1. Стилі та напрями мистецтва кінця XIX — початку XXI ст.

Зміст

Розгляньте репродукції картин, світлини архітектурних споруд і скульптур. У яких із них ви можете визначити мистецький стиль?

Мистецький стиль чітко визначається у таких творах:

  • «Східний фасад Лувру» архітектора К. Перро — класицизм;
  • «Дискобол» скульптора Мирона — антична класика (давньогрецьке мистецтво);
  • «Літня пастораль» художника Ф. Буше — рококо;
  • «Квітка» художника А. Мухи — модерн (ар-нуво);
  • «Жінка, яка плаче» художника П. Пікассо — кубізм (модернізм);
  • Бібліотека Гейзела архітектора В. Л. Перейри — бруталізм (модернізм);
  • «Фігура напівлежачи» скульптора Г. Мура — модерністська абстрактна скульптура.

Порівняйте шедеври кінця XIX–XX ст. із відомими вам витворами мистецтва минулих століть.

Шедеври минулих століть, такі як «Дискобол» або «Східний фасад Лувру», прагнули відтворити ідеальні пропорції, гармонію, симетрію та реалістичність людського тіла й простору. На противагу їм, шедеври кінця XIX–XX ст. (наприклад, картина П. Пікассо «Жінка, яка плаче» або будівля Бібліотеки Гейзела) демонструють відхід від реалістичного копіювання дійсності. Митці цього періоду деформують форми, відмовляються від класичної перспективи та використовують абстрактні силуети, щоб виразити внутрішні емоції, ідеї або підкреслити функціональність конструкцій.

Розкажіть про свої враження від цих творів.

Класичні твори («Дискобол», «Східний фасад Лувру») викликають відчуття стабільності, спокою та естетичної довершеності завдяки своїй гармонійності. Робота Франсуа Буше «Літня пастораль» створює безтурботний і легкий настрій. Натомість модерністські твори викликають зовсім інші емоції: картина Пабло Пікассо «Жінка, яка плаче» вражає своїм драматизмом, гостротою та передачею глибокого душевного болю через спотворені лінії. Споруда Бібліотеки Гейзела захоплює своєю футуристичністю та масштабністю, що нагадує наукову фантастику.

1. Яку роль відіграє колір на картині? Який настрій створює?

Колір на картині Едґара Деґа «Блакитні танцівниці» виступає головним засобом виразності, який об’єднує всю композицію в єдине ціле. Домінування насичених синіх, блакитних, бірюзових та смарагдових відтінків створює атмосферу таємничості, сценічного чарівництва, легкості та граційності, передаючи піднесений і водночас мрійливий настрій.

2. За допомогою яких засобів виразності авторові вдалося досягти єдності кольору і настрою?

Єдності кольору і настрою автор досяг за допомогою використання техніки пастелі з її характерними м’якими, оксамитовими штрихами та мерехтливим ефектом. Також цьому сприяють динамічна композиція (зрізані краї кадру, що створюють ефект випадкового знімка), гра світла й тіні на пачках балерин, розмитість контурів та гармонійне поєднання холодних блакитних тонів із теплими вохристими відтінками шкіри й волосся дівчат.

3. Які особливості застосування техніки пастелі використав Е. Деґа у цій роботі?

У роботі «Блакитні танцівниці» Едгар Деґа застосував унікальну авторську техніку, яка полягала в обробці пастелі гарячою парою. Завдяки цьому фарби розм’якшувалися, що давало змогу розтушовувати їх пензлем або пальцями, досягаючи особливої плавності, повітряності та напівпрозорості текстури. Також художник наносив пастель сміливими, щільними шарами та ламаними штрихами, розчиняв її гарячою водою для отримання ефекту масляного живопису, що забезпечило вібрацію кольору та внутрішнє «світіння» картини.

4. Якою музикою — сучасною чи класичною — ви хотіли б озвучити картину? Поясніть, чому.

Цю картину хотілося б озвучити класичною музикою, зокрема творами французького композитора-імпресіоніста Клода Дебюссі (наприклад, композицією «Місячне світло»). Така музика своєю витонченістю, переливчастими звуковими фарбами та мінливим ритмом ідеально підкреслює легкість, динаміку та ніжний блакитний колорит зображеного балетного танцю.

КАРТА МИСТЕЦЬКОЇ ПОДОРОЖІ

Розгляньте карту-схему. Що із зазначеного тут вам уже відоме?

Із зазначеного на карті-схемі відомими є станція 1 «Стилі та напрями мистецтва кінця XIX – початку XXI ст.», оскільки загальна інформація про імпресіонізм, модерн, модернізм та постмодернізм уже вивчалася на уроках історії та літератури, а також станція 2 «Види екранних мистецтв», до яких належать кінематограф і телебачення, з якими кожен стикається у повсякденному житті.

Які станції будуть новими?

Новими для детального вивчення будуть станція 3 «Новітні явища в різних видах мистецтв» (зокрема сучасні експерименти та цифрові технології в артпросторі) та станція 4 «Збереження культурної спадщини та форми поширення мистецтва», яка розкриває роботу сучасних музеїв, галерей та артринків.

ЗАПИТАННЯ

Які художні стилі й напрями характерні для мистецтва сучасності?

Для мистецтва сучасності (кінець XX — початок XXI століття) характерний постмодернізм, який охоплює такі напрями, течії та явища, як поп-арт, концептуалізм, деконструктивізм, хай-тек, оп-арт, а також цифрове мистецтво, стріт-арт та перформанс.

До якого мистецького напряму належить картина Едґара Деґа «Блакитні танцівниці»? Чим особлива техніка виконання цієї картини?

Картина Едґара Деґа «Блакитні танцівниці» належить до мистецького напряму імпресіонізм. Особливість техніки виконання цієї картини полягає в майстерному використанні пастелі, яку художник наносив багатоголовими накладаннями шарів, фіксуючи їх за допомогою спеціального розчину, що дозволило досягти унікального ефекту внутрішнього мерехтіння, соковитості кольорів та виразної текстурності.

Яка пісня сучасної української композиторки розповіла вам про квітучу красу України? Поділіться враженнями від цієї музичної композиції.

Про квітучу красу нашої країни розповіла пісня «Квітуча Україна», авторкою слів та музики якої є сучасна українська композиторка Наталія Май. Ця музична композиція викликає почуття патріотичного піднесення, щирої радості та гордості за рідну землю завдяки своєму мелодійному, співучому звучанню й теплим, близьким кожному серцю поетичним образам квітучого саду, золотого сонця та батьківської хати.

Розкажіть друзям про відкриття Е. Деґа у застосуванні техніки пастелі

Едґар Деґа був одним із найвідоміших художників, які працювали пастеллю. Він показав, що пастель може бути не лише матеріалом для ескізів, а й повноцінною технікою для створення великих художніх творів.

Основні особливості його роботи:

  • Багатошарове нанесення пастелі. Художник наносив кольори шар за шаром і закріплював їх фіксативом. Завдяки цьому кольори залишалися яскравими та не змішувалися.
  • Штрихування. Замість того щоб розтирати пастель, Деґа залишав окремі штрихи. Через це його картини виглядають живими й динамічними.
  • Поєднання різних технік. Він поєднував пастель із монотипією, гуашшю та іншими матеріалами, створюючи цікаві художні ефекти.
  • Різні основи для малювання. Художник працював не лише на папері, а й на картоні та полотні, що допомагало отримати різні відтінки й фактури.

Завдяки таким прийомам пастельні роботи Едґара Деґа стали дуже яскравими, виразними та відомими в усьому світі. Особливо це помітно в його картинах із балеринами та жінками за туалетом.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху