала національною інституцією, що зберегла самобутність українців і вивела в лідери руху священницькі родини.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
5. Уявіть, що ви видаєте сучасну «Русалку Дністровую». Які теми та твори ви до неї вмістили б для сприяння духовному та культурному відродженню сьогодні?
Збірка містила б фронтові поезії захисників України, репортажі про волонтерський спротив, дослідження про подолання колоніальної імперської спадщини та переосмислення українських народних звичаїв у сучасній музиці й артах.
6. Дослідіть біографії учасників «Руської трійці». Що впливало на зміни в їхніх переконаннях протягом життя?
Постійні цькування з боку австрійської поліції, церковна цензура, побутова бідність і розчарування наслідками «Весни народів» 1848 року надломили гуртківців: Маркіян Шашкевич зазнав переслідувань і рано помер; Іван Вагилевич під тиском обставин пішов на службу до польських видань; Яків Головацький розчарувався в австрійській політиці й скотився до москвофільства.
7. У Львові з 1987 р. діє музей «Русалки Дністрової». За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся історію створення музею. Проведіть для однокласників / однокласниць віртуальну (уявну) екскурсію музеєм.
Музей відкрили у вежі колишньої Святодухівської церкви до 150-річчя виходу альманаху.
Коротка екскурсія:
«Ми стоїмо перед дзвіницею колишньої семінарії, де вчилися троє молодих патріотів. На годинниковій вежі бачимо механізм XVII століття. Заходимо до зали: головний експонат — оригінал альманаху “Русалка Дністровая”, надрукований 1837 року в Буді. Поруч виставлені рукописи Шашкевича, студентські конспекти, портрети авторів і документи слідства австрійської поліції, яка конфіскувала наклад. Виставка показує, як три семінаристи запалили свічку нового українського життя в Галичині».