§ 1. Новий час в історії України

Зміст

Пригадайте з курсу 8 класу характерні риси періоду Раннього Нового часу (Ранньомодерної доби) в історії людства.

Великі географічні відкриття, розпад феодалізму, зародження капіталізму й мануфактурного виробництва. У духовній сфері — утвердження гуманізму, Ренесанс, Реформація та Контрреформація; у політичній — формування централізованих абсолютних монархій.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Розгляньте колекцію пам’ятних монет і поштових марок. Поясніть, чим зумовлений вибір авторів для формування колекції. Кого з видатних діячів / діячок історії України за Ранньомодерної доби ви запропонували б для доповнення колекції? Обґрунтуйте свій вибір.

Зображені постаті — творці української державності, військові лідери та оборонці культури: князі Острозькі захищали православ’я та розвивали освіту, Петро Сагайдачний перетворив козацтво на провідну силу, Богдан Хмельницький заснував Гетьманщину, а Іван Мазепа й Пилип Орлик відстоювали її суверенітет.

Для доповнення підходять:

• Петро Могила — провів церковну реформу та заснував Києво-Могилянський колегіум європейського рівня.
• Галшка Гулевичівна — меценатка, фундаторка Київського братства та братської школи.

1. Розгляньте схему та поясніть, яке значення для розвитку українських земель мали наведені історичні факти.

Події засвідчують європейський вектор розвитку української культури й освіти. Відкриття Острозької академії, Києво-Могилянського колегіуму та Львівського університету підготувало національну інтелектуальну еліту. Церковні реформи захистили релігійну самобутність, а царська заборона букварів 1769 року маркувала початок колоніального наступу на українську ідентичність.

2. Які зі згаданих фактів ілюструють релігійну історію українських земель, а які — світську?

• Релігійна історія: Острозька Біблія (1581 р.), Берестейська унія (1596 р.), відновлення православної ієрархії (1620 р.), реформи Петра Могили (1632–1647 рр.).
• Світська історія (освіта, культура, політика): друк перших кириличних книг (1491 р.), відкриття Острозької академії (1576 р.), Києво-Могилянського колегіуму (1632 р.), Львівського університету (1661 р.), Глухівської музичної школи (1753 р.), заборона українських букварів у Російській імперії (1769 р.).

3. Які процеси і явища європейської історії Ранньомодерної доби вплинули на появу згаданих у схемі подій і явищ?

Вплинули європейський Ренесанс, поширення гуманізму, винахід друкарства, а також Реформація та Контрреформація, які спонукали до богословської полеміки, реформи церкви та розвитку шкільництва.

2. «ДОВГЕ» XIX СТОЛІТТЯ

Пригадайте з курсу всесвітньої історії 8 класу, які зміни в житті суспільства за Ранньомодерної доби свідчили про початок модернізації. В яких країнах модернізація розпочалася у XVIII ст.?

Початок промислового перевороту, заміна ручної праці машинною, розвиток вільного ринку, зростання міст (урбанізація) та поширення раціоналізму доби Просвітництва. Модернізація розпочалася у Великій Британії, поширившись на Францію, Нідерланди та США.

1. Скільки років тривало «довге» XІХ століття?

125 років: від початку Французької революції (1789 р.) до початку Першої світової війни (1914 р.).

2. У чому полягає причина цивілізаційного лідерства Європи в XIX ст.?

У техніко-економічній перевазі завдяки промисловому перевороту, розвитку ринкової економіки, науки й освіти, а також утвердженні правових інститутів і громадянських прав.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Які головні ознаки процесу модернізації визначає Ярослав Грицак?

Перетворення аграрного, неписьменного й маломобільного суспільства на індустріальне, освічене та мобільне з гарантією громадянських прав і ринкової економіки. Головні складові: індустріалізація, поширення модерної демократії, виникнення націоналізму й соціалізму.

2. На основі аналізу слів історика та схеми поясніть, чому модернізаційні зміни в господарстві викликали зрушення й у суспільній свідомості.

Машинне виробництво, міське життя та ринкові умови змусили людей здобувати освіту й змінювати соціальний статус. Руйнування замкненого селянського побуту породило потребу в захисті власних громадянських прав і відкрило шлях до усвідомлення себе частиною великої політичної спільноти.

Пригадайте з курсу історії 8 класу, які соціальні групи починали відігравати вагому роль у розвитку суспільства в епоху модернізації.

Буржуазія (підприємці, банкіри), наймані робітники (пролетаріат) та різночинна інтелігенція (вчителі, лікарі, інженери, вчені, правники).

За інформацією таблиці зіставте поняття «етнос» і «нація». Визначте в них спільні і відмінні риси.

• Спільне: стійкі людські спільноти зі спільною історичною пам’яттю, мовою, культурою та територією.
• Відмінне: етнос формується стихійно на культурно-побутовому та кровному рівні й не обов’язково прагне державності. Нація — це політична спільнота, заснована на свідомому виборі громадян, спільному законі та волі до створення власної суверенної держави.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. Що, на думку історика, є головною ознакою нації?

Суб’єктивне самоусвідомлення: солідарність людей та їхня свідома згода жити разом і будувати спільне майбутнє.

2. Чи погоджуєтесь ви з його думкою? Аргументуйте свою позицію, спираючись на досвід сьогодення.

Так. Досвід сучасної війни проти російської агресії показав, що українську політичну націю утворюють люди різного етнічного коріння, мов і віросповідань, об’єднані спільною громадянською волею боронити Україну.

На яку особливість розвитку українського народу в епоху модернізації вказує історик?

Українці залишалися переважно селянським суспільством аж до 1920-х років, слабко залученим до урбанізації. Свою мову й самобутність українці зберегли не завдяки модернізаційним імперським процесам, а всупереч їм — у межах традиційної сільської громади.

3. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ

З якою метою історики визначають періодизацію історії?

Для впорядкування фактів у логічну систему, виокремлення якісних етапів розвитку та з’ясування причинно-наслідкових зв’язків.

На основі схеми відтворіть шлях нації від зародження до створення національної держави.

1) Формування етнічної спільноти →

2) Усвідомлення національної ідеї (націоналізм) →

3) Організація визвольного руху / революції →

4) Створення суверенної національної держави.

1. Які основні завдання ставили перед собою діячі академічного етапу національного руху?

Науковий збір фольклору, дослідження історії Гетьманщини й козацтва, упорядкування граматики живої української мови та створення перших художніх творів.

2. Чому національне відродження розпочиналося саме з мови та історії?

Мова та історія науково доводили, що українці є окремим самобутнім народом, а не частиною імперського народу. Без відновлення пам’яті про минуле неможливо було заявити права на самоврядування.

1. Чим культурницький етап відрізнявся від академічного?

Академічний етап був кабінетною роботою окремих учених, а культурницький вийшов у маси: просвіта народу, створення недільних шкіл, відкриття громад і видання доступних книжок.

2. Які організації відігравали ключову роль у поширенні національної ідеї?

Кирило-Мефодіївське братство, мережа студентських та інтелігентських громад, товариство «Просвіта».

3. Як культурницька діяльність могла сприяти формуванню політичного руху?

Культурницька робота подолала неписьменність і виховала національну гідність. Освічена маса людей із чіткою ідентичністю неминуче перейшла до вимог громадянських свобод, політичної автономії та представництва у владі.

1. Які основні завдання ставили перед собою учасники політичного етапу національного руху?

Створення партій, обґрунтування автономії або незалежності України, об’єднання всіх розчленованих українських земель у соборну державу.

2. Як перехід до політичного етапу вплинув на характер національного руху?

Рух став масовим і відкритим: замість підпільних гуртків з’явилися легальні партії, друковані органи, участь у виборах, мітинги та парламентська боротьба.

3. Поясніть, чим відрізняються автономія і державна незалежність.

• Автономія — право самостійно вирішувати внутрішні питання в межах іншої союзної держави чи імперії.
• Державна незалежність — абсолютний суверенітет: повне самоврядування всередині країни та окремий голос у міжнародній політиці.

ДУМКИ ІСТОРИКІВ

1. За якими головними ознаками історик виділяє періоди історії України XIX ст.?

За соціальною верствою, яка була рушієм руху, та ступенем охоплення народних мас: дворянство козацького коріння → різночинна інтелігенція → широкі верстви населення.

2. Які ще ознаки можна покласти в основу періодизації «українського XIX століття»?

• Форми боротьби за схемою Мірослава Гроха: академічний (науковий), культурницький (просвітницький) і політичний етапи.
• Соціально-економічні зміни: до скасування кріпацтва (1861 р.) і після нього — доба ринку та капіталістичної індустріалізації.

3. Визначте, які соціальні групи відігравали провідну роль на різних етапах національного відродження. Зобразіть це графічно.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Систематизуйте отриману з параграфа інформацію про розвиток українського національного відродження, визначте основні риси кожного етапу національно-визвольного руху.

• Академічний етап: наукове збирання фольклору, літописів, пісень; становлення сучасної літературної мови; обмеженість кола учасників вченими-одинаками.
• Культурницький етап: відкриття недільних шкіл і громад; видавнича справа; культурно-освітня робота серед широких кіл містян і студентства без відкритих політичних вимог.
• Політичний етап: заснування перших політичних партій; програми автономії та самостійності (РУП, «Самостійна Україна» Міхновського); ідея соборності.

Висловіть припущення, як імперська політика впливатиме на розвиток українського руху. В якій з імперій умови були сприятливішими?

Обидві імперії стримували український розвиток, але в Австрійській імперії (Габсбургів) умови були суттєво кращими. Завдяки конституції там діяли легальні партії, українська преса, товариства («Просвіта») і шкільництво рідною мовою. У Російській імперії панували деспотія, цензурні заборони (Валуєвський циркуляр, Емський указ) та репресії проти діячів культури.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми:

• Пояснення понять:
  • Меценат — благодійник, який безкорисливо фінансує розвиток культури, науки та освіти.
  • Модернізація — перехід від традиційного аграрного суспільства до індустріального, освіченого й міського.
  • Нація — стійка громадянська спільнота людей, об’єднана спільною політичною волею, правовою системою та прагненням суверенітету.
  • Національне відродження — процес переходу етносу до стану нації через розвиток мови, культури та політичної боротьби.
  • Національний рух — скоординована суспільно-політична діяльність заради збереження прав народу та здобуття державності.
• Хронологічні межі «довгого» ХІХ століття: 1789–1914 роки (від зламу абсолютизму у Франції до Першої світової війни, яка знищила старі європейські імперії).
• Зміна уявлень про націю у ХІХ ст.: від феодального поняття «шляхетської нації» (лише дворянство) суспільство прийшло до сучасної політичної нації — союзу всіх громадян держави незалежно від походження.
• Особливості «довгого» ХІХ ст. на українських землях: колоніальний поділ між двома імперіями (85% під Росією, 15% під Австрією); домінування сільського населення та консервація мови в селі; імперська русифікація та полонізація міст; перехід українського руху від збирання казок до проголошення ідеї незалежності.

II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ

2. Зіставте поняття «етнос» і «нація» відповідно до таблиці підручника.

3. За матеріалами параграфа подискутуйте, чому належність до українського етносу не завжди означає належність до української нації.

Етнічне походження дається від народження автоматично, а національна приналежність є свідомим політичним і громадянським вибором. У ХІХ ст. чимало етнічних українців русифікувалися чи полонізувалися, служили імперським інтересам і не підтримували ідею українського самоврядування.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО

4. Аналіз організації «Всенародний Національний Визвольний Рух України»:

• Спрямування: організація є націоналістичною, оскільки її мета — зміцнення власної держави, суверенітету та захист національної ідентичності.
• Про що свідчить поява таких рухів: про дорослішання громадянського суспільства в Україні та рішучість молоді самостійно захищати незалежність перед зовнішніми загрозами.
• Символіка емблеми:
  • Сокіл-Тризуб — знак княжої держави Володимира Великого, прагнення свободи й історична тяглість;
  • Меч — готовність до збройної оборони Батьківщини;
  • Синьо-жовті барви — національний прапор, єдність народу.

Ідея власної організації:

• Назва: «Варта Національної Свободи» (ВНС).
• Мета: просвіта молоді, збереження історичної спадщини, волонтерська підтримка оборони та захист демократичних прав громадян.
• Емблема: золотий лев із мечем і розгорнутою книгою на щиті в синьо-жовтих кольорах (поєднання військової звитяги та сили знань для побудови держави).